Розглянуто соціально-психологічні аспекти впливу наслідків чорнобильської катастрофи на стан здоров'я, рівень екологічної культури постраждалого населення в постчорнобильський період. Проаналізовано динаміку адаптивних ситуацій потерпілих в екологічному вимірі, організаційну та самоорганізаційну соціальну структуру, її вплив на формування ризикової свідомості, особливості доходів та витрат різних категорій постраждалого населення, наведено соціально-економічну модель реабілітації постраждалих регіонів України.

Рассмотрены социально-психологические аспекты влияния последствий чернобыльской кастрофы на состояние здоровья, уровень экологической культуры пострадавшего населения в постчернобыльскую эпоху. Проанализирована динамика адаптивных ситуаций потерпевших в экологическом измерении, организационная и самоорганизационная социальная структура, её влияние на формирование рисковой сознательности, особенности доходов и расходов разных категорий пострадавшего населения, а также приведена социально-экономическая модель реабилитации пострадавших регионов Украины.

Аналізуються поняття традиції й традиційності як соціально-психологічної закономірності суспільної спадкоємності, розглядаються особливості психологічних чинників реалізації традицій, співвідношення інноваційних впливів у психологічному просторі дії традиції. Звертається увага на традиційність як об'єктивну реальність, що існує поза свідомістю людини, істотно впливає на формування її світогляду і способу життя.

Рассмотрен мало исследованный в литературе феномен идентичности, в частности, проводится изучение идентичности с точки зрения разных теоретических подходов - в рамках психоаналитического направления, теории социальных репрезентаций, символического интеракционизма, теории самокатегоризации. Особое внимание уделено исследованию социальной (коллективной) и этнической идентичности. Раскрыта сущность трансформации идентичности в контексте миграции, социально-политических изменений в обществе. Подчеркнута взаимосвязь национальной идентичности и нации, проанализированы пути становления украинской национальной идентичности.

Експериментально досліджено соціально-психологічні стереотипи сприймання портретних зображень політично-активних суб'єктів. Отримано ієрархічну організацію соціальних стереотипів політично активних суб'єктів та їх семантичні наповнення. Виділено ознаки, які є основами для класифікації й стереотипізації особи, яку сприймають. Проведено аналіз відмінностей в психологічному змісті стереотипних образів за описом їх піддослідними Києва та Санкт-Петербурга. Виявлено категоріальні структури буденної свідомості, крізь призму яких відбувається сприймання офіційної особи.

Работа посвящена теоретическим и практическим основам проведения избирательных кампаний. Обобщен опыт успешных кампаний как на Западе, так и в странах СНГ. Рассмотрены факторы формирования имиджа в рамках избирательной кампании, методы косвенного воздействия, типы лидеров, типы коммуникации, мотивационные аспекты избирательной кампании, психологические и коммуникативные особенности массового человека. Представлена семиотическая модель политики и политиков, показана роль речи, листовки, плаката, предвыборной фотографии в избирательной кампании.

Досліджено ієрархічну структуру ціннісних орієнтацій особистості, фактори, які впливають на її формування та психологічні механізми трансформації ціннісних орієнтацій студентської молоді. Доведено, що ціннісні орієнтації особистості мають складну, диференційовану та ієрархічно організовану структуру. Розглянуто динаміку трансформації ціннісних орієнтацій студентства залежно від року навчання. Підкреслено, що в процесі набуття теоретичних знань і практичних навиків у вузі здійснюється формування системи ціннісних орієнтацій особистості студента. На цей процес значною мірою впливають не тільки соціально-економічні фактори, але й вибір кожним студентом факультету, спеціальності, а також рік навчання.

