Вивчено йодну забезпеченість організму дітей та підлітків у радіаційно забруднених після Чорнобильської аварії районах Житомирщини. Ступінь йодного дефіциту визначено за критеріями ВООЗ. Обстежено 3999 дітей і підлітків у віці від 6 до 18 років у чотирьох містах та чотирьох сільських населених пунктах областей. Досліджено щитоподібну залозу за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначено частоту випадків зоба, а також спектрофотометрично виміряно екскрецію йоду з сечею. Відповідно до спеціальних карт, шляхом опитування розглянуто частоту вживання препаратів, які містять йод. На підставі отриманих результатів встановлено, що в обстежених районах у середньому від 15 до 63 % дітей і підлітків різних вікових категорій мали зоб. Екскреція йоду з сечеюв обстежених усіх населених пунктів була зниженою; виявлено рівні екскреції, що відповідають гострому (14,8 %), середньому (39,2 %) та слабкому ступеню (33,7 %) йодної недостатності. Визначено, що тільки 12,8 % обстежених мали достатнє надходження йоду в організм. Медіана екскреції йоду з сечею складала 46,7 мкг/л. Зазначено, що обстежені населені пункти радіаційно забруднених районів Житомирщини належать до місцевостей з середнім ступенем йодного дефіциту, що вимагає проведення масової йодної профілактики.

Изучена йодная обеспеченность организма детей и подростков в радиоактивно загрязненных после Чернобыльской аварии районах Житомирской области. Обследовано 3999 детей в возрасте от 7 до 17 лет четырех городов и четырех сельских населенных пунктов области. Для определения степени йодного дефицита использованы критерии, рекомендованные ВОЗ. Обследована щитовидная железа при помощи пальпаторного и ультразвукового методов, определена частота случаев зоба, а также спектрофотометрически измерена экскреция йодас мочой. На основании полученных результатов установлено, что в среднем от 15 до 63 % детей разных возрастных категорий обследованных районов имели зоб. Экскреция йода с мочой у детей всех населенных пунктов была снижена, среди обследованных наблюдались уровни экскреции, которые соответствовали: острой - 14,8 %, средней - 39,2 % и слабой степени - 33,7 % йодной обеспеченности. Определено, что только 12,8 % обследованных детей имели достаточное поступление йода в организм. Медиана экскреции йода с мочой составляла 46,7 мкг/л. Отмечено, что обследованные поселения пострадавших районов Житомирской области принадлежат к местностям со средней степенью йодного дефицита, которые требуют проведения массовой йодной профилактики.

The authors have studied the degree of iodine deficiency in areas of Zhytomyr region affected as a result of the Chornobyl accident. Investigations have been conducted in 3999 children aged 7 to 17 years from 4 towns and 4 rural localities of the region, and included: thyroid palpation and ultrasonography, determination of goiter prevalence, and urinary iodine excretion. Goiter was detected on average in 15 to 63% of children in different age groups from the areas under study. Urinary iodine excretion in children from all localities was decreased; among the examined subjects excretion rates were noted, which corresponded to: acute degree in 14.8%, moderate degree in 39.2%, and mild degree of iodine deficiency in 33.7%; 12.8% of the children examinedhad sufficient iodine intake. The median of urinary iodine excretion made up 46.7 mcg/l. The localities under study of the affected areas of Zhytomyr region belong to areas with moderate degree of iodine deficiency, which need mass iodine prophylaxis

