Аналізуються поняття традиції й традиційності як соціально-психологічної закономірності суспільної спадкоємності, розглядаються особливості психологічних чинників реалізації традицій, співвідношення інноваційних впливів у психологічному просторі дії традиції. Звертається увага на традиційність як об'єктивну реальність, що існує поза свідомістю людини, істотно впливає на формування її світогляду і способу життя.

Здійснено історико-психологічний аналіз генези міфологеми "доля" як одного з базових чинників традиційної картини світу людини. Обгрунтовано поняття "міфологема", запропоновано методику дослідження міфологем у рамках психосемантичної парадигми на основі методу асоціативного експерименту. Визначено, що традиційна картина світу людини є фактором детермінації поведінки і настанов, що об'єктивує світовідчуття та світорозуміння людини. Сформульовані висновки містять нові теоретико-концептуальні положення про місце та значення міфологеми "доля" в структурі традиційної картини світу людини, про її психологічні функції та механізми актуалізації.

Феноменологія архетипу потребує відповідей на багато питань, зокрема й на головні: який рівень психічного репрезентують архетипи? Що відтворює архетип як носій колективної пам'яті - істину, від збереження якої залежить існування людства, чи випадкові сюжети, форми, смисли? Чи містить архетип у своїх образах і формах мораль для людства, елементи системи заборон, табу, основних правил людського життя? Як працює архетип? Що треба знати управлінцеві, політику, бізнесмену про вплив архетипів на людей?

Розглянуто предмет психології у сфері соціального захисту населення, її структуру, функції та основні поняття. Надано основні поняття психології соціальної роботи. Висвітлено антропологічні концепції та ідеї сучасної соціології. Викладено основи психологічної практики у сфері соціального захисту населення. Розглянуто загальнопсихологічні теорії особистості, її біологічні, фізіологічні, психологічні, конституціонально-психологічні та клінічні типології. Розкрито особливості соціально-психологічної роботи з різними групами населення.

Узагальнено та систематизовано поведінкові патерни та психогенезу проявів адикції у підлітків із сімей трудових мігрантів. Виокремлено соціально-психологічні особливості проявів адикції та їх корекції. Визначено соціально-психологічну типологію підлітків з адиктивною поведінкою із сімей трудових мігрантів. Розкрито концептуальні засади комплексної соціально-психологічної програми корекції проявів адикції у підлітків із сімей трудових мігрантів, ефективність якої забезпечена принципами її побудови та функціонування. Зазначено, що програма спрямована на вироблення механізмів повноцінної компенсації сімейної депривації, набуття здатності до формування розширеного досвіду поведінкових реакцій у різних життєвих ситуаціях, більш повне та адекватне сприйняття себе і своїх якостей у статичному та динамічному аспектах. Визначено основні складові ефективної реалізації комплексної соціально-психологічної програми корекції проявів адикції із задіянням методів системної сімейної психотерапії для роботи у групах, когнітивно-поведінкового та тілесно-орієнтованого підходів.