Дане видання є “історичною студією” — трактатом українського письменника Адріана Феофановича Кащенко, в якому він дослідив долю татарських бранців у Криму. На відміну від інших його художніх прозових творів, в яких Кащенко підносить героїку Запорозької Січі, даний матеріал є науковою працею, так званою розвідкою, в якій розглядаються такі історичні факти, як підневільна дорога до Криму, доля жінок-невільниць, викуп, запорожці у неволі, втеча, покарання за втечу і т. ін.

Віктор Григорович Дубровський (7 червня 1876, Фастів — після 1936) — український лексикограф. Псевдоніми та криптоніми — Д-ий, Баламут Юрко, Рудик Хома, Юрко, Roman. Закінчив Університет Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1920-х pоках працював редактором в Інституті української наукової мови ВУАН. У 1930 репресований (за сфабрикованою «справою СВУ») і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у північні райони СРСР. Подальша доля невідома (Вікіпедія). Упорядкував: * «Українсько-російський словник» (1909, перевидання — 1914, 1917, 1918 під назвою «Словник українсько-московський», «Словник московсько-український»), * «Російсько-український технічний словник. З додатком сільськогосподарських термінів» (1925, доп. вид. 1926), * «Словник термінів з обсягу культури та технології цукрових буряків» (1920). * Автор праці «Московсько-українська фразеологія. (Практичний підручник до вивчення української мови)» (1917). Пропонований словник є доповненим перевиданням чи не найкращого дореволюційного словника «Українсько-російський словник» (1909). Словник буде корисним як мовцям так і пересічним українцям.

Непроста, часом трагічна доля українського книговидання – тема невеличкого, але дуже змістовного історичного нарису С. О. Єфремова (1876–1939) – громадсько-політичного й державного діяча, літературного критика й історика літератури, академіка Української академії наук. Автор досліджує досить значний період: з кінця ХVІІІ ст. по 1916 р., тобто до центру його уваги потрапляють утиски української культури з боку уряду царської Росії.

Перед нами перший систематичний огляд незавидної долі нашого театру в Галичині. Автор здавна стежив за розвитком театрального мистецтва в нас і дав декілька окремих картин із поодиноких часів театральної праці. Та статті ті, порозкидані по різних журналах та часописах, писаних різними часами – стрінула звичайна доля таких робіт: їх забули, і сучасний читач (не – дослідник), що цікавиться історією нашої культури, стає зовсім безрадний. "Нарис" Чарнецького буде йому в пригоді: перед ним стануть, як на театральній сцені, всі ясні й сумні хвилини в житті нашого багатостраждального театру, воскреснуть його діячі – в їх повній посвяти праці для любого їм діла...

Хирургия сердца и магистральных сосудов за последние годы получает все большее развитие. Операции на сердце и сосудах при их повреждениях, аневризмах, удаление инородных тел из сердца, перикардэктомия при слипчивом перикардите являются в настоящее время освоенными разделами хирургии. Менее изучены вмешательства при врожденных и приобретенных пороках сердца. Эта глава хирургии не может развиваться без изучения мизиологии сердца, без внедрения в клиническую практику метода контрастной ангиокардиографии, позволяющей в динамике определять (анатомические и функциональные изменения полостей сердца, его сосудов. В этом аспекте также необходимо использование катетеризации сердца с определением состава крови и давления в различных его подлостях, а также внутрисердечных отведений при электрокардиографии. Ангиокардиография в сочетании с методикой катетеризации сердца (позволяет определять патологию малого и большого круга кровообращения, осуществлять кардиографию и аортографию. Эта сложная методика требует специальных условий: мощного рентгеноаппарата, допускающего при минимальной, исчисляемой долями секунды экспозиции выполнить серию снимков. Не менее необходимы сердечные катетеры, контрастные вещества, гепарин и другие средства. Тщательное соблюдение правил ангиокардиографии и катетеризации сердца, учет показаний и противопоказаний к ним делают эту методику Iсравнительно безопасной для больного. Все эти вопросы в настоящей монографии получают достаточно полное отражение. Рентгенологическая часть написана Р. Фоно, хирургическая — И. Литтманном. Последний выполнил ряд успешных операций при врожденных пороках сердца, в частности, при незаращенном боталловом протоке, тетралогии Фалло и др. Сотрудничество хирурга и рентгенолога положительно отразилось на глубине и детальности изложения ряда специальных вопросов. В работе подробно освещены вопросы методики ангиокардиографии, показания к операции, детали оперативного вмешательства на сердце и крупных сосудах грудной полости. Авторы при этом широко использовали мировую литературу об ангиокардиографии и лечении врожденных пороков сердца и, в частности, работы советских ученых. Монография, несомненно, является полезным трудом, при чтении которого создается цельное впечатление о лечении врожденных пороков сердца и крупных сосудов, новой, перспективной главы современной хирургии.

