Проаналізовано інституційні та договорні механізми міжнародного співробітництва у використанні ресурсів ріки Дунай, висвітлено теоретичні та практичні аспекти цього питання. Досліджено історію формування інституційних і договірних механізмів міжнародного співробітництва із використання ресурсів Дунаю. Висвітлено основні тенденції цього процесу, сформульовано цілісне бачення та визначено особливості їх сучасного стану. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, що регламентують навігаційні та ненавігаційні аспекти використання Дунаю та практику їх застосування, а також судові рішення, що стосуються використання річкових ресурсів ріки Дунай.

  Скачати повний текст

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази та іхтіофауни р. Іршава, розроблено стратегію відновлення її різноманіття в малому гірському водотоці. Зазначено, що іхтіофауна ріки нараховує 38 видів риб і міног (у т.ч. шість занесених до Червоної Книги України) з 13-ти родин, що становить 62 % видового складу та 81 % родини іхтіофауни річок Закарпаття. Проведено районування р. Іршава за морфололгічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни на дві ділянки: гірську та рівнинну. Проаналізовано основні загрози іхтіофауні р. Іршава, які формуються антропогенними та біологічними чинниками. Встановлено, що рибопродуктивність річки становить 9,4 - 16, 4 кг/га х рік. Вперше розроблено та впроваджено стратегію охорони та збереження раритетної іхтіофауни Карпат та доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом її відновлення є штучне відтворення та випуск у гірські водотоки форелі струмкової.

  Скачати повний текст

Розроблено високоефективні методи, моделі, алгоритми та програми для інформаційного забезпечення процесів моніторингу та керування екобіологічною системою ріки. На базі імітаційних досліджень встановлено доцільність використання під час проведення моніторингу і керування самовідновлювальною системою, якою є ріка, двох показників - рівня кисню у воді та його біохімічної потреби. Запропоновановано та реалізовано моделі внутрішнього опису екобіологічної системи ріки на основі прогнозуючого фільтра Калмана - Бюсі, а також штучних нейромереж, проаналізовано властивості кожної з моделей. Вперше розроблено каскадну архітектуру з двох штучних нейронних мереж прямого поширення для послідовної реалізації функцій фільтрації та передбачення.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні реалізоване актуальне науково-практичне завдання: підвищення рівня екологічної безпеки гідросфери через удосконалення басейнового принципу управління екологічною безпекою (на прикладі Західного Бугу в межах Львівської області). Вперше оцінено екологічну небезпеку від забруднень гідросфери в басейні Західного Бугу на основі оцінки характеру профілів концентрацій забруднювальних речовин, ідентифікації джерел екологічної небезпеки та розроблення відповідності бази інноваційних технологій попередження забруднень масиву інформації щодо сформованого поля екологічної небезпеки. Результати моніторингу забруднення води та ґрунтів у басейні ріки Рата засвідчили що основними забруднювальними речовинами, за якими зауважено перевищення норм, є азот амонійний, хром та марганець. Зафіксована відсутність перевищення за цими важкими металами у відібраних пробах ґрунтів свідчить про відсутність акумуляції важких металів у ґрунтах, а отже про відсутність необоротних змін і можливість покращення екологічної ситуації у разі успішного впровадження коригувальних природоохоронних заходів. Ідентифіковано основні джерела екологічної небезпеки та проаналізовано стан екологічної небезпеки в гідроекосистемі Західного Бугу. Основні джерела забруднень гідроекосистеми Західного Бугу ідентифіковані перспективним технологічним та управлінським заходам для мінімізації екологічної небезпеки. Запропоновано метод очищення стічних вод підприємств переробної промисловості невеликої продуктивності від органічних забруднень із 20 використанням реагентних методів (застосування гіпохлориту натрію) та система технічних, організаційних та нормативно-правових заходів щодо мінімізації дифузійних забруднень гідроекосистеми Західного Бугу внаслідок господарської діяльності населення. Ключові слова: екологічна безпека, басейн Західного Бугу, забруднення, профіль концентрацій, очисні споруди, гіпохлорит натрію.^UIn the dissertation research an actual scientific practical task is solved: an increase of level of ecological safety of hydrosphere by means of improvement of basin principle of management of ecological safety (a sample is the Western Bug within the boundaries of Lviv region). The estimation of ecological danger from hydrosphere pollution in the basin of Western Bug was done for the first time and it was based on the estimation of profile character of concentration of pollutants, an identification of sources of ecological danger and a development of conformity of innovative technologies, warning polluting the information array as to the formed field of ecological danger. The scale of water use and the dynamics of discharge of return water in to the surface reservoirs of Western Bug have been analyzed. The decrease of water in the West Bug basin by agricultural enterprises was found out. It was due to the decrease of animal amount in private households and decrease of number of agricultural enterprises where the animals were fed and grown up. The increase in water consumption in the systems of reversible and second usage in the basin occurred at the expense of VP "Dobrotvir TPP" it was resulted by increase of power outlet on the enterprise and drainage of purified sewage for replenishment the system repeatedly consecutive water supply of sludge separation. The character of profiles of Western Bug concentration pollution within Lviv region was investigated. It was found out that a vital excess of pollution level compared to maximum permissible concentration as for chemical oxygen consumption, biochemical oxygen consumption 5, by ammonium ions, takes place on the first creation after getting into the Western Bug from Poltva the flows from Lviv sewage treatment plants which are not properly cleared. Maximum permissible concentration of concentration of dissolved oxygen in the first creation which is lower testifies about the partial transferring of zone of aeration and oxidation of ammonium ions and organic pollution from Lviv municipal sewage treatment plants into the Western Bug – till the third creation (the bottom beat of Dobrotvir reservoir). The results of monitoring of water and ground pollution in the river Rata basin testified that nitrogen ammonium, chrome and manganese are the main pollutants 21 being exceeded. The absence of excess as for the both heavy metals in selected samples of soils shows that there is no accumulation of heavy metals in the soils sampling was stated, it testifies about the absence of heavy metal accumulation in the soils, and therefore it testifies the absence of irreversible changes and a possibility to improve the ecological situation in the case of successful implementation of adjusting environmental measures. The identification of main sources of ecological safety and the analysis of ecological safety condition in the Western Bug hydroecosystem was carried out. The main pollutants of hydroecosystem of the Western Bug were identified by the promising technological and administrative measures for the ecological safety minimization. The strategy of modernization of treatment plant of municipal runoff was carried out. The strategy includes the introduction of anaerobic breakdown of silt, removal of trace elements stage (nitrogen and phosphorus), the rational use of the station area of municipal wastewater treatment. The cleaning method of effluents on the processing industry enterprises of little performance from organic pollution with the use reagent methods (the usage of sodium hypochlorite) and the system of technical, organizational and normative and legal measures minimization diffusion contamination of the Western Bug hydroecosystem because of economic activity of the population have been suggested. Keywords: environmental safety, the Western Bug River basin, pollution, concentration profile, treatment facilities, sodium hypochlorite.

