Розроблено автоматизовану систему багатоаспектного дослідження особистості (АСБДО) - гнучкий, поліфункціональний сучасний інструмент для розв'язання теоретичних і практичних задач діагностики, прогнозу та керування функціональним станом людини на базі синтезу міждисциплінарних (соціопсихофізіологічних) знань.

Досліджуються філософсько-психологічні джерела аксіопсихології особистості - методологічного стержня суб'єктивної парадигми в сучасній гуманітарній психології; обгрунтовується авторська концепція предметного ядра аксіопсихології; згідно висунутого принципу інтегральності суб'єктності здійснюється реінтерпретація значного масиву феноменів, відкритих у різних наукових школах, що репрезентують структуру, функціонування і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості.

Розглянуто проблему людського "я" та особистості з різних точок зору видатних вчених. Визначено основні фактори, які впливають на процес формування "я". Виділено головні особливості, які є найбільш важливими при аналізі структури "я".

Приведены результаты экспериментального исследования взаимосвязи между фиксированными социальными установками и личностными характеристиками человека (на примере представителей одной профессиональной группы - журналистов).

Представлено глибокий філософсько-психологічний аналіз вольових процесів людини і комплексу психологічних рис, що називають характером. Показано досягнення поставленої мети на практиці, виховання волі й характеру української молоді, реалізацію відомої педагогічної формули вченого "Служіння Богові й Україні". Запропоновано певні заходи щодо виховання чеснот і принциповості, патріотизму, мужності та героїзму, життєрадісності та бадьорості, чистоти і стриманості, пошани до батьків і старших, дисциплінованості й організованості.

Изучали возрастные особенности умственной работоспособности человека с помощью математических моделей. Обследовано 150 женщин и 125 мужчин в пяти возрастных группах: 13 - 18, 19 - 29, 30 - 39, 40 - 49, 50 - 60 лет. Умственная работоспособность определялась специальным тестом на компьютере. Исследования показали, что высокий уровень умственной работоспособности определяется повышением скорости переработки информации. Предлагаются регрессионные возрастные модели определения умственной работоспособности.

Проанализированы проблемы исследования гендерных различий, формирования полоролевых стереотипов и их преодоления в различных теоретических концепциях современной психологии.

У людей в возрасте от 21 до 74 лет изучали возрастную динамику функции внимания и ее связь с функциональной подвижностью нервных процессов. Установлено, что этот период онтогенеза характеризовался постепенным и неравномерным снижением исследуемой функции. Выявлено, что средние показатели свойств внимания и особенности ее возрастной динамики у людей зрелого и пожилого возраста находятся в зависимости от индивидуально-типологических свойств нервной системы. У людей с высокими значениями функциональной подвижности нервных процессов (ФПНП) во всех возрастных группах отмечался высокий уровень развития функции внимания, а также более медленное изменение и задержка начала инволюции этой психической функции. Лица, обладающие низкими значениями ФПНП, характеризовались более ранним началом и интенсивным снижением функций внимания.

Розглянуто суб'єктно-ціннісні аспекти взаємодії індивідуальних і соціальних чинників у становленні технічно обдарованої особистості. Детально проаналізовано специфіку групового психологічного консультування керівників закладів середньої освіти з проблем управління. Основну увагу приділено статево-віковим особливостям психофізіологічних корелянтів успішності школярів, а також пріоритетним напрямкам гуманістичного виховання молоді за умов культурно-дозвіллєвої діяльності.

Категорически отрицается известное мнение о том, что Н.В.Гоголь страдал шизофренией или другой формой психоза, приведено обоснование данной авторской точки зрения.

На прикладі неповнолітніх і дорослих засуджених проаналізовано деякі особливості системи цінностей особистості за умов соціальної ізоляції. Визначено вплив факторів ізоляції на систему цінностей особистості. Охарактеризовано залежність значущих факторів соціальної ізоляції від релевантних ціннісних категорій особистості засудженого.

