Эта необычная книга является своеобразной энциклопедией русской военной истории за 300 лет, с XVII века до 1917 года. В 450 статьях-миниатюрах словаря описываются амуниция, военная форма, эмблемы воинских подразделений Русской армии. Тексты статей посвящены самым важным и увлекательным эпизодам истории Российской империи от Петра Великого до Николая II. В книге также описаны история создания того или иного военного атрибута, исторические курьезы, с ними связанные, представлена история возникновения регулярных полков Русской армии, а также отличия разных видов войск друг от друга. Издание проиллюстрировано рисунками, выполненными самим автором.

Словарь расширит и углубит представления молодежи о прошлом нашего Отечества и о исторической науке. Помещенная в нем информация существенно дополняет содержание школьных учебников и пособий. Словарь подготовлен с учетом новейших результатов исследований историков и включает материалы о переломных моментах и наиболее важных событиях в истории России с древнейших времен до наших дней, ее государственных институтах, наградах, символах. С помощью словаря читатель сможет разобраться в сложных и дискуссионных проблемах социально-экономического, политического и культурного развития народов нашего многонационального государства, познакомиться с деятельностью выдающихся ученых-историков.

Ілюстративний матеріал альбому із серії «Українська колекція» відображає історію грошових знаків та монет України від найдавніших часів до сьогодення. Особливу увагу приділено створенню національної валюти за добу правління трьох урядів України 1917—1920 pp., а також проведенню грошової реформи 1996 p., випуску НБУ ювілейних і пам'ятних монет. Окремий розділ складає достатньо повна колекція так званих місцевих і приватних «грошей», які функціонували в різні роки в Харкові. Призначається нумізматам, боністам, історикам, усім, хто цікавиться історичним минулим України.

У своєму філософському трактаті Ґ.В.Ф. Геґель (1770 — 1831) докладно аналізує державу як таку, з усіма її атрибутами. Окрім цього, торкається моралі, а також сім’ї і сімейного законодавства. Розглядає структуру громадянського суспільства, різні форми правління — від первісних до цивілізованих, вказує їхні переваги та недоліки в історичному плані. Зокрема, автор наголошує на перевазі північногерманського способу правління.

Історія грошей як галузь історичної науки привертає увагу істориків, археологів, економістів і навіть мовознавців. Вивчення історії грошей дає можливість дослідити державні процеси, економіку, торгівлю певного періоду історії. Гроші розповідають про внутрішнє становище держави, його економічну силу чи слабкість. Повідомляють важливі дані про політичне життя, ідеологію, конкретну історію, дозволяючи уточнити або навіть з'ясувати імена і дати правління тих чи інших володарів. Особливе значення має вивчення історії грошей для поглиблення знань з економічної історії різних Історичних епох і періодів. Підготовку другого видання навчального посібника з історії грошей спонукало, перш за все, те, що ця проблематика зацікавила не лише студентів, фахівців, а й пересічних громадян. І це знайшло своє відображення у розширенні текстового матеріалу, а також збагаченні його тематичними ілюстраціями. Важливе місце у посібнику відведено історії грошей України, яка розглядається в контексті загального історичного процесу та подій, що його супроводжували. Достатньо уваги відведено історії появи грошей і грошового обігу, історії виникнення та функціонування грошових систем, проведенню грошових реформ, їх результатам (з найдавніших часів до сьогодення). Навчальний посібник складається з дев'яти тем, матеріал яких подається з дотриманням тематико-хронологічного принципу. Важливою ознакою у вивченні історії грошей є розгляд її в контексті історичних подій суспільно-політичного та економічного життя. Поглибленню знань з історії грошей допомагає словник «Ключові терміни і поняття», який є індивідуальним для кожної теми, виходячи з хронологічних рамок, подій та країн, про які йдеться у конкретній темі. Перевірці й закріпленню знань сприяють вміщені наприкінці кожної теми «Контрольні питання». Детальніше ознайомитись з тією чи іншою проблемою, поглибити знання допоможе рекомендована література до кожної окремої теми. У світовій історії важко знайти державу, яка не прагнула б до зміцнення своєї грошової системи, підвищення ролі грошей у суспільних відносинах. Україна — не виняток. Вона теж має давні традиції грошового виробництва й обігу, адже за свою багатовікову історію неодноразово виготовляла власні гроші.

У видавництві «Ярославів Вал» за підтримки видавництва «Український письменник» побачила світ українською мовою книжка відомого французького письменника ХІХ століття Астольфа де Кюстіна «Правда про Росію». Свого часу цю книгу в Росії було заборонено, їй, як свого часу її авторові, царська Росія оголосила війну. Книга Кюстіна й сьогодні вельми дратує російських псевдопатріотів, які вважають, що француз завдав їхньому народові національної образи. Українське видання книги відомого французького письменника ХІХ століття є своєрідним експозе Кюстінової «Росії у 1839 році». У ній викладено найпромовистіші епізоди й найважливіші ідейні моменти книги, перемежовані коментарями упорядника й автора передмови Дмитра Донцова.

Збірник є першою науковою публікацією комплексу документів з історії міста від його заснування до наших днів. Документи відображають розвиток міста протягом століть, боротьбу його населення проти експансії іноземних феодалів і Ватікану, розвиток економіки, культури і соціальної боротьби в епоху феодалізму і капіталізму, економічні, політичні і культурні зв'язки міста з іншими містами України і Росії, вплив Великого Жовтня на піднесення революційної боротьби трудящих за соціальне і національне визволення та возз'єднання з Радянською Україною. Широко показується процес перетворення Львова у великий промисловий і культурний центр України. Для науковців, викладачів вузів і студентів, вчителів, краєзнавців.

