Ця праця Лесі Українки була написана упродовж 1890-1891 років, але вперше видана лише у 1918 році окремим друком і з тих пір жодного разу не перевидавалася. Не надрукована вона і серед вибраних творів Лесі. Виникає запитання - чому? Неупереджений читач, ознайомившись з цією працею, сам знайде відповідь на поставлене питання. Впевнені - якщо українська духовність буде розвиватися шляхом, вказаним Л.Українкою, Україна за дуже короткий проміжок часу підніметься із духовного та економічного занепаду. Видання адресовано науковцям, студентам, усім, хто цікавиться історією і творчістю Лесі Українки.

Во многих ее стихах часто повторяются два слова: «крылья» и «песня». Может быть, оттого, что самой сильной мечтой ее всегда было взлететь, преодолевая оковы слабого тела, а строки ее стихов, наполнены мягкими и печальными напевами родной земли, где бы она не находилась: под жарким солнцем Египта, серым и дождливым небом Германии или у берегов Средиземного моря в Греции… Документально-художественная книга Анатолия Костенко «Леся Украинка», предлагаемая ныне читателю, на основании большого мемуарного, эпистолярного и архивного материала раскрывает обаятельный образ гениальной украинской поэтессы

Праця Л.Українки "Стародавня історія східних народів" була видана сестрою письменниці лише у 1918 році окремим друком і з тих пір жодного разу не перевидавалась. Не друкувалась вона і серед вибранних творів Лесі.

Наш текст подано за цим виданням. В нашому е-перевиданні пороблено наступні зміни: 1. Підрядкові примітки авторки та редакції [вставлено прямо в текст в квадратних дужках]. 2. Виділено цитати. 3. Переважну частину тексту книги складають листи Лесі Українки. Частину цих листів авторка наводить повністю, частину – у фрагментах, ще деякі листи просто згадує, не цитуючи. Деякі листи Лесі Українки, надруковані в радянських виданнях, були включені в текст книги як додатки під час підготовки її до друку. Оскільки ми подаємо повні тексти усіх листів Лесі Українки у вигляді окремого розділу сайту, ці тексти виключено з книги О.Косач-Кривинюк і замість них проставлено гіперпосилання на відповідні документи з розділу «Листи Лесі Українки». 4. Фотографії, опубліковані в книзі, перенесено в розділ «Галерея».

Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ'я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян XIX ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? В чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?.. Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма «прихованої війни», яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на повен зріст. Це не лише фундаментальна історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури.

Т. 1 : Поезії. - 1975. - 448 с.

До книги увійшли поезії і драматичні твори, що звучать як гімн людині і природі. В них оспівана боротьба величного, прекрасного, волелюбного проти мізерного, рабського.

До збірки творів видатної української поетеси Лесі Українки (1871-1913) вміщено кращі вірші інтимної та громадянської лірики. Любов і повага до трудящої людини, полум’яний заклик до боротьби за волю й краще майбутнє — такі провідні мотиви збірки.

Леся Українка, подолавши тяжкий шлях, піднялася «на гору круту крем’яную», сягнула вершини людського духу. Без перебільшення можна сказати, що вона посідає гідне місце серед великих і безсмертних мужів, таких, як Гомер і Данте, Шекспір і Гете, Пушкін і Шевченко, Бетховен і Чайковський, Мікеланджело і Рембрандт.