Словник є інверсійним словником-індексом до одинадцятитомного Словника української мови. Містить весь реєстр словника-джерела, відбиваючи тим самим лексичний склад сучасної української літературної мови. Його можна використовувати як посібник для наукових досліджень різних структурних рівнів української мови, зокрема словотвору, фонетики, морфології тощо, а також для порівняльно-типологічних досліджень, при створенні програм для різних видів машинного опрацювання текстів, розшифровок та ін. Для філологів — наукових працівників, викладачів вузів та шкіл, студентів, всіх, хто цікавиться лексикою української літературної мови.

У роботі висвітлюються організаційно-правові питання теорії і практики інформатизації управління соціальними системами. Головна увага приділя­ється проблемам інформаційного забезпечення функціонування соціальних організацій щодо всебічного задоволення їхніх потреб шляхом автоматизації опрацювання інформації за допомогою комп'ютерних технологій; ролі права і теорії функціонування соціальних систем за умов інформатизації управлін­ської діяльності. Для менеджерів, працівників системи державного управління, викладачів і студентів навчальних закладів та осіб, які вивчають проблематику впровад­ження новітніх інформаційних технологій у всьому спектрі галузей суспільної діяльності.

Упродовж всієї історії людства невпинно зростав загальний обсяг інформації, яку людині треба зберігати та опрацьовувати. Вважається, що в наш час обсяг інформації подвоюється приблизно кожні десять років. Робота з нею неможлива без різноманітних автоматичних пристроїв, головну роль серед яких відіграє комп'ютер. Комп'ютер — це електронний пристрій для програмованої обробки інформації. Слово “комп'ютер” до нас надійшло з англійської мови (computer — обчислювач, тобто пристрій, який виконує обчислення). Спершу комп'ютери призначалися для автоматичного розв'язання математичних задач, їх називали електронно-обчислювальними машинами, скорочено ЕОМ. Але з розвитком технічних засобів комп'ютер став не тільки обчислювальною машиною. У сучасному розумінні комп'ютер призначений для опрацювання, зберігання інформації будь-якого типу. Це зумовило широке використання комп'ютерів в усіх, без винятку, галузях діяльності людини.

Упродовж всієї історії людства невпинно зростав загальний обсяг інформації, яку людині треба зберігати та опрацьовувати. Вважається, що в наш час обсяг інформації подвоюється приблизно кожні десять років. Робота з нею неможлива без різноманітних автоматичних пристроїв, головну роль серед яких відіграє комп'ютер. Комп'ютер — це електронний пристрій для програмованої обробки інформації. Слово “комп'ютер” до нас надійшло з англійської мови (computer — обчислювач, тобто пристрій, який виконує обчислення). Спершу комп'ютери призначалися для автомати- чного розв'язання математичних задач, їх називали електронно-обчислювальними ма- шинами, скорочено ЕОМ. Але з розвитком технічних засобів комп'ютер став не тільки обчи- слювальною машиною. У сучасному розумінні комп'ютер призначений для опрацювання, зберігання інформації будь-якого типу. Це зумовило широке використання комп'ютерів в усіх, без винятку, галузях діяльності людини.

Упродовж всієї історії людства невпинно зростав загальний обсяг інформації, яку людині треба зберігати та опрацьовувати. Вважається, що в наш час обсяг інформації подвоюється приблизно кожні десять років. Робота з нею неможлива без різноманітних автоматичних пристроїв, головну роль серед яких відіграє комп'ютер. Комп'ютер — це електронний пристрій для програмованої обробки інформації. Слово “комп'ютер” до нас надійшло з англійської мови (computer — обчислювач, тобто пристрій, який виконує обчислення). Спершу комп'ютери призначалися для автомати- чного розв'язання математичних задач, їх називали електронно-обчислювальними ма- шинами, скорочено ЕОМ. Але з розвитком технічних засобів комп'ютер став не тільки обчи- слювальною машиною. У сучасному розумінні комп'ютер призначений для опрацювання, зберігання інформації будь-якого типу. Це зумовило широке використання комп'ютерів в усіх, без винятку, галузях діяльності людини.

Методичні вказівки та завдання до виконання практичних і контрольних робіт містять: пояснювальну записку, навчально-методичний план, плани тем, теми з практичних занять, завдання для контрольних робіт, а також список рекомендованої літератури. Для студентів.

У посібнику подано науково-методичні рекомендації з каталогізації електронних ресурсів, які складаються з термінологічного визначення об'єктів каталогізації, їх уніфікації та типології, правил та форматного забезпечення представлення бібліографічної інформації. Текст супроводжується таблицями, які сприяють використанню стандартів бібліографічного опису та формату UNIMARC (УКРМАРК) для формування каталогізаційних записів на електронні ресурси. Базові терміни щодо видів і типів електронних ресурсів та супутні терміни подано у глосарії. Методика каталогізації опрацювання електронних ресурсів як специфічних об'єктів каталогізації проілюстрована широким спектром прикладів. Базові терміни щодо електронних ресурсів та супутні терміни подано у глосарії.

  Текст у форматі PDF 10.17 Мб

Ч. 1. - 2011. - 250 с.

Вип. 1. - 1998. - 140 с.