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у дітей трьох областей південного і південно-східного регіонів України та Автономної Республіки Крим, обстежено 1 234-х учнів обох статей віком 8 - 10 років. Ступінь збільшення щитовидної залози визначено пальпаторно та за допомогою ультразвукової діагностики. Йодна недостатність оцінювалась за рівнем екскреції йоду із сечею. Визначено антропометричні показники. Оцінка результатів обстеження здійснювалася відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Виявлено, що захворюваність на епідемічний зоб серед дитячого населення в різних містах Харківщини за даними ультразвукових досліджень у середньому складає 14,1 %, але вона неоднорідна та коливається в різних населених пунктах від 5,5 % до 20,3 %. На Дніпропетровщині цей показник сягає 12,1 %, Донеччині - 7,4 %, в Автономній Республіці Крим - 15,2 %. Рівень екскреції йоду із сечею свідчить про те, що більшість населення на Харківщині (52,7 %), Дніпропетровщині (55,5 %), Донеччині (62,7 %) та в Республіці Крим знаходиться у зоні слабкої та помірної йодної недостатності. Обстежені області віднесено до місцевостей з недостатністю йоду в навколишньому середовищі.

Проведено дерматогліфічне обстеження 210-ти (103 хлопчики і 107 дівчаток) практично здорових підлітків та 100-та підлітків з дифузним нетоксичним зобом. Дерматогліфічне дослідження проведено за методикою Гладкової: визначено гребеневий рахунок на кожному пальці, сумарний гребеневий рахунок на п'яти пальцях кожної руки та тотальний гребеневий рахунок, типи пальцевих візерунків, 20 показників долонної дерматогліфіки кистей обох рук. Встановлено, що гребеневий рахунок, частота виявлення латерально-кишенькової й ульнарної петлі, величина кутів atd, ctd, atb мають діагностично-прогностичний характер у разі дифузного нетоксичного зоба. Одержані дерматогліфічні дані вірогідно більші у дівчаток з дифузним нетоксичним зобом, ніж у хлопчиків.

Проведено дерматоглифическое обследование 210-ти (103 мальчика и 107 девочек) практически здоровых подростков и подростков с диффузным нетоксическим зобом. Дерматоглифические исследования выполнены по методике Гладковой: определен гребневый счет на каждом пальце, суммарный гребневый счет на пяти пальцах каждой руки и общий гребневый счет, типы пальцевых рисунков, 20 показателей ладонной дерматоглифики кистей обеих рук. Установлено, что гребневый счет, частота встречаемости латерально-карманной и ульнарной петель, величина углов atd, ctd, atb имеют диагностически-прогностический характер при ДНЗ. Полученные дерматоглифические данные достоверно больше у девочек с ДНЗ, чем у мальчиков.

The dermatoglyphic study of healthy teenagers and teenagers with diffuse non-toxic goiter of both sexes was conducted. The general for both sexes line of dermatoglyphic signs for teenagers with diffuse goiter (DG) and without him it is established. Bimanual differences are certain for teenagers with DG: ulnar loops are more frequent in boys on the II-V fingers of the left hand, and in girls - on the I, III fingers of the right hand. Both in boys and in girls with DG the arcs are absent on the V finger, radial loops on the I, III, IV, V fingers; lateral pocketal loops on the I-V fingers and double loops on the IV, V fingers of both hands.

Розглянуто сучасні уявлення про механізми розвитку дифузного нетоксичного зоба у підлітків. Особливу увагу приділено питанням його ранньої діагностики, лікування та профілактики. Запропоновано формули розрахунку індивідуальних нормативів розмірів щитовидної залози підлітків залежно від антропометричних показників. Викладено питання математичного прогнозування ризику виникнення даного захворювання.

Рассмотрены современные представления о механизмах развития диффузного нетоксического зоба у подростков. Особое внимание уделено вопросам его ранней диагностики, лечения и профилактики. Предложены формулы расчета индивидуальных нормативов размеров щитовидной железы подростков в зависимости от антропометрических показателей. Изложены вопросы математического прогнозирования риска возникновения данного заболевания.

