У виданні висвітлені здобутки Волинської археологічної експедиції за 1986-2000 рр. Серед найважливіших відкриттів - найдавніші оборонні украплення дитинця літописного Лучеська (10 ст.), посаду (12 ст.), передмістя Помостичі (14-17 ст.), комплекс житлової, господарської та культової дерев'яної забудов 13-16 ст., палац вельможі 14 ст. у Володимирі тощо.

У підручнику виставлено економічні, соціальні, політичні, дипломатичні, військові, культурні процеси у світі в першій тритині 20 століття.

У книжці розкривається технологія проведення масових шкільних заходів та свят. Для методистів з виховної роботи, педагогів-організаторів, класних керівників, учителів-предметників, керівників гуртків.

Квартири з туалетом надворі чи на балконі. Житло на рівні пивниці з бульбою. Старі «польські» кахльові п’єци. Старі «польські» вмивальники. Високі вуличні водяні колонки з довгими закрученими на кінці важелями. Конячі «яблука» на бруківці після вуйкової Фіри. Квітковий годинник на початку Личаківської. Бабці-«парашутистки». Виставки учнівської творчості на львівських проспектах. Зубний порошок у круглих картонних пуделках. Соки в гастрономах - у скляних конусах з краниками. Трамвайні автомати з проїзними квитками за 3 коп. Гра в лото оцифрованими боцівочками. Проскрибовані міні-спідниці і штани-кльоші. «Бабети», «канадки», «бокси» і «напівбокси». «Болонові» плащі. Кремплінові костюми. Пиво по 22 коп. бокал. «Алжирське» по 67 коп. пляшка. «Біоміцин». «Верховина» без фільтру, «Орбіта» з фільтром. Нічні черги за продуктами… Хто бачив – той згадає, хто не застав – хай повірить.

У своєму трактаті відомий французький просвітник Дені Дідро намагається довести, що актор для того, щоб приголомшити глядачів, повинен бути абсолютно нечутливою людиною.

Даний нарис присвячений українському килимарству. Автором праці є Микола Голубець — український історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк та бібліограф. У цій праці українське килимарство порівнюється із еталонним зразком даного ремесла — східними килимами. Розглядається техніка виготовлення килимів, історія розвитку промислу. Показана роль мистецько-промислової спілки у Косові ‘‘Гуцульське мистецтво’’ у відродженні автентичного українського килиму. В книзі міститься велика кількість ілюстрацій (знімків килимів).

Дана публікація є навчальним посібником для культурно-освітніх установ та аматорських гуртків. Вона розглядає головні чинники існування аматорського театру, основні принципи та умови його роботи, починаючи від його працівників до технічних особливостей (облаштування сцени, освітлення, грим, костюми). Матеріал викладений так, що дає можливість крок за кроком осягнути, що ж власне таке театр і з чого він починається. Також підручник містить приклади із класичних п'єс (таких як “Шельменко-денщик”), допоміжні малюнки та схеми (як у розділі про побудову сцени).

Хоткевич Гнат Мартинович народився 31 грудня 1877р. в Харкові, де минула більша частина його життя. 1900р. закінчив місцевий технологічний інститут. Ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О. Матюшенком, майбутнім організатором повстання на панцернику «Потемкин», влаштовував вистави, їздив місцями козацької слави. Зрештою, увійшов у контакти із членами Української соціал-демократичної партії (О. Коваленко, Ж. Коллар та ін.). Все це викликало підозри місцевих властей, внаслідок чого 1899р. він був на рік виключений з інституту як неблагонадійний. Був одним з організаторів виступу кобзарів-лірників на Археологічному з'їзді в Харкові (1902), фундатором першого в Росії Робітничого театру.

Дана публікація є альбомом виставки мистецького об'єднання під назвою Пражська група. Відкриває видання вступна стаття українського історика мистецтва і театру Дмитра Антоновича. Стаття подана двома мовами (французькою та українською) і розповідає про тогочасний стан українського мистецтва, причини появи Пражської групи і, власне, про саму виставку, репродукції картин з якої містяться в альбомі.

. - 42 с.

Ця публікація присвячена «общему взгляду на прошлое и настоящее Московской русской оперы» (під «настоящим» розуміють другу половину XIX ст., до 1886 р.). У книзі надано перелік вистав, що проходили того часу та виконавців, які запрошувалися для співпраці з-за кордону. Цікавими є дані про фінансове забезпечення та розмір заробітних плат працівників опери, касові збори за театральний сезон.

Дане видання є працею українського радянського поета, літературного критика та публіциста Якова Григоровича Савченко. Воно присвячене п'ятнадцятиріччю одного з найбільших українських театрів — театру ім. І. Франка. Розглядаються актори та режисери, які працювали у театрі за ці роки та вистави, які виносилися на розсуд публіки. Описуються різні періоди формування та розвитку театру на фоні різноманітних суспільно-політичних подій, досягнень соціалістичного будівництва. Матеріал доповнений знімками акторів, інших театральних діячів та сцен з вистав.

Т. 1. - 309 с.

Ця праця належить перу українського літературознавця і письменника, перекладача Івана Стешенка і присвячена історії українського театру. Матеріал поділений на 5 розділів. Перший розглядає загальні теоретичні питання (зародження театру, трансформація давніх культів у вистави), другий — народні романо-германські, слов'янські обряди, їх зміст. У третьому розділі розповідається про використання драми у цілях пропаганди християнства. Останні дві частини книги містять відомості про розвиток драми у різних слов'янських народів, аналіз творів Феофана Прокоповича.