Рассматриваются актуальные вопросы определения нормы в психологии студенческого возраста. На примере психофизиологических исследований норма рассматривается как процесс, обеспечивающий оптимальное функционирование системы во взаимодействии со средой. Приводится методика и алгоритм оценки значений показателей, характеризующих психологическую структуру личности студентов и особенности их функционального состояния, в аспекте популяционной и индивидуальной нормы.

На основі досягнень криміналістичної науки та суміжних наук досліджені основні ідеї ранньої профілактики насильницьких статевих девіацій, правопорушень, злочинів серед молоді. Розглянуто поняття норми та відхилень як передумови кризи у психосексуальному розвитку молоді; психологічну характеристику кризи психосексуального розвитку; форми статевих девіацій та їх психолого-кримінологічні особливості; попередження статевих відхилень як причин і умов статевих злочинів.

На основі досягнень кримінологічної науки та суміжних наук розглянуто поняття норми та відхилень (девіацій) як передумови кризи у психосексуальному розвитку молоді. Зроблено психологічну характеристику кризи психосексуального розвитку. Висвітлено форми статевих девіацій та їх психолого-кримінологічні особливості, шляхи попередження статевих відхилень як причин і умов статевих злочинів.

Виявлено особистісні ММРІ-профілі, що сприяють формуванню сексуальных дезадаптацій у подружніх пар.

Розглянуто питання, пов'язані з психологічними аспектами діяльності жінок, орієнтованих на працю на керівних посадах. Простежено функції та обов'язки жінки-менеджера. Наведено результати досліджень, метою яких було виявлення особистісних якостей сучасної жінки-керівника, для чого було використано тести: опитувальний "Кейрсі", "Кар'єрна орієнтація", Лірі. За результатами тестування визначено позитивні та негативні фактори управлінської діяльності жінок-менеджерів, що впливають на формування стилів управлінської діяльності.

Використано метод "краю та середини" тесту Зонді. Виявлено фрустровані мотиви, захисні механізми та корінні особистісні чинники патогенезу сексуальної дезадаптації подружньої пари.

"Невроз очікування невдачі" (НОН) - діагноз, що дуже часто ставлять чоловікам, які звертаються за сексологічною допомогою. Разом з тим існують два альтернативних уявлення про цю патологію. Згідно з першим з них, невроз очікування - самостійна форма неврозу, а згідно з другим - особливий вид неврозу нав'язливих станів (ННС). Під час спеціального обстеження хворих на НОН було виділено 8 його типів за критеріями для їх виділення були усвідомлення болісності тривожного очікування невдачі, його патогенного впливу, а також наявність боротьби з ним. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що цей невроз є певним континуумом. На одному з його полюсів знаходяться форми, де відсутні ознаки, характерні для ННС в його традиційному розумінні (згідно з котрим нав'язливість обов'язково усвідомлюється), а на другому - варіанти, які виявляють ці ознаки повною мірою. Наведено характеристику кожного типу неврозу. Зроблено висновок про можливість існування нав'язливостей, що не усвідомлюються. Визнано недоцільним відносити пацієнтів сексологічного профілю з патологією, що розглядається, до різних класифікаційних рубрик. У всіх випадках, якої б точки зору не дотримувався лікар, рекомендовано ставити діагноз "невроз очікування невдачі", який знайшов своє відображення у вітчизняних класифікаціях сексуальних розладів у чоловіків.

Розглянуто особливості зв'язку статево-рольових шкал у дівчат 18 - 20 років. Подано психодіагностичну карту утворень маскулінності/фемінінності у дівчат. Отримано доповнення стосовно раніше запропонованої структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у дівчат.

Досліджено психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді в умовах промислово-економічного коледжу. Розглянуто теоретичні аспекти, проблеми, зміст і структуру ціннісних орієнтацій. Розглянуто педагогічні умови, які сприяють формуванню ціннісних орієнтацій учнівської молоді та розроблено відповідні методичні рекомендації.