У клініці Інституту ендокринології й обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України прооперовано 1 843 хворих з приводу тиреотоксичного зоба (149 дітей і підлітків, 1 654 дорослих). Описано морфологічні особливості тиреотоксичного зоба у дітей і підлітків. Відзначено найбільш типовіші гістологічні зміни у разі дифузного токсичного зоба (ДТЗ), а також наведено характеристику карцином на тлі тиреотоксичного зоба. Серед гістологічних типів морфологічної будови тиреотоксичного зоба у дітей значно переважали мікрофолікулярний - 24,2 % випадків, нормофолікулярний - 19,5 % та змішаний мікрофолікулярно-солідний - 16,8 % варіанти. Папілярна карцинома на тлі ДТЗ була виявлена у двох підлітків. Злоякісне ураження щитовидної залози на тлі тиреотоксичного зоба виявляли у 55-ти дорослих осіб (3,3 %): 39-ти хворих на папілярний рак, 15-ти - на фолікулярний і 1-го - на медулярний.

В клинике Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П.Комиссаренко АМН Украины на протяжении 1989 - 2003 годов проведено 1843 операций по поводу ДТЗ (1654 - у взрослых и 189 у детей и подростков). Описаны морфологические свойства тиреотоксического зоба у детей и подростков. Отмечены наиболее типичные гистологические изменения при ДТЗ, а также была приведена характеристика карцином на фоне тиреотоксического зоба. У детей превалировали микрофолликулярный (24,2 %), нормофолликулярный (19,5 %) и смешанный микрофолликулярно-солидный (16,8 %) варианты строения ДТЗ. Папиллярная карцинома на фоне тиреотоксического зоба была выявлена у двух подростков (1,3 %). У взрослых злокачественное поражение щитовидной железы обнаружено у 55-ти (3,3 %) пациентов: 39 случаев папиллярного рака, 15 - фолликулярного и 1 - медуллярного.

Between 1989 and 2003 we were using surgical treatment of hyperthyroidism in 1843 patients (149 children and adolescents, 1654 adult patients). Morphological features Graves' disease at children and adolescent are described. The most typical histologic changes are marked at thyrotoxicosis, and also the characteristic of thyroid cancer on a background Graves' disease has been resulted. At children prevailed a microfollicular (24.2 %), normofollicular (19.5 %), mixed microfollicular and solid (16,8 %) variants of structure of Graves' disease. Histological examination revealed papillary carcinoma in 2 (1.3 %) adolescent; at adults thyroid carcinoma it has been revealated in 55 patients (3.3 %): 39 patients with papillary carcinoma, 15 - folliculary and 1- medullary.

З метою удосконалення якості діагностики дифузного нетоксичного зоба у 30-ти дітей вивчено анамнез і показники соматичного статусу. Увагу акцентовано на наявності у дітей обтяженого анамнезу, в клінічному обстеженні - сукупних змін внутрішніх органів, напруження адаптаційно-компенсаторних можливостей організму, що може обтяжувати перебіг захворювання.

С целью совершенствования качества диагностики диффузного нетоксического зоба у 30-ти детей изучены анамнез и данные соматического статуса. Внимание акцентировано на наличии у детей отягощенного анамнеза, в клиническом обследовании - сочетанных изменений внутренних органов, напряжение адаптационно-компенсаторных возможностей организма, что может усугублять тяжесть течения заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-54

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено класичне цитогенетичне обстеження шістьох груп дітей, що проживають за умов постійного йодного дефіциту в поєднанні з несприятливою, внаслідок Чорнобильської аварії, радіоекологією та відрізняються як за наявністю чи відсутністю патології щитовидної залози (хронічний тиреоїдит, ризик виникнення хронічного тиреоїдиту, клінічна норма), так і за впливом на неї короткоживучих ізотопів йоду. Установлено, що обстежені групи, вірогідно, не розрізнялися між собою за середніми інтегральними цитогенетичними показниками. В усіх групах домінували прості аберації (ацентрики) переважно хроматидного типу, що характерно для спонтанного соматичного хромосомного мутагенезу та може бути доказом ідентичності екологічної ситуації. Середньогрупові частоти нестабільних хромосомних аберацій також відповідали віковій нормі, що свідчить про відсутність "свіжого" опромінення в цитогенетично значущій дозі. Стабільні аберації, які виявлено в усіх групах з різною середньою частотою та у деяких індивідів мали підвищений рівень, і можуть вважатися біомаркерами віддаленого гострого опромінення в групах дітей, які зазнали йодного удару в 1986 р., і біоіндикатором трансмісивної хромосомної нестабільності та хронічної радіаційної дії малої інтенсивності в групах дітей, які народилися від опромінених батьків і продовжують мешкати на контамінованій радіоцезієм території.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-434

