Висвітлено питання педагогічної деонтології як галузі педагогічної науки, що досліджує професійну поведінку педагога, яка грунтується на певних принципах, нормах і вимогах. Проаналізовано особливості поведінки педагога в ситуаціях конфлікту, екстремальних. Охарактеризовано ситуації морального вибору в педагогічній діяльності.

Освещены вопросы педагогической деонтологии как отрасли педагогической науки, исследующей профессиональное поведение педагога и основывающейся на устойчивых принципах, нормах и требованиях. Проанализированы особенности поведения педагога в ситуациях конфликта и экстремальных. Охарактеризованы ситуации морального выбора в педагогической деятельности.

Розглянуто філософію поступу та прогнозу освітньої системи, наведено характеристику учителів як соціально-професійної групи у контексті світової статистики. Показано роль педагогічної майстерності у системі професіоналізму вчителя - вихователя - викладача в історичному аспекті. Проаналізовано проблему формування педагогічної майстерності вчителя-словесника української мови та літератури в 1920 - 1930-х рр. Висвітлено досвід впровадження ідей педагогічної майстерності у діяльності Глухівського вчительського інституту (1874 - 1917 рр.). Розглянуто сучасні психолого-педагогічні аспекти дослідження педагогічної майстерності. Показано можливості використання особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу щодо розвитку психологічної культури учнівської молоді за умов неперервної професійної освіти. Охарактеризовано психологічні засади педагогічної майстерності та умови проектування процесу її формування у майбутніх учителів. Показано роль культури, мистецтва та самоосвіти як засобів розвитку педагогічної майстерності учителя. Розглянуто психодіагностичне та професіографічне забезпечення професійного навчання майбутніх учителів як важливий чинник підвищення його ефективності. Обгрунтовано доцільність впровадження інноваційних технологій у вищій школі як засобу удосконалення педагогічної майстерності. Проаналізовано зарубіжний досвід розвитку професіоналізму майбутніх фахівців у Німеччині та Великій Британії за умов європейської інтеграції. Визначено роль сучасних інформаційних лінгвістичних технологій у формуванні педагогічної майстерності.

Досліджено особливості формування компонентів педагогічної майстерності вихователя в теорії та практиці вищої школи. Проаналізовано актуальні проблеми формування змісту підготовки військових фахівців.

Рассмотрена философия развития и прогноза образовательной системы, приведена характеристика учителей как социально-профессиональной группы в контексте мировой статистики. Показана роль педагогического мастерства в системе профессионализма учителя - воспитателя - преподавателя в историческом аспекте. Проанализирована проблема формирования педагогического мастерства учителя украинского языка и литературы в 1920 - 1930-х гг. Освещен опыт внедрения идей педагогического мастерства в деятельности Глуховского учительского института в 1874 - 1917 гг. Рассмотрены современные психолого-педагогические аспекты исследования педагогического мастерства. Показаны возможности использования личностного, рефлексивно-ценностно-креативного подхода к развитию психологической культуры учащейся молодежи в условиях непрерывного профессионального образования. Охарактеризованы психологические основы педагогического мастерства и условия проектирования процесса его формирования у будущих учителей. Показана роль культуры, искусства и самообразования как средств развития педагогического мастерства учителя.

Розглянуто педагогічну творчість як ознаку та потребу епохи духовного оновлення. Розкрито естетичні засади розвитку особистості, концептуальні засади педагогічної творчості. Проаналізовано вплив професійної компетентності вчителя математики на забезпечення наступності навчання у загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі. Викладено особливості формування педагогічної креативності, мотивації навчання на уроках української мови у початкових класах, професійної підготовки соціальних педагогів до роботи з сім'єю.

Рассмотрено педагогическое творчество как признак и потребность эпохи духовного обновления. Раскрыты эстетические основы развития личности, концептуальные основы педагогического творчества. Проанализировано влияние профессиональной компетентности учителя математики на обеспечение преемственности обучения в общеобразовательной школе и высшем учебном заведении. Изложены особенности формирования педагогической креативности, мотивации обучения на уроках украинского языка в начальных классах, профессиональной подготовки социальных педагогов к работе с семьей.

