Вивчено частотний розподіл антигенів HLA локусів A і B у 138 хлопців 14-18 років із затримкою статевого розвитку (ЗСР) I-III ступеня, що мешкають на північному сході України. Встановлено збільшення частоти визначення антигенів A28 і B40, гаплотипів A1-B40, A28-B40, A10-B40. Визначено позитивні і негативні асоціації між деякими антигенами HLA і ЗСР. Розраховано відносний і атрибутивний ризик формування ЗСР.

В книге изложена методика комплексного использования традиционных и оригинальных методов физической реабилитации (ФР), таких как лечебная физическая культура (ЛФК) и сегментарно-рефлекторный массаж, в коррекции функционального состояния девочек-подростков с задержками полового развития. Предлагаемые рекомендации позволяют адекватно планировать физические нагрузки, как с профилактической, так и с лечебной целью, что способствует повышению еффективности комплексного лечения девочек с задержкой физического и полового развития.

Отмечено, что интерсексуализм - врожденное нарушение половой дифференцировки, при котором у одного индивидуума имеются признаки мужского и женского пола. Нарушения полового развития наблюдаются при наличии хромосомных или генетических аномалий, а также вследствие гормонального дисбаланса. Диагностика формы интерсексуализма предусматривает определение генетического, гонадального и генитального пола больного. При некоторых вариантах гермафродитизма наблюдается задержка роста больного. Исследовано содержание соматотропного гормона в плазме крови у таких пациентов. Приведены данные о физическом развитии и клиническом течении заболевания у больных с различными формами интерсексуализма. Приведены данные о хирургическом и гормональном лечении этих больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.94

Рубрики:

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено значну кількість кореляцій між сумою лінійних розмірів обох нирок, відносними коефіцієнтами та розмірами тіла, компонентами соматотипу та маси тіла у практично здорових міських підлітків української етнічної групи.

Вивчено анатомічні особливості пієлоуретального сегмента у ранньому періоді онтогенезу людини. З застосуванням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження вивчено динаміку становлення топографії та будови даного сегмента. Уточнено та систематизовано відомі й одержані дані стосовно топографо-анатомічних особливостей пієлоуретерального сегмента людини. Розвинуто теоретичні засади про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографій особливості синтопії верхніх сечових шляхів. Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії пієлоуретерального сегмента у плодовому періоді онтогенезу. Вивчено його топографо-анатомічні особливості у новонароджених. Досліджено пошарову будову пієлоуретерального сегмента у перинатальному періоді онтогенезу. З'ясовано особливості його кровопостачання та венозного відтоку. Визначено критичні періоди його розвитку. Уперше виготовлено детальні графічні реконструкції пієлоуретеральних сегментів різних періодів пренатального розвитку людини, що розвиває уявлення про просторово-часову організацію досліджених структур.

На базі компонентного аналізу встановлено значення генетичного та середовищного компонентів у формуванні конституціональної затримки статевого розвитку (ЗСР) у хлопців-підлітків. Доведено, що успадкування патологічних ознак здійснюється частіше одночасно за обома чинниками. Визначено антигенний склад системи HLA в хлопців-підлітків із конституціональною формою ЗСР. Встановлено асоціативні зв'язки антигенів системи HLA I та II класу та ЗСР конституціонального генезу. Виявлено особливості частоти спостережуваності лімфоцитів з акроцентричними хромосомами, що асоціюють (ААХ), у хлопців-підлітків з конституціональною формою ЗСР.

Із застосуванням розробленого пристрою проведено вимірювання об'єму ниркових чашечок дітей, підлітків і юнаків. Запропоновано спосіб визначення рівня морфофункціонального розвитку даних чашечок у дитячо-підлітковому віці, з використанням якого відображено вікові анатомічні закономірності цього розвитку. Розроблено спосіб оцінки адекватності моделей ниркових чашечок. Обгрунтовано та застосовано спосіб побудови морфохронограм одно-, дво- та тривимірних параметрів чашково-мискового комплексу, який дає змогу відобразити статистично достовірні зміни анатомічних параметрів даного комплексу з урахуванням віку людини. Створено інтегральну якісну модель морфогенезу анатомічних структур нирки та сформульовано поняття анатомічного гістерезису компонентів чашково-мискового комплексу в дитячому, підлітковому та юнацькому віці.

