Текст у форматі PDF 4.65 Мб

Коротка історія Війська Запорозького з малюнками, картами й планами

Засновник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук, український філолог Іван Верхратський був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові і першим головою його математично-природничо-лікарської секції. Верхратський відомий своїми дослідженнями флори і фауни Східної Галичини. Окрім цього, Іван Григорович був автором наукових праць з української діалектології та лексикології: "Знадоби до словаря южноруского"; "Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів". Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка досі є серед найґрунтовніших праць у цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словарця». Цінна зокрема тим, що писалася в часи, коли лемки ще компактно проживали на своїх етнічних територіях, тож автор мав змогу дослідити говірку у її природному стані. Поданий «Словарець» (обсягом майже 100 с.) є фактично лемківсько-німецьким диференційним діалектним словником.

Зараз Ви перевернете сторіночку цієї книжки і познайомитеся з дивними земними істотами - птахами, які вибрали своїм місцем мешкання наш край. Птиці прикрашають землю, наше життя. Вони також приносять користь людям - знищують гризунів і шкідливих комах. Спостерігаючи за життям пернатих друзів, ми розуміємо, що живемо поряд з фантастичним світом, в якому править природа. Чудова книга з дивними реалістичними ілюстраціями, може бути корисна і цікава всім, хто любить природу. Мова оповідання великого значення не має.

Світ українських традицій нескінченно багатий. Століттями складалася гармонійна система обрядів та вірувань, які на сучасному історичному етапі знову набувають популярності. Книжка розповідає про народні традиції, обряди і свята. Вірші, оповідання з української міфології та історії культури не залишать байдужим жодного читача.

Уильям Фолкнер (1897-1962)- один из величайших американских писателей XX в. - на протяжении десятилетий энергично работал и жанре новеллы. Многие рассказы Фолкнера неотделимо взаимосвязаны с романами этого писателя, принесшими ему мировую популярность. Перед читателем рассказов Фолкнера предстает трагический мир американского Юга.

Василь Стефаник (1871 — 1936), неперевершений майстер психологічної новели, визнаний однією з найяскравіших постатей української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. В коротких, влучних оповіданнях Стефаник змальовує життя найбіднішого селянства на західноукраїнських землях, побачене і глибоко пережите ним самим, що лунає в уривчастих, нервових фразах, сповнених болю. Його новели – це протест проти пригноблення селян, проти їхньої національної нерівності, це короткі реалістичні драми і трагедії звичайного люду, підмічені пильним оком психолога.

У цій книзі розповідається про французького хлопчика Гавроша, героїчно загиблого за народну справу. Зображувані в ній події належать до 1832 року, коли трудящі Парижа повстали проти панування буржуазії і королівської влади. Вулиці величезного старого міста вкрилися барикадами. Разом з борцями бився і Гаврош.

Книга відомого літератора з Волині Івана Корсака повертає нас обличчям до постатей української історії та культури, замовчуваних або забутих.

Т. 4. - 2006. - 480 с.

До 1-го тому творів українського письменника В.Леонтовича увійшли його ранні повісті «Пани й люди» (1893), «Per pedes apostolorum» («Стопами апостолів») (1896), «Старе й нове» (1898) та «Абдул-Газіс» (1903).

До 2-го тому творів Володимира Леонтовича увійшли повісті, оповідання, образки, оповіді, написані як в Україні, так і поза нею, в яких змальовується життя
людей різних верств, створені яскраві образи їх представників. Подані й авторські
казки.

До 3-го тому творів Володимира Леонтовича (1866-1933) увійшли автобіографічна повість «Дитячі і юнацькі роки Володі Ганкевича» та «Спогади», що охоплюють великий проміжок часу, багато подій, в тому числі історичних, учасником і не безстороннім свідком яких був В.Леонтович, а також спомини, присвячені видатним
людям України, з якими автора пов’язували родинні зв’язки, життя, приязнь, ідейні
переконання, українська справа.