Південна Волинь з її Крем'янеччиною та Дубенщиною, що стала темою цього «Записника» - це лише один із численних прикладів, як виростала доба. Обмеження опису подій лише одним закутком нашої землі дає рельєфнішу картину того, що саме мається на увазі. Вслід за цим обмеженням території приходить також і обмеження опису періоду боротьби, який в основному стосується початків повстанського руху в 1942-1943 роках, бо в той час судила мені доля бути живим свідком фактів і подій.

В книге рассматриваются колебательные процессы. Значительная доля курса - почти вся II часть - посвящена задаче Штурма-Лиувилля и интегральным уравнениям. Читатель встретится здесь и с теорией теплоемкости кристаллов, кинетической теорией газов, гидродинамикой, теорией равновесного излучения и волновой механике.

Теме героического подвига советского народа в Великой Отечественной войне - одной из главных в творчестве выдающегося мастера литературы социалистического реализма Михаила Александровича Шолохова - посвящены главы из романа "Они сражались за Родину" (1943-1969), рассказ "Судьба человека" (1956-1957) и очерк "Слово о Родине" (1948), в которых автор стремится поведать миру суровую правду о том, какой огромной ценой оплатил советский народ право человечества на будущее.

З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання. Хоча більшість поезій написані поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. На випадкових аркушиках паперу та в захалявних книжечках поетова рука прихапцем, покрадьки записувала рядки, що стануть дорогими для цілого народу, донесуть до нього крізь усі перепони віщі і вічні слова.

Роман “Великі сподівання” належить до пізньої творчості Чарлза Діккенса (1812—1870) і справедливо вважається одним із його шедеврів. В ньому вже не знайти однозначності інтерпретацій, віри в неодмінність перемоги добра над злом, щасливих розв’язок, якими означені Діккенсові твори попередніх періодів. Міняється погляд письменника на життя, з’являється відчуття його складності й загадковості, його непередбачуваності, через що доля головного героя та інших персонажів перетворюється на низку сподівань, які не здійснюються. Маємо в цьому загалом реалістичному романі такі фрагменти, що їх можна зазначити не інакше, як сюрреалістичні.

Ця книга є збіркою українських народних пісень, в яких йдеться про жіночу долю. Книга поділена на дві частини. Перша частина присвячена пісням про кохання, друга — пісням про заміжжя. Аналізується поетична складова пісень, використані поетичні засоби, ліричні образи і т. ін. На основі народних творів визначаються моральні норми українців, їх звичаї, традиції, вірування тощо.

Ім'я передчасно померлого Григорія Чубая (1949-1982) лише останнім часом зробилося відомим широкому читачеві завдяки публікаціям в періодиці. Доля втраченого у застійні роки літературного покоління постає перед нами з його поезій - сумних і просвітлених, перейнятих болем, а деколи й відчаєм, та попри все життєствердних, по-справжньому громадянських. Як і творчість незабутніх В. Симоненка та Л. Кисельова, його поезія залишається живим самобутнім явищем української культури.

