Рассмотрен мало исследованный в литературе феномен идентичности, в частности, проводится изучение идентичности с точки зрения разных теоретических подходов - в рамках психоаналитического направления, теории социальных репрезентаций, символического интеракционизма, теории самокатегоризации. Особое внимание уделено исследованию социальной (коллективной) и этнической идентичности. Раскрыта сущность трансформации идентичности в контексте миграции, социально-политических изменений в обществе. Подчеркнута взаимосвязь национальной идентичности и нации, проанализированы пути становления украинской национальной идентичности.

Работа посвящена теоретическим и практическим основам проведения избирательных кампаний. Обобщен опыт успешных кампаний как на Западе, так и в странах СНГ. Рассмотрены факторы формирования имиджа в рамках избирательной кампании, методы косвенного воздействия, типы лидеров, типы коммуникации, мотивационные аспекты избирательной кампании, психологические и коммуникативные особенности массового человека. Представлена семиотическая модель политики и политиков, показана роль речи, листовки, плаката, предвыборной фотографии в избирательной кампании.

Розглянуто поняття "ментальність", яке потребує вирішення ряду важливих методологічних проблем, головними з яких є забезпечення послідовності та збереження традицій.

Аналізуються поняття традиції й традиційності як соціально-психологічної закономірності суспільної спадкоємності, розглядаються особливості психологічних чинників реалізації традицій, співвідношення інноваційних впливів у психологічному просторі дії традиції. Звертається увага на традиційність як об'єктивну реальність, що існує поза свідомістю людини, істотно впливає на формування її світогляду і способу життя.

Раскрыто понятие слухов и их признаки, проанализированы причины появления, закономерности их распределения, приведена классификация слухов. Значительное внимание уделено принципам и практике противодействия слухам, а также их целенаправленному использованию. Рассмотрены особености слухов в деловом общении.

Рассмотрены вопросы взаимоотношения власти и масс в сфере политики. Предложен комплексный подход к раскрытию соотношений понятий "человек-государство", "личность-общество", "гражданин-власть", а также "народ-государство", "массы-общество". Изложены теоретико-методологические основы массового общественного сознания и поведения. Проанализированы особенности формирования гражданского общества, приведены результаты исследования феномена власти. Рассмотрены вопросы политического сознания и политической культуры. Приведены данные социологического исследования по вопросам доверия Президенту, Верховной Раде, правительству.

Розглянуто проблеми аналізу природи масових процесів, запропоновані узагальнені характеристики їх опису.

Рассмотрены проблемы анализа природы массовых процессов, предложены обобщенные характеристики их описания

The problems of the analysis of the nature of mass processes are reviewed, the generalized characteristics of their description are offered

Висвітлено зміст і особливості суб'єктивної реальності у посттоталітарний період розвитку українського суспільства. Розглянуто зміни, яких зазнала суспільна свідомість упродовж перехідного етапу його розвитку, а також "болючі точки" суспільної свідомості, що визначають її кризовий характер. Охарактеризовано соціальне почуття як феномен суб'єктивної реальності. З'ясовано місце та значення віри як феномену буття та наукової категорії.

Освещены место и особенности субъективной реальности в посттоталитарный период развития украинского общества. Рассмотрены изменения, происшедшие в общественном сознании в течение переходного периода, а также "болевые точки" общественного сознания, определяющие ее кризисный характер. Охарактеризованы социальные чувства как феномен субъективной реальности. Освещено место и значение веры как феномена бытия и научной категории.

Розглянуто соціально-психологічні аспекти впливу наслідків чорнобильської катастрофи на стан здоров'я, рівень екологічної культури постраждалого населення в постчорнобильський період. Проаналізовано динаміку адаптивних ситуацій потерпілих в екологічному вимірі, організаційну та самоорганізаційну соціальну структуру, її вплив на формування ризикової свідомості, особливості доходів та витрат різних категорій постраждалого населення, наведено соціально-економічну модель реабілітації постраждалих регіонів України.

Рассмотрены социально-психологические аспекты влияния последствий чернобыльской кастрофы на состояние здоровья, уровень экологической культуры пострадавшего населения в постчернобыльскую эпоху. Проанализирована динамика адаптивных ситуаций потерпевших в экологическом измерении, организационная и самоорганизационная социальная структура, её влияние на формирование рисковой сознательности, особенности доходов и расходов разных категорий пострадавшего населения, а также приведена социально-экономическая модель реабилитации пострадавших регионов Украины.

Проаналізовано психологічні детермінанти відносин особистості та держави. Визначено раціональні та ірраціональні складові сприймання держави особистістю. Розглянуто особливості аксіологічного виміру держави та його втілення у відповідному правовому та економічному просторі. Наведено емпіричну верифікацію особистісно-психологічних моделей образу держави.

Проанализированы психологические детерминанты отношений личности и государства. Определены рациональные и иррациональные составляющие восприятия государством личности. Рассмотрены особенности аксиологического измерения государства и его воплощения в соответстующем правовом и экономическом пространстве. Приведена эмпирическая верификация личностно-психологических моделей образа государства.

Висвітлено питання культурної антропології. Викладено способи підтримки та передачі пам'яті наступним поколінням, зокрема, за допомогою церемонії вшанування пам'яті, пам'яті тіла та структури соціальної пам'яті.

Освещены вопросы культурной антропологии. Изложены способы поддержки и передачи памяти групп последующим поколениям, в частности, с помощью церемонии почитания памяти, памяти тела и структуры социальной памяти.

