Книга Хескета Пирсона называется «Диккенс. Человек. Писатель. Актер». Это хорошая книга. С первой страницы возникает уверенность в том, что Пирсон знает, как нужно писать о Диккенсе. Автор умело переплетает театральное начало в творчестве Диккенса, широко пользуясь его любовью к театру, проходящей через всю жизнь.

Роман «Пригоди Олівера Твіста» займає почесне місце у творчій спадщині Ч. Діккенса. Змальовано гуманізм письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей. Показано засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства.

Роман “Великі сподівання” належить до пізньої творчості Чарлза Діккенса (1812—1870) і справедливо вважається одним із його шедеврів. В ньому вже не знайти однозначності інтерпретацій, віри в неодмінність перемоги добра над злом, щасливих розв’язок, якими означені Діккенсові твори попередніх періодів. Міняється погляд письменника на життя, з’являється відчуття його складності й загадковості, його непередбачуваності, через що доля головного героя та інших персонажів перетворюється на низку сподівань, які не здійснюються. Маємо в цьому загалом реалістичному романі такі фрагменти, що їх можна зазначити не інакше, як сюрреалістичні.

У «Тяжких часах», одному з найгостріших соціальних романів 50-х років минулого сторіччя, Діккенс виступає вже не глядачем і навіть не актором, а грізним суддею, що карає безжальним гротеском англійську буржуазію й породжені нею потворні форми життя. Це й визначає загальну тональність роману. Моделюючи моральні контрасти, породжені суперечністю між бідністю й багатством, Діккенс у «Тяжких часах» насичує це звичайне для всіх його романів протиріччя глибоким соціальним змістом, овіяним диханням епохи. Через те в центрі роману й стоїть насамперед конфлікт між працею й капіталом. Саме на цю якісно нову рису звернув увагу ще М. Г. Чернишевський: «Тяжкий переворот відбувається на Заході; у Франції він пройшов уже кілька повільних болісних криз; хто хоче переконатися, що те саме діється і в Англії, може прочитати хоч би Діккенсові «Тяжкі часи». коли не хоче читати монографій про чартизм