Вперше висвітлено спробу еніологічні терміни з позиції декількох наукових дисциплін. Видання містить статті і терміни, що дозволяє використовувати його як навчальний еніологічний енциклопедичний словник. Букви А-Г.

Представлено спробу інтерпретації основних ідей англо-американського логіка, математика, філософа Альфреда Норта Вайтгеда по його роботі "Концепт природи» (поняття про природу) та на основі його інших головних праць, таких як «Процес та реальність", "Наука та сучасний світ", "Пригоди ідей", "Діалоги" тощо. Запропоновано розгляд ключових категорій (час, процес, актуальне, потенційне тощо) в контексті космології автора з послідовним виходом на осмислення ідей балансу, гармонії, розуміння яких вбачається концептуально актуальним для сучасної України та ії подальших інтеграційних процесів у дедалі більш глобалізований світ.

Індекс рубрикатора НБУВ: А8 я20 я73 + Е0*711.2 я20 я73 + Ю937 я20 я73

Рубрики:

Комплексне вивчення людини (людинознавство)

Загальна біологія

Психологія особи

Шифр НБУВ: С11999/3.25 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Словник призначений для еніоспеціалістів, педагогів, психологів, лікарів, валеологів, фізіотерапевтів, реабілітологів, вихователів, тренерів, студентів, а також для тих, хто вивчає еніологію, еніоанатомію, еніомедицину, інформаційну, ПСІ-феноменальну і духовну медицину, еніопедагогіку, еніопсихологію, ПСІ-феноменальні здібності людини, різні еніотехнології людини, різні еніотехнології виховання, навчання, тренування, розвитку, лікування, регенерації, реабілітації, реконвалесценції та реконструкції людини. Зміст словника розширить світогляд, уможливить помилки і допоагатиме тим, хто розвиває свої тонкоматеріальні тіла, інтелект, духовність, ПСІ-феноменальні здібності та застосовує їх у своїй професійній діяльності. Букви Д-Ж.

Розглянуто концепції щодо майбутньої долі людства у часи міжцивілізаційних викликів глобалізованого світу. Найбільш адекватною для сьогодення визнається концепція С. Гантінгтона. Показано, як розвиток сучасних технологій впливає на різні сфери людського існування. Наголошено, що у ХХI столітті потужний вплив на трансформаційні процеси в суспільстві і людській свідомості здійснюється через інформаційні війни як компоненти сучасної гібридної війни. А намагання побудувати нову ціннісну систему в умовах цифрової реальності спонукає людство замислитися над тим, до якого образу "Я" ми самі себе відносимо. Оскільки саме цінності, як провідники трансцендентного, задають горизонти належного, надають нам наш власний образ. Показано, як нова цифрова реальність активно втілює свої абсолютні цінності стосовно людини та суспільства, унеможливлюючи будь-яку альтернативу. Виявлено, що людина водночас проживає у трьох світах і менше за все сьогодні приділяється уваги внутрішньому світу людини, між тим як увага до світу соціального є значно завищеною, що може призвести до втрати людяності заради ілюзорних цінностей.

Розглянуто питання саморозвитку особистості як філософська проблема ХХІ ст. Зазначено саморозвиток і руйнація особистості в епоху постмодерну: проекція від гуманізму до трансгуманізму. Визначено саморозвиток особистості як предмет сучасних психологічних розвідок. Наведено саморозвиток особистості в системі освти: традиції і новації.

Мета роботи - дослідження впливу загальних закономірностей розвитку природи і Всесвіту на утворення та формування будь-якої організації соціуму, зокрема функцій публічного управління. Проаналізовано зміст і суть функцій публічного управління, зокрема повної функції управління. У ході дослідження було визначено два взаємопов'язаних напрямки, що крокували паралельно. На першому напрямку розглядалась система публічного управління, як аналог фізичної моделі Всесвіту. На другому напрямку розглядалась система публічного управління, як невід'ємна його складова частина. Було зроблено припущення про те, що суть енергій, які виникають на елементарному рівні аналогічні тим, які описано в космології, квантовій механіці та в теорії вірогідності А. Ейнштейна. На основі дослідження Стандартної моделі елементарних часток, Квантової теорії поля, Симетрії Фермі, Фундаментальних сил природи, Планетарної моделі будови атома та за допомогою Принципу квантової невизначеності В. Гейзенберга було зроблено висновки про те, що на рівні мікрочасток розумної та нерозумної речовини Всесвіту завжди буде існувати похибка фіксації елементів системи, яка буде завжди призводити до різних кінцевих непередбачуваних результатів процесу. Обмеження, які встановлює співвідношення невизначеностей, є незмінним законом природи і ніяк не пов'язані з недосконалістю наших приладів. На рівні макросистем такі похибки будуть настільки малими, що ними можна знехтувати. Однак їх природна наявність у системі та накопичення все ж іноді може призводити до непередбачуваних результатів і сплесків у ході будь-якого управлінського процесу. Зроблено припущення про існування гіпотетичних елементарних часток "розумної" осмисленої та неосмисленої речовини Всесвіту, які здійснюють взаємодії всередині нетеологічного гіпотетичного духовного поля, або декількох таких полів з різними властивостями. У дослідженні зроблено припущення та висунуто гіпотезу про те, що повна функція публічного управління не може бути остаточно завершена з причини можливого існування невизначеностей на різних рівнях взаємодій. Тому вона повна умовно. Водночас процеси існування, розвитку свідомості людини та соціуму подібні до загальних процесів існування та розвитку Всесвіту і є їх складовою частиною. Гіпотеза потребує подальшого розгляду та доповнення. Зокрема, вона потребує продовження та доведення в частині подібності коливань матерії Всесвіту та процесів публічної організації соціуму.

