Індекс рубрикатора НБУВ: В161.626.63

Рубрики:

Системи параболічного типу

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У обмеженій області розглянуто нелінійну параболічну варіаційну нерівність, в якій степінь нелінійності одного з доданків є функцією просторових змінних. Встановлено умови існування, єдиності та стабілізації розв'язку цієї нерівності.

  Скачати повний текст

Вперше створено методичну систему навчання географії, яка забезпечує формування інтелектуальних умінь школярів, а також розвиток творчих здібностей, активності та самостійності у процесі пізнавальної діяльності. Науково обгрунтовано умови формування інтелектуальних умінь школярів у процесі географічної освіти. Розглянуто пріоритетні прийоми розумової діяльності, що визначають динаміку інтелектуального розвитку особистості школярів. Вперше здійснено структурування навчального матеріалу на підставі домінуючих понять учбових курсів географії та логічної послідовності формування прийомів розумової діяльності. Розроблено "конструктор" завдань, який складається з їх описів, розташованих у порядку відповідно до структури й етапів формування кожного з прийомів розумової діяльності, що дає можливість конструювати такі завдання на географічному матеріалі. Визначено способи конструювання завдань, які розрізняються за складом вихідних даних і видами зв'язків, що реалізуються в процесі навчання географії. Обгрунтовано вимоги щодо змісту та структури системи завдань та запропоновано шляхи їх реалізації.

Висвітлено стан освіти на Дніпропетровщині в XIX та XXI ст., охарактеризовано педагогічні заклади області. Розглянуто нагальні проблеми та подальші перспективи розвитку педагогічної освіти та науки в контексті Болонських декларацій. Увагу приділено впровадженню кредитно-модульної системи організації навчального процесу в педагогічному універсистеті та з'ясовано її вплив на якість підготовки фахівців.

Розглянуто параболічні варіаційні нерівності в просторах Соболева та узагальнених просторах Лебега. Встановлено достатні умови існування і єдиності розв'язку цих нерівностей. Доведено також деякі теореми порівняння.

Рассмотрена смешанная задача для одного класса параболических уравнений с двойной нелинейностью и младшими членами, которые не вырождаются и показатели нелинейности которых являются функциями пространственных переменных, в обобщенных пространствах Лебега и Соболева. С помощью метода Галеркина получены условия существования слабого решения.

Висвітлено підходи до трактування поняття "якість освіти" та побудови сучасних моделей оцінювання якості. Обгрунтовано необхідність оцінки сучасного стану шкільної географічної освіти та використання одержаних результатів у системі управління якістю освітнього процесу. Наведено визначення якості даної освіти як цілісної характеристики її стану, яка здійснюється на підставі оцінювання досягнень тих, хто навчається, з географії та відображає здатність сучасної освітньої системи задовольняти існуючі та потенціальні потреби особистості та суспільства.

Запропоновано нову модель оцінювання якості шкільної географічної освіти у межах теоретичної концепії управління якістю освітнього процесу на базі використання передових педагогічних і методичних ідей. Охарактеризовано три етапи оцінювання: виділення критеріїв і показників якості, добір інформації про стан шкільної географічної освіти, аналіз одержаних даних і їх змістова інтерпретація з використанням критеріїв-умов і критеріїв-вимог, базового та проблемного моніторингу в оцінюванні. Встановлено критерії-вимоги щодо оцінювання досягнень учнів з географії. Виділено найбільш суттєві критерії для оцінювання якості та найменш розроблені в методиці навчання географії критерії визначення формувальних досягнень школярів. Розкрито роль географічної освіти у формуванні культури молодого покоління. Розглянуто особливості, які відрізняють запропонований методичний підхід щодо оцінювання якості, від розроблених раніше в методиці навчання географії.

З метою з'ясування процесуального аспекту ефективного засвоєння навчального матеріалу переглянуто звичні форми уроку. Зазначено, що створення умов для самостійного пізнання та співпраці школярів з учителем сприяє виробленню у дітей ефективних способів навчальної роботи. Розглянуто одну з основних функцій уроку - навчальну; охарактеризовано сутність компонентів структури уроку, що особливо важливі для формування уміння навчатися: інформаційного, розвивального і контрольного, виокремлено критерії ефективності праці вчителя. Відповідно до визначених критеріїв проаналізовано роботу вчителів та одержано відомості про якісні зміни у професіоналізмі вчителя з накопиченням досвіду, а також про недоліки в методичному та психологічному забезпеченні навчально-виховного процесу, які викликають труднощі у роботі вчителя.

Розглянуто дидактику з позицій логіко-методологічного та логіко-інформаційного підходів, її специфіку та головні проблеми. Охарактеризовано дидактику як прикладну науку, яка обгрунтовує норми освітньо-навчальної і, зокрема, педагогічної діяльності. Наведено орієнтовану схему розвитку інтелекту.