На прикладі Західного Бугу розроблено та реалізовано методичну схему комплексу гідрохімічних досліджень басейну транскордонної річки. Вивчено закономірності формування хімічного складу води, гідрохімічного режиму р. Західний Буг та її приток за фізико-хімічними показниками води, головними іонами, мікроелементами, біогенними речовинами та специфічними забруднювальними речовинами. Уперше оцінено винос хімічних речовин з української та польської частин басейну даної ріки. Одержано характеристики середньорічного та сезонного розподілу стоку розчинених хімічних речовин з водами Західного Бугу. Досліджено особливості часової та просторової динаміки якості річкових вод зазначеного басейну за трьома блоками гідрохімічних показників: сольовим складом води, її еколого-санітарними показниками та специфічними речовинами води токсичної дії. Виявлено характер і ступінь забрудненості річкових вод басейну.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості формування світогляду українців через вияви ставлення до великої Ріки. Уточнено знання щодо культового значення води, давніх звичаїв, обрядів і вірувань населення Наддніпрянщини. Визначено роль Дніпра, яку він відіграв у становленні й існуванні Запорозького козацтва, як об'єднувального чинника українських земель часів козацтва.

  Скачати повний текст

Досліджено драматургічну спадщину І. Сургучова, репрезетовану етапними для його художньої еволюції п'єсами "Торговельний дім" (1913), "Осінні скрипки" (1915) та "Ріки вавилонські" (1921). На підставі вивчення поетики та семантики цих творів з'ясовано, що І.Сургучов-драматург у своїх новаціях орієнтується на традиції І. Тургенєва, Л. Толстого, А. Чехова, М. Горького, а також концепції вітчизняного та європейського літературного модернізму. Зроблено інтерпретацію п'єс І. Сургучова з урахуванням символізації художньої картини світу, зверенення до біблійних і літературних претекстів, суб'єктивації драматургічних колізій і визначено основні принципи синкретичного типу мислення письменника. Зроблено висновок, що художня свідомість І. Сургучова характеризується відкритістю як до суспільно-історичної реальності, так і до буттєвих проблем існування світу та людини.