Рассмотрен широкий спектр узгроз безопасности государства, общества и отдельной личности в информационной сфере, а также современные технологии манипуляции сознанием. Охарактеризованы виды, методы, силы и средства проведения специальных информационных операций и актов внешней информационной агрессии. Освещены особенности информационно-коммуникационных процессов при формировании толпы. Раскрыты технологии манипулирования, используемые в неокультах. Уделено внимание проблемам дезинформации и подкупа избирателей, гендерным аспектам информационно-психологического воздействия.

Висвітлено аспекти психосоціальності людини та суспільства, проаналізовано закони доглибинної психіки. Розглянуто питання фрактальної психології в контексті функціонування індивідної психіки. Розкрито роль соцієтального психофракталу в системі колективної психіки, визначено архетипні та соціально-організаційні патерни як специфічні механізми взаємодії колективної та індивідної психіки. Описано соціально-психологічні функції політичної влади, базові функції ідеології, феномен страху як фрактальний механізм структурування та функціонування політичної еліти.

Освещены аспекты психосоциальности человека и общества, проанализированы законы доглубинной психики. Рассмотрены вопросы фрактальной психологии в контексте функционирования индивидной психики. Раскрыта роль социетального психофрактала в системе коллективной психики, определены архетипные и социально-организационные патерны как специфические механизмы взаимодействия коллективной и индивидной психики. Описаны социально-психологические функции политической власти, базовые функции идеологии, феномен страха как фрактальный механизм структурирования и функционирования политической элиты.

Викладено загальні питання теорії соціально-психологічного впливу. Розкрито зміст понять соціального впливу (СВ), лідерства та керівництва в малих групах. Проаналізовано особливості СВ через мережу телерадіомовлення. Розглянуто Інтернет-середовище як фактор СВ, натовп як форму масової поведінки людей та соціально-психологічний феномен, малу групу як фактор СВ, конформізм як феномен групового тиску. Наведено результати дослідження сублімаційного впливу, а також концептуальні підходи у дослідженні СВ. Висвітлено особливості впливу меншості на членів групи, групи на прийняття рішень.

Изложены общие вопросы теории социально-психологического влияния. Раскрыто содержание понятия социального влияния (СВ), лидерства и руководства в малых группах. Проанализированы особенности СВ в сети телерадиовещания. Рассмотрены Интернет-среда как фактор СВ, толпа как форма массового поведения людей и социально-психологический феномен, малая группа как фактор СВ, конформизм как феномен группового давления. Приведены результаты исследования сублимального влияния, а также концептуальные подходы в исследовании СВ. Освещены особенности влияния меньшинства на членов группы, группы на принятие решений.

Показано особливості формування соціальної психології стихійних груп: маси, публіки, аудиторії. Розглянуто психологічну специфіку соціальних рухів, визначено їх ознаки, описано механізми приєднання індивідів, проаналізовано співвідношення позицій більшості та меншості, з'ясовано причини виникнення феномену лідерства. Наведено соціально-психологічну характеристику натовпу, досліджено процес формування масової свідомості та громадської думки, розглянуто методи управління поведінкою мас, розкрито значення традицій і звичаїв як її стійких регуляторів. Охарактеризовано психологічні особливості масової комунікації та масової культури. Визначено сутність паніки, встановлено причини її виникнення та проаналізовано форми вираження. Досліджено розвиток соціальної психології моди та рекламної діяльності. Встановлено вплив скупченості людей у великому місті та сільській місцевості на моделі поведінки індивідів.

Показаны особенности формирования социальной психологии стихийных групп: массы, публики, аудитории. Рассмотрена пихологическая специфика социальных движений, определены их признаки, описаны механизмы присоединения индивидов, проанализировано соотношение позиций большинства и меньшинства, установлены причины возникновения феномена лидерства. Приведена социально-психологическая характеристика толпы, исследован процесс формирования массового сознания и общественного мнения, рассмотрены методы управления поведением масс, показана роль традиций и обычаев как ее устойчивых регуляторов. Охарактеризованы психологические особенности массовой коммуникации и массовой культуры. Раскрыта сущность паники, установлены причины ее возникновения и проанализированы формы выражения. Исследовано развитие социальной психологии моды и рекламной деятельности. Рассмотрено влияние скопления людей в большом городе и сельской местности на модели поведения индивидов.

Описано та проаналізовано інтерактивні опитування. Акцентовано увагу на ймовірності маніпулювання громадською думкою. Розкрито соціологічні та організаційно-технічні механізми впливу на громадян у процесі проведення інтерактивних опитувань.

Введено поняття колективної психіки як функції, що забезпечує синхронно-діахронну єдність макроспільноти. На базі системно-генетичного підходу виокремлено основні структурні шари колективної психіки, встановлено їх походження та функції, а також вияв на рівні окремих індивідів. Підкреслено важливу роль етнокультурних чинників для трансформаційного суспільства.

Розглянуто проблему наукового обгрунтування віктимологічних процесів як одного з факторів розвитку суспільства. Акцентовано увагу на вивченні віктимології як самостійної міждисциплінарної галузі знань. Вивчення загальних закономірностей віктимізації та віктимності дозволяє глибше обгрунтувати структуру організації суспільних відносин.

Надано характеристику ознак масового неврозу "пуер етернус" ("ПЕ") (вічний хлопчик) і його можливих наслідків для майбутнього України. Зазначено, що невроз "ПЕ" в сьогоденній Україні працює на всіх рівнях - соціуму, влади, соціальних структур і, нарешті, окремої людини.

Окреслено тему самооцінки та соціального інтелекту як факторів міжособистісних стосунків. Наведено дані емпіричного дослідження та визначено напрями і перспективи подальшої роботи з цієї тематики.