Всесвітньо відомий роман австрійського письменника-експресіоніста Ґустава Майрінка «Ґолем» (1914), перекладений чи не на всі європейські мови, є одним із яскравих зразків містично? прози XX сторіччя. Ще за життя автора твір здобув широку популярність і був двічі екранізований у Франції та Німеччині. Сюжет цієї філософсько-поетичної притчі побудований на леґенді про юдейського рабина, який створив живу істоту під назвою Ґолем із глини та оживив її за допомогою каббалістичного закляття. Вперше українською мовою роман «Ґолем» переклав у 30-х pp. XX ст. Василь Софронів-Левицький, але давно вже назріла потреба нової версії перекладу цього світового шедевру, що і здійснила з високою майстерністю Наталя Іваничук.

У трилогії «Шляхи свободи» славетного французького письменника, лауреата Нобелівської премії Жана-Поля Сартра розглядається проблема свободи в сучасному суспільстві, яке накладає на індивіда численні обмеження у вигляді моральних соціальних обов’язків. Зберегти свою внутрішню свободу можна лише тоді, коли рішуче відкинути усе, що суперечить глибинним засадничим вимогам твого існування… «Зрілий вік» — перша частина трилогії «Шляхи свободи» в якій змальовано складний шлях до усвідомлення справжньої сутности свободи.

Бібліографічний покажчик, який упорядкували члени Комісії всесвітньої літератури ім. Миколи Лукаша НТШ, відображає переклади творів світової літератури, які публікувалися в західноукраїнській періодиці від 1914 до 1939 рр.

Приведены свойства веществ, рецептуры составов, применяемых при реставрации памятников архитектуры, произведений живописи, скульптуры, художественных изделий из камня, дерева, металлов, стекла, керамики, тканей, бумаги, кожи и т. п. Рассмотрены химико-технологические процессы реставрации.

Философская мысль наших дней всё чаще обращается к творчеству Алексея Фёдоровича Лосева (1893—1988), русского философа и филолога, автора многочисленных трудов по истории философии, античной мифологии, эстетике и литературе. В настоящее издание вошли в основном малоизвестные, ставшие библиографической редкостью работы, в том числе и фундаментальное исследование раннего Лосева — «Диалектика мифа» (1930). Публикуемые сочинения расширяют наши представления о философских взглядах учёного, позволяют глубже понять сложную эволюцию его мировоззрения. Рассчитано на всех интересующихся историей философии и культуры.

Можно ли говорить о столь серьезной науке, как философия, с юмором? Испанский профессор философии Педро Гонсалес Калеро утверждает: да только так и нужно делать! Великие мыслители прошлого и настоящего — Сократ, Диоген, Конфуций, Вольтер, Хайдеггер и многие другие — знали цену шутке. Так, Витгенштейн считал остроумие верным спутником настоящей философии, а Ницше полагал, что способность смеяться дана человеку как награда за страдания. В своей веселой и при этом глубокой книге испанский ученый и писатель Педро Гонсалес Калеро рассказывает об истории философии, о том, над чем смеялись философы, и о том, как смеялись над ними самими. Он приглашает читателя в увлекательное путешествие во времени и пространстве, в гости к Диогену, Конфуцию, Вольтеру. Дидро, Расселу, Хайдегтеру и другим мыслителям прошлого. И мы узнаем, отчего жена Сократа вечно пребывала в плохом настроении, что снилось Макиавелли, что думал Кант о браке, кого безжалостно высмеивал Ницше и зачем Витгенштейну вдруг понадобилась кочерга...

Т. 1. - 752 с.

Учебник написан и составлен в соответствии с государственными требованиями к подготовке специалистов высшей школы по циклу «Общие гуманитарные и социально-экономические дисциплины». В книге анализируются содержание, специфика и смена социокультурных парадигм, обеспечивающих рассмотрение актуальных вопросов теоретической и практической философии. Издание ориентировано на формирование у читателя гуманистического мировоззрения и становление методологической направленности творческого решения исследуемых проблем. Рекомендуется соискателям, сдающим кандидатский экзамен по философии.

Книга - переиздание ставшего библиографической редкостью текста "Феноменологии духа" Гегеля в переводе Г.Г. Шпета, где впервые на русском языке даны подробные примечания. В их основу положены примечания к этому историко-кри- тическому изданию, осуществленному в издательстве Ф. Майнера в Гамбурге, дополненные и расширенные с учетом новейших материалов по философии Гегеля. Имеется заключительная статья, в которой предпринимается попытка новой интерпретации "Феноменологии духа", именной и предметный указатели. Для философов, историков философии, студентов гуманитарных факультетов и всех интересующихся наследием Гегеля.

Один із кращих творів видатного філософа сучасності, написаний ним під впливом полеміки із французьким неоструктуралізмом, який пізніше увійшов до постмодернізму. Вихідна проблема твору, в цілому обумовлена неоструктуралістською критикою розуму, створює перспективу, з якої автор робить спробу поступово реконструювати філософський дискурс Модерну. У цьому дискурсі вже з кін. 18 ст. Модерн стає однією з головних філософських тем.

Мета посібника - розкрити філософський дискурс ідеї сталого розвитку як імперативу гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Вивчення курсу дасть змогу студентам сформувати цілісне розуміння сучасного глобалізованого й динамічного світу, спонукатиме до роздумів над межовими проблемами людського бутгя: призначення людини та перспектив розвитку людства. Посібник містить оригінальні тексти видатних мислителів XX ст., які підготували світову думку до сприйняття ідеї сталого розвитку. Вони є своєрідним літописом становлення концепції сталого розвитку: від зародження ідеї до ухвалення Самітом Землі стратегії виживання людства - декларації "Порядок денний для XXI століття". Навчально-методичний посібник розрахований на студентів, аспірантів, викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка, широкого загалу економістів, екологів, юристів, керівників усіх рангів.

Програма кандидатського іспиту з філософії та методичні рекомендації адресуються ад’юнктам та здобувачам вченого ступеня кандидата у відповідній галузі наук. Програма підготовлена з урахуванням стратегічних положень Державної національної програми «Освіта», вимог і рекомендацій Вищої атестаційної комісії України. Автори прагнули впровадити позитивний досвід складання аналогічних програм Центру гуманітарної освіти НАН України, кафедрами філософії філософського та гуманітарних факультетів Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Інституту вищої освіти АПН України, інших вищих навчальних закладів України.

  Текст у форматі PDF 5.49 Мб