Охоплюється широке коло питань, пов'язаних с постаттю Б.Хмельницького, його політичною, дипломатичною та військовою діяльністю по розбудові незалежної Української держави середини ХVII ст. Значна увага приділяється подальшій долі Гетьманщини, періоду бездержавності та відродженню Української держави ХХ ст. Окремо висвітлені питання зв'язків Української держави зі слов'янським світом, а також місця і ролі профспілок в Україні. Зроблено висновок, що ідейна спадщина Української держави Богдана Хмельницького багато в чому сприяла відродженню національної державності і розвитку українського суспільства у ХХ ст.

Розглянуто соціальні та культурні особливості формування архітектури та містобудування України доби Гетьманщини. Проаналізовано роль фортифікаційних і монастирських комплексів у формуванні розпланувальної, об'ємно-просторової структури та образних характеристик містобудівних утворень. Всебічно досліджено вплив архітектурної спадщини зазначеної доби на розвиток української архітектури XIX - XX ст. Запропоновано шляхи вирішення організаційно-управлінських проблем охорони архітектурно-містобудівних пам'яток.

Зроблено спробу певної "реабілітації" гетьмана на грунті більш глибшого аналізу тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Розглянуто питання про формування державної ідеї у свідомості вищої посадової особи в Гетьманщині початку XVIII ст. Показано, якими методами І.Скоропадський прагнув зберегти автономію великого регіону та його територіальну цілісність. Характеризується міжнародна діяльність володаря булави за тяжких тоталітарних умов царату, участь у війнах і походах на чолі козацьких загонів проти військ Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Висвітлено трагічні сторінки взаємовідносин Петра I, І.Скоропадського та запорожців.

На підставі широкого кола джерел, величезного різноманіття українських і іноземних, архівних та опублікованих документів досліджується соціально-політичне становище в Україні в останні роки гетьманування Хмельницького та за гетьманування Виговського (1655-1659 рр.) - трагічного періоду занепаду створеної у вогні визвольної війни Української козацької держави. Проведено глибокий аналіз внутрішніх і зовнішніх причин початку Руїни, водночас заперечуються деякі традиційні концепції і схеми.

Висвітлено широке коло питань, що стосуються ролі й місця Глухова та Глухівщини у національному відродженні України, зокрема, ролі Марковичів як політичних діячів і літописців історії українського народу та його державності. Серед опублікованих статей - праці П.С.Соханя "Сумщина в історіографічній та джерельній спадщині Гетьманщини ХVIII ст.", М.А.Деркача "Глухів у національній історії України", М.Й.Заремського "Погляди Я.П.Козельського у контексті філософської думки в Україні XVIII ст.", С.З.Заремби "З історії українського пам'яткознавства", Н.В.Артикуца "Перший кодекс українського права та його роль у формуванні юридичної термінології східнослов'янських мов", а також праці Я.М.Марковича, О.І.Маркевича та О.М.Лазаревського про Марковичів тощо.

Аналізується роль і значення оборонних витрат як вагомих складових національної економіки. Критично переосмислено зарубіжний досвід з даної проблематики, економічний аспект історії українського війська, проаналізовано перший "військовий бюджет" Гетьманщини (середина ХVIII ст.), показано актуальність і важливість впливу оборонних витрат не лише на безпеку держави, а й на її економічний стан. Розроблено модель трансформації оборонної економіки для функціонування в умовах ринкових відносин, обгрунтовано механізми фінансового забезпечення оборонних потреб у перехідний період. Викладено конкретні рекомендації щодо планування, прогнозування та ефективного використання видатків на оборону в умовах фінансових обмежень.Пропонується залучати суб'єкти приватного сектора економіки для обслуговування оборонної сфери (аутсорсинг) на конкурсних засадах. Містяться математичні розрахунки, графічний матеріал (діаграми, малюнки, графіки, порівняльні таблиці), а також визначення наукових термінів.

Розглянуто суть, основні етапи розвитку, наукові напрями та школи української економічної думки від найдавніших часів до сучасності (в епоху Київської Русі, період ренесансно-реформаційних рухів, добу Гетьманщини). Подано оцінку наукового новаторства українських економістів (Д.П.Журавського, В.М.Навроцького, М.П.Яснопольського, М.І.Туган-Барановського, І.Я.Франка, С.А.Подолинського, Є.Є.Слуцького та інших), а також їх внеску в світову економічну науку.

Излагается курс истории Украины с новых, современных позиций. Ряд тем - известных, устоявшихся оценочно и сюжетно - представлены кратко; дискуссионным уделено большое внимание. Рассматриваются украинские земли в древности и в эпоху средневековья (до второй половины XVI в.), изучается период новой истории: Украина под властью Речи Посполитой (вторая половина XVI - первая половина XVII в.); Гетьманщина второй половины XVII - конца XVIII в.; кризис козачьей государственности. Большое внимание уделено эпохе XX в.: российско-украинские отношения летом 17 - зимой 18 гг.; причины поражения Центральной Рады и др.

