Псевдонимы (от греч. слова «pseudonymos» – носящий вымышленное имя) заслуживают изучения как один из важных факторов творческой жизни всех времен и народов. Наука о псевдонимах, которую по аналогии с ономастикой (наукой об именах) можно назвать псевдономастикой, или псевдонимикой, т. е. наукой о ложных (вымышленных) именах, равно близка библиографии, лингвистике и литературоведению. Задача библиографов – определять, кому принадлежит тот или иной псевдоним, и составлять словари псевдонимов; задача лингвистов – изучать способы образования псевдонимов и их смысловое значение; литературоведы должны объяснять происхождение псевдонимов, вскрывать причины (часто социального характера), заставившие автора соблюдать инкогнито, придумывать себе вымышленные имена и фамилии.

Кн. 1 : Теоретичні аспекти. - 1999. - 486 с.

У довіднику вміщено матеріал, що стосується християнської тематики. Завданням видання є подальше впровадження християнської моралі в життя молодого покоління. Довідник буде корисним вчителям, студентам, учням, а також широкому колу читачів.

Історія виникнення і побутування імен та прізвищ тісно пов'язана з історією народу, з особливостями його матеріальної і духовної культури. У брошурі розглядається походження українських імен і прізвищ, історичні етапи становлення прізвищ, роль народних говірок у формуванні цієї лексичної групи. Висвітлюються питання правопису імен і прізвищ у сучасній українській мові. Розрахована на лекторів, пропагандистів, викладачів вузів, вчителів, студентів філологічних факультетів, широке коло читачів.

Книга розкриває понад 10 000 псевдонімів, криптонімів та різних умовних знаків, якими підписувалися письменники, критики, публіцисти, актори, художники і громадські діячі України дожовтневого і радянського періодів. До словника включені матеріали з українських видань всіх територій (Східної України, Галичини, Буковини, Закарпаття), а також з окремих органів і видань, що з'явилися в інших країнах (Польщі, Канаді, Швейцарії). При кожному псевдонімі подано видання, де він виступає, і джерело, на основі якого розкрито справжнє прізвище автора. Величезна кількість розшифрувань здійснена на основі архівних фондів та авторських свідчень сучасних діячів культури і преси. Видання розраховане на науковців і партійних працівників, журналістів, працівників бібліотек, викладачів і студентів гуманітарних вузів, на широкі кола книголюбів.

Это первый отечественный словарь по ономастике. Он является отраслевым лингвистическим одноязычным словарем, включающим около 700 терминов. Ко многим терминам даны иноязычные эквиваленты. Проведена классификация и систематизация терминов. Словарю предпослан вступительный очерк; завершается словарь указателем словосочетаний, близких к терминологическим, но не вошедших в словарь, и алфавитными указателями.

"Словарь древнерусских личных собственных имен" составлен крупнейшим специалистом по исторической антропонимики в дореволюционной России Н.М. Тупиковым (1869-1900). Это не только самый фундаментальный на сегодняшний день научный труд, посвященный русскому нехристианскому именослову, но и приглашение к дальнейшим наблюдениям и исследованиям. Словарь адресован как специалистам по древнерусской ономастике, так и всем читателям, интересующимся историей русской культуры, ее истоками и подлинной традицией.

Словарь содержит около 22 700 английских фамилий, распространенных в Великобритании, США и дрyгих странах английского языка. Даются сведения о русском написании и произношении наиболее употребительных фамилий и об их происхождении. Словарь адресован всем, кто работает с английской литературой, переводчикам, научным и библиотечным работникам, журналистам, работникам радио и телевидения.

Монографія присвячена лексико-семантичному, структурному та етимологічному аналізу особистих імен власне слов'янського походження, що функціонували у побуті українців 14-17 ст. та збереглися ще з тих часів у складі сучасних українських прізвищ.

Славян Родные Имена - словарь исторических родокоренных имён и прозваний славян и русов за два тысячелетия. Словарь представляет уникальные материалы для изучения истории славянских и русских имён. В основу его легли обширные источники, иногда малоизученные - памятники древней письменности: летописи, хроники, словари (речники), синодики, письма, берестяные грамоты, надписи на камнях, мечах, монетах, пряслицах, корчагах, братинах. Словарь будет интересен всем, кто любит историю.

Середні віки — поняття не скільки хронологічне, стільки змістов- не. Стало звичним і як би самозрозумілим вкладати у цей термін певне ціннісне значення: “відстале”, “реакційне”, “нецивілізова”, “просякнуте духом клерікалізму” Але ще в минулому (тут розуміється ХІХ-те — О. М) столітті було справедливо мовлено:виглядати ліберальним за рахунок Середньовіччя доволі вигідно. При цьому гріхи свого власного часу списуються із рахунку, видаються за пережитки іншої епохи. Ця традиція починається від гуманістів та просвітителів. Середньовіччя давало свого роду моральне алібі сучасності. Правда, цій традиції протистояла інша: романтизувати Середньовіччя, шукати у ньому втрачені потім доблесті або кольористу екзотику. В цьому випадку Середньовіччя використовувалося як докір Новому часові, котрий вже втратив минулу моральну цілісність. Обидва підходи зближує схильність підводити все багатство та різноманітність великої за протяжністю епохи під єдиний знаменник, давати їй однозначне ціннісне визначення. В цьому уніфікованому бажанні — дефект обох підходів»

Настоящее пособие выросло из курса лекций, которые читались автором в Пензенском, Челябинском, Читинском, Ферганском педагогических институтах, а также в Московском и Куйбышевском университетах. В книге нашли отражение и исследования автора по ряду актуальных проблем ономастики.

У колективній монографії висвітлюються основні напрями розвитку мовознавства за 1967-1977 рр. Особлива увага приділяється досягненням українських мовознавців у таких галузях: радянська соціолінгвістична теорія, лексикологія і лексикографія, теорія граматики, дослідження з російського мовознавства, історико-етимологічні студії і видання пам'яток, діалектологія і ономастика, дослідження з слов'янського, романського, германського і загального мовознавства, формалізація мов і їх експериментальне значення.

Розглядаються загальні питання теорії прізвища, історія становлення цього феномену та специфіка функціонування родових назв в Українських Карпатах. Аналізуються мовний та правовий статуси прізвища, глобальні національні, регіональні ознаки прізвищевих назв, їх варіантність, лексичне значення тощо. Подаються всі прізвища, які функціонують на території Закарпаття в перші повоєнні роки і тепер (понад 11,5 тис.). Біля реєстрового прізвища наводяться нинішня його географія побутування, перші фіксації прізвищевої назви в давніх документах Карпатського регіону, дані про соціальний статус засновника роду. Статті завершуються етимологічною довідкою щодо походження прізвища