Представлено результати досліджень проблеми педагогічного професіоналізму "учителя-вихователя-викладача". Висвітлено історичні витоки даної проблеми. Обгрунтовано методологічні підходи до її вивчення. Упорядковано термінологічний апарат теорії педагогічного професіоналізму. Представлено теоретичну модель змісту, структури та системотвірних чинників педагогічного професіоналізму.

Представлены результаты исследований проблемы педагогического профессионализма "учителя-воспитателя-преподавателя". Освещены исторические истоки данной проблемы. Обоснованы методологические подходы к ее изучению. Упорядочен терминологический аппарат теории педагогического профессионализма. Представлена теоретическая модель содержания, структуры и системотворных факторов педагогического профессионализма.

Розкрито сутність прогностичного компонента як складової професійної діяльності сучасного педагога, визначено його місце і роль у структурі цієї діяльності, змістові та функціональні характеристики. Виявлено фактори позитивного впливу на процес розвитку феномена, подано науково обгрунтовані педагогічні умови й методику формування прогностичного компонента.

Раскрыта сущность прогностического компонента как составной профессиональной деятельности современного педагога, определено его место и роль в структуре этой деятельности, функциональные характеристики. Выявлены факторы позитивного влияния на процесс развития феномена, даны научно обоснованные педагогические условия и методика формирования прогностического компонента.

Висвітлено проблеми прагматики спілкування. Розглянуто історію розвитку риторики в Україні, проаналізовано риторики відомих педагогів. Наведено опис інноваційних, зокрема ігрових технологій з метою вдосконалення педагогічної риторики (ПР). Охарактеризовано закони ПР, відображені в українській пареміології. Викладено питання вдосконалення комунікативної та мовної компетенції педагога з урахуванням її змісту та форми. Описано особливості юридичної риторики, риторики політичного дискурсу, реклами сьогодення.

Освещены проблемы прагматики общения. Рассмотрена история развития риторики в Украине, проанализированы риторики известных педагогов. Приведено описание инновационных, в частности, игровых технологий для усовершенствования педагогической риторики (ПР). Охарактеризованы законы ПР, отображаемые в украинской паремиологии. Изложены вопросы усовершенствования коммуникативной и речевой компетенции педагога с учетом ее содержания и формы. Рассмотрены особенности юридической риторики, риторики политического дискурса, современной рекламы.

Висвітлено теоретико-методологічні засади розвитку педагогічної освіти за умов глобалізаційних і інтеграційних процесів. Розглянуто педагогічну парадигму сучасної методології соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями здоров'я, виховні та розвивальні цілі професійно-художнього навчання фахівців промислів і ремесел, формування медіа-культури учнів засобами активізації критичного та творчого мислення. Наведено дидактичні вимоги до діяльності інструктора модульного навчання на виробництві. Проаналізовано компоненти свободи особистості за умов динаміки її освіченості та вихованості, концептуальні засади технологічного та художньо-естетичного напрямів профільної школи, можливості впровадження нових освітніх технологій у закладах післядимломної педагогічної освіти, особливості підготовки вчителів фізичної культури у країнах Європи. Розкрито проблеми проектування, створення та використання електронних підручників.

Розглянуто освіту як найважливішу умову розвитку людського капіталу, інноваційну діяльність як провідний чинник професійної підготовки майбутніх учителів. Розкрито гуманістичні аспекти професійного навчання фахівців художнього профілю. Особливу увагу приділено цілісності педагогічної системи та процесу у методологічному аспекті, феномену мистецтва у контексті нелінійної онтології, педагогічній кризі завершального етапу діяльності А.Макаренка у харківській трудовій колонії ім. М.Горького, ідеї соборності особистості у філософсько-психологічній спадщині. Охарактеризовано постать І.А.Зюзіна - науковця, філософа-педагога.

Рассмотрены образование как важнейшее условие развития человеческого капитала, инновационная деятельность как ведущий фактор профессиональной подготовки будущих учителей. Раскрыты гуманистические аспекты профессионального обучения специалистов художественного профиля. Особое внимание уделено целостности педагогической системы и процесса в методологическом аспекте, феномену искусства в контексте нелинейной онтологии, педагогическому кризису завершающего этапа деятельности А.Макаренко в харьковской трудовой колонии им. М.Горького, идеи соборности личности в философско-психологическом наследии. Охарактеризована личность И.А.Зюмина - ученого, философа-педагога.

