Розкрито феномен австрійської малої прози, специфіку їі рецептивної та генологічної парадигм у контексті німецькомовного літературного процесу. Уперше в українському літературознавстві на контекстуальному фоні розглянуто особливості поетики австрійської малої прози XX ст. у типологічних зрізах і зіставленнях з німецькою малою прозою аналізованого періоду, а звідси - і такі складники дослідження, як рецептивна естетика та генологічна парадигма. Аналіз історико-літературного матеріалу увібрав широке коло праць австрійських, німецьких, швейцарських, українських, польських, російських, словацьких, чеських, болгарських, угорських літературознавців. На основі детального розгляду дослідницького масиву, що містить розгалужений комплекс актуальних питань для словесної науки на новітньому етапі її розвитку, розроблено авторську концепцію інтерпретації художніх зразків малої епічної форми австрійських письменників (К. Е. Францоз, А. Шніцлер, Г. Гофманнсталь, Р. М. Рільке, Ф. Кафка, Р. Музіль, Й. Рот, І. Айхінгер, І. Бахманн, Т. Бернгард, А. Зєлінскі, П. Гандке, Е. Фітцбауер, М. Ган, Г. Кунер).

  Скачати повний текст

Досліджено поетику жанру автобіографії та розкрито поетикальні особливості автобіографій Еліса Канетті та книг спогадів Уласа Самчука у типологічному зіставленні. Порівняння базується на подібності творчих засад, головну увагу приділено механізмам проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах обраних письменників. Жанр автобіографії висвітлено у теоретичному аспекті (щодо її авторитету, взаємин з біографією, термінологічної парадигми, естетичних категорій, об'єктивації у компаративних студіях, впливу на створення та сприйняття образу письменника) у виконанні обраними авторами. Механізми самопроектування окреслено у вимірах зв'язків соціальних, ментальних і текстових структур, авторської специфіки дотримання жанрового канону та наповнення автобіографічного методу та рушія. У рецептивно-естетичному аспекті здійснено пошук авторської міри введення інстанції читача до твору, досліджено особливості руху автора до читача, а також у аспекті поетики відкритого твору автобіографії Е.Канетті та У.Самчука.

  Скачати повний текст

Досліджено способи вираження авторської позиції у романах "Звичайна історія", "Обломов", "Обрив" І.О.Гончара. Наголошено на значеннєвому співвідношенні: автор - твір - читач, єдністю якого зумовлений зміст художньої творчості. Проаналізовано романи письменника у контексті проблеми авторської позиції. Показано, що автор-творець даних романів є значеннєвим центром, втіленням активної творчої енергії, що формує ставлення до людини у світі. Сюжетно-композиційна організація романів визначається розвитком думки автора, волею авторської свідомості. Висвітлено еволюцію форм оповіді у творчості І.О.Гончара, яка відбувалась від стилістично не вираженого, але явно присутнього суб'єкта, що оповідає, в романах "Звичайна історія" та "Обломов", до організації оповіді у контексті свідомості духовно близького авторові героя Райського в "Обриві". Естетичні погляди персонажа яскраво проявляються у зіставленні з естетичними поглядами автора-оповідача: їх позиції то наближуються, то розходяться. На підставі проведеного дослідження показано, що своєрідність вираження авторської свідомості у романах І.О.Гончарова полягає у відборі художнього матеріалу, у способах зображення персонажів, в оповідній організації романів, в основних позасюжетних елементах - пейзажі, портреті.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття "авторська рефлексія", з'ясовано його роль і місце серед понять, пов'язаних з проблемою автора. Досліджено види, форми та функції авторської рефлексії в літературному творі. Розроблено теоретичні положення, які застосовано до аналізу конкретного художнього матеріалу - прози Д. Фаулза. Визначено основні форми авторської рефлексії у романах цього англійського письменника XX ст. Розглянуто певні моделі авторської рефлексії, а саме: рефлексія автора як суб'єкта естетичної діяльності, рефлектуючий герой, рефлектуючий читач.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості рецепції та трансформації агіографічних мотивів у сучасній українській прозі. Розглянуто вияв реінтерпретації традицій житійного жанру в творчості українських і зарубіжних письменників різних історичних епох. Проаналізовано житійні мотиви, що найбільше видозмінилися в сучасній українській прозі, особливості житійного дидактизму, сакрального хронотопу, категорію чудесного. Виділено основні напрями трансформації житійних мотивів.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні ознаки художньо-публіцистичного підстилю публіцистичного стилю української мови. Досліджено специфіку семантичної структури та функціонування в художній публіцистиці іменникових та дієслівних засобів реалізації категорії оцінки. Оцінне значення розглянуто як компонент лексичного значення слова. Виявлено типові для сучасних українських художньо-публіцистичних виступів групи номінативних одиниць, що є базовими для процесу аксіологічної номінації. Проаналізовано мотиваційні засади аксіологічних переосмислень лексичних одиниць у виділених асоціативно-тематичних полях. Здійснено класифікацію та охарактеризовано семантичні та функціональні особливості оцінних фразеологізмів. Визначено індивідуально-авторські особливості вживання аксіологічної лексики та фразеології. Установлено роль аксіологічної лексики та фразеології у формуванні оцінних ідеологем художньо-публіцистичних виступів сучасних українських письменників.

