The fictional representation of the family has long been regarded as a Dickensian speciality; yet any close examination of his novels reveals a remarkable disjunction between his image as the quintessential celebrant of the hearth, and his interest in fractured families. Drawing on feminist and new historicist methodologies, Catherine Waters argues that Dickens' novels record a shift in notions of the family away from stress on the importance of lineage and blood toward a new ideal of domesticity assumed to be the natural form of the family.

Возвращение моды на Россию в самой России – главная примета 2000-х. Разительный контраст с эпохой перестройки, когда российское считалось плохим или вторичным просто по определению. Сегодня мы возвращаем себе способность говорить «русское» или «Россия» без презрительного оттенка – но и без лишнего барабанного пафоса, просто и с любовью, как о своем доме. Известные артисты, деятели культуры, лидеры шоу-бизнеса, спортсмены – это по определению те, кто наиболее тонко чувствует такого рода исторические изменения. Общаясь в силу особенностей статуса с невероятным количеством самых разных людей, «звезды» приобретают способность выражать не только свое, но и их мнение. В этом сборнике о своем ощущении России говорят Алексей Немов и Ксения Собчак, Борис Гребенщиков и Елена Проклова, Диана Арбенина и Лена Перова…

Вміщені в цьому збірнику роботи присвячено дослідженню топологічних та деяких суміжних з ними властивостей графів, головним чином різним питанням укладення графів в орієнтовні 2-многовиди та дослідженню структури графів, в першу чергу графів всіх класів одної класифікації, яка належить до запропонованої тут родини класифікацій графів.

У книжці зібраний оригінальний матеріал про історію деяких родин м.Трускавця, про їхні здобутки,героїчні вчинки, боротьбу за Українську державу. Автори прагнули розкрити характер, дух і ментальність трускавчан у ХХ сторіччі. Видання ілюстроване численними унікальними світлинами і адресоване всім, хто цікавиться і шанує історію рідного краю.

Імплементація та застосування Гаазької конвенції 1993 року про міждержавне усиновлення: посібник з належної практики — це проект Постійного бюро, спрямований на надання допомоги країнам (які вже підписали Конвенцію або лише планують це зробити) у практичній імплементації Конвенції, що максимально сприяла б досягненню мети Конвенції, а саме, захисту дітей у процесі міжнародного усиновлення. Це перший посібник із роз’ясненням положень Конвенції 1993 року; він визначає важливі аспекти планування, створення і використання правових та адміністративних засад імплементації Конвенції. Посібник не є універсальною настановою з найкращої практики імплементації, оскільки імплементація в кожній країні, безумовно, має власну специфіку через різницю наявних ресурсів і професійної підготовки відповідальних осіб, сильних сторін кожної держави та особливих викликів, що постають перед нею. Ситуації в кожній країні відрізняються, проте критерієм придатності й ефективності практики імплементації Конвенції є їх спроможність забезпечувати досягнення загальної мети Конвенції. Попередньо до підписання та ратифікації Конвенції кожна держава має ретельно розглянути більшість питань, порушених у Посібнику. Саме тому Посібник призначено для високопосадовців, які ухвалюють рішення про імплементацію Конвенції у відповідній країні (у короткостроковій чи довгостроковій перспективі), а також для юристів, адміністраторів, соціальних працівників і фахівців з адресної роботи, інших спеціалістів, які потребують порад із практичних та правових аспектів імплементації Конвенції. Уповноважені організації та призначені (неакредитовані) особи зможуть користуватися Посібником у повсякденній роботі з реалізації функцій, передбачених Конвенцією.

Монографія присвячена характеристиці комахоїдних рослин України. Коротко описані комахоїдні рослини світу, наводяться дані щодо цих видів Ч.Дарвіна, М.Г.Холодного і сучасних дослідників. Осно- вна увага приділена комахоїдним рослинам флори України. В родині Lentibulariaceae (пухирникові) характеризуються види родів Pinguicula (товстянка) та Utricularia (пухирник), в родині Droseraceae (росичкові) – види родів Aldrovanda (альдрованда), та Drosera (росичка). Для всіх видів вказуються морфологічні особливості, поширення та екологія видів, стан їх популяцій. Окремий розділ присвячений охороні видів комахоїдних рослин в Україні та в інших країнах Європи. Кількість комахоїдних рос- лин у Червоних книгах та природоохоронних списках різних країн збіль- шується із поглибленням вивчення цих видів.

Наваринское сражение 8 октября 1827 года до сих пор считается одной из самых знаменитых битв времен парусного флота — в первую очередь благодаря тому, что соединенная русско-англо-французская эскадра разгромила флот. С осени 1827-го до весны 1830 года русская эскадра под командованием адмирала Л. П. Гейдена, состоявшая из судов Балтийского флота, находилась в Средиземном море и принимала активное участие в 3-й Архипелагской экспедиции. Наваринское сражение ознаменовало начало кампании, а ее окончание совпало с провозглашением независимости Греции. В. Г. Андриенко в своей книге рассказывает об истории этой эскадры с момента ее создания и до возвращения на Родину. Книга будет интересна как для специалистов, так и для всех, интересующихся историей отечественного флота.

«Мост на Дрине» – это песнь о родине, песнь о земле, на которой ты родился и на которой ты умрешь, песнь о жизни твоей и твоих соотечественников, далеких и близких. Это – одно из самых глубоких и своеобразных произведений мировой литературы XX века, где легенды и предания народа причудливо переплетаются с действительными, реальными событиями, а герои народных сказаний выступают в одном ряду с живыми, конкретно существовавшими людьми, увиденными своим современником. В октябре 1961 года Шведская Академия присудила роману «Мост на Дрине» Нобелевскую премию.

