У виданні автор визначає роль мови як одного з етноформуючих чинників, а також її значення для творчості.

Дана публікація є навчальним посібником для культурно-освітніх установ та аматорських гуртків. Вона розглядає головні чинники існування аматорського театру, основні принципи та умови його роботи, починаючи від його працівників до технічних особливостей (облаштування сцени, освітлення, грим, костюми). Матеріал викладений так, що дає можливість крок за кроком осягнути, що ж власне таке театр і з чого він починається. Також підручник містить приклади із класичних п'єс (таких як “Шельменко-денщик”), допоміжні малюнки та схеми (як у розділі про побудову сцени).

Ч. 2. - 1922. - 312 с.

Вирісши на фольклорно-літературній традиції, Лепкий не протиставився їй, а скоріше синтезував із модерними здобутками як митець новочасний, європейського типу. Цей його "європеїзм" був прикметним результатом дії ряду чинників — генетичних (родовід, навчання і пробування в культурних центрах Європи); контактних (приязні стосунки з краківськими літераторами С Виспянським, К. Тетмаєром, В. Орканом, знайомство з лідером "Молодої Польщі" С.Пшибишевським, ТМіцінським, із українськими європейцями !.Франком, М.Коцюбинським, В.Стефаником. П.Карманським), а також типологічних.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

Книга знайомить читачів із сучасним станом наукового стилю української мови, зокрема із лексичним складом, словотвором та синтаксисом наукового тексту (як одиниці наукового стилю). Значна увага приділяється питанням складу, будови та функціонування термінів - одного з визначальних чинників наукового стилю.

Поняття “Великої літератури”, переконання, що українська література повинна стреміти до нових європейських масш табі в, було одним із найосновніших організуючих чинників в культурному житті великої української повоєнної еміграції 1945-1950 рр. Пропонована праця відомого американсько-українського літературознавця досліджує як генезу й історію цієї ідеї, так і спроби її мистецького втілення в широкій гамі важливих творів, які щойно тепер повертаються до материка історії української літератури. Простеження даного явища відбувається водночас в кількох аналітичних ключах - історичному, соціологічному та психологічному - й становить перший етап ширшого планованого автором дослідження життя української еміграції.

Поява наукової праці в сучасних умовах – це своєрідний подвиг. І справа не лише у нелегкому процесі створення наукового дослідження, що є цілком природним для науковця. Важливо ще вміти організувати вихід у світ цього видання. І ось як наслідок поєднання цих двох чинників – перед нами цікаве і оригінальне дослідження з різних питань слов’янського мовознавства, яке буде корисним не лише для філологів, а й для географів, істориків української культури.

  Текст у форматі PDF 2.23 Мб

Ця книга є однією з перших спроб запропонувати українському читачеві у більшому обсязі філософський доробок одного з чільних мислителів нашого часу — Ґабріеля Марселя. На вибір автора вплинули чинники і випадкові й не випадкові. Щонайперше слід сказати, що переклад робіт Марселя здійснювався вже давно. І помиляються ті, хто гадає, що праця над українським перекладом світової філософської класики не велася. Можливо, без державних субсидій чи тематичних планів, однак навіть у тій безнадійній ситуації вона все ж відбувалась. Хоча, хтозна, можливо, саме такі рамки для зосередженої і незалежної роботи й потрібні. І велася ця робота по обидва боки «залізної» завіси. Пропонований шановному товариству текст Марселя теж опрацьовувався у самому зеніті епохи застою, коли не могло бути й мови ні про яку публікацію, а чи навіть просте копіювання єдиного рукопису перекладу. І аж тільки тепер ми маємо змогу запропонувати широкому загалові не тільки спробу першої інтерпретації текстів Ґабріеля Марселя по-українськи, але і зразок українського самвидаву кінця сімдесятих початку восьмидесятих як свідчення того, що українська філософська думка таки жевріла у, можливо, нечисленних, проте все ж функціонуючих напівмистецьких, напівлітературних гуртках.

В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.

Науково-популярна робота присвячена дослідженню маловідомих фактів з історії хвороби Т.Г. Шевченка (1814-1861). З погляду сучасної медицини та з урахуванням міжнародної класифікації хвороб автор провів експертну оцінку захворювання та причини смерті Поета, проаналізував перебіг усіх інших його хвороб з точки зору їх впливу на ревматизм та розвиток вад серця, а також вивчив шкідливі чинники, які згубно діяли на здоров'я поета. Книга цікава не тільки для медиків і філологів, а й усіх шанувальників творчості Кобзаря.

