У колективній монографії висвітлюється роль і значення мови в системі ідеологічної роботи, у формуванні матеріалістичного світогляду, вихованні нової людини. Простежується взаємозалежність розвитку мови і пошуків нової художньої форми в літературі. Об'єктом уваги дослідників є мова як акумулятор культури та одна з форм її вираження, значення наукової термінології в епоху НТР, відображення суспільного сприйняття світу у мовній семантиці.

Эта книга посвящена одному из аспектов бурно развивающейся во всем мире науки культурологии, а именно - лингвистическому. В центре внимания автора оказывается взаимодействие языков и культур, проблемы человеческого общения, межкультурной коммуникации, где главным (хотя и не единственным) средством был и остается язык.

В этой книге рассмотрены взаимосвязи языка и религии. Для филолога сочетание «Язык и религия» – одна из тем «внешней» лингвистики , в ряду таких, как «Язык и общество», «Язык и другие семиотики», «Язык и сознание», «Язык и культура» и т.п. «Внешняя» лингвистика стремится понять семиотическую (знаковую), социальную и психологическую природу языка, увидеть своеобразие языка и языкового общения в различных сферах человеческой жизни. «Внешняя» лингвистика легко перерастает в философию языка и в «просто» философию, потому что язык находится в самом основании человеческого в человеке. Теория языка выходит за пределы языкознания и имеет общегуманитарное значение.

У пропонованому виданні йдеться про утвердження загальноукраїнскої етнонімії та розвиток етноідентифікаційних процесів у середовищі українців-русинів Закарпаття і Східної Словаччини; Висвітлюються питання історичних витоків та ідейних джерел закарпатського регіонального сепаратизму й сучасних виявів політичного русинства; аналізуються мовні, етнокультурні та етнодемографічні процеси на Закарпатті. У збірнику репрезентовано дослідження відомих вітчизняних і зарубіжних учених із проблем етногенезу та розвитку лінгвокультурних реалій закарпаття в історичній ретроспективі. Сподіваємося, що книга викличе інтерес не лише науковців, а й широкого загалу громадськості, усіх, хто цікавиться українською ентнічною історією і культурою.

В книге анализируются культурные, антропологические и социальные последствия трансформации пространственной локализации слова. Рассматриваются переходы от устной речи к письменному слову, от рукописи к печати, от печати к экрану. Особое внимание уделяется анализу изменений в поведении автора и читателя в ситуации «информационного стресса», а также судьбе печатного слова в эпоху цифровых технологий. Во второй части книги исследуется влияние русского языка на формирование проблемно-тематического поля отечественной философии, анализируются семантические поля таких слов, как «правда», «истина», «дух», «другое», проясняется характер их воздействия на отечественную философию и культуру. Книга адресована философам, культурологам, лингвистам, историкам отечественной философии, но может оказаться полезной и другим гуманитариям и просто любознательным читателям.