Розглядаючи нові медіа в контексті музичної культури, ми намагаємося з’ясувати, як їхні властивості позначаються на музиці. При цьому нам доводиться обійти феномен електронної музики, оскільки він не має прямого стосунку до нових медіа в тому розумінні, в якому вживають це поняття його автори. Виникнення електронної музики пов’язують не з комп’ютерними чи цифровими технологіями, а з більш ранніми звуковими експериментами. Натомість предметом даного дослідження будуть ті опосередковані метамедіумом комп’ютера «об’єкти», що пов’язані з прагматикою музики. На нашу думку, нові медіа, якими визначається досвід слухача, – це аудіоформат MP3, файлообмінні та соціальні мережі, портативні цифрові плеєри. Цей перелік включає лише найтиповіші феномени, а тому, безсумнівно, може бути розширеним та нюансовним. В основі роботи лежить опис та аналіз емпіричного матеріалу –«переслідування об’єктів», як називає цей метод англійський дослідник Девід Бір. Ми звертаємося до комп’ютерних програм, файлообмінних сайтів, віртуальних спільнот, а також форумів та соціологічних досліджень, в яких слухачі розповідають про власний досвід. Коли мова йде про таке недавнє явище, як нові медіа, узагальнення неможливі без прямого доступу до емпіричної реальності. Тому наше дослідження побудоване на індукції – від одничиного, часткового ми рухаємося до загального. Такий підхід обумовлює структуру нашої роботи: вона розбита на три розділи, кожен з яких присвячений конкретному медіафеномену.

Розглянуто предмет риторики, основний зміст понять і всіх розділів класичної риторики. Висвітлено надбання цієї науки за всю історію її розвитку, які покладено в основу сучасних наук: стилістики, поетики, прагматики, теорії комунікації тощо. Посібник містить також дидактичний матеріал та зразки ораторської майстерності. Для студентів вищих навчальних закладів.

Настоящий сборник трудов известного европейского ученого ТА.ван Дейка — одного из основателей лингвистики текста — содержит новейшие работы ученого по лингвистической прагматике, пониманию и порождению текста, функционированию языка в системах массовой информации. Автор детально рассматривает воздействие социокультурных факторов на механизм употребления языка. Исследование коммуникации проводится с точки зрения социальной психологии на основе большого эмпирического материала. Интерес представляет и проводимый автором анализ роли стереотипов в восприятии и оценке представителей национальныхменьшинств.

Книга известного петербургского журналиста Е. Прудниковой представляет собой журналистское расследование, посвященное мифам о Сталине. Совсем другим предстает на страницах книги «вождь всех времен и народов» — бескорыстным романтиком в юности, умным и трезвым прагматиком в зрелом возрасте и просто хорошим человеком. Как это сопоставить с преступлениями режима — коллективизацией, репрессиями, культом личности? Для этого надо отбросить в сторону ярко раскрашенную картинку, которой прикрыли нашу историю творцы мифов, и взглянуть в лицо фактам.

Монографію присвячено методологічним проблемам рецепції європейського досвіду як цілеспрямованого процесу селекції, осмислення і прагматичного опрацювання теорії і практики. Предметна увага приділяється гносеологічним аспектам гуманізації історичної свідомості і, зокрема, процесу реконструкції критичного мислення на складному етапі демократичної трансформації. Окреслюються можливості розширення філософських горизонтів теоретико-методологічного аналізу історичних явищ і процесів. В контексті проблеми раціональності акцентується евристичний потенціал взаємодії історії та логіки. Наголошується зростання ролі дискурсивної етики у справі відновлення цілісності історичного світогляду. Розглядаються функціональні аспекти історичного досвіду під кутом зору еволюції соціального змісту європейської ідеї. Пропонується актуальне узагальнення досвіду соціальних перетворень у країнах Центрально-Східної Європи. Підкреслюється особлива роль європейських соціальних стандартів як системного чинника українського культурно-цивілізаційного вибору

