Досліджено способи вираження авторської позиції у романах "Звичайна історія", "Обломов", "Обрив" І.О.Гончара. Наголошено на значеннєвому співвідношенні: автор - твір - читач, єдністю якого зумовлений зміст художньої творчості. Проаналізовано романи письменника у контексті проблеми авторської позиції. Показано, що автор-творець даних романів є значеннєвим центром, втіленням активної творчої енергії, що формує ставлення до людини у світі. Сюжетно-композиційна організація романів визначається розвитком думки автора, волею авторської свідомості. Висвітлено еволюцію форм оповіді у творчості І.О.Гончара, яка відбувалась від стилістично не вираженого, але явно присутнього суб'єкта, що оповідає, в романах "Звичайна історія" та "Обломов", до організації оповіді у контексті свідомості духовно близького авторові героя Райського в "Обриві". Естетичні погляди персонажа яскраво проявляються у зіставленні з естетичними поглядами автора-оповідача: їх позиції то наближуються, то розходяться. На підставі проведеного дослідження показано, що своєрідність вираження авторської свідомості у романах І.О.Гончарова полягає у відборі художнього матеріалу, у способах зображення персонажів, в оповідній організації романів, в основних позасюжетних елементах - пейзажі, портреті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інтертекстуальність творчого доробку Н.Королеви. Виявлено й охарактеризовано чотири базові джерела її творів та визначено єдиний метатекст прози. Проведено системне дослідження художніх текстів письменниці, а також наявного в них автокоментаря. З'ясовано принципи використання сакральних (Святого Письма, агіографії), апокрифічних, історичних текстів, усних легенд і переказів як протекстів. Розкрито спільні та відмінні аспекти понять "легенда" та "переказ". Розглянуто особливості літературного та релігійного контекстів творчості авторки. Проаналізовано структурні та сюжетні особливості агіографії, що відрізняють її від інших жанрів. Сформульовано визначення поняття "агіографічний твір".

  Скачати повний текст

Розглянуто об'єктивні критерії класифікації та системного опису російських ад'єктивних кольоративів. Сформовано групу основних кольоративів, виділено підгрупу базових, що визначають характер словотвірної парадигми прикметника зі значенням кольору, побудовано їх синонімічні ряди та розподілено за ціми рядами всі російські прикметники, що позначають колір. Запропоновано систему словотвірної парадигми ад'єктивного кольоратива як твірного слова, висвітлено процедуру її формування й опису російського ад'єктивного кольоратива. Сформовано систему мотиваційних класів ад'єктивного кольоратива, на їх підставі побудовано систему словотвірних парадигматичних класів прикметників, що позначають колір.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз ролі аксіологічного аспекту в сучасних методологіях гуманітарних наук. Створено аксіологічно організовану епістеміологічну концепцію в сфері гуманітарного знання, яка дозволила обгрунтувати значення творчого діяльності в гуманітаристиці. Проведено компаративний аналіз художніх текстів сучасних класиків світової літератури як реального підгрунтя філософії модерну та постмедерну, доведено їх вплив на тенденції розвитку методології гуманітарних досліджень. Виявлено, що поява нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання, певним чином, пов'язана зі зростанням ролі аксіологічного фактора (становлення, мета, наслідки дослідження). Обгрунтовано, що без вирішення однієї з найголовніших проблем сучасної філософської освіти - повноцінного діалогу суб'єктів на креативному рівні - суспільство не може розв'язати проблему виховання та розвитку творчої особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено джерела й жанрово-тематичну специфіку книги "Алфавит собранный, рифмами сложенный..." архієпископа Іоана Максимовича як явища української барокової агіографії. Визначено, що твір святого Іоана Максимовича розглядається як зразок агіографічної поезії, в якій трансформовано в нових формах художньо-естетичну спадщину ранньохристиянського Сходу та Київської Русі. Простежено індивідуальні особливості функціонування феноменів мучеництва та чуда в агіографічній поезії доби Бароко. З'ясовано, що своєрідність опрацювання аскетичної теми в агіографічних віршах книги "Алфавит собранный, рифмами сложенный..." святого Іоана Максимовича полягає в поєднанні аскетичних програм східних Отців, ісихастського вчення про молитву розуму з ігнатіянськими концепціями духовного вдосконалення. Образ святого, поданий у поетичній книзі архієпископа Іоана Максимовича, аналізується як відображення барокової антропології.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