Дисертацію присвячено функціонально-системному аналізу впливу соціальних стереотипів на процес формування професійної свідомості майбутніх юристів, розробці ефективних шляхів психолого-педагогічної корекції для посилення позитивного впливу стереотипів і зменшення негативного. Здійснено системний аналіз феномену "соціального стереотипу" з філософсько-соціологічних та психологічних аспектів. Виявлено психологічні закономірності функціонування стереотипів, простежено роль стереотипів у формуванні моральних норм як важливих складових свідомості особистості. Виявлено існування позитивного стереотипу юриста-професіонала в уявленнях студентів, що активно впливає на становлення особистості майбутніх юристів. Проаналізовано вплив стереотипів на формування установок та упереджень, що реалізуються у формі оцінних характеристик суб'єктів професійної діяльності майбутніх юристів. Практичне значення дослідження полягає у розробці методики психолого-педагогічної корекції впливу соціальних стереотипів у процесі формування професійної свідомості.

Розглянуто поняття "ментальність", яке потребує вирішення ряду важливих методологічних проблем, головними з яких є забезпечення послідовності та збереження традицій.

Раскрыто понятие слухов и их признаки, проанализированы причины появления, закономерности их распределения, приведена классификация слухов. Значительное внимание уделено принципам и практике противодействия слухам, а также их целенаправленному использованию. Рассмотрены особености слухов в деловом общении.

Уточнено поняття групової норми військового колективу, адаптовано й апробовано методику дослідження групових норм у колективі. Встановлено, що групові норми ставлення до порушень військової дисципліни формуються під впливом офіційної та неофіційної системи норм і санкцій, рівня згуртованості, ціннісно-орієнтаційної єдності та деяких інших соціально-психологічних характеристик військових колективів. Запропоновано шляхи формування групових норм у військових колективах через удосконалення нормативно-правової бази та форм роботи щодо зміцнення військової дисципліни, формування сприятливого морально-психологічного клімату.

Розглянуто проблеми аналізу природи масових процесів, запропоновані узагальнені характеристики їх опису.

Рассмотрены проблемы анализа природы массовых процессов, предложены обобщенные характеристики их описания

The problems of the analysis of the nature of mass processes are reviewed, the generalized characteristics of their description are offered

Рассмотрены вопросы взаимоотношения власти и масс в сфере политики. Предложен комплексный подход к раскрытию соотношений понятий "человек-государство", "личность-общество", "гражданин-власть", а также "народ-государство", "массы-общество". Изложены теоретико-методологические основы массового общественного сознания и поведения. Проанализированы особенности формирования гражданского общества, приведены результаты исследования феномена власти. Рассмотрены вопросы политического сознания и политической культуры. Приведены данные социологического исследования по вопросам доверия Президенту, Верховной Раде, правительству.

Висвітлено зміст і особливості суб'єктивної реальності у посттоталітарний період розвитку українського суспільства. Розглянуто зміни, яких зазнала суспільна свідомість упродовж перехідного етапу його розвитку, а також "болючі точки" суспільної свідомості, що визначають її кризовий характер. Охарактеризовано соціальне почуття як феномен суб'єктивної реальності. З'ясовано місце та значення віри як феномену буття та наукової категорії.

Освещены место и особенности субъективной реальности в посттоталитарный период развития украинского общества. Рассмотрены изменения, происшедшие в общественном сознании в течение переходного периода, а также "болевые точки" общественного сознания, определяющие ее кризисный характер. Охарактеризованы социальные чувства как феномен субъективной реальности. Освещено место и значение веры как феномена бытия и научной категории.

За результатами дослідження виявлено головне джерело насильства серед сучасної молоді як стиль адаптивної поведінки молодих людей в сучасному соціумі. Спростовано поширене в наш час уявлення про збільшення кількості агресивних особистостей як причину зростання агресії в суспільстві. Досліджено систему соціально-психологічних факторів агресивної поведінки юнаків і дівчат, механізм впливу цих чинників залежно від демографічних та особистісних характеристик людини. Наведено дані про рівні агресивності різних соціально-статевих груп молоді одного з регіонів України (Чернігівщини), які заперечують стереотипним уявленням щодо підвищення агресивності молодого покоління.

Досліджено оцінні конструкти та рефлексивні механізми свідомості виборців на інтер- і метаіндивідному рівнях рефлексії. Вивчено взаємозв'язок між системами атрибутивних та експектаційних оцінних конструктів і відповідних рефлексивних механізмів. Визначено смислові образи провідних учасників політичної взаємодії та відображені виборцями "Я-образи", що існують у свідомості цих учасників. Відтворено семантичні простори політичної свідомості виборців. Розроблено модель "розгортання" рефлексивних механізмів, визначено їх психологічний зміст і функції.