Розроблено медико-профілактичні рекомендації для підвищення ефективності діагностики статевого та фізичного розвитку дівчат і дівчат-підлітків, що знаходяться під комплексним впливом несприятливих факторів навколишнього середовища. Визначено показники фізичного та статевого їх розвитку, а також рівні гонадотропних і стероїдних гормонів цих дітей. Установлено регіональні особливості каріотипу та родоводів, а також проаналізовано особливості їх харчування. На підставі одержаних результатів у дівчат з екологічно несприятливого району виявлено меншу масу тіла та менші показники річного приросту, починаючи з 13-річного віку, а також установлено тенденцію до формування плоского таза. Під час вивчення статевого розвитку з'ясовано пізнішу появу вторинних статевих ознак, явища "неправильного" пубертату на фоні підвищеної кількості ФСГ, знижені показники ЛГ, естрадіолу та прогестерону, що може бути причиною виникнення безпліддя ендокринного походження у дівчат з екологічно несприятливих районів.

Встановлено, що комплекс грязелікування та НВЧ-терапії за одноразового та курсового застосування сприяє зменшенню розузгодження симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, напруги регуляторних процесів, покращанню вегетативної реактивності, стану кардіогемодинаміки, фізичної працездатності, підвищенню рівня екскреції медіаторної ланки регуляції. Доведено, що застосування локального вакуумного масажу в загальному комплексі санаторно-курортного лікування хлопчиків покращує вегетативну реактивність та функціональний стан серцево-судинної системи, активізує симпатико-адреналову ланку регуляції.

Досліджено проблему використання засобів фізичної реабілітації в терапії дівчат із затримкою статевого розвитку. Обгрунтовано, розроблено й апробовано методику ЛФК і масажу, яка грунтується на концепції комплексного впливу на організм хворих дівчат. Високу ефективність запропонованої програми реабілітації доведено результатами експериментальних досліджень: нормалізацією менструальної функції, приростом розмірів матки, підвищенням функціонального стану кардіореспіраторної системи дівчат тощо. Запропоновано програмно-цільовий підхід до організації та планування реабілітаційних заходів у підлітковій гінекології.

Встановлено у здорових міських дівчат Поділля й юнацького віку взагалі та різних морфотипів особливості ультразвукових параметрів матки й яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази менструального циклу (МЦ), а також особливості їх зв'язків із антропо-соматотипологічними показниками. Доведено, що між дівчатами підліткового й юнацького віку у більшості випадків під час аналізу зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із рівнем статевих гормонів у різні фази МЦ встановлено абсолютно різну, як за силою та напрямом, так і за кількістю статистично значущих і недостовірних середньої сили зв'язків, картину. Аналіз одержаних регресійних моделей ультразвукових розмірів матки й яєчників і рівня статевих гормонів показав, що найбільш часто до моделей розмірів матки входять обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ширина дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток кінцівок (ШДЕ); до моделей розмірів яєчників - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та товщина шкірно-жирових складок (ТШЖС); до моделей рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового віку - ШДЕ, обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ТШЖС, а у дівчат юнацького віку - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба, ТШЖС і ШДЕ, що, в свою чергу, опосередковано вказує на більшу генетичну залежність розмірів матки, ніж розмірів яєчників і рівня статевих гормонів.

У здорових міських дівчаток Поділля із різними соматотипами встановлено межі довірчих інтервалів та особливості ехометричних параметрів матки й яєчників у різні фази менструального циклу (МЦ). Доведено, що розміри матки в усі фази МЦ більші у дівчаток мезо- та (або) ендо-мезоморфів, а менші - у ектоморфів. Найменшу кількість відмінностей параметрів яєчників визначено під час фолікулінової та фази овуляції МЦ. Під час лютеїнової фази МЦ усі параметри яєчників більші у дівчаток ендо-мезоморфів, ніж у представниць інших соматотипів; більшість параметрів лівого яєчника більші у мезоморфів порівняно із екто- та екто-мезоморфами. Встановлено особливості кореляцій сонографічних параметрів матки й яєчників у різні фази МЦ із антропо-соматотипологічними параметрами тіла дівчаток із різними соматотипами, на основі аналізу яких розроблено регресійні моделі сонографічних розмірів жіночих статевих органів.