Розглянуто передумови заселення Лебединського краю, значні історичні події XVII - XVIII ст. і першої половини ХІХ ст., економічний розвиток Лебединщини даного періоду. Висвітлено питання розвитку промисловості, сільського господарства та ремесел у другій половині ХІХ ст., діяльність націонал-патріотичних гуртків, події громадянської війни, життя краю за часів гетьманщини та становлення радянської влади. Викладено історію спорудження найстаріших церков краю, простежено розвиток житлового будівництва. Описано звичаї та вірування краян, орнаменти рушників Лебединщини в розвитку - від XVIII ст. до сьогодення, генезис костюма лебединців, виготовлення матеріалів для нього.

Дослідження присвячено пам'яті видатного вченого-філолога, організатора педагогічної справи, академіка Академії педагогічних наук України Федора Степановича Арвата. Розглянуто проблеми методології вітчизняної та світової історії у працях вчених-істориків Ніжинської вищої школи кінця ХІХ - початку ХХ ст. Вміщено матеріали про історію української церкви. Охарактеризовано розвиток освіти у Ніжині та в інших полкових містах у період Гетьманщини тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)46 + Т3(4УКР)46-5

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто стан культури й освіти в Україні у першій половині ХVII ст., зокрема, питання розвитку змісту педагогічної підготовки та підвищення педагогічної кваліфікації викладачів непедагогічних вищих закладів освіти у країні; діяльність М.Загірньої, А.Свидницького, К.Г.Стеценка, Я.Козельського, С.Дівовича, Я.Колубовського, О.Довженка. Особливу увагу приділено культурі та освіті Гетьманщини у другій половині XVII-ХІХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)46-725 + С73(4Укр)46-25

Рубрики:

Історія

Народонаселення світу

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито історичні аспекти міського самоврядування у контексті з історичним розвитком міст, зокрема, розглянуто процес виникнення міст у Європі, особливості розвитку їх правового положення; зародження і розвиток міст в Україні в найдавніші часи; правовий статус та соціально-економічний розвиток українських міст періоду княжої доби та Гетьманщини, у складі Австрійської монархії та Російської імперії, у радянський період, а також показано їх роль у еволюції управління територіальним розвитком. Проаналізовано недоліки сучасного міського самоврядування та наведено пропозиції щодо реалізації його удосконалення.

Розглянуто діяльність визначних українських політичних діячів протягом 135 років (1648 - 1783), що репрезентували українське козацтво у тогочасному суспільстві. Простежено зародження козацько-старшинських родин, виникнення козацтва. Висвітлено персональний склад старшини Правобережних полків, козацько-старшинські угруповання за часів Б.Хмельницького, чернігівські козацько-старшинські родини, а також діяльність П.Дорошенка, І.Мазепи, І.Скоропадського, Д.Апостола та їх оточення. Значне місце відведено матеріалам про персональний склад та генеалогію старшини Лівобережних полків Гетьманщини: Переяславського, Полтавського, Гадяцького, Миргородського, Ніжинського, Стародубського, Прилуцького, Київського, Лубенського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)46-8 + Т214(4УКР)

Рубрики:

Історія

Генеалогія

Шифр НБУВ: В343110 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено матеріали, оприлюднені на конференції з питань висвітлення минулого Поділля, Південно-Східної Волині і України в цілому. Було оприлюднено результати наукових робіт та висвітлено такі основні питання, як: національна революція ХVII ст. в історичній долі України; козаччина, хмельниччина, гетьманщина в українській та європейській історії; міжнаціональні відносини на правобережній Україні в першій половині ХVII ст.; Богдан Хмельницький - державний діяч і полководець у вітчизняній історіографії; відродження історичної національно-культурної традиції українського народу періоду козаччини в умовах становлення державності України; політичне становище Поділля у другій половині ХIV ст.; медицина на Поділлі на початку ХХ ст.; економіка Хмельниччини: на шляху стабілізації ринкових перетворень.

Розглянуто інституційну модель та політичний режим Гетьманату (Генеральна рада, Рада старшини, Інститут гетьманства, Генеральна старшина, центральні органи виконавчої та судової влади, місцеві органи управління, структура міського самоврядування, а також типологія політичного режиму Гетьманщини). Детально проаналізовано особливості функціонування політичного організму Запорозької Січі, козацького устрою Слобожанщини та політичної системи Правобережної України.

Досліджується проблема розвитку української державності нового часу в один з найбільш критичних періодів її існування - добі правління російського імператора Петра I. Аналізуються напрями реформи державного управління, проведеної царським урядом в Україні через засновану 1722 р. Малоросійську колегію, з'ясовуються характер нововведень, їх мета та наслідки для подальшої долі української державності. Детально висвітлюється політична діяльність наказного гетьмана П.Полуботка, а також Я.Лизогуба, В.Жураківського, Д.Апостола, Г.Грабянки, М.Ханенка та інших відомих тогочасних політиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)46

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