Книга Євгена Луняка являє собою збірку перекладів уривків з творів французьких авторів XVI–XVIII ст., присвячених Україні. Це свідчення військових, дипломатів, місіонерів, значна частина яких особисто відвідала українські землі й мала безпосередні контакти з місцевим населенням і, насамперед, з козаками. Яскравий феномен козацтва породив в Європі ототожнення території нашої держави з «країною козаків». Книга, безумовно, матиме цікавість не лише для науковців-істориків, але й для викладачів, студентів і всіх тих, кому не байдуже минуле України й Франції та історичні взаємини між цими країнами.

У виданні викладено низку результатів комплексних досліджень геоморфологічних та палеогеографічних умов антропогену України, передусім, постгляціальних часів, та сусідніх регіонів Центральної та Східної Європи, які покликані виправити деякі хибні теоретичні уявлення щодо питань формування рельєфу земної поверхні зазначених територій та їхніх природних умов. Значної уваги надано розрахункові енергетичних етапів льодовикових часів та післяльодовикових процесів, що дозволило із значно більшою вірогідністю пояснити низку проблем, пов'язаних із генезисом гляціального рельєфу. По-новому розглядається проблема визначення віку геологічних утворень долинно- терасового комплексу в басейні Середнього Дніпра, критично і доказово, з позицій відповідності фізичним законам оцінюються уявлення щодо еолової гіпотези походження лесу. Звернено увагу читачів на проблеми встановлення часів формування лесових товщ. З'ясовано проблематику наявності кісток ссавців у лесових товщах за відсутності слідів їхньої життєдіяльності, залишок рослинності та ґрунтового покриву. Доведено величезні можливості дистанційного дослідження не тільки сучасного рельєфу земної поверхні, але й природних явищ віддалених часів, що разом із традиційними видами дистанційних досліджень, свідченнями геолого-геоморфологічних методів дозволило реконструювати послідовність післяльодовикових подій у басейні Дніпра. Наведено, також, результати дослідження наслідків діяльності водно-льодовикових та селевих потоків у деяких гірських областях Європи, зокрема, тих, яким завдячує своїм походженням озеро Балатон. Для працівників наукових та виробничих установ біологічного, геологічного, географічного, археологічного спрямування, студентів, аспірантів, викладачів географічних та природничо-географічних факультетів вищих навчальних закладів.

У монографії вперше в українській історіографії висвітлюються окремі праці західноєвропейських вчених, послів, мандрівників і військових, які містять важливу інформацію про історію, етнографію, культуру, звичаї та традиції українського народу. Це передусім праці німецьких вчених і мандрівників Й. Енгеля, Й.-Г. Коля, Й.-Г. Блазіуса, француза К. Делямара, англійців Д. Маршалла, В. Кокса, Е. Д. Кларка, Ч. Вітворта, шотландця П. Гордона та ін. Їх свідчення мають історичну цінність і значущість.

Жодне місце в Європі не відображає трагедію XX сторіччя глибше, ніж місто Лемберґ, Львув, а нині — Львів. Завдяки географічному положенню та етнічному складу воно зазнало майже всі ті фатальні потрясіння, що ми їх нині вважаємо основними моментами історії минулого сторіччя, Свідчення дев'яти письменників лягли в основу книжки, серед них Й. Рот, А. Дьоблін, 3. Герберт, А. Загаєвський, С. Лем, О. Гранах, Б. І. Антонич, О. Ват, Ю. Віттлін.

У книзі подаються свідчення-спогади людей про найстрашнішу й наймасштабнішу трагедію XX століття - голод-геноцид українського народу 1932-1933 років. Усні та письмові спогади-розповіді надіслані очевидцями голоду, які пережили тяжке лихоліття й вижили, записані дослідниками голодоморів в Україні, викладачами вузів, вчителями, студентами, школярами старших класів, пенсіонерами, громадянами з усіх регіонів України та інших країн. Книга стане у пригоді кожній родині, науковцям, педагогам, учням шкіл, студентам, широкому читацькому загалу.