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено скрининговое обследование 4 028-ми детей и подростков Сквирского района Киевской области. Оценивалось состояние щитовидной железы (ЩЖ) и обеспеченность организма йодом. У 584-х (14,5 %) обследуемых выявлена патология ЩЖ. Медиана йодурии у них составляла 41,2 мкг/л и 69,7 мкг/л. Соответственно у 82,9 % и 70 % детей и подростков отмечался дефицит йода. Высокий уровень распространенности диффузного зоба у детей обусловлен действием комплекса факторов, главным из которых является дефицит йода. Этим детям проводили йодную профилактику по коррекции дефицита йода с помощью йодсодержащих препаратов и БАД (йод-форте, йодид 100-200, БАД "Фитосорбин-планта 1"). Доказана эффективность применения данных препаратов и БАД у детей и подростков с диффузным нетоксическим зобом, проживающих в регионах радиационного загрязнения и йодной недостаточности относительно коррекции дефицита йода и профилактики эндемичеcкого зоба.

В санатории исследован вегетативный и психоэмоциональный статус 35-ти детей с диффузным нетоксическим зобом. Результаты сравнивались с контрольной группой, состоящей из 20-ти здоровых детей. Состояние вегетативной регуляции характеризовалось низким тонусом и реактивностью парасимпатической нервной системы и высоким тонусом симпатической, централизацией управления сердечного ритма, преимущественным гуморально-метаболическим влиянием. Исследование психоэмоционального статуса выявило высокий уровень тревожности (личностной, реактивной), корригирующей с вегетативным дисбалансом. Отмечено положительное влияние санаторно-курортной терапии на вегетативную регуляцию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-52 + Р733.410.109-52

Рубрики:

Зоб у дітей

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The article presents a review of literature related to current aspects of the problem of diffuse nontoxic goiter. Etiology of the disease and the thyroid system functional state have also been given in the article. The athors emphasize the necessity of precising a number of classification issues as well as present different therapeutic approaches in treating patients with diffuse nontoxic goiter.

Проанализированы причины, жалобы, клинические проявления, половые и возрастные факторы, сопутствующая патология, функциональная активность щитовидной железы и результаты инструментальных методов исследования у детей, больных эндемическим диффузным зобом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-2 + Р733.415.120.26

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено випадок діагностики природженого зоба у новонародженого. Відзначено високі діагностичні можливості ультразвукової діагностики за цього хворобливого стану; описано його ехографічні ознаки: значне збільшення розмірів щитоподібної залози, виразну гіперваскуляризацію, що визначається в режимі кольорового доплера і не відповідає клініко-лабораторним проявам гіпотиреозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-1 + Р11(4УКР-4ЛУГ)026.424.1

Рубрики:

Зоб у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження стану йодного забезпечення та поширеності йододефіцитних захворювань на сході України (на прикладі промислових міст Луганської області). Роботу виконано в межах 30-кластерного епідеміологічного дослідження (рекомендації ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001) на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл. Під час дослідження встановлено, що за станом йодного забезпечення дітей віком 6 - 11 років регіон можна віднести до зони легкого йодного дефіциту, а за поширеністю зоба в цій віковій групі (27,3 % за даними УЗД) - до ендемії середнього ступеня тяжкості. Доведено, що нормалізація надходження йоду призводить до зворотного розвитку зоба в абсолютної більшості дітей. Це вказує на пріоритетну значимість дефіциту йоду для формування зоба у дітей при потенціюючому впливі природних та промислових зобогенів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-3

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