Хроника так называемого Галла Анонима содержит материал, отражающий ранний период истории Польши. Она представляет большой интерес не только для специалистов по истории Польши, но также для специалистов по истории Чехии, Германии, Венгрии и СССР, поскольку в ней освещены взаимоотношения этих государств в XI – начале XII в. Имя автора, писавшего историю деяний Болеслава Кривоустого, остаётся до настоящего времени неизвестным. Вся хроника проникнута мыслью о необходимости сильной княжеской власти, необходимости сохранения крепкого государства, которое всегда может дать отпор внешним врагам. Все симпатии автора на стороне сильных правителей: Болеслава Храброго и Болеслава Кривоустого. Внимательно изучая материал хроники, можно реально представить себе историю взаимоотношений Польши с Германией, Чехией и Венгрией; автор ярко показывает, как правители Польши пытались в борьбе за независимость родины укрепить свои позиции дружественными отношениями с Венгрией и Русью. В хронике изображена картина острой классовой борьбы, сопровождающей процесс феодализации страны. Она содержит ценное (единственное в польских источниках) известие об антифеодальном восстании 30-х годов XI в., охватившем почти всю Польшу. На основании сведений хроники можно сделать вывод, что восстание крестьян против усиления феодализма внешне носило характер борьбы с распространением христианской религии, что является типичным для восстаний крестьян этого периода.Хроника рисует борьбу светских и духовных феодалов, рассказывает о заговоре, организованном против Болеслава II Смелого (Щедрого). Она показывает героизм польского народа, сумевшего отбить натиск на Польшу германского императора Генриха. Труд хрониста увековечивает память о стойкости, храбрости и непоколебимости польского народа в момент смертельной опасности, нависшей над его родиной.

Автор походить із Холмщини, з польсько-українського порубіжжя, що є водночас і порубіжжям внутрішнього християнського розламу на християнство західне (латинське, католицьке, тобто вселенське) і християнство східне (грецьке, православне, і теж вселенське). Цим текстом автор спробував зафіксувати, – через важливі особистісні больові моменти і паралельне осмислення актуальних подій українського сьогодення, – важкий процес самоусвідомлення себе як українця. Тому це не сповідь чи суто хронологічні родинні спогади-спомини в узвичаєному значенні слова. Спонука – підтримка Харківської правозахисної групи, зокрема, і в долученні до співучасті Леоніда Плюща. У сподіванні на прочитання не лише внуками та правнуками автора.

Томас Манн принадлежит к числу писателей, чье имя известно далеко за пределами его родины — Германии. «Будденброки», «Иосиф и его братья», «Доктор Фаустус» переведены на многие языки мира. Писатель, осудивший воинствующую империалистическую реакцию, вынужден был покинуть свою родину после прихода гитлеровцев к власти. Осуждение нацистского варварства, осуждение политики разжигания новой мировой войны характерны для творчества Т. Манна.

Амедео Модильяни - легенда мира искусства. Этот отпрыск состоятельного итальянского семейства оставил родину и семью, чтобы вести жизнь нищего художника в Париже начала XX века, где с ним дружили и враждовали Матисс и Пикассо, Сутин и Бранкузи. Среди этих мастеров молодому итальянцу удалось выработать собственный неповторимый стиль, полный сдержанной энергии и неприкрытой чувственности. Творческий взлет Модильяни прервался смертью от менингита в возрасте 35 лет. Только после этого его талант был признан, а полотна, которые он когда-то не мог продать за гроши, стали украшением лучших музеев мира. Итальянский историк Коррадо Ауджиас рассказывает увлекательную историю Модильяни, используя архивные документы, письма самого художника и воспоминания близких ему людей.

Книги серии "Неофициальная история Россия" непохожи на обычные исторические хроники. Автор ввел в ткань повествования самые разнообразные материалы: документы, письма, легенды, проповеди, пословицы и поговорки, сообщения летописей и воспоминания участников событий, а также фрагменты из произведений выдающихся российских и зарубежных историков (их фамилии выделены в тексте курсивом). История страны предстает здесь не как перечень фактов, а как сложные взаимоотношения исторических лиц, чьи поступки, характеры, интриги оказывали прямое воздействие на развитие ситуации, на ход происходившего в стране. Серия состоит из 14 книг и охватывает события с древнейших времен до 1917 года. В книге "Россия против Наполеона" рассматривается период от начала XIX иска до победоносного завершения Отечественной воины 1812 года. Автор подробно описывает Бородинское сражение, показывает нам героев войны - генералов и рядовых, партизан и жителей Москвы и других городов, рассказывает о подвигах русского народа во имя Родины.

  Текст у форматі PDF 20.69 Мб

"Жовтий князь" - це перший в українській літературі великий прозовий твір присвячений голодомору 1932-1933 року. В основу роману покладено особисті спогади Василя Барки про голодомор в Україні 1932-1933 років. Крім того, протягом двадцяти п’яти років він збирав спогади очевидців, пам’ятав, як голодувала родина його брата. Точних цифр про кількість загиблих у ті часи в Україні досі немає, одні називають 8-9 мільйонів, інші — 10 мільйонів, деякі доводять кількість до 14 мільйонів. Але так чи інакше, це була страшна трагедія для всього українського народу. Трагедію усієї країни письменник змальовує через особисту трагедію родини Катранників, з яких живим залишається тільки молодший син Андрійко. Картини життя сім’ї наповнені вражаючими і страшними подробицями. Але в усіх ситуаціях герої залишаються вірними своїй селянській і людській моралі. Навіть голодний і помираючий Мирон Данилович не виказує місцезнаходження церковної чаші. Андрійко хоче поділитися останнім хлібом із зовсім чужою жінкою. Закінчується твір оптимістично — над землею народжується новий день, що несе надію.

Вип. 1. - 1987. - 180 с.