У 4-му томі «Зібрання творів Володимира Леонтовича» подаються статті (літературна критика та публіцистика) різних років, листи, доповідь В. Леонтовича. Всі матеріали в новітній Україні публікуються вперше.

  Текст у форматі PDF 8.98 Мб

Велике творче довголіття випало на долю Дениса Лукіяновича - українського письменника і літературознавця. Шістнадцятирічним юнаком увійшов він у літературу і служив їй сімдесят шість років. Народився Д. Лукіянович 13 вересня 1873 р. в с. Городниця, нині - Гусятинського району, у родині богослова за освітою, а вчителя за фахом. Вчився Денис у Станіславській гімназії. Гімназистом був активним, радикально настроєним. Організував таємний гурток "Поступ“, за що у 1890 р. його виключили з гімназії. Іспит на атестат зрілості склав екстерном. Згодом закінчив юридичний факультет Львівського (1900) та філософський (1907) Чернівецького університетів. Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. У 1905 р. редагував журнал “Дзвінок”. Як прозаїк Д. Лукіянович дебютував у 1889 р. Оповіданням “Сабашева вечеря”. 1895 р. вийшла збірка “Новели”. Це була невелика за обсягом книжка, містила 5 новел психологічного плану. Друга збірка Д. Лукіяновича - “Ескізи та оповідання” (1897) теж об’єднала малу прозу. Роком перед тим він опублікував цикл “Мої проходи” (образки). У 1899 р. вийшла книга під назвою “Багнітки”, де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям. У творчому доробку Д. Лукіяновича є твори й великої форми - дилогія із двох повістей “За Кадильну” (1902) та “Від кривди” (1904), роман “Філістер” (1909). Про повість “За Кадильну” І. Франко писав, як про “цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном”. Популярним серед сучасників був роман Д. Лукіяновича “Філістер”, підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений “пані Марії Грушевській”, дружині Михайла Грушевського. Цей роман є багато проблемним твором про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому - живий відгомін політичних подій у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 р., студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. А фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.

У книзі талановитого українського письменника Михайла Коцюбинського представлені його відомі і маловідомі оповідання: Дебют, Сміх, Intermezzo, Fata morgana, Як ми їздили до Криницї, В дорозі, Невідомий, Хмари, Утома, Самотний. Де описано побут, звичаї українського селянства.

Оповідання М. Коцюбинського «В путах шайтана» (1899) в багатьох своїх аспектах традиційне – тут вельми ретельно, з мальовничою етнографічною колоритністю, часом навіть з виразними натуралістичними подробицями відтворено побутові картини кримськотатарського приморського села наприкінці ХІХ століття. Етнографічна достовірність, виразність портретних та пейзажних штрихів не означена безпосередньо оповідачем, голос якого важливий, але вкрай ненав’язливий і ніби відсунутий на другий план, а подається крізь призму внутрішнього сприйняття персонажів, насамперед кримськотатарської дівчини Емене. Емене сягнула того віку, коли треба думати про заміжжя. Відтак згідно зі своїм статусом вона повинна, коли не зайнята роботою, сидіти вдома й не виходити за межі двору, а коли раптом має з’явитися гість чоловічої статі, про що звичайно сповіщає спеціальний вхідний дзвоник. зникати у своїй кімнаті чи принаймні, як доводиться потрапляти гостеві на очі (як-от при частуванні), запинатися чадрою. Необхідність дотримуватися суворих традиційних приписів та природні для юного віку поривання (цікавість до навколишнього світу, потреба в спілкуванні, мрійливість) вступають у конфлікт, який становить основу тієї емоційної напруги, яка надає епічному письму М. Коцюбинського і глибокої драматичної тривожності, і зворушливої ліричної схвильованості.

Т. 2 : Художня проза. Літературознавство і критика. - 1972. - 719 с.