  Скачати повний текст

Створено соціально-філософську концепцію місця та ролі армії в суспільстві за умов трансформації, у контексті якої на підставі аналізу взаємозв'язків армії та суспільства в економічній, соціальній, політичній і духовній сферах життєдіяльності розкрито специфіку, типологію та форми взаємодії армії та суспільства за сучасних умов, запропоновано моделі оптимізації цієї взаємодії у пострадянських країнах. Здійснено апроксимацію характеру розвитку сучасної збройної боротьби на оборонну політику держави у сфері економіки. Висвітлено особливості трансформації даних держав та її вплив на соціальні процеси у Збройних силах. Визначено місце та роль армії за умов демократичного суспільства. З'ясовано суть глобальних проблем сучасності та особливості їх впливу на життєдіяльність Збройних сил. Обгрунтовано головні напрямки оптимізації взаємодії армії та суспільства у перехідних системах. Запропоновано конкретні заходи в соціальній, економічній, політичній і духовній сферах життєдіяльності суспільства, що мають сприяти підвищенню бойової готовності та боєздатності Збройних сил України.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено соціально-філософський аналіз передумов і методологічних засад вивчення армії як суб'єкта забезпечення національної безпеки українського суспільства у період його системної трансформації, що дає можливість сформулювати розуміння збройних сил як соціального інституту захисту життєво важливих інтересів посттоталітарної країни. Визначені основні суперечності і особливості військового будівництва, яке потребує свого вдосконалення. Обгрунтовуються проблеми оптимізації діяльності армії в контексті забезпечення національної безпеки України. Головним концептуальним положенням роботи є ідея про залежність безпеки країни від цілісності діяльності основних суб'єктів захисту життєво важливих інтересів українського народу та загального процесу соціокультурної реформації суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу вивчення теорії архетипів у вітчизняній і зарубіжній філософській літературі (працях Л.Гумілова, М.Еліаде, С.Кримського, О.Лосєва, Т.Манна, Ф.Ніцше, Платона, П.Флоренського, Н.Хамітова, Ф.Шеллінга, К.Юнга). Проведено структурно-функціональний аналіз амбівалентної суті образу міфічного першогероя у контексті архетипу культурного героя, здійснено спробу реконструкції основних елементів даного архетипу у загальноіндоєвропейській традиції. Установлено функціонування його складових (захисної, перетворювальної та сакральної функцій) в українській духовній традиції. Історико-філософський зміст архетипу культурного героя визначено як іманентну націленість особи, якій притаманні риси міфічного першогероя, на перетворення, реорганізацію життя людської спільноти

  Скачати повний текст

Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво впливнула концепцію Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчо-філософський аналіз християнських цінностей в інтерпретації української православної проповіді XVII ст., зокрема аскетичного ідеалу. Визначено місце аскетичного вчення у православній традиції богослов'я, розкрито сутність та особливості трактування аскетичного ідеалу. Висвітлено його структуру, показано можливості людини щодо досягнення аскетичного ідеалу. Розкрито зміст поняття "українська проповідницька культура XVII ст.", розглянуто її світоглядні детермінанти та філософське підгрунтя. З'ясовано культурний контекст аскетичного ідеалу в українській проповіді досліджуваного періоду. Встановлено його зв'язок з принципами духовного удосконалення людини та відсутність обмежень у сфері світської діяльності. Обгрунтовано наявність аскетичних цінностей та актуальних патріотичних мотивів, притаманних українській проповіді, у системі суспільної ідеології, виявлено посилення активності державницьких настроїв та зміцнення позицій української церкви.