  Скачати повний текст

Досліджено символіку творів В.Стуса в аспекті екзистенційного світосприйняття, здійснено комплексний аналіз світоглядних філософських констант творчості митця. Доведено, що внутрішня сутність філософських засад поезії В.Стуса є екзистенційною. Досліджено питання термінологічної визначеності символу в його багатовимірності й невичерпності, що породжує множинність смислів, утримуючи в собі значення вищого, сакрального. Здійснено цілісний аналіз числової символіки творів В.Стуса та символів на позначення хронотопу з метою осмислення символічного рівня його поетичного мислення у зв'язку з екзистенційним світосприйняттям. Проаналізовано числову символіку, зокрема, розглянуто числові символи "один" (одиницю, самість - самоту), "два", "три", "сто". Досліджено символи "чужого" й "свого" простору, дороги й перехрестя доріг (перетину) як віртуального місцезнаходження ліричного суб'єкта, топоси урвища, яру, ріки як позначення межового простору. Осмислено концепт "межового" часопростору.

  Скачати повний текст

У дисертації встановлено залежність екоморфічної організації угруповань ґрунтової макрофауни заплавних екосистем від ґрунтових умов та рослинного покриву та оцінити морфологічне різноманіття ґрунтів заплави ріки Дніпро в межах природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський».Встановлені особливості екологічних режимів заплавних екосистем на основіфітоіндикації, порівняно екологічні режими коротко- та тривалозаплавнихекосистем, надано кількісну оцінку альфа-, бета та гама-різноманіття метаугруповання ґрунтової макрофауни, встановлено особливості екоморфічної структури угруповань ґрунтової макрофауни. На основі екоморфічної структури обґрунтовано функціональні ґрупи ґрунтової макрофауни та оцінено механізми функціональної стійкості екоморфічноїструктури угруповань ґрунтової макрофауни. Було показано, що дослідженізаплавні ґрунти представлені глейсолями та флювісолями, якіхарактеризуються різноманітною комбінацією ґрунтових властивостей, щостворює основу для об’ємного охоплення можливих екологічних режимівіснування ґрунтових тварин в заплавних екосистемах. Встановлено, що удосліджених заплавних екосистемах встановлена наявність 109 видів судинних рослин. Рослинні угруповання характеризуються спільними рисамиекологічних режимів, які можна оцінити на основі фітоіндикаційнихпроцедур. Режим змінності зволоження є сприятливим для гідроконтрастофобів, режим кислотності – для субацидофілів, сольовийрежим – для семіоліготрофів, карбонатний режим – для акарбонатофілів,світловий режим є типовим для світлих лісів. Показано, що короткозаплавніекосистеми відрізняються меншими показниками режиму мінливостізволоження, меншим рівнем зволоження, більшим вмістом карбонатів у ґрунтіта меншим рівнем аерації. Екосистеми за умов тривалозплавного режимутакож відрізняються змінністю режиму зволоження, рівнем вмісту карбонатів,режимом зволоження та вмістом сполук азоту. Гама-різноманіттяметаугруповання макрофауни заплавних ґрунтів становить 75 видів, альфарізноманіття угруповання становить 8.76 видів, бета-різноманіття становить 8.58. Амфіценотичність з різним співвідношенням лісової та лучної складових є особливістю тваринного населення заплавних ґрунтів. У гігроморфічній структурі переважають мезофіли, але залежно від конкретних умов гігроморфічна структура може перебудовуватися з перевагою абоксерофільних, або гігрофільних гігроморф. Трофоценоморфічна структураугруповань є мезотрофною зі значною представленністю як оліго- та імегатрофоценоморф, що свідчить про значну варіабельність умов мінерального живлення заплавних екосистем. Мешканці заплавних екосистемє вимогливими до умов ґрунтового дихання і аероморфи представлені аеро- та субаерофілами. У топоморфічній структурі переважають епігейні форми.Доведено, що особливості екоморфічної структури угруповань ґрунтовоїмакрофауни на екосистемному рівні є основою для встановлення типулоїдної,елатеридно-скарабеоїдної (та її карабоїдний деріват), диплопоїдної талюмбрикоїдної функціональної групи. Внутришньоекосистемна диференціація угруповання ґрунтової макрофауни обумовлена неоднорідністю екологічних режимів, яка є наслідