Книжка присвячена дослідженню витоків та еволюції творчої особистості видатного українського письменника Євгена Маланюка (1897 - 1968)

Ця книга є найповнішою збіркою листів класика української літератури Івана Котляревського до різних осіб та установ і листів до нього від письменників, істориків, адміністративних і церковних діячів та родичів. Уміщено в ній також листи тих осіб, що цікавилися Котляревським після його смерті. Досі частина листування Івана Котляревського друкувалася лише в зібраннях творів письменника. Окремі листи були вміщені в періодичних виданнях різного часу. Читач знайде в книзі й цілком нові листи та докладні коментарі до них. Збірка листів стане в пригоді не лише дослідникам життя і творчості Івана Котляревського, а й викладачам, студентам та учням вищих і середніх навчальних закладів, всім, кому дороге наше красне письменство. Видання є першим у серії "Полтавська родина", що її започатковує відділ "Відродження духовности і національної культури" Полтавського обласного управління культури.

З кожним роком ономастика набирає все більшої популярності: з'являється чимало наукових досліджень, частину топонімічного матеріалу вміщено в «Історії міст і сіл Української РСР». Публікації на цю тему нерідко можна побачити в журналах та газетах. Уже протягом десяти років під рубрикою «І села і міста друкує матеріали, зібрані письменником Юрієм Кругляком, громадсько-політичний тижневик Україна». Вони й лягли в основу цієї книжки. Тут за абеткою подаються коротенькі довідки про час заснування й походження назви міст і селищ міського типу Української РСР Поряд з науковими твердженнями одекуди викладено легенди й перекази, поширені в народі. Гадаємо, що це видання стане в пригоді науковцям, краєзнавцям, учителям, юним історикам та географам — усім, хто цікавиться історією рідного краю.

Т. 2 : Авторське право і суміжні права. - 1999. - 460 с.

В Україні розвивається національна система авторського права і суміжних прав. З 23 лютого 1994 року діє Закон України «Про авторське право і суміжні права», положення якого відповідають міжнародним стандартам у цій досить важливій сфері інтелектуальної власності, яка зачіпає інтереси вчених, письменників, композиторів, художників, архітекторів, дизайнерів, кінематографістів, журналістів, фотохудожників, а також виконавців, виробників фонограм, організацій ефірного і кабельного мовлення. Наша молода незалежна держава, будучи членом Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Всесвітньої конвенції про авторське право, прагне приєднатися і до інших міжнародних договорів, що регулюють відносини, пов'язані з використанням творів, комп'ютерних програм, фонограм, телерадіопрограм, увійти рівноправним членом в європейську та світову інтелектуальну спільноту, де гідно оцінюються здобутки творчої праці.

Це друге видання, доповнене й розширене, навчального посібника з історії української державності Раїси Іванченко — відомого сучасного історика, письменника, автора численних історичних розвідок та історичних романів з проблем історії України. У роботі відстоюється наукова позиція державності українського народу, починаючи із Трипільської цивілізації. Посібник містить цікаві документи на підтвердження думки автора. Посібник розрахований на широке коло читачів — учнів, студентів, учителів, усіх, хто цікавиться проблемами становлення й еволюції державницької історії упродовж майже півторатисячолітнього періоду нашого минулого

«Нарис історії Сполучених Штатів» - одне з найдавніших постійних видань ЮСІА. Перше видання (1949-50) вийшло за редакцією Френсиса Вітні, керівника відділу міжнародної інформації Держдепартаменту, а згодом - Інформаційного агентства США. Науковими консультантами тоді були Ричард Гофстадтер, професор історії Колумбійського університету, та Вуд Ґрей, професор американської історії Університету Джорджа Вашингтона. Додатковий матеріал підготував Стивен Ендслі з Берклі, Каліфорнія. За минулі роки видання багато разів редагувалося, додавався новий матеріал; над ним працювали, зокрема, професор американської історії університету штату Мериленд Кіт Олсен та письменник, колишній редактор журналу ЮСІА «Діалог» Натан Глік. Професор історії Університету Маямі (Огайо) Алан Вінклер написав для даного видання розділи після Другої світової війни, а всю книжку редагував колектив редакторів, прізвища яких подані нижче.