Здійснено соціально-філософський аналіз генези та функцій феномену страху в суспільстві, його місце та значення в онтологічному існуванні людини, починаючи з архаїчного періоду розвитку цивілізації до сучасності. Проаналізовано рівень вивчення цього феномену в психології та пов'язаних з нею галузевих дисциплінах. Відзначено штучність галузевого розмежування термінів "страх" і "тривога" для нерозривно-онтологічного існування людини, висунуто гіпотезу про наявність "градаційної шкали" єдиної, нерозривної суті феномену страху.

Висвітлено питання культурної антропології. Викладено способи підтримки та передачі пам'яті наступним поколінням, зокрема, за допомогою церемонії вшанування пам'яті, пам'яті тіла та структури соціальної пам'яті.

Освещены вопросы культурной антропологии. Изложены способы поддержки и передачи памяти групп последующим поколениям, в частности, с помощью церемонии почитания памяти, памяти тела и структуры социальной памяти.

Проаналізовано психологічні детермінанти відносин особистості та держави. Визначено раціональні та ірраціональні складові сприймання держави особистістю. Розглянуто особливості аксіологічного виміру держави та його втілення у відповідному правовому та економічному просторі. Наведено емпіричну верифікацію особистісно-психологічних моделей образу держави.

Проанализированы психологические детерминанты отношений личности и государства. Определены рациональные и иррациональные составляющие восприятия государством личности. Рассмотрены особенности аксиологического измерения государства и его воплощения в соответстующем правовом и экономическом пространстве. Приведена эмпирическая верификация личностно-психологических моделей образа государства.

Розглянуто характерні особливості психологічного тероризму, проблеми, що він створює. Проаналізовано основні принципи маніпуляції індивідуальною та масовою свідомістю. Психологію тероризму обговорено в контексті сучасних психологічних досліджень.

Рассмотрены характерные особенности психологического терроризма, проблемы, которые он создает. Проанализированы основные принципы манипуляции индивидуальным и массовым сознанием. Психология терроризма рассмотрена с позиции современных психологических исследований.

The article deals with the typical features of terrorism, with the problems it creates. The main principles of the manipulation of individual and mass consciousness are analysed. Psychology of terrorism is viewed from the point of view of the achievements of the newest psychological investigations.

Показано особливості формування соціальної психології стихійних груп: маси, публіки, аудиторії. Розглянуто психологічну специфіку соціальних рухів, визначено їх ознаки, описано механізми приєднання індивідів, проаналізовано співвідношення позицій більшості та меншості, з'ясовано причини виникнення феномену лідерства. Наведено соціально-психологічну характеристику натовпу, досліджено процес формування масової свідомості та громадської думки, розглянуто методи управління поведінкою мас, розкрито значення традицій і звичаїв як її стійких регуляторів. Охарактеризовано психологічні особливості масової комунікації та масової культури. Визначено сутність паніки, встановлено причини її виникнення та проаналізовано форми вираження. Досліджено розвиток соціальної психології моди та рекламної діяльності. Встановлено вплив скупченості людей у великому місті та сільській місцевості на моделі поведінки індивідів.

Показаны особенности формирования социальной психологии стихийных групп: массы, публики, аудитории. Рассмотрена пихологическая специфика социальных движений, определены их признаки, описаны механизмы присоединения индивидов, проанализировано соотношение позиций большинства и меньшинства, установлены причины возникновения феномена лидерства. Приведена социально-психологическая характеристика толпы, исследован процесс формирования массового сознания и общественного мнения, рассмотрены методы управления поведением масс, показана роль традиций и обычаев как ее устойчивых регуляторов. Охарактеризованы психологические особенности массовой коммуникации и массовой культуры. Раскрыта сущность паники, установлены причины ее возникновения и проанализированы формы выражения. Исследовано развитие социальной психологии моды и рекламной деятельности. Рассмотрено влияние скопления людей в большом городе и сельской местности на модели поведения индивидов.