  Скачати повний текст

Наведено новий підхід до вивчення творів М.С.Лєскова "Некуда" та "На ножах", які запропоновано визначити не як реакційно-охоронні, що знаходяться на периферії творчості письменника, а як значне художнє явище, що має самостійну цінність. Проведено ідейно-художній аналіз досліджуваних творів у контексті антинігілістичної літератури другої половини XIX ст. Визначено їх проблематику, уточнено типологію героїв. Вперше детально досліджено образи нігілістів-авантюристів. Виявлено нові дані щодо прототипів героїв романів "Некуда" та "На ножах". Дані твори вперше розглянуто не ізольовано, а в контексті творчості письменника та простежено еволюцію антинігілістичної теми в художній прозі М.С.Лєскова.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст

Уперше в українському та зарубіжному літературознавстві здійснено архетипове порівняльно-типологічне дослідження романістики Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича. Виявлено специфіку функціонування у текстах романів американського та українського письменників архетипового шару як цілісної системи, що великою мірою визначає характер текстів. На базі теоретико-методологічної концепції текстуального аналізу, що грунтується на теоріях К.-Г.Юнга, Г.Башляра, М.Еліадзе, Н.Фрая, Дж.Кембелла, К.-П.Естес, Р.Жірара, Л.Фідлера, Є.Мелетинського, В.Топорова, М.Євзліна, С.Пригодія, Н.Зборовської, виведено типологію архетипів першостихій (архетипу Землі, і, зокрема, архетипів Матері-Землі, Каміння, Скелі, Домівки, Лабіринту, Вогню, Води), першообразів несвідомого (базових архетипів Матері, Анімусу й Аніми), демонічної міфологеми жінки-відьми, централізуючого архетипу Самості у його пов'язаності з архетипом Провідника та міфологемою героїчних пошуків, а також архетипових рис комплексу Homo Ludens у долях більшості героїв. Розкрито імплікацію тих культурологічних, національно та індивідуально маркованих чинників, що визначають характер архетипового шару романів Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено аналіз архівної спадщини О.Олеся у всій її повноті (творча, епістолярна частини, масив біографічних документів тощо). Вивчення архівних джерел і науково-критичного коментаря до них, використання фактологічного матеріалу дослідження життєвого та творчого шляху О.Олеся, що сприяло відтворенню достовірної наукової біографії письменника. Висвітлено невідомі сторінки його життя та творчості, визначено роль і місце української політичної еміграції у культурному житті українського народу. Персоніфіковано оточення письменника періоду його проживання за кордоном, розглянуто його громадську, політичну та видавничу діяльність.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість Б. Антоненка-Давидовича у контексті парадигми автор - герой - реципієнт. Виявлено взаємозв'язки долі та творчості та відповідно - біографічної та творчої сутностей митця. Відзначено, що у його ранній творчості автобіографізм набував експліцитних форм, а у пізній - біографічна подія слугувала лише імпульсом до реалізації задуму. Автобіографічний герой у ранніх творах був головним, а у пізніх - другорядним. Подробиці життя біографічного автора увиразнювали його характер, надавали зображеному вірогідності. Рецепція творчості Б. Антоновича-Давидовича відзначалася амбівалентністю, оскільки у межах двох дискурсів - ряданського та зарубіжного - склалися полярні інтерпретації. Виявлено три інтрепретаційні періоди (ранній, пореабілітаційний і пострадянський) і притаманні їм рецептивні стратегії. Полісимфонічний критичний (і читацький) дискурс визначався знаковими творами для письменника "Смерть", "За ширмою", "Сибірські новели".

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві проведено систематизоване дослідження творчості видатного сучасного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії 1990 р. Г.Граса в аспекті барокової парадигми. Проаналізовано "бароковість" художнього універсуму митця, його концепції мистецтва та історії, оригінальний літературний стиль і світогляд, синкретизм творчості, що привертають до нього увагу як до одного з найрепрезентативніших представників сучасного мистецтва. На підставі аналізу інтенсивної рецепції бароко в XX ст. висвітлено художньо-філософський образ бароко, який є основою для твердження про функціонування у сучасній культурі барокової парадигми. Досліджено наукове, філософське, естетичне, художнє зацікавлення Г.Грасом бароко, що обумовило утвердження "бароковості" як константи його індивідуальної художньої манери. На прикладі романів "Бляшаний барабан", "Палтус", "Траєкторією краба" та повісті "Зустріч у Тельгте" досліджено творче засвоєння письменником барокових засад, їх використання як інтерпретаційної системи сучасності. Розкрито суттєвий внесок письменника у структурування філософсько-художнього образів бароко та дійсності XX ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто біблійний інтертекст творів Л.М. Андреєва та М.О. Булгакова. Показано, що у художніх текстах цих письменників біблійні прецедентні феномени відіграють важливу роль у процесі смисло- та формотворення, виконують внутрішньотекстові функції та функцію інтертекстуальну. Створюючи й актуалізуючи підтекстову інформацію, що відображає авторську оцінку, біблійні мотиви й образи-символи реалізуються у творах як конкретні інтексти, які є цитатами й алюзіями, що розрізняються за обсягом, точністю, частотністю та позицією у тексті-реципієнті. Домінантними наскрізними мотивами у досліджених творах є мотиви чуда, двоїстості та Апокаліпсису. Найбільш семантично місткі біблійні образи-символи творів даних авторів розподіляються на дві групи за критерієм істота / неістота та включають образи-символи Біблії, хреста, меча, Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, нечистої сили. Біблійні інтекстні компоненти дозволяють обом письменникам більш переконливо аргументувати свою думку, викликати певні асоціації у читача, змусити його подивитися по-новому на традиційні християнські мотиви й образи-символи.