Вперше встановлено, що в патогенезі передчасне ізольоване телархе (ПІТ) значну роль відіграє зниження мелатонінутворювальної функції епіфіза, підтверджено участь та доведено частоту гіперпролактинемії у виникненні даної патології. Вперше встановлено, що за обстеження дівчаток із ПІТ, враховуючи сомато-морфологічні ознаки та результати диференціально-діагностичної проби із лютеїнізувального гормону, лютропіну (ЛГ-РГ), в 15,9 % випадках ПІТ трансформується в передчасному статевому розвитку. Вперше доведено, що нічні піки ЛГ у хворих із ПІТ зареєстровано у 15,4 %. Вперше доведено, що гормональний статус дівчаток з ПІТ залежить від віку маніфестації патології. Показано, що прогресування розвитку молочної залози відбувається на тлі підвищення частоти нічних піків ЛГ. Вперше встановлено, що значущим чинником ризику виникнення ПІТ є загроза переривання вагітності у матері й її вік до 20-ти років. Вперше показано, що в 16,9 % дівчаток віком до 3-х років розміри внутрішніх статевих органів перевищують вікові нормативи, а в 6 - 7 років не відрізняються від них. Розроблено патогенетично обгрунтовані методи лікування хворих із ПІТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.94 + Р733.712.56

Рубрики:

Сечостатева система у дітей

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.627.7 + Р731.15 + Р731.94

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок у дітей

Фізичний розвиток дітей

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дівчат 16 - 18 років, на відміну від дівчаток 13 - 15 років, установлена значно більша кількість множинних статистично значимих і невірогідних середньої сили зв'язків між гормональним фоном і антропометричними та соматотипологічними показниками в різні фази менструального циклу (МЦ); в різні фази МЦ сила і напрямок зв'язків між рівнем статевих гормонів та антропосоматотипологічними показниками часто змінюються. У дівчаток 13 - 15 років найбільша кількість статистично значимих і невірогідних середньої сили прямих і найменша кількість зворотних зв'язків рівня статевих гормонів з антропосоматотипологічними показниками встановлена у лютеїнову фазу МЦ; у дівчат 16 - 18 років найбільшу кількість прямих зв'язків встановлено у фолікулінову та лютеїнову фази МЦ, а зворотних - у лютеїнову фазу МЦ.

Целью проведенного психологического исследования явилось изучение подросткового этапа развития как поворотного периода в становлении личностной зрелости. С помощью комплекса из семи методик установлено, что высокая гармоничность психологической организации личности способствует обретению личностной зрелости уже в подростковом периоде.

Визначено характер фізичного і статевого розвитку 83 дівчаток і 87 хлопчиків віком 10 - 13 років, у яких вперше був діагностований дифузний нетоксичнии зоб (ДНЗ). Доведено, що у дівчат з ДНЗ в ранньому пубертатному віці частіше, ніж у хлопців, відбувається прискорення темпів статевого дозрівання та збільшується відсоток хворих із надлишковою масою тіла. Натомість у хлопчиків з ДНЗ частіше реєстрували уповільнення темпів статевого дозрівання, що супроводжується зменшенням росто-вагових показників.

З метою визначення особливостей соматостатевого розвитку хлопців, що мешкають у сільській місцевості, оглянуто 1188 хлопців віком 10 - 18 років. У результаті дослідження було встановлено залежність показників статевого дозрівання від індексу маси тіла підлітків. Для хлопців з недостатньою масою тіла та ожирінням характерний більш пізній початок статевого розвитку та відставання показників статевого розвитку у 13 - 15-річному віці, коли при фізіологічному перебігу пубертату спостерігаються найвищі темпи дозрівання. У підлітків з надлишковою масою тіла зміни з боку розвитку статевих органів та вторинних статевих ознак менш виражені. Одержані результати розкривають ще один шлях профілактики порушень статевого розвитку - нормалізація росто-вагових співвідношень.