У книзі опубліковані матеріали про репресивні заходи щодо селянства та про Голодомор у Донбасі у 1932—1933 роках, свідчення мешканців краю, фотокопії унікальних архівних документів. Розрахована на широкий читацький загал та на істориків-дослідників.

До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр. Збірник упорядковано у хронологічному порядку, починаючи з кінця 1917 р. по 2008 р. Завершує видання кіносценарій "Крути". Адресується дослідникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.

У книзі подано дослідження науково-меморіальної експедиції «Місцями Голодомору в Україні 33р.», подані архівні матеріали, свідчення очевидців. Праця учасників експедиції проливає світло на велику кривду, якої зазнало українське селянство, як Західної, так і Східної України. В брошурі висвітлено демографічну ситуацію в Україні з аналізом І прогнозом. Автор робить спробу викрити основні елементи демографічної кризи і її наслідки для держави і світу. Брошура розрахована на широке коло читачів і дослідників цієї тематики.

У виданні представлено зібрані у Зміївському районі Харківської області студентам ХНУ ім. В.Н. Каразіна свідчення очевидців Голодомору 1932-1933 рр.

Київська область. - 2008. - 1376 с.

Сборник документов, выпущенных издательством РОССПЭН, раскрывает еще одну страницу истории Гражданской войны на территории бывшей Российской империи, страницу, которую долго и стыдливо замалчивали. Это - еврейские погромы на Украине, в Белоруссии и в европейской части России в 1918 - 1922 гг. Ответственный редактор сборника Л. Б. Милякова. Она же один из составителей, автор содержательного введения (с. ІІІ-ХХХІІ) и обширнейших комментариев к документам. Составителями от Государственного архива Российской Федерации выступили И. А. Зюзина, от белорусского Брестского университета - Е. С. Розенблат и И. Э. Еленская.

У монографії на базі переважно місцевих архівних документів уперше змальовано цілісну картину голоду 1946 – 1947 рр. в українському Донбасі. Матеріал подано у вигляді хроніки подій. У додатках вміщено узагальнені дані. Наведено свідчення людей, котрі пережили голодне лихоліття. Книга має термінологічний словник і перелік праць автора з історії голоду в Україні. Дослідження розраховане як на фахівців-істориків, так і на широке коло читачів.

Проблеми філософсько-естетичної спадщини І. Канта не втрачають свого значення і зараз. Сьогодні нам особливо близькі думки філософа про гуманістичному зміст естетичного ідеалу, про красу як «символ моральності» і «вільної гри» душевних сил людини як основі естетичної насолоди, про роль людського спілкування у пробудженні інтересу до прекрасного, про моральний значенні естетичного сприйняття природи та ін . Не маючи перекладів творів Канта на українську мову, ми маємо тим не менше свідчення досить широкого засвоєння його ідей діячами української культури. Вже з самого початку XIX ст. естетику в Харківському університеті викладають професора, близько знайомі з поглядами Канта. Так, явний вплив кантівської естетики простежується в підручнику харківського професора Л. Якоба. Почавшись у період становлення в Україні естетики як самостійної галузі філософських знань та академічної дисципліни, знайомство з Кантом залишається і далі необхідним елементом освіченості. Серед тих, хто висловлює оригінальні судження щодо кантівської філософії, не тільки фахівці-філософи, а й письменники, громадські діячі - І. Я. Франка, П. А. Грабовський.

У монографії викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. Уважно розглянуто докази на користь нормандської (скандинавської) теорії походження назви Русь: свідчення Бертинської хроніки від 839 року; розповідь Ліудпранда, єпископа Кремонського; розповідь Іоанна Диякона про похід норманів близько 865 р. на Візантію; розповідь Ахмеда ал-Якубі про напад русів на Севілью; імена руських князів, послів і купців, які наведені в договорах Олега та Ігоря з греками; назви дніпровських порогів, про які повідомив візантійський імператор Константин Багрянородний у своєму творі "Про управління імперією".