  Скачати повний текст

Розглянуто афіксальні віддієслівні іменники на позначення дії крізь призму взаємодії структурних, словотвірних і семантичних чинників, яке сприяє поглибленню рівня розробки семантико-орієнтованої дериватології. Надано структурно-семантичну характеристику твірної бази, афіксів і похідних віддієслівних іменників на позначення дії. Висвітлено питання внутрішньої валентності, парадигматичних і синтагматичних зв'язків похідних іменників семантичної категорії дії. Розкрито механізм встановлення семантичних відношень між похідними іменниками на позначення дії. Проаналізовано семантичну структуру та функції афіксів віддієслівних іменників на позначення дії. Виділено типи й ознаки словотвірного значення віддієслівних іменників на позначення дії, яке входить до складу лексичного значення. Описано механізми формування лексичного значення.

  Скачати повний текст

Введено до наукового обігу теоретичну модель порівняльно-типологічного аналізу творчості Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Простежено взаємозв'язок соціально-політичного чинника з життям і творчістю композиторів у ракурсі проблеми "митець і влада". З урахуванням індивідуальних якостей кожного з композиторів проаналізовано позиції обох митців стосовно таких загально-людських проблем, як добро та зло, життя, смерть, безсмертя, митець і епоха, національне та інонаціональне. Проведено безпосередню порівняльну характеристику практично всіх відомих творів музичної спадщини Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Проаналізовано невідомий твір Б. Лятошинського (обробка єврейської народної пісні "Genzelex").

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві проведено систематизоване дослідження творчості видатного сучасного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії 1990 р. Г.Граса в аспекті барокової парадигми. Проаналізовано "бароковість" художнього універсуму митця, його концепції мистецтва та історії, оригінальний літературний стиль і світогляд, синкретизм творчості, що привертають до нього увагу як до одного з найрепрезентативніших представників сучасного мистецтва. На підставі аналізу інтенсивної рецепції бароко в XX ст. висвітлено художньо-філософський образ бароко, який є основою для твердження про функціонування у сучасній культурі барокової парадигми. Досліджено наукове, філософське, естетичне, художнє зацікавлення Г.Грасом бароко, що обумовило утвердження "бароковості" як константи його індивідуальної художньої манери. На прикладі романів "Бляшаний барабан", "Палтус", "Траєкторією краба" та повісті "Зустріч у Тельгте" досліджено творче засвоєння письменником барокових засад, їх використання як інтерпретаційної системи сучасності. Розкрито суттєвий внесок письменника у структурування філософсько-художнього образів бароко та дійсності XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст

Викладено систематичну рецепцію джерел, які розкривають сутність та специфіку гуманістично-психологічних поглядів на буття людини. Розкрито головні принципи інтерпретації проблеми існування сучасного індивіда представниками гуманістичної психології. Висвітлено сутність філософсько-антропологічних та екзистенціально-феноменологічних підходів гуманістичної психології в розробці проблеми автентичного існування, самоактуалізації та самореалізації. Проаналізовано значущість та позитивний потенціал, вагомий внесок філософських ідей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в розвиток гуманістичної традиції розуміння особистості. Визначено особливості та проведений компаративниий аналіз концепцій самоактуалізації та самореалізації А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Е. Фромма, що дозволило визначити погляди гуманістичних психологів на природу самоактуалізації людини як філософські ідеї, що стосуються проблеми автентичного існування.

  Скачати повний текст

Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено характер розвитку й естетичну природу творчості поета, а також визначено проблематику його поезій та своєрідність художнього втілення у різних поетичних формах. Розглянуто витоки, філософський зміст та масштабність лірики митця. Значну увагу приділено особливостям його інтелектуалізму.

  Скачати повний текст