Розмірковує над сутністю і причинами численних катаклізмів, від яких останніми десятиліттями потерпають практично всі країни світу, і доходить висновку, що в глобальних кризах, пандеміях і катастрофах винне саме людство, яке живе всупереч законам природи, небезпечно порушуючи своєю діяльністю баланси планетарної екосистеми. Розглянуто можливі шляхи подолання наслідків згубного техногенного впливу на природне середовище. Наголошено, що найпершим і найважливішим кроком має стати кардинальне змінення світогляду та парадигми споживання сучасної людини.

Розглянуто педагогіку як міждисциплінарну науку і мистецтво з людинознавства, її психологічні основи. Висвітлено напрями сучасної нейропсихології, її місце в ряду соціальних і біологічних наук. Охарактеризовано нейропедагогіку як нову міждисциплінарну науку розвитку і виховання людини, основні поняття психогенетики та методи психогенетичних досліджень. Розкрито основи гендерно-статевої та біологічно-етасологічної педагогіки, інноваційні технології в менеджменті, педагогіці. Проаналізовано акме-інновації у вихованні та педагогіці, якість інноваційного акме-навчання.

Висвітлено теоретико-методологічні засади гендерної акмеології. Досліджено механізми впливу комп'ютерних ігор дітей підліткового віку. Розкрито особливості акмеологічного розвитку учителя в системі післядипломної освіти. Викладено акмеологічний аспект діагностування готовності вчителя початкової школи до педагогічної діяльності. Наведено фактори формування акмеологічної культури вчителя. Проаналізовано розвиток професіоналізму вихователя дошкільного навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти. Увагу приділено проблемам формування нового мислення як ноосферного утворення. Розкрито особливості формування корпоративної культури у майбутніх менеджерів.

Розглянуто методологічний аналіз соціальних і гуманітарних наслідків впровадження трансгуманістичних технологій. Увагу приділено реалізації нових можливостей створення "штучного інтелекту" на засадах кібернетичного моделювання діяльності людського мозку.

Досліджено феномен виникнення Всесвіту і людини, системні зміни її способу життя за умов нового глобалізованого стану сучасної техногенної цивілізації. Вивчено тенденції і закономірності розвитку способу життя людини. Визначено місце людини у цивілізаційних реаліях соціально-економічного і соціокультурного прогресу. Розкрито історико-філософські основи сучасної науки управління людьми. Висвітлено науково-прикладні засади управління соціально-політичними і економічними процесами. Визначено соціально-моральні критерії управлінської діяльності керівника. Викладено методологію теорії і прагматики управлінської діяльності людини.

Висвітлено сутність феномена людини як об'єкта теоретичних досліджень, розкрито теоретико-методологічні засади конструювання системи знань. Проаналізовано знання про людину як детермінанту розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників. Обгрунтовано концепцію та дидактико-методичні аспекти формування системи знань про людину в учнів старшої школи. Описано етапи та динаміку розвитку освітньої діагностики досліджуваної проблеми. Показано, що саме в учнів старшої школи доцільно формувати систему знань про людину як єдине ціле. Кожний старшокласник вже має чималий досвід зі спогадами, сумнівами, страхами, оцінками, висновками, удачами та поразками, вирішеними та невирішеними проблемами. В цей період у свідомості учнів набувають значного сенсу процеси морально-духовної автономізації особистості, фізичного та морального вдосконалення, входження у світ суспільства, життєвого самовизначення, а також розгортається механізм інтеграції знань у цілісну особистісну картину світу. Психологічними особливостями цього віку є цілеспрямованість, інтелектуальна зрілість, виражена потреба у самопізнанні, саморозвитку, що зумовлює готовність старшокласників усвідомлювати цілісну людську проблематику, інтеріоризувати ціннісні аспекти знань про людину.

Розглянуто ефективні шляхи підвищення якості сучасної освіти, актуалізовано необхідність синтезу природничих і гуманітарних наук, проаналізовано концептуальні підходи до формування системи знань про людину. На основі ретельного дослідження педагогічної літератури визначено мету розробки концепції гуманітарно-природничих знань.

Рассмотрены эффективные способы повышения качества современного образования, обоснована необходимость синтеза естественнонаучных и гуманитарных наук, проанализированы концептуальные подходы к формированию системы знаний о человеке. Основана на исследованиях педагогической литературы определена цель разработки концепции гуманитарно-естественных знаний.