Досліджено проблему формування конкурентноспроможного педагога, якісної підготовки та перепідготовки сучасного фахівця, здатного до динамічних змін, використання нових методів, форм, засобів навчання і виховання, методів і технологій позакласної роботи, до участі у розробленні або апробації нових курсів за вибором. Виділено умовні рівні професійного зростання педагога. Акцентовано увагу на самоосвіті педагога як передумові майстерності і професійної компетентності. Зосереджено увагу на механізмах реалізації дослідно-експериментальної роботи з проектування моделей творчого саморозвитку особистості педагога, зокрема, формування інноваційного банку навчального закладу; складання власного портфоліо творчих досягнень. Розглянуто різноманітні форми методичної роботи, які сприяють узагальненню педагогічних досягнень і успіхів, а також їх ефективному впровадженню в практику роботи, оцінці проблемних ситуацій і варіантів їх усунення, виявленню індивідуального стилю роботи педагога. У питанні розвитку конкурентноспроможності педагога виокремлено проблему управління навчальним закладом, фактори, які мають позитивний вплив на професійне зростання педагогів у колективі та ті, які перешкоджають творчому саморозвитку. Констатовано, що у сучасного педагога, який володіє високим рівнем професійної культури, сформована здатність будувати свою педагогічну систему, виробляти та постійно збагачувати власну творчу програму дій.

Описано результати серії емпіричних досліджень з формування методичного інструментарію для визначення системних характеристик організаційної культури в професійно-освітніх середовищах.

Досліджено специфіку функціонування нормовідповідності та значущих ідентифікацій в структурі ідентичності майбутнього педагога з метою гуманізації його професійної діяльності.

Розглянуто феноменологію організаційної культури в професійних освітніх середовищах (ОКПОС). ОКПОС проаналізовано як чинник соціалізації та розвитку соціальної компетентності особистості в юності. Представлено результати серії емпіричних досліджень рис і цінностей професіональних спільнот; визначено способи відтворення професійної культури. Представлено узагальнені портрети організаційних професійних культур та проаналізовано феномен дзеркальності в професійній культурі.

Визначено, що результативність діяльності педагогічного колективу пов'язана із комунікативною успішністю, яка складається з контактності, комунікативної сумісності, адаптованості й емоційного задоволення спільною діяльністю членів спільноти. Доведено, що ділове спілкування є передумовою результативності діяльності педагогічного колективу та може негативно впливати на самоорганізаційні процеси у ході міжособистісних взаємин членів педагогічної спільноти. Розкрито сутність ділового спілкування як чинника, що сприяє розвитку таких складових результативності діяльності педагогічного колективу, як ефективність та успішність, а також окремих якостей його розвитку - підготовленості до діяльнсоті, спрямованості, організованості, активності, згуртованості, інтегративності, референтності.

Виявлено генезис поглядів на професіоналізм педагога в історії суспільної та філософсько-педагогічної думки, розкрито методологічні засади його дослідження. Висвітлено сутність поняття професіоналізму педагога як соціально-педагогічного явища та психолого-педагогічного феномену, доведено його категоріальний статус. Визначено сутність, зміст і структуру педагогічного професіоналізму, розроблено його концептуально-теоретичну модель. Досліджено феноменологію дидаскалогічної освіти майбутнього педагога як фактора становлення його професіоналізму, вивчено реальний стан її функціонування у вищій педагогічній школі. Описано науково-методичну систему становлення професіоналізму майбутнього педагога у процесі багатоступеневої дидаскалогічної підготовки, доведено її ефективність.

Розкрито теоретико-методологічні засади акмеології, акмеологічну сутність і роль методології соціально-економічного прогнозування. Розглянуто питання формування і професійного розвитку управлінської еліти в Україні. Викладено акмеосинергетичний підхід до моделювання динаміки професійного розвитку людини. Висвітлено акмеологічну концепцію професійного становлення майбутнього педагога, описано акмеологічні технології як засіб його професійно-педагогічної самореалізації. Визначено стратегію розвитку вищої освіти в контексті акмеології.