У брошурі українського комуніста головну вагу приділено згортанню суверенітету УСРР та плани перетворення її на частину єдиної радянської Росії.

В книзі представлені матеріали Слідчого відділу Комісаріату публічного звинувачення РСФРР у справі головнокомандуючого радянських військ в Україні М.А. Муравйова, що була порушена проти нього навесні 1918 р. Документи відтворюють невідомі епізоди війни радянської Росії проти УНР Центральної Ради взимку 1917 - навесні 1918 рр., розкривають специфіку соціальної психології та політичних настроїв муравйовських військ.

Ми знаємо Грушевського-історика, не забуваємо й про Грушевського-етнографа і літературознавця. Менш відомо нам про його політичну діяльність на посаді голови Центральної ради і майже нічого ми не знаємо про те, що Грушевський є автором декількох збірників статтей, актуальність і злободенність яких можна повною мірою збагнути тільки зараз, коли нинішня ситуація майже повторює ту, що склалася в Росії на початку XX століття. Ця книга - збірник історико-публіцистичних та політичних статей Михайла Грушевського, виданих у 1917 р.

Автор досліджує діяльність української інтелігенції з Закарпаття на території Російської імперії у першій половині 19 ст: М. Балуг'янського, Ю. Венеліна, В. Кукольника, П. Лодія та І. Орлая. Визначаються причини переселення інтелігенції з Закарпаття до Росії, значення цього процесу для розвитку освіти, історії, медицини в Росії і Російській Україні.

Автор досліджує та аналізує український національний і культурний рух на території Російської імперії у 19 ст.

З усієї палітри політичних партій і союзів, шо діяли в Російській імперії на початку XX століття, найменш вивченим є праве чорносотенне крило. Автор книги розглядає чорносотенний рух на території України та його особливості на різних етапах. Об'єкт дослідження - чорносотенні союзи й організації (до них віднесено «Всеросійський національний союз» та більш праві партії), що діяли на території України в період 1904-1914 рр. Монографія розрахована не лише на історнків-професіоналів, а й на звичайних ентузіастів - невгамовних шукачів істини, які прагнуть осягнути найбільш загадкові сторінки історії України та Росії. Сподіваємося, що книгою зацікавляться політологи, які займаються сучасними проблемами цих держав та їх взаєминами, оскільки нинішня політична ситуація на теренах пострадянських країн (особливо України та Росії) багато в чому нагадує ту, шо склалася на початку XX століття.

В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.

У збірнику розкриваються основні напрями суспільно-культурної діяльності авторів альманаху Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького на широкому фоні суспільних відносин у Галичині 30-40-х рр. 19 ст. Документи відображають багатогранні зв'язки "Руської трійці" з прогресивною громадськістю України, Росії, інших країн Європи.

Збірник є першою науковою публікацією документів з історії класової боротьби селянства Східної Галичини в період розкладу феодалізму та буржуазно-демократичної революції 1848-49 рр. Документи висвітлюють селянські виступи в регіоні в тісному взаємозв'язку з подіями в Наддніпрянській Україні, Буковині, Росії, Молдавії, Польщі, Угорщині, Молдавії.

О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.

"Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів" — літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М.Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М.Павлик 1896 у Львові до 30-річчя творчої праці М.Драгоманова. Збірник містить і матеріали посмертного пошанування М.Драгоманова. "Тим часом як ювілей Михайла Драгоманова зворушив і згорнув докупи усі радикальні елементи Русі-України, смерть його потрясла до глибини душі ще далеко ширші кола — і своїх, і чужих". Ці дві тенденції знайшли вияв у матеріалах збірника. Перша, ювілейна, частина знайомить із святковими заходами, промовами представників різних товариств, інституцій, партій, в яких вимальовується живий образ М.Драгоманова. Подаються привіти й промови емігрантів з Росії (А.Ляхоцького, С.Степняка-Кравчинського, Ф.Вовка та ін), українських письменників, громадсько-культурних діячів з Галичини (Наталі Кобринської, В.Стефаника, Д.Лукіяновича та ін.), вчених з європейських країн: А.Рамбо, Л.Леже, Г.Парі (Франція), В.-К.Морфілла (Англія), Ю.Полівки (Чехія) та ін. Друга частина — скорботно-траурна — охоплює матеріали преси, що стосуються смерті та похоронів вченого, подає мовою оригіналу надгробні промови, некрологи з українських та зарубіжних газет, а також три автобіографії М.Драгоманова та бібліографічний покажчик його творів, укладений М.Павликом. У першій та другій частинах збірника вміщені поетичні твори-привіти вченому, серед них вірші*. "Була доба, питали ясні мрії", "Поклон Тобі від нас, земляче дорогий", "Дорогій пам'яті М.П.Драгоманова" (автори їх з політичних міркувань не названі).

Доба І. Мазепи (кінець XVII – початок ХVІІІ ст.) – це не стільки злет до певного рівня культурного життя, скільки небачений до того розквіт на теренах України творчості, духовних набутків. Актуальність дослідження активного впливу гетьмана на духовне життя в Україні періоду його правління дає можливість глибше зрозуміти як розвиток культурного життя наприкінці XVII – початку XVIIІ ст., так і діяльність зверхника Гетьманщини у вирішенні найголовніших проблем тогочасного буття.

У книзі видатного діяча Української революції на Кубані та політичної еміграції розглянуто історичні, економічні, національні та геополітичні аспекти розвитку Кавказу та його значення для України та Росії.