Збірник містить матеріали про життя та діяльність гетьмана України Івана Мазепи. Він призначений для редакторів ЗМІ, заступників голів райдержадміністрацій та голів міських рад міст обласного значення з гуманітарних питань, сільських і селищних голів, державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, працівників закладів освіти і культури, всіх, хто цікавиться історією України та рідного краю.

Селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, що отримало назву Коліївщина, стало найвищим злетом українського національно-визвольного руху в XVIII столітті. Колії (так називали повстанців) виступали не тільки проти феодального, національного та релігійного поневолення, їхньою головною метою було відновлення незалежної Української держави – Гетьманщини.

Книжка присвячена малодослідженому феномену української історії та культури — тим містам, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату — так званої Гетьманщини з 1654 р. до 1782 р. Це автономне державне утворення, що постало в горнилі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, відіграло провідну роль у формуванні української національної ідентичності. Адміністративними центрами гетьманської України в ті часи були послідовно міста Чигирин, Батурин, Глухів. Сьогодні вони є основними «віхами національної історії», в них створені національні історико-культурні заповідники. Розповідь про ці міста дозволить спростувати чимало задавнених стереотипів.

Ч. 1. - 356 с.

Монографія присвячена поселенням російських старовірів, що існували на території Стародубського та Чернігівського полків Геть манщини у XVIII ст. Використовуючи сучасні історико демографічні методи, автор аналізує соціальні процеси, які переживала ця етно релігійна група, перебуваючи у чужорідному етнічному середовищі. Спираючись на історико статистичні джерела дослідник розглядає статево віковий склад та природний рух населення, інститут шлюбу і сім'ї, статево рольову систему й становище жінки у старообрядницькій родині, антропонімічні особливості старовірів, вплив міграційних процесів на формування структури населення та соціальні процеси. Робиться спроба порівняння старообрядницького соціуму з українсь ким населенням регіону. Для спеціалістів в галузі історії старообрядництва та історичної демографії, викладачів та студентів, а також всіх, хто цікавиться проб лемами конфесійної і соціальної історії.

У збірнику опубліковані статті за матеріалами роботи регіональної міжвузівської науково-практичної конференції «Гадяцька угода 1658 року в контексті польсько-українських історичних взаємин», яка відбулася у Житомирі 18 грудня 2012 р. Статті охоплюють широкий спектр проблем історії України та Речі Посполитої від XVI до XX ст., опубліковано такох текст Гадяцької угоди 1658 р. Для науковців, вчителів загальноосвітніх шкіл, студентів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

Науково-публіцистичне видання "Богдан Хмельницький в українській і світовій історії” підготував до друку професор кафедри історії України Рівненського державного педагогічного інституту і кафедри історії Рівненського економіко-гуманітарпого інституту, заслужений працівник культури України Володимир Дорофійович Гайбонюк. Автор в питанні, яке триває й досі, щодо Переяславської Ради 1654 р. дійшов висновку: "з усіх точок зору історичної науки, права, моралі, норм міжнародних відносин Переяславсько-Московські угоди 1654 року не мають законної чинності, вони є чистої води політичною інсинуацією". Адресується учням, студентам, вчителям, викладачам, найширшому колу зацікавлених читачів.

У брошюрі здійснено критичний аналіз подій доби гетьмана І.Виговського, описаних автором історичної праці початку XVIII ст., військовим канцеляристом Генерально! військової канцелярії Самійлом Васильовичем Величком та його поглядів на ці події.

У монографії досліджується проблема розвитку української державності “нового часу в один з найбільш критичних періодів її існування - добі правління російського імператора Петра І. На основі аналізу широкого документального матеріалу аналізуються напрями реформи державного управління, проведеної царським урядом в Україні через засновану 1722 р. Малоросійську колегію, з’ясовуються характер нововведень, їх мета та наслідки для подальшої долі української державності. Детально висвітлюється політична діяльність наказного гетьмана П. Полуботка, а також Я. Лизогуба, В. Жураківського, Д. Апостола, Г. Грабянки, М. Ханенка та інших відомих тогочасних політиків. Для науковців, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією України

У книзі «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах» вмішено універсали, накази гетьмана, листи, спогади генеральної старшини, російських високопосадовців, іноземців та інші матеріали, що допоможуть краще відчути епоху, в якій зароджувався вибух-протест проти царизму, Петра І. Уперше подасться цілісний масив допитів старшин, козаків, які брали участь у повстанні 1708-1709 рр. Загалом збірник документів ознайомить читача з 900 документами, які висвітлюють спосіб життя, економічні, політичні інтереси провідної верхівки Гетьманщини та гетьмана Івана Мазепи. Видання буде корисним як для істориків, гак і для економістів, правників, дипломатів, літературознавців, культурологів.

Ця третя книжка серійного проекту наукових та художніх вирішень про Гетьманщину-Україну, за жанром мандрівна про­за, є наче містком дружніх поривань між окремими громадянами, містами, націями. В історико-літературних нарисах крізь призму неординарних життєписів особистостей, Читачу, ти збагнеш оте історично-непроминальне, як-от: сьогоднішню невеселу ентропію (міру невпорядкованості життя) подолаємо лиш вольовим національно-патріотичним устремлінням усього українства та за сприяння цьому світових сил. Самозрозуміле, що координатором, організатором якісних змін у суспільстві може бути не аристократія багатства, а інтелектуальна, авторитетна, провідна верства.

Іван Мазепа - одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають гарячі суперечки як фахових істориків, так і аматорів, а також людей, взагалі далеких від історичних перипетій. Політичний діяч, військовий, дипломат, меценат. Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. То хто, зрештою, такий Іван Степанович Мазепа? Приятель царя Петра, один із перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного - і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів, що дотепер є окрасою багатьох українських міст, - і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що нерідко виголошувалася з амвонів тих самих соборів; зазвичай неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор - і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найризикованішу й найголовнішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьмані. Можливо, той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу Мазепи - одного з найколоритніших, найцікавіших українців

Пропоноване видання вперше комплексно подає генезу, формування, еволюцію та склад полково-сотенного адміністративно-територіального устрою української козацької держави 17-18 ст. Війська Запорозького. В праці відображено історію відомих полків та сотень Гетьманщини як адміністративних одиниць, склад населених пунктів та адміністрації. Додається також реєстр відомих за джерелами урядовців козацької України від 1648 до 1782 рр.

В основі даної публікації – витяги з Генерального слідства про маєтності Лубенського та Миргородського полків Війська Запорізького, що було здійснене в 1729 – 31 рр. Принцип вибірки з «Генерального слідства…» – це належність поселень до історичної Хорольщини й прилеглих до неї земель. У праці містяться наукові коментарі, що ґрунтуються на історичних документах і сучасних публікаціях, перелік яких додається, список персоналій, географічний покажчик. До книги додається складена автором карта досліджуваної те-риторії. Вона являє собою адміністративно-територіальний устрій Лубенського (без північних сотень) та Миргородського полків станом на початок 1731 р. з відображенням всіх населених пунктів то-гочасної Хорольщини й прилеглих до неї земель за даними Генерального слідства про маєтності. Для всіх, хто цікавиться історією Полтавщини, українського козацтва, соціально-економічних відносин в Україні часів Гетьманщини.