У видавництві «Ярославів Вал» за підтримки видавництва «Український письменник» побачила світ українською мовою книжка відомого французького письменника ХІХ століття Астольфа де Кюстіна «Правда про Росію». Свого часу цю книгу в Росії було заборонено, їй, як свого часу її авторові, царська Росія оголосила війну. Книга Кюстіна й сьогодні вельми дратує російських псевдопатріотів, які вважають, що француз завдав їхньому народові національної образи. Українське видання книги відомого французького письменника ХІХ століття є своєрідним експозе Кюстінової «Росії у 1839 році». У ній викладено найпромовистіші епізоди й найважливіші ідейні моменти книги, перемежовані коментарями упорядника й автора передмови Дмитра Донцова.

Нова книга відомого українського історика Володимира Сергійчука піднімає проблему Переяславської ради та її ролі в подальшому розвитку України. Ця історична подія, що протягом століть використовувалась як політична спекуляція Російської імперії, потребує нового осмислення та очищення від міфологічних нашарувань. Автор розглядає передумови, причини й наслідки появи статей Богдана Хмельницького, що були пізніше знехтувані й перекручені московським самодержавством. У додатках містить статті Богдана Хмельницького і Березневі статті. Книга розрахована на широке коло читачів.

Пропоноване видання – дослідження істориком завершального періоду гетьманування Івана Мазепи. Автор звертає увагу читача на один із найцікавіших і водночас найтрагічніших моментів нашої історії – загибель Батурина 2 листопада 1708 року. Дослідник розглядає цей період як реакцію російського самодержавства на спробу українців вибороти незалежність за складних умов російськошведської війни. У книзі мовою документів відтворено передумови, мотиви та наслідки повстання на чолі з Іваном Мазепою, проаналізовано організаційні прорахунки, ідеологічні, історичні та суспільно-політичні причини поразки. Дослідження містить також додатки, в яких подано біографічні відомості про гетьмана Івана Мазепу, наукову розвідку про походження герба та долю портрета з колекції Бутовичів. Також автор простежує подальшу долю гетьманської столиці – Батурина – від часів Кирила Розумовського і до кінця ХХ століття. Книжку адресовано історикам, політологам, викладачам, студентам, аспірантам, усім тим, кому небайдужа славна історія України.

В монографії висвітлені суспільно-політична діяльність революційного демократа Т. Г. Шевченка і його участь в Кирило-Мефодіївському товаристві – таємній організації, що виникла у Києві й діяла на Україні в 1846–1847 pp. Виявлено зв'язки товариства, показано розмежування його учасників на революційно-демократичну і ліберально-буржуазну групи, розкрито зміст статуту та програми, що передбачали ліквідацію самодержавства й скасування кріпосного права, поширення освіти серед народу, визволення і об'єднання слов'янських країн у республіканську федерацію. Для наукових працівників, істориків, викладачів і студентів історичних факультетів

Після перемоги Лютневої революції і повалення самодержавства в Україні з нестримною силою розгорнулася національно-визвольна боротьба, яка, незважаючи на утиски царизму, не припинялася протягом довгих століть неволі й імперських спроб взагалі викреслити з історії українську націю, а Україну перетворити на Малоросію не лише за назвою, а й по суті. Перемога в країні демократичної революції на початку 1917 р. висунула на порядок денний питання про самовизначення України і відродження її державності. Цей процес розвивався в умовах надзвичайно гострого протистояння різних політичних сил і партій. І якщо в Росії боротьба точилася між Тимчасовим урядом і табором Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, то в Україні вже з початку березня 1917 р. почав формуватися, по суті, національний парламент — Центральна Рада. Після перемоги в Петрограді більшовицького жовтневого повстання і повалення Тимчасового уряду і аж до утворення наприкінці квітня 1918 р. гетьманської Української держави питання про те, кому ж належатиме влада в Україні, вирішувалося в боротьбі Центральної Ради та її уряду проти радянського уряду України — Народного Секретаріату, підтримуваного Радянською Росією.

В пропонованій увазі читачів брошурі проаналізований негативний вплив потворних соціально-економічних реалій Російської імперії на процес формування модерної української нації. Саме ці реалії з одного боку призвели до того, що в результаті тяжких економічних та психологічних навантажень військового часу російська армія перетворилася на розрізнені банди дезертирів та мародерів, а з другого – що українська нація виявилася недорозвинутою і нездатною до протидії цим злочинним угрупуванням. Також наше наукове дослідження про події сторічної давнини є актуальним і сьогодні, бо безпосередньо торкається питання про взаємостосунки України із європейськими державами. В роботі значну увагу приділено питанню про те, як не можна переходити ту невидиму межу, за якою компроміси і поступки західному капіталу перетворюються на зраду національних інтересів. У брошурі висвітлюється також питання про те, як переборюючи спротив російського самодержавства і великого інонаціонального капіталу, українські просвітяни та кооператори створювали національні фінансові, промислові й культурно-освітні інституції. Брошура написана на основі широкого залучення періодичної преси, архівних джерел, тогочасної та сучасної літератури, й розрахована як на фахівців-істориків, так і широке коло читачів.

«День опричника» — перший переклад українською мовою повісті відомого російського письменника Володимира Сорокіна, яку він присвятив відомому опричнику Малюті Скуратову. Цю повість критика відносить до жанру антиутопії і політичної сатири. За задумом письменника, повість повинна застерігати від долі, що очікує Росію, якщо буде продовжуватись чинний політичний курс. Дія повісті розгортається в 2027 році в Росії. У країні відновлено самодержавство, процвітає ксенофобія, протекціонізм та всевладдя каральних органів, що творять постійні репресії, а єдиним джерелом прибутку країни, яка нічого не виробляє, є продаж природного газу і побори з транзиту китайських товарів до Європи.