Т. 1. - 309 с.

Ця праця належить перу українського літературознавця і письменника, перекладача Івана Стешенка і присвячена історії українського театру. Матеріал поділений на 5 розділів. Перший розглядає загальні теоретичні питання (зародження театру, трансформація давніх культів у вистави), другий — народні романо-германські, слов'янські обряди, їх зміст. У третьому розділі розповідається про використання драми у цілях пропаганди християнства. Останні дві частини книги містять відомості про розвиток драми у різних слов'янських народів, аналіз творів Феофана Прокоповича.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

Невідомий солдат як національний символ в Європі. - С. 20 - 39

Наставник Пушкина, многих будущих декабристов и деятелей русской культуры, учившихся в Царскосельском Лицее, Петербургском Педагогическом Институте и Университете, профессором которых он был, автор ряда теоретических работ и переводчик, А.И. Галич принял самое деятельное участие в разработке философии русского Просвещения. Несмотря на всю значительность его деятельности не существует ни одного монографического исследования его творчества. Этот пробел и стремится заполнить автор предлагаемой книги.

На матеріалі історичних джерел Київської Русі, козацьких реєстрів 1581 і 1649 рр., у яких зафіксовані імена, прізвища, прізвиська, географічні назви наших далеких предків, розкривається національний паспорт українців, доводиться, що вони на своїх етнічних землях споконвік автохтонна нація, державотворча спільнота, з притаманним їй прагненням за сприятливих умов відроджувати свою державність. “З синів Володимирових Русь упала, з Хмельницьких за Богдана на ноги повстала”, — твердять сучасники Хмельницького. Висуваються нові аргументи, що автором славнозвісної “Історії русів” були Григорій та його син Василь Политики. Микола Гоголь розглядається як український письменник, що спричинився до національного відродження у XIX ст. Показано гостру критику Тарасом Шевченком “погодінської теорії” про запустіння Наддніпрянщини в XIV-XVІ ст., яку в суверенній Україні намагаються відновити наші сучасні послідовники М. Погодіна і М. Каткова — академіки, доктори наук, публіцисти.

Перше видання «Алхімії слова» вийшло 1951 року, але автор ішов до неї майже 20 років. Ідея розповісти про працю письменника виникла у нього ще 1930 року після виступу з доповіддю у Вільнюсі. Відтоді він паралельно з іншою роботою збирає матеріал на цю тему, поступово записи заповнюють два великих зошити, дещо публікує в літературній періодиці. Про що ця книга? Про книжки, про ремесло письменника, про важливість та співвідношення генія, таланту, праці та наполегливості в його роботі, про славу, безсмертя та невдачі, про обставини та умови створення літературних творів, про слово. Велика кількість фактів і прикладів з життя та творів письменників та поетів аніскільки не втомлює - книга читається легко, одягнена автором в улюблену форму белетризованих есе. Письменник Сергій Залигін в передмові до першого російського видання відзначив, наскільки точно автор вибрав назву для своєї роботи: метою алхіміків було одержання золота, благородного металу з простих складових, так і письменник, використовуючи для роботи те, що відомо всім – слова, незбагненним чином поєднуючи їх за допомогою натхнення, отримує на виході щось чарівне. Справді, як у письменників однієї мови, культури, покоління, виходять різні твори? Чому один веде графоманські блоги, а інший блискучу колонку? Яким чином з одних і тих же слів складаються «Фауст» і «Майн кампф»? Це навіть не загадка, це – таємниця. Загадки мають відповіді, таємниці - ніколи. Але спробувати проникнути в цю таємницю, спробувати щось зрозуміти, прояснити допомагає «Алхімія слова» Яна Парандовського.

Словник містить близько 30 000 англійських сталих словосполучень, серед яких є ідіоматичні вирази, прислів'я і приказки, "крилаті вислови" та інші фразеологічні одиниці. Фразеологічні вирази розміщені в алфавітному порядку. Після кожного виразу або звороту наведено його український відповідник (переклад, аналог або еквівалент). Переважна більшість фразеологічних одиниць словника ілюстрована прикладами з творів класиків і сучасних письменників.