Очередной (десятый) выпуск серии посвящен тексту как категории культуры, его семантической структуре, функциям и прагматическим характеристикам (запретам и предписаниям, связанным с исполнением, хранением, передачей текстов). На материале текстов разных жанров (быличек, мифологических текстов, легенд, заговоров, приговоров, паремий, игр) из разных славянских традиций исследуется структурное и функциональное соотношение элементов разных кодов в рамках одного "разнокодового" текста (например, обряда, игры), с одной стороны, и семантические взаимоотношения между субстанционально разными текстами - с другой. Особое внимание уделяется верованиям и мифологическим представлениям как единому семантическому субстрату архаических культурных текстов, минимальной содержательной единице фольклора - мотиву, а также роли языковой семантики, внутренней формы слова и языковых клише в конструировании фольклорных текстов.

Вип. 15. - 2009. - 614 с.

Висвітлення результатів досліджень мови в межах комунікативно-прагматичної парадигми лінгвістики, перекладознавства, комунікативно-організуючої ролі лексики та граматики романських та германських мов, мовних засобів реалізації основних принципів мовленнєвого спілкування

Авторы данной книги по праву считаются основоположниками перспективной концепции школы Пало Альто семейной системной психотерапии. Предпринятое П. Вацлавиком, Д. Бивин и Д. Джексоном исследование человеческой коммуникации показало, что это сложный многоуровневый процесс, понимаемый с точки зрения контекста, содержания, кодировки-декодировки и передачи сообщения. Смысл человеческого существования раскрывается иа уровне мета коммуникации или взаимоотношения, когда обмен ничего не значащими фразами и даже просто молчание содержат экзистенциальное сообщение, адресованное другому: «Подтверди то, как я сам определяю себя!» Доступное и в то же время логически точно выстроенное изложение и многочисленные примеры из области психопатологии, художественной литературы, искусства, несомненно, делают книгу интересной И полезной lie только для тех, кто по роду профессии обращается к толкованию человеческого поведения: психологам, психотерапевтам, психиатрам, — но и широкому кругу читателей.

Юлия Латынина - известный политический журналист и писатель, обозреватель "Новой газеты", постоянный автор и ведущая программы "Код доступа" на радио "Эхо Москвы". Лауреат многих премий в области журналистики. Автор более 10 романов в жанре экономического триллера и фантастики. "Русский булочник. Очерки либерал-прагматика" - это сборник статей, написанных специально для этой книги, каждая статья задумывалась как отдельная глава: "Что значит - либерализм?.. Что значит - прагматизм?.. Вы скажете, что это двойная мораль? Я скажу, что это здравый смысл". Государство никогда не должно делать того, что может сделать частный бизнесмен. На федеральном уровне никогда не надо делать того, что можно сделать на уровне региональном. Избирателем должен быть каждый, кто платит хотя бы на копейку больше налогов, чем получает дотаций от государства. И что ничего не верно само по себе, но все - смотря по обстоятельствам.

В учебнике семантика рассматривается как лингвистическая дисциплина, изучающая значения языковых единиц, их функционирование в языке и речи. Лингвистическая семантика обсуждается в контексте смежных с ней дисциплин: прагматики, теории речевых актов и др. Наряду с основным адресатом — студентами-лингвистами — может быть рекомендован широкому кругу специалистов в области филологии и философии.

В книге доктора филологических наук Л.В.Сафроновой рассматриваются проблемы авторской власти, сознательных и бессознательных форм ее художественной реализации, исследуется манипулятивная поэтика русского постмодернистского письма, спланированность установок авторско-читательской коммуникации, рецепционная прагматика текста. С точки зрения различных психоаналитических теорий и практик, когнитивного литературоведения, философии текста и деконструктивизма вскрываются способы коммуникации между автором, героем и читателем, выражающие психологические авторские и читательские комплексы, запросы и ожидания, а также акцентируются другие властные механизмы постмодернистской литературы, ее эстетически и идеологически перепрограммирующий эффект.

  Текст у форматі PDF 0.32 Мб