Рассмотрена дидактика с позиций логико-методологического и логико-информационного подходов, ее специфика и главные проблемы. Охарактеризовано дидактику как прикладную науку, которая обосновывает нормы образовательно-учебной и, в частности, педагогической деятельности. Помещена ориентировочная схема развития интеллекта.

Considers didactics in terms of logical and methodological and logical-informational approaches, its specificity and major problems. 0harakterizovano didactics as an applied science that justifies the standards of education and training and, in particular, teaching. Posted oriented scheme of intellectual development.

Розкрито суть емпіричного і теоретичного мислення та шляхи його розвитку в учнів під час вивчення шкільної географії. Висвітлено переваги теоретичного пізнання. Визначено основні відмінності між емпіричним і теоретичним мисленням та знаннями. Акцентовано увагу на діалектичному мисленні; міркуванні за законами діалектичної логіки, які охоплюють два протилежні процеси ("і те, й інше"). Зазначено, що застосування діалектичних принципів пізнання, а також міркування за законами діалектичної логіки є умовою розвитку творчого мислення учнів. Подано визначення поняття "творче мислення", як особливий стиль розумової діяльності, що охоплює аналіз ситуації, виокремлення проблем, пошук нових способів їх розв'язання й рефлексивне оцінювання результату. Запропоновано створення на уроках ситуацій, які стають джерелом розвитку творчого мислення учнів, а саме: "сократичного діалогу", ситуації антиномії, діалектичних диспутів. Виокремлено низку запитань і завдань, включених до методики формування творчого мислення, які можна дати учням за підсумками їх навчання за семестр або навчальний рік.

Констатовано, що зміна зовнішньої предметної діяльності на внутрішню розумову повинна виражатися відповідною послідовністю: розумова діяльність - рефлексія - вибір оптимального варіанта - очікуваний результат розв'язання - практична реалізація, що дозволяє піднятися з рівня емпіричного пізнання й мислення учнів у початковій ланці до теоретичного пізнання в середній ланці школи.

Раскрыта суть эмпирического и теоретического мышления, а также пути его развития у учеников при изучении школьной географии. Очерчены преимущества теоретического познания. Определены основные различия между эмпирическим и теоретическим мышлением и знаниями. Сосредоточено внимание на диалектическом мышлении; рассуждении по законам диалектической логики, охватывающих два противоположные процессы ("и то, и другое"). Отмечено, что использование диалектических принципов познания, а также соображения по законам диалектической логики является условием развития творческого мышления учащихся. Представлено определение понятия "творческое мышление" как особый стиль умственной деятельности, охватывающий анализ ситуации, выделение проблем, поиск новых способов их решения и рефлексивную оценку результата. Предложено создание на уроках ситуаций, которые становятся источником развития творческого мышления учащихся, а именно: "сократического диалога", ситуации антиномии, диалектических диспутов. Выделено ряд вопросов и задач, включенных в методику формирования творческого мышления, которые можно дать ученикам по итогам их обучения за семестр или учебный год.

Висвітлено окремі організаційні форми та методи навчання, що успішно використовуються у практиці сучасної зарубіжної вищої школи. Серед них: проблеми інтегрованих лекцій; дискусійний метод, зокрема, часткова дискусія; семінари дослідницького типу, міждисциплінарні семінари; методи індивідуалізованого навчання для обдарованих студентів.

Освещены отдельные организационные формы и методы обучения, которые успешно используются в практике современной зарубежной высшей школы. Среди них: проблемы интегрированных лекций; дискуссионный метод, а именно, метод частичной дискуссии; семинары исследовательского типа и междисциплинарные семинары; методы индивидуализированного обучения для талантливых студентов.

Some organization forms and methods of teaching which are successfully applied in the practice of modern foreign higher school are being elucidated. Among them are problem and integrated lectures; discussion method, partial discussion in particular; seminars of research character; interdiscipline seminars; the methods of individualized teaching of gifted students.

Досліджено структуру професійної діяльності вчителя географії. Проаналізовано окремі підходи до вирішення проблеми визначення компонентів педагогічної діяльності. Визначено 17 сфер знань вчителя географії.

Исследована структура профессиональной деятельности учителя географии. Проанализированы некоторые подходы к решению проблемы определения компонентов педагогической деятельности. Определены 17 сфер знаний учителя географии.

The article deals with the structure of professional work of the teacher of geography. Some approaches to a problem of definition of components of pedagogical activity are analysed. 17 spheres of knowledge of the teacher of geography are determined. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розглянуто історію запровадження та сутність поняття "педагогічна технологія". Наведено ієрархічну систему педагогічних технологій на базі класифікації сфери їх застосування та структурний аналіз, який дозволяє виділити в них чотири основні компоненти: концептуальну основу, змістовну частину, процесуальний компонент та діагностичну частину. За сучасних умов цінними є ті педагогічні технології, які дають високі результати в навчально-виховному процесі, є оптимальними з погляду затрат і зручними у використанні.

