Лицо человека подобно карте неведомой страны. Лоб - это господствующая над местностью возвышенность, порой, как ущельями, изборожденная морщинами. Брови - густые или реденькие лесочки у ее подножия. Нос - словно мыс, выдающийся в море. Глаза - озера, отражающие небо, безмятежно голубое или темное, ночное. Рот - расщелина, ведущая в таинственную глубину. Научиться читать эту карту так же важно, как и уметь ориентироваться в незнакомом месте. В этом вам поможет новая книга известного психолога и специалиста по именам Бориса Хигира.

У підручнику розглянуто сутність, предмет, завдання, місце загального мовознавства у системі наук про мову, основні аспекти теорії мови: знакову природу, структуру мови, взаємозв'язок мови і мислення, співвідношення мови і мовлення, фонологічну, граматичну, лексико-семантичну її системи та проміжні рівні. Широко розкрито суспільну природу, суспільні функції мови, соціальну зумовленість мовних явищ, національно-етнічні особливості буття мови, а також методи і прийоми її наукового дослідження. Характерною особливістю другого видання підручника є висвітлення розвитку лінгвістичної думки від початків до XXI ст., утвердження мовознавства як науки, специфіки різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл, що домінували у минулі епохи, тих, що визначають обличчя сучасної мовознавчої науки. Допоміжний апарат підручника охоплює іменний, предметний покажчики, покажчик мов, короткий словник лінгвістичних термінів.

Необхідність цієї книги полягає у такому міркуванні: мова кохання зараз украй самотня. Нею говорить, можливо, тисячі суб’єктів (хто зна?), однак її ніхто не підтримує; інші мови до неї байдужі: вони або ігнорують, або недооцінюють, або висміюють її, вона відтята не лише від влади, але і від владних механізмів (науки, знання, мистецтва). Коли якийсь дискурс отак от, самотужки, дрейфує у бік неактуального, за межі усіх групових інтересів, йому не залишається нічого іншого, окрім як бути місцем певного утвердження, хай навіть як завгодно обмеженим. Це утвердження і є сюжетом книги. Усе виходить із наступного принципу: не слід розглядати закоханого, як носія певних симптомів, а радше почути те неактуальне, те, що не надається до викладу, але що присутнє у його голосі. Звідси вибір «драматичного» методу, що відмовляється від прикладів і заснований винятково на дії первинної мови (а не метамови). Тим самим опис любовного дискурсу заступає його симуляція, і цьому дискурсу надається його фундаментальний образ, а саме – «Я», з тим, щоби показати увесь акт висловлення, а не аналіз. Пропонується, якщо хочете, портрет; але портрет цей не психологічний, а структурний; у ньому повинно проглядатися певне місце мови – місце людини, що про себе (любовно) говорить перед обличчям іншого (любленого), який не говорить.

Книга відомого літератора з Волині Івана Корсака повертає нас обличчям до постатей української історії та культури, замовчуваних або забутих.

Дане видання є збіркою головних архітектурних пам'яток міста Полтава кінця XVIII — початку XIX століття. Автор досліджує їх форму, деталі, історію виникнення, архітекторів. Аналіз архітектури спирається на історію міста (яка викладена у праці досить докладно і пояснює зв'язок між історичними подіями та зовнішнім виглядом Полтави). Розглядаються в основному храмові споруди (церква Спаса, Хрестоздвиженський монастир тощо).

This book deals with critical aspects of English historical, constitutional and political thought from the Middle Ages to the early modern period. In particular, the book is a study of the ways in which history could be deployed for all kinds of political purposes. The entire story of the historical construct of the "radical ancient constitution" is told, focusing on the ways in which rebels turned to important medieval sources including the so-called "Laws" of Edward the Confessor, in an effort to legitimize resistance, deposition and regicide.

Кожен, хто поціновує та розуміє, епістемологічну «кухню», без особливих труднощів переконається, що Дітріх фон Гільдебранд у своїй праці не оминає дослідницькою увагою переважної більшості визначальних для цієї ділянки тем, а тому навряд чи ця книга залишить байдужим як того, хто любить подібні головоломки, так і того, хто, випадково взявши її до рук, не буде приховувати своєї нетерплячості від втрати дорогоцінного часу на розгляд-пізнавальних аномалій. В наміри автора не входить дати вичерпні й остаточні відповіді на підняті питання, хай навіть через це знайдуться ті, хто осудить цю книгу «як наївну, ненаукову», чи навіть, як вираження застарілого реакційного способу мислення. Не про це йдеться. Ідеться про щось більше, що складає сутність і життєздатність самої філософії. Філософія існує тільки у філософуванні, у відкритому сократівському діалозі сумнівів і відповідей, і відмова від цього гірша для автора, ніж іронічні посмішки на обличчях потенційних опонентів. Як стверджує автор, ця книга замислена з метою реабілітувати філософію. Встановлення істинної природи філософського знання, істинних тем філософії, їхньої епістемологічної гідності й життєвої ваги — ось мета цієї книжки.

Ч. 1. - 187 с.

Знелюднена українська історія не могла дати відповідей на чимало питань. Сучасна історична наука повернулась обличчям до особи в історії і вже багато епізодів української історії потрактовані інакше з огляду на людський чинник. Не виключення й історія України XVII–XVIII ст., в проблематиці якої активно здійснюється персоніфікація колись сухих історичних подій. Пропонований біографічний довідник 8628 представників неурядової старшини має заповнити чималу лакуну в українській історії вказаного періоду. Серед завдань, які ставили перед собою автори довідника, були встановлення прізвища, імені, по батькові, датування народження, смерті, початку і основних віх службової кар’єри, каденції знаходження на посаді чи у відповідному чині, участь у різноманітних акціях, як-от комісії, керівництво чи участь у командах, походах, битвах, штурмах, дані про матеріальний стан: кількість підсусідків, підданих, наявність маєтків, млинів, селітряних заводів, винокурень, генеалогічні дані, пов’язані з родоводами козацьких старшин, шлюбність, вік чоловіка і жінки, що шлюбляться, тривалість шлюбу, повторний і наступні шлюби, склад сім’ї.

Протягом сбого більш як тисячолітнього існування в Україні Церква виконувала і виконує роль центру християнського Життя, що в значній мірі формує обличчя народу, його характер та ідеї, зміст і форму творів духовної та матеріальної культури. За цей час біля п'ятдесяти поколінь українців Жили у різних епохах, але незалежно від цього, Українська Церква зберегла створені вже цінності і як тільки могла створювала і допомагала створювати нові духовні і матеріальні надбання.

До збірки творів відомого японського письменника Кобо Абе ввійшли три романи («Жінка в пісках», «Чуже обличчя», «Спалена карта») в яких гострота і захопливість сюжету поєднуються з філософською глибиною.

У книжці «Приховані фільми. Українське кіно 1990-х» розглядається складний і драматичний для українського кіно період: як позначилися на кіновиробництві, кінопрокаті, взаємовідносинах кіно і телебачення нові умови, коли на зміну творчій несвободі прийшла несвобода економічна, що сталося з кіногалуззю в умовах трансформації суспільства. Основну увагу автор приділяє творчому обличчю кіно 1990-х, розглядаючи його жанрову й тематичну новизну, найцікавіші творчі тенденції. В окремому розділі подається аналіз найпомітніших ігрових та документальних фільмів. У «Додатках» - стисла характеристика українських кінофестивалів, хроніка кінематографічних буднів, а також довідки про творчі надбання українських режисерів, операторів, акторів за десятиріччя.

  Текст у форматі PDF 6.00 Мб