Методичний посібник присвячений проблемам основних умов ефективної взаємодії міліції з населенням. Це одне з перших видань, у якому зроблена спроба проаналізувати районний відділ як соціальну організацію, виділити основні етапи психологічного супроводу кадрової роботи, запропонувати тренінгову систему підвищення фахової комунікативної компетентності, що є основою для продуктивної партнерської взаємодії міліції з населенням. У методичному посібнику наводяться результати соціологічних і психологічних досліджень основних чинників успішної співпраці ОВС із громадськістю. Особлива увага приділяється проблемам довіри населення міліції, стратегії подачі інформації про діяльність міліції в ЗМІ. Посібник адресований працівникам практичних органів, викладачам юридичних, соціально-психологічних дисциплін, курсантам навчальних закладів МВС.

Підручник є першою спробою систематичного викладу генези соціально-філософських ідей, поглядів, теорій західноєвропейських мислителів. Проаналізована суперечлива палітра осягнення таїнства соціального, чинників, які його детермінують, пошуку оптимальної форми та способу людського життя.

Учбовий посібник з сучасної фітоценології побудовано з урахуванням класичних підходів дослідження рослинного компонента біогеоценозу, з позицій геоботаніки; аналізу ценопопуляційної структури як основного об'єкта досліджень популяційної екології; виявлення особливостей взаємозв'язку рослин з умовами середовища як предмета дослідження екології рослин; особливостей географічного поширення рослин під впливом різних природних та антропогенних чинників, що є метою курсу фітогеографії. Відображено особливості динаміки та класифікації рослинних угру-повань, що визнано основними проблемами фітоценології. Для ботаніків, екологів, географів, спеціалістів у галузі охорони природи, викладачів і студентів вузів біологічного та сільськогосподарського профілю.

У пропонованій монографії вперше досліджуються як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні чинники, які впливають на побудову та стандартизацію термінів у національних терміносистемах, на їхню зовнішню та внутрішню форми, виявляються механізми термінологічного планування з точки зору соціолінгвістики, роль свідомого та підсвідомого у втручанні в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації, досліджуються мовні інтерференції як соціолінгвістичний чинник у формуванні терміносистем. Книга буде корисною для науковців-термінологів, соціолінґвістів, фахівців зі стандартизації терміносистем, у навчальному процесі лінгвістичних вузів та факультетів.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

Висвітлено сутність та структурні рівні політики, окреслено взаємодію політики з іншими сферами суспільного життя, визначе­но механізми державного, регіонального та місцевого управління. З позицій сучасних методологічних підходів розкрито зміст, струк­туру та функції інститутів політичної і правової систем, різнома­нітних чинників функціонування політичного процесу, а також спе­цифіку їх прояву в суспільних трансформаціях України. Особливу увагу приділено критеріям та факторам, які забезпечують демокра­тичність та ефективність політичних систем.

Термін “міжнародне право” є широко визнаним у правовій, дипломатичній, зовнішньополітичній практиці держав. Разом з тим, в залежності від різних чинників в різні часи для позначення цього феномену були запропоновані та застосовувалися десятки інших термінів. Втім, за винятком терміну “право народів”, що застосовується у німецькій, норвезькій, ісландській, фламандській та деяких інших мовах, у переважній більшості вживається саме термін “міжнародне право”.

Книга є першим україномовним підручником з історії цивілізацій Стародавнього Сходу. Розкриваються особливості політичного й соціально-економічного розвитку, дається характеристика культури та релігії. Враховується роль екологічного, демографічного, психологічного чинників у розвитку найдавніших цивілізацій. Для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Дисертація присвячена дослідженню процеса становлення, розбудови та функціонування урядової пропагандистсько-інформаційно-пресової служби доби української революції та визвольних змагань 1917-1920 рр. Проведено комплексне дослідження та аналіз урядової інформаційно-видавничої діяльності означеного періоду. З’ясовано, що урядові чинники надавали важливого значення проблемі пропаганди української ідеї та інформаційної роботи в масах, про що свідчать законодавчі акти та створення відповідних урядових структур та відповідної інфраструктури інформаційної діяльності, але в силу як об’єктивних, так і суб’єктивних причин створити систему урядового інформування не змогли, що і стало однією з причин поразки визвольних змагань. Ці процеси були характерними для урядів усіх державних формацій 1917-1920 рр. Ключові слова: інформаційна діяльність, громадська думка, зовнішнє інформування, урядова преса, агітаційно-пропагандистська робота, видавнича справа, інформаційна політика, цензура.