Рассмотрена история введения и суть понятия "педагогические технологии". Приведена иерархическая система педагогических технологий на основе классификации сферы их использования и структурный анализ, дающий возможность выделить в них четыре основных компонента: концептуальную основу, содержательную часть, процессуальный компонент и диагностическую часть. В современных условиях ценными являются те педагогические технологии, которые дают высокие результаты в учебно-воспитательном процессе и являются оптимальными с точки зрения затрат и удобными в использовании.

The essence and the history of the introduction of the notion "pedagogical technologies" are being considered. The hierarchical system of pedagogical technologies on the basis of the classification of the sphere of their application is provided.

На рівні постановки проблеми розглянуто методологію творчості в педагогічній діяльності. Акцентовано увагу на актуальності та значущості дослідження феномену творчості в методологічному напрямі, яке покликано обумовлювати характер розвитку науки. Зазначено, що розробка й адекватне використання методології творчості здатні надати дослідженням у педагогічній галузі більш осмисленого й упорядкованого характеру, інтенсифікувати їх.

На уровне постановки проблемы рассмотрена методология творчества в педагогической деятельности. Акцентировано внимание на актуальности и значимости исследования феномена творчества в методологическом направлении, призванном обусловливать характер развития науки. Подчеркнуто, что разработка и адекватное использование методологии творчества способны придать исследованиям в педагогической отрасли более осмысленный и упорядоченный характер, интенсифицировать их.

The author focuses her attention on the topicality and importance of exploring the methodological aspects of the phenomenon of creativeness which should condition the character of the science development.

Обгрунтовано систему принципів і способів організації навчальної діяльності студентів. Розкрито переваги системного підходу у дослідженні навчального процесу. Розглянуто цілі, навчальний зміст дисципліни, методи і прийоми навчання у ВНЗ, форми організації навчального процесу. Визначено переваги особистісно-діяльнісного підходу до дослідження навчального процесу. Виокремлено основні компоненти особистісно орієнтованої діяльності. Зроблено висновок, що цілі особистісно-діяльнісного підходу в галузі активізації навчальної діяльності досягаються за умови реалізації їх через формування прийомів діяльності, взятих цілісно.

Обоснована система принципов и способов организации учебной деятельности студентов. Раскрыты преимущества системного подхода в исследовании учебного процесса. Рассмотрены цели, учебное содержание дисциплины, методы и приемы обучения в ВУЗ, формы организации учебного процесса. Определены преимущества личностно-деятельного подхода к исследованию учебного процесса. Выделены основные компоненты личностно ориентированной деятельности. Сделан вывод, что цели личностно-деятельного подхода в сфере активизации учебной деятельности достигаются при условии реализации их через формирование приемов деятельности, взятых целостно.

Виявлено мотиваційні чинники – мотиватори навчальної діяльності, що кардинально впливають на студента як суб’єкта освітньої системи. Розглянуто сучасні підходи щодо визначення змісту психологічної структури. Виділено п’ять основних підструктур особистості: направленість, можливості, характер, природні властивості особистості, внутрішня уява особистості про себе, її «Я-образ». Підкреслено важливу роль мотивації у навчальному процесі. Зазначено, що саме від педагогічної творчості та відповідного мотиваційного середовища залежить активність студентів і рівень сформованості їх пізнавального досвіду.

Выявлены мотивационные факторы – мотиваторы учебной деятельности, кардинально влияющие на студента как субъекта образовательной системы. Рассмотрено современные подходы к определению содержания психологической структуры. Выделены пять основных подструктур личности: направленность, возможности, характер, природные свойства личности, внутреннее представлегие личности о себе, ее «Я-образ». Подчеркнута важная роль мотивации в учебном процессе. Указано, что именно от педагогического творчества и соответствующей мотивационной среды зависит активность студентов и уровень сформированности их познавательного опыта.

Identified motivational factors - motivators learning activities that dramatically affect the student as the subject of the educational system. Modern approaches to the determination of the content of the psychological structure. The top five individual substructures : orientation; opportunities; nature ; natural personality traits, inner imagination of the person himself, and her "self-image". The important role of motivation in the learning process. Indicated that it was from the appropriate pedagogical creativity and motivational environment depends on the activity of students and as a consequence - the level of development of cognitive experience.

В цилиндрической области рассмотрена смешанная задача с общими однородными граничными условиями для полулинейных параболических по Петровскому систем с переменными показателями нелинейности. Доказано существование слабых решений этой задачи.

Розглянуто мішану задачу для подвійно нелінійних параболічних рівнянь зі змінними показниками нелінійності, збурених генератором стрибкоподібного процесу, які пов'язані з теорією ціноутворення європейських опціонів. Доведено теорему існування її розв'язку.