The article reveals effective approaches to rise the quality of modern education. The necessity of synthesis of natural and humanitarian sciences is grounded, also the conceptual access to the formation of the system of knowledge about man is analyzed. On the basis of pedagogical literature the aim of natural and humanitarian knowledge development is defined.

Розкрито сутність акмеології як міждисциплінарної галузі знань у системі наук про людину. Обгрунтовано теоретико-методологічні основи акмеології, закономірності та етапи змін зрілої особистості впродовж акме-періоду її життя, сутнісні характеристики головних умов і факторів, що сприяють прогресивному розвитку. Висвітлено шляхи активізації особистості, проблеми глобальної зрілості. Особливу увагу приділено питанням самовдосконалення людини, розвитку професійної компетентності та самовдосконалення соціальних педагогів та працівників.

Раскрыта сущность акмеологии как междисциплинарной отрасли знаний в системе наук о человеке. Обоснованы теоретико-методологические основы акмеологии, закономерности и этапы изменений зрелой личности на протяжении акме-периода её жизни, сущностные характеристики главных условий и факторов, способствующих прогрессивному развитию. Освещены пути активизации личности, проблемы глобальной зрелости. Особое внимание уделено вопросам самосовершенствования человека, развития профессиональной компетентности и самосовершенствования социальных педагогов и работников.

Викладено засади людинознавства. Розглянуто людину як цілісну систему, зокрема, у соціальному та космічному цілому. Встановлено її потенційні можливості. Розкрито суть поняття про здоров'я людини, проаналізовано вплив стресів на її життя. Охарактеризовано смерть людини у контексті сучасної науки. Наведено сучасні пояснення окремих феноменів людської психіки.

Изложены основы человековедения. Рассмотрены человек как целостная система, в частности, в социальном и космическом целом. Установлены его потенциальные возможности. Раскрыта сущность понятия о здоровье человека, проанализировано влияние стрессов на его жизнь. Охарактеризована смерть человека в контексте современной науки. Приведены современные пояснения отдельных феноменов человеческой психики.

Наведено сучасну теорію розуміння феномену людини в екологічних, біологічних, соціальних і філософських аспектах. Розглянуто людину як космопланетарний феномен. Охарактеризовано взаємодію людини з навколишнім середовищем з урахуванням прямих і зворотних зв'язків даної взаємодії. Висвітлено холістичний підхід до пізнання людини як біоенергоінформаційної системи для спрямованого управління процесами життєдіяльності, оптимізації обміну з довкіллям, створення нових підходів до боротьби з хворобами. Проаналізовано вплив на людину антропогенних і природних екологічних факторів.

Изложена современная теория понимания феномена человека в экологических, биологических, социальных и философских аспектах. Рассмотрен человек как космопланетарный феномен. Охарактеризовано взаимодействие человека с окружающей природной средой с учетом прямых и обратных связей данного взаимодействия. Освещен холистический подход к познанию человека как биоэнергоинформационной системы для целенаправленного управления процессами жизнедеятельности, оптимизации обмена с окружающей природной средой, создания новых подходов борьбы с болезнями. Проанализировано влияние на человека природных и антропогенных экологических факторов.

Обгрунтовано актуальність дослідження сутності людини та її внутрішніх сил як космічно обумовлених. Запропоновано ідею вивчення цієї проблеми в контексті синтезу людинознавчих знань, представлених у різних сферах пізнання - науки, релігії, морально-етичних вчень, філософії, мистецтва.

Досліджено актуальну, але недостатньо досліджену проблему визначення методологічних засад з метою синтезу різних видів антропологічного знання. Обгрунтовано тезу про філософську антропологію як методологію синтезу знань про людину. Відокремлено концептуальні засади цього синтезу. Філософську антропологію розглянуто як особливий різновид філософування - атропологізм. Системне представлення антропології у культурі здійснено завдяки послідовному застосуванню атрибутивного та реляційного синтезів, а саме: у межах атрибутивного синтезу ідеї філософської антропології (філософського образу "конкретного суб'єкта") стають системотвірними властивостями наук про людину, у межах реляційного синтезу методологічні принципи філософської антропології одержують поширення у науках про людину.

Розглянуто історико-філософські передумови зародження акмеології, зокрема, в давньому Китаї та Індії, в періоди античності, доби Відродження, епохи Просвітництва. Проаналізовано акмеологію як нову галузь науки у системі людинознавчих наук та її складових - фундаментальної та класичної акмеології, а також нової науки ХХІ ст. - синергетичної акмеології.

Рассмотрены историко-философские предпосылки зарождения акмеологии, в частности, в Древнем Китае и Индии, в периоды античности, эпох Возрождения и Просветительства. Проанализирована акмеология как новая область науки в системе человековедческих наук и её составляющих - фундаментальной и классической акмеологии, а также новой науки ХХІ ст. - синергетической акмеологии.