Триста років тому відбулося повстання на чолі з гетьманом Іваном Мазепою, а потім — сумнозвісна для України Полтавська битва. На жаль, із різних причин розуміння цих подій донині залишається в полоні народних міфів та ідеологічних нашарувань. А тому на основі вітчизняних і зарубіжних історіографічних здобутків, новознайдених документів і матеріалів автор висвітлює складні відносини між Українським гетьманатом і Московським царством в останні десятиліття XVII — на початку XVIII ст., тобто в добу правління І. Мазепи. Автор також описує участь козацької України у «загальноєвропейській» Великій Північній війні 1700—1721 рр. на першому її етапі, досліджує мотивацію переходу І. Мазепи з-під зверхності царя Петра І до протекторату шведського короля КарлаХІІ Густава, міжнародні й військові аспекти Полтавської битви тощо, простежує діяльність наступника Мазепи — гетьмана Пилипа Орлика. Крім того, у книзі приділено увагу сучасним проблемам відновлення національної пам’яті про доленосні для України та Росії події далекої давнини.

Видання є невеликою брошурою, присвяченою виготовленню килимів на Полтавщині. Стисло описується основні різновиди килимів, які класифікуються за способами їх виготовлення. Також розглядаються матеріали, які використовуються при роботі. Відзначається, які види килимів є більш чи менш популярними. Основну ж частину видання становлять зображення килимів із традиційними полтавськими орнаментами.

Історія вишивки дуже давня. Перші згадки про вишивку відомі ще в ІІ ст. до нашої ери. В ХІ ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, яка була організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де молодих дівчат навчали гаптувати золотом та сріблом. Довгий час одним із найпоширеніших видів народного мистецтва на Україні була вишивка, якою в основному оздоблювали одяг, рушники. Вишивкою могли прикрашати головні убори – очіпки, намітки, хустини, а також кожухи, свити, скатертини. Вишивка – це переважно дівоче і жіноче заняття. Колись за кількістю й майстерністю вишитих рушників, сорочок, скатертин, які дівчина підготувала до свого весілля, робили висновки про її працьовитість.

Ч. 2. - 104 с.

Полтавська битва 1709 р. – одна з центральних подій Великої Північної війни 1700-1721 pp., котра вирішальним чином позначилася на її результатах, а відтак і долях усіх країн-учасниць. Чому події під Полтавою, здавалося б, загальновідомі й зрозумілі, стали своєрідним вододілом в історії Козацької України, розповідає нове дослідження історика Олексія Сокирка. Перша частина книги включає передісторію Великої Північної війни, участь у ній українського війська, передумови Полтавської битви й характеристику сил шведської армії. Друга частина книги включає характеристику військ українських гетьманів, російської армії, детальний огляд основних етапів Полтавської битви 27 червня 1709 р. та її наслідків. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.

Т. 2. - 448 с.

Тритомне видання є спробою повернення в Україну, до пересічного громадянина образу Володимира Антоновича — символу українства др. пол. XIX — поч. XX ст., який і сьогодні є благодатною скарбницею ідей, поривів, сподівань, зразком трудолюбності, віри, терпіння і невгасимої любові до України. Публікуються спогади, щоденники, вірші та листи самого Антоновича, його оточення та друзів, а також інших сучасників, документи офіційних інституцій (значною мірою архівні), спеціальні дослідження істориків минулого і сьогодення. Максимально використані архівні матеріали та фотографії із сховищ Києва, Львова, Санкт-Петербургу, Полтави та ін. Матеріали тритомника представляють Володимира Боніфатійовича як вченого, педагога, громадсько-політичного діяча, людину. Перший том містить загальні праці, в яких кожен автор подає своє бачення портрету і образу Антоновича, матеріали до його автожиттєпису (мемуари, листи, вірші) та загальні спомини сучасників; окремий розділ присвячений педагогічній діяльності професора.