Для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, використовують три види господарського обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний. Кожен із них має свої завдання, об’єкти обліку, способи одержання та опрацювання інформації і виконує свою роль у здійсненні функцій, покладених на господарський облік у країні. Оперативний (оперативно-технічний) облік використовується для спостереження і контролю за окремими операціями та процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними в міру їх здійснення. Так, за допомогою оперативного обліку здійснюється контроль за виконанням договорів поставки товарноматеріальних цінностей, використанням робочого часу, обладнання і техніки, випуском та реалізацією продукції тощо.

Посібник включає програми з філософії для підготовки до кандидатських іспитів, модульні схеми самопідготовки, перелік першоджерел та допоміжної літератури, вимоги до реферату, критерії його оцінювання, перелік тем рефератів на 2006-2008 роки, конкретні поради щодо опрацювання програмних питань, роботи з джерелами, написання реферату.

Мета підручника «Гігієна та екологія» - забезпечення вимог Болонського процесу, а саме дати сучасні теоретичні знання, допомогти студентам у підготовці та виконанні практичних занять, які повинні проводитися за принципом самостійного опрацювання ними кожної теми на лекції, при самостійній позааудиторній підготовці, на практичному занятті. Професійна підготовка спеціалістів різних медичних фахів (гігієністів, хірургів, акушерів-гінекологів, педіатрів, дерматологів, невропатологів тощо) не може бути якісною і ефективною без глибокого вивчення профілактичних дисциплін -гігієни і санітарії, екології та епідеміології.

  Текст у форматі PDF 1.43 Мб

Монографію присвячено методологічним проблемам рецепції європейського досвіду як цілеспрямованого процесу селекції, осмислення і прагматичного опрацювання теорії і практики. Предметна увага приділяється гносеологічним аспектам гуманізації історичної свідомості і, зокрема, процесу реконструкції критичного мислення на складному етапі демократичної трансформації. Окреслюються можливості розширення філософських горизонтів теоретико-методологічного аналізу історичних явищ і процесів. В контексті проблеми раціональності акцентується евристичний потенціал взаємодії історії та логіки. Наголошується зростання ролі дискурсивної етики у справі відновлення цілісності історичного світогляду. Розглядаються функціональні аспекти історичного досвіду під кутом зору еволюції соціального змісту європейської ідеї. Пропонується актуальне узагальнення досвіду соціальних перетворень у країнах Центрально-Східної Європи. Підкреслюється особлива роль європейських соціальних стандартів як системного чинника українського культурно-цивілізаційного вибору

У навчальному посібнику розглянуто різні аспекти програмування мовою С++. У початкових розділах грунтовно описано синтаксис та семантику основних стандартних конструктивних компонентів мови: лексем, виразів, операторів, функцій. Значну увагу приділено різновидам типів даних, зокрема опрацюванню масивів, символьних рядків, структур тощо. Далі у посібнику даються особливості застосування покажчиків і С++-функцій, механізм використання засобів програмування для розширення їх можливостей, наведено механізм реалізації С++-специфікаторів і спеціальних операторів, даються основні поняття про структури і об'єднання даних. Викладений матеріал базується на стандарті ANSI/ISO мови програмування С++, а також зазначено нововведення, які затверджені в стандарті ANSI/ISO 14882:2003. Наведено важливу для практичного використання та програмування інформацію про додаткові можливості компілятора, середовища та бібліотек Воrland С/С++. Видання призначено для курсантів і студентів, які вивчають програмування в рамках різних навчальних дисциплін, а також для всіх, хто бажає самостійно опанувати технологію програмування мовою С++.

Пропонований «Конспект лекцій з курсу української діалектології» видається на допомогу студентам-філологам, зокрема заочникам. В основу «Конспекту. » покладено курс лекцій, який протягом ряду років читав автор в Ужгородському державному університеті. Цей випуск «Конспекту. » присвячено вступним розділам. Укладений він в основному у відповідності з діючою університетською програмою з цього курсу. Проте у посібнику не всі розділи розроблені з однаковою докладністю. Ті з питань, які більш-менш достатньо висвітлені в інших посібниках, опускаються. Наприклад, при опрацюванні розділу «Історія вивчення українських говорів» потрібні відомості про вивчення українських говорів та діалектів в УРСР студент може знайти у посібнику А. А. Москаленка «Нарис історії української діалектології» (Одеса, 1961, 1962) та в статті Ф. Т. Жилка «Дослідження діалектів української мови за радянської доби (1917—1957 рр. )» (зб. «Дослідження з мовознавства в Українській РСР за сорок років». К. , 1957). Питання ж вивчення українських говорів за рубежем, зокрема в країнах народної демократії, у нашій навчальній і науковій літературі поки спеціально не висвітлювалося. При вивченні загальної історії науки це питання досить важливе. У зв'язку з цим у пропонованому «Конспекті. » дещо докладніше, ніж інші розділи, викладено відомості про вивчення українських говорів за рубежем, зокрема в Польщі, Чехословаччині, Румунії та Угорщині.

  Текст у форматі PDF 3.27 Мб

  Текст у форматі PDF 31.73 Мб

  Текст у форматі PDF 1.45 Мб