Велике творче довголіття випало на долю Дениса Лукіяновича - українського письменника і літературознавця. Шістнадцятирічним юнаком увійшов він у літературу і служив їй сімдесят шість років. Народився Д. Лукіянович 13 вересня 1873 р. в с. Городниця, нині - Гусятинського району, у родині богослова за освітою, а вчителя за фахом. Вчився Денис у Станіславській гімназії. Гімназистом був активним, радикально настроєним. Організував таємний гурток "Поступ“, за що у 1890 р. його виключили з гімназії. Іспит на атестат зрілості склав екстерном. Згодом закінчив юридичний факультет Львівського (1900) та філософський (1907) Чернівецького університетів. Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. У 1905 р. редагував журнал “Дзвінок”. Як прозаїк Д. Лукіянович дебютував у 1889 р. Оповіданням “Сабашева вечеря”. 1895 р. вийшла збірка “Новели”. Це була невелика за обсягом книжка, містила 5 новел психологічного плану. Друга збірка Д. Лукіяновича - “Ескізи та оповідання” (1897) теж об’єднала малу прозу. Роком перед тим він опублікував цикл “Мої проходи” (образки). У 1899 р. вийшла книга під назвою “Багнітки”, де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям. У творчому доробку Д. Лукіяновича є твори й великої форми - дилогія із двох повістей “За Кадильну” (1902) та “Від кривди” (1904), роман “Філістер” (1909). Про повість “За Кадильну” І. Франко писав, як про “цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном”. Популярним серед сучасників був роман Д. Лукіяновича “Філістер”, підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений “пані Марії Грушевській”, дружині Михайла Грушевського. Цей роман є багато проблемним твором про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому - живий відгомін політичних подій у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 р., студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. А фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.

Фантастический роман известного американского писателя Роберта Ансона Хайнлайна (1907-1988 гг.). В центре повествования - путешествие во времени, которое автор использует для того, чтобы дать возможность герою рассчитаться а обидчиками и соединить свою судьбу с судьбой любимого человека.

Наукове видання стирає ще одну "білу пляму" в історії української землі між долішніми течіями Дону, Дніпра та суміжними територіями. Розкривається походження й історична доля різних племен і народів, які жили й кочували в Приазов`ї. Окремі розділи присвячені запорізьким і донським козакам, колонізації лівобережних степів після зруйнування Запорізької Січі. Докладний огляд подій жовтневого перевороту 1917 року і радянського періоду історії краю створює цілісну картину пережитого народами, які живуть і працюють на цій землі.

В книге рассмотрены основные методы уточнения времени рождения человека по событиям жизни. Упор сделан на метод профекций (быстрых прогрессий), как чаще всего используемый в практике автора. Рассмотрены различные схемы ректификации, когда время рождения неизвестно в пределах от 0 до 24 часов. Приведен пример уточнения времени рождения Серафима Саровского.

Судьба - одно из основных понятнй жизненной философии человека. Оно универсально и в то же время варьируется в широком диапазоне. В книге понятие судьбы рассматривается в контексте разных культур, разных систем знаний и разных языков. для культурологов, филоософов и филологов.

Русские... В 1989 г. они составляли абсолютное или относительное большинства в 16 автономных республик во всех автономных областях и в 8 из 10 автономных округах Российской Федерации. Но в период с 1959 по 1989 г. доля русского населения понизилась в 10 автономных республиках, 3 автономных областях и 3 автономных округах. В силу разных причин уменьшилась абсолютная численность русских в Дагестане, Чеченской, Ингушской республиках. Незначительно увеличилась абсолютная их численность в Северо-Осетинской АССР. Регионы Северного Кавказа не обошли стороной межнациональные конфликты, а они усилили отток русских, что явно не приносило и не приносит пользы. Укрепление сепаратистских тенденций в регионе, трудность решений противоречий, доставшихся в наследство от прошлого, во многом обусловлены демографическим фактором. Быстрое нарастание абсолютной и относительной численности нерусских народов Северного Кавказа, при незначительной и все убывающей доле русскоязычного населения в национальных республиках, в сочетании с трудностями экономического характера служит питательной средой для обострения конфликтной ситуации.

В каталог включены сведения о газотурбинных энергетических и технологических установках. Приведены технические характеристики, назначение, краткое описание конструкций, заводы-изготовители. Характеристики ГТУ даны при условиях ИСО, мощность и КПД на клеммах энергетического генератора - за исключением особо оговоренных условий. Газотурбинные установки по сравнению с другими типами двигателей имеют ряд преимуществ: ниже капитальные затраты при строительстве зданий (укрытий); эксплуатационные расходы, вес, габариты. ГТУ нашли широкое применение в энергетике развитых зарубежных стран в составе комбинированных установок, а также в качестве автономных электрогенерирующих установок с утилизацией или без утилизации тепла уходящих газов. Доля ГТУ в энергетике стран СНГ крайне мала, хотя производственные и научно-производственные объединения России и Украины разработали, выпускают или могут выпускать при наличии заказов ряд ГТУ мощностью от 11 до 150 МВт, соответствующие современному уровню.