Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Досліджено питання розробки науково-обґрунтованих підходів до формування фінансового-економічного механізму проектного управління територіальними природно-господарськими комплексами на засадах раціонального використання наявних природно-ресурсних активів. Запропоновано напрями забезпечення умов покращення середовища життєдіяльності населення територій за рахунок активізації процесів самовідтворення природного капіталу та самозабезпечення територіальних економічних систем.

Висвітлено теоретико-методологічні засади функціонування фінансового ринку, його роль і значення для розвитку економіки. Узагальнено та систематизовано досвід розвитку фінансових ринків у країнах з розвиненою та трансформаційною економікою. Проаналізовано сучасний стан грошово-кредитного та фондового сегментів фінансового ринку, ринку державних запозичень. Розкрито сутність і місце фінансових інститутів у системі забезпечення розвитку економіки. Обґрунтовано провідну роль банківських установ у системі формування конкурентного середовища на фінансовому ринку. Розвинуто інституційні засади регулювання фінансового ринку. Запропоновано напрями вдосконалення механізму державного регулювання фінансового ринку в Україні. Визначено пріоритети державної політики у сфері фінансового ринку, підходи з інтеграції вітчизняного фінансового ринку до світової фінансової системи. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, фахівців фінансово-кредитної сфери.

Розглянуто фінансову політику в системі корпоративного управління, становлення фінансового механізму забезпечення діяльності корпорацій. Розкрито теоретичні та методологічні засади формування фінансів у корпоративному секторі економіки. Узагальнено зарубіжний досвід формування фінансів корпорацій у країнах з розвиненою і трансформаційною економікою. Визначено концептуальні засади управління фінансами корпорацій. Розвинуто інституційний підхід до планування та прогнозування фінансової діяльності корпорацій, оцінено фінансову результативність корпоративного сектору економіки. Розроблено структурно-функціональну модель системи управління фінансами корпорацій, обґрунтовано пріоритети розвитку фондового ринку, методологічні засади інвестиційної політики. Для наукових працівників, викладачів та студентів вищих навчальних закладів

У монографії подано, обґрунтовано та розвинено комплексний пiдxiд до вживання і творення українських тeрмiнiв, заснований на використанні методів природничих наук і мовознавчих аспектів дослідження. Такий підхід створює передумови для того, щоб розглядати термінологію не лише як розділ лексики, сукупність термінів і вчення про них, а насамперед як науку про утворення, розвиток і функціонування термінів. За допомогою послідовного застосування статистичного та аналітичного методів досліджено теоретичні й практичні термінографічні проблеми, розкрито правописні аспекти відтворення запозичених та іншомовних слів. На основі методу акустичних інваріантів досліджено акустичні характеристики звуків української (а також англійської) мови та знайдено їх інваріантні акустичні параметри. У монографії відображено результати автора, одержані в процесі його наукової та викладацької роботи в Державній академії керівних кадрів освіти, Міжрегіональному інституті вдосконалення вчителів, Київському національному лінгвістичному університеті, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Техаському університеті в Арлінгтоні (США), Єнському університеті імені Фрідріха Шіллера (Німеччина), Гіссенському університеті імені Юстуса Лібіга (Німеччина), Лейпцізькому університеті (Німеччина), Дрезденському технічному університеті (Німеччина), Університеті Країни басків (Іспанія), Українському мовно- інформаційному фонді Національної академії наук України. Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів, а також для лексикографів, фонетистів, перекладачів і фахівців у галузі прикладної лінгвістики, української термінології і термінографії.

У доповіді подано бачення пріоритетів розвитку на період після 2015 року, сформоване за результатами національних консультацій, що відбулися в Україні у січні–квітні 2013 року. У доповіді наведені як узагальнена позиція громадськості й експертної спільноти, так і думки окремих людей, висловлені під час національних консультацій та опитувань. Також у доповіді сформульовано рекомендації для забезпечення сталого людського розвитку в Україні та світі.

Запропоновано механізми розвитку інформаційного суспільства за домінантними складовими: інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура суспільства, віртуальна спільнота та інтелектуальна власність. Визначено стратегії та механізми електронного урядування за складовими електронного уряду, електронної демократії та відкритого уряду в умовах становлення інформаційного суспільства. Запропоновано основні механізми довіри в інфраструктурі відкритих ключів: ізольований, кореневий, мережевий, шлюзовий, списком статусу сертифіката, списком сертифікатів та управління якістю сертифікатів. Визначено механізми розвитку дозвільної системи та надано практичні рекомендації з удосконалення інфраструктури взаємодії влади з бізнесом. Запропоновано структуру механізмів формування інформаційної культури публічних службовців, що включає правові, організаційні, технологічні, освітні, соціальні групи. Надано практичні рекомендації з удосконалення системи підготовки кадрів для забезпечення розвитку електронного уряду, електронної демократії та відкритого уряду. Обґрунтовано методологію розвитку інноваційно орієнтованого суспільства. Розглянуто інноваційні технології й механізми розвитку електронних комунікацій; структурні моделі організації систем електронного документообігу за компонентами сховища документів та їхніх карток, компонентами, що здійснюють ділові процеси системи; механізми управління правами електронних документів. Обґрунтовано найкращі світові моделі, практики та тенденції розвитку електронного урядування для застосування в Україні та надано моніторингові рейтингові оцінки електронного урядування в країні. Обґрунтовано методологію регламентації та надання електронних адміністративних послуг, запровадження електронних адміністративних регламентів та надано практичні рекомендації з удосконалення інфраструктури взаємодії влади з громадянами. Визначено інструменти та механізми забезпечення трансакційної взаємодії та надано практичні рекомендації з удосконалення регулювання систем електронних платежів та розвитку електронного бізнесу.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії розглядається поняття національного інформаційного суверенітету, інфраструктура його забезпечення, організаційно-методологічна база використання, збереження й поповнення суверенних інформаційних ресурсів. Орієнтована на науковців, практиків у сфері інформатизації, широкий загал читачів, що цікавляться даною проблемою.

Проаналізовано міжнародний досвід застосування практики національного проектування, вивчено перші підсумки функціонування системи національних проектів в Україні. На основі зроблених оцінок головних проблем національного проектування в Україні сформульовано рекомендації щодо управлінської модернізації цієї системи. Також уперше запропоновано низку національних проектів, побудованих на нових методологічних засадах. У додатку наведено матеріали засідання «круглого столу» «Національні проекти в стратегії економічної модернізації України», який відбувся 20 березня 2012 року в Національному інституті стратегічних досліджень.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Розглянуто питання підходів основних геополітичних гравців (США, КНР і РФ) до майбутнього кіберпростору. Зазначено особливості таких підходів, форматів їхнього затвердження на міжнародному рівні та можливої позиції України щодо таких ініціатив. Проведено загальний аналіз міжнародних ініціатив на їхню відповідність національним інтересам України та на відповідність їхніх окремих положень вітчизняному законодавству.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Сучасна криміногенна ситуація в Україні – це якісно новий феномен як за масштабами злочинних проявів, так і за ступенем їх руйнівного впливу на життєдіяльність суспільства, права і свободи громадян. За останні роки відбулася трансформація організованої злочинності в нашій країні, зросла кількість організованих злочинних формувань, які мають чітку ієрархічну структуру, використовують новітні технічні засоби забезпечення протиправної діяльності, протидії правоохоронним органам. Ефективна протидія злочинам, особливо її організованим формам, неможлива без розуміння тих процесів, які відбуваються у злочинному середовищі або навпаки створенні необхідних умов для документування фактів протиправної діяльності тощо. У зв’язку з цим органи правоохоронні органи України стикаються з необхідністю з’ясування умов формування та існування організованих злочинних формувань, обраних ними механізмів вчинення злочинів, рольової участі у цьому процесі кожного учасника злочинного угруповання, руху тіньових та певних легальних фінансових потоків, які є підґрунтям існування цих угруповань або, навпаки, предметом їх злочинних інтересів, функціонування інфраструктури організованої злочинності тощо. Аналіз світової практики протидії злочинності засвідчує, що у більшості розвинених країн сформована та функціонує система кримінальної розвідки – діяльності з отримання, добування, аналітичного оброблення інформації про тенденції злочинності, окремі злочини та осіб, які до них причетні, прогнозування варіантів розвитку подій та виявлення ризиків. Світовий досвід є доступним для вивчення, критичного осмислення та впровадження у вітчизняні реалії. Адже, нагально необхідним на сьогодні вважаємо саме наукове обговорення проблем методології, законодавчого забезпечення формування кримінальної розвідки в нашій державі.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії викладено теоретико-методологічні засади та методичні й практичні рекомендації енергоефективності і енергозбереження на національному, галузевому, регіональному рівнях і на підприємствах за видами економічної діяльності. Охоплено питання розвитку енергетичної безпеки ринково розвинених країн і України, використання нетрадиційних відновлювальних і альтернативних джерел енергії. Запропоновано організаційно-економічні, технологічні, технічні та екологічні рішення подальшого розвитку енергоефективності й енергозбереження. Сформовано пропозиції щодо економічної та енергетичної оцінки та ефективності використання теплових, механічних, біологічних і природних джерел енергоресурсів, їх енергетичного аудиту і консалтингу в господарській та галузевій структурі національної економіки.

Розрахована на здобувачів вищої освіти, викладачів, науковців, фахівців з енергоефективності і енергозбереження різних форм і напрямів економічної діяльності.