  Скачати повний текст

Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.

  Скачати повний текст

Запропоновано аналітичний розгляд та оцінку роботи істориків і літературознавців щодо даної проблеми. Досліджено відображення естетичних поглядів В. Г. Короленка в аналізі художньої творчості письменника, охарактеризовано своєрідність сприйняття доробку класиків російської літератури та проаналізовано його оцінки творчості автор-сучасників. Здійснено першу спробу дослідження ролі та місця, яке належить літературно-критичній спадщині В. Г. Короленка. Розширено коло критичних матеріалів. Розглянуто рукописи В. Г. Короленка, які містять важливий матеріал для об'єктивного аналізу його поглядів.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві досліджено художню прозу В.Берроуза (1914 - 1997 рр) як цілісне естетичне явище у сукупності індивідуалізованих особливостей і важливих типологічних зв'язків з основними філософсько-естетичними напрямками, що характеризують стан сучасного культурного процесу. Проаналізовано найважливіші риси індивідуальної художньої системи й основну проблематику прозових творів автора. Розглянуто своєрідність романів письменника, визначено основні риси поетики та проблематики його творчої спадщини. Визначено головні теми та мотиви, характерні для ранніх романів письменника ("Голий сніданок", "Машина пом'якшення", "Білет, який вибухнув", "Нова експрес"). Досліджено сюжетно-композиційну специфіку зазначених творів. Значну увагу приділено новаторському методу письма, методу "розрізання та складання", який базується на елементах текстуального монтажу. Зроблено спробу визначити місце творчості В.Берроуза у сучасному літературному процесі США. Висвітлено розвиток критичної думки щодо творчого доробку автора.

  Скачати повний текст

Малу прозу В.Винниченка та І.Буніна розглянуто у принципово новому теоретичному ракурсі. Досліджено твори обох письменників з точки зору специфіки художнього психологічного аналізу. Засадним принципом, на якому грунтується дослідження, є зміна ідейно-естетичних пріоритетів у літературі початку XX ст. і як наслідок - трансформація літературних жанрів. Зіставний аналіз малої прози Винниченка і Буніна довів перспективність встановлення і вивчення типологічних паралелей у їх творчості, зокрема, на рівні філософсько-світоглядного та естетичного узагальнення. Досліджено засоби психологізації, які функціонують у малій прозі, зроблено висновки: у художній системі Винниченка і Буніна домінує психологізм, як визначальний чинник характеротворення; традиційні (статичні й динамічні) засоби психологізації увиразнюються і видозмінюються, підпорядковуються неореалістичним засадам.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі "шекспіризма" творчості видатного російського поета і прозаїка ХХ століття Б.Пастернака. Визначається сутність шекспірівського впливу на оригінальну творчість Пастернака, виявляються основні теми, образи і мотиви творів Шекспіра, що знайшли відгук в поезії та прозі російського письменника. Роман Пастернака "Доктор Живаго" вперше аналізується в контексті впливу шекспірівської поезії і драматургії на оригінальну творчість Пастернака. Одержані внаслідок дослідження висновки свідчать про те, що Шекспір зіграв важливу роль у творчій еволюції російського письменника, у формуванні його світогляду і естетики, збагатив поезію і прозу Пастернака новими темами, образами і мотивами. Яскравий самобутній талант Пастернака сприяв тому, що, навіяні шекспірівською поезією образи і мотиви, як правило, одержували у нього подальший, глибоко оригінальний розвиток.

  Скачати повний текст

Досліджено характер художнього осмислення проблеми біографічного ландшафту в творчій спадщині В. Бондаря. Розглянуто сюжетно-композиційну своєрідність творів письменника та визначено концепт біографізму як домінанти естетико-філософської складової його таланту. Розкрито поетичну інтенційність складників "людина-війна" та "людина-зброя" у творах митця. На підставі аналізу поетичних і прозових текстів з'ясовано жанрову специфіку антивоєнних творів письменника та рівень вивчення даної проблеми. Вперше проведено системний аналіз спадщини Василя Бондаря, зокрема, архівної. Визначено категорію часу як домінантного структуранта поетичної творчості митця. Розроблено рецепцію поетичних і прозових творів та осмислено процес створення автором ідеальної людини свого часу.

  Скачати повний текст