Раскрыты теоретико-методологические основы акмеологии, акмеологическая сущность и роль методологии социально-экономического прогнозирования. Рассмотрены вопросы формирования и профессионального развития управленческой элиты в Украине. Изложен акмеосинергетический подход к моделированию динамики профессионального развития человека. Освещена акмеологическая концепция профессионального становления будущего педагога, описаны акмеологические технологии как средство его профессионально-педагогической самореализации. Определена стратегия развития высшего образования в контексте акмеологии.

Проаналізовано й охарактеризовано педагогічну творчість з позиції антропологічного підходу. Реконструйовано вітчизняну педагогічну спадщину XX ст., висвітлено теоретико-методологічні засади педагогічної творчості за результатами діяльності як науки та мистецтва та за сутністю процесу - як адаптивної стратегії розвитку особистості педагога. Встановлено специфіку педагогічної творчості як складної, багатовимірної, полімотиваційної та детермінованої життєвою орієнтацією діяльності педагога. Обгрунтовано теорії гуманізації та гуманітаризації освіти антропологічними та гносеологічними концепціями філософської антропології, створено приклад теоретичної моделі формування творчого мислення майбутнього педагога. Удосконалено теоретико-методологічні принципи, підходи та методи педагогічної теорії та практики, доведено доцільність проведення теоретичного аналізу педагогічної творчості з залученням антропологічного підходу. Набуло подальшого розвитку дослідження традиційних і новітніх парадигм навчання, які доповнено антропологічними рецепціями, принципами, підходами та методами розвитку творчої особистості.

Вперше проаналізовано та охарактеризовано педагогічну творчість з позиції антропологічного підходу. Висвітлено теоретико-методологічні засади педагогічної творчості за результатами діяльності як науки та мистецтва, за сутністю процесу - як адаптивної стратегії розвитку особистості педагога. Встановлено специфіку педагогічної творчості як складної, багатовимірної, полімотиваційної та детермінованої життєвою орієнтацією діяльності педагога. Удосконалено теоретико-методологічні принципи, підходи та методи педагогічної теорії і практики. Доведено доцільність проведення теоретичного аналізу педагогічної творчості із залученням антропологічного підходу.

Запропонований комплекс діагностичних методик допомагає виявити рівень відповідальності та інших професійно важливих якостей викладача, що визначають його готовність до професійно-педагогічної діяльності. Діагностичні матеріали посібника можуть застосовуватись як суб'єктивні (прямі) методи вивчення особистості викладача й інших категорій педагогічних працівників для формування у них умінь і навичок самоаналізу професійної поведінки, самокорекції та саморегулювання.

Предложенный комплекс диагностических методик помагает выявить уровень ответственности и других проффесионально важных качеств преподавателя, которые определяют его готовность к проффесионально-педагогической деятельности. Диагностические материалы пособия могут применяться как субъективные (прямые) методы изучения личности преподавателя и других категорий педагогических работников для формирования у них умений и навыков самоанализа проффессионального поведения, самокоррекции и саморегулирования.

Проаналізовано проблему розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників, де основну увагу приділено визначенню її філософсько-психологічних основ, психологічних закономірностей і механізмів. Розкрито психологічні особливості особистості, здатної до інновації. Наведено методику комплексного психологічного вивчення фахової інноваційної культури педагогічних працівників.

Проанализирована проблема развития профессиональной инновационной культуры педагогических работников, где основное внимание уделяется определению ее философско-психологических основ, психологических закономерностей и механизмов. Раскрыты психологические особенности личности, способной к инновации. Представлена методика комплексного психологического изучения профессиональной инновационной культуры педагогических работников.

Розглянуто теоретико-методологічні підходи до розвитку психологічної готовності педагогів до творчої діяльності на різних етапах професійного становлення. Наведено результати історико-теоретичного дослідження проблеми готовності педагогів до педагогічної творчості. Висвітлено ціннісний потенціал професійних якостей вчителя, проаналізовано психологічні умови творчої самоактуалізації сучасного педагога. Розкрито творчий досвід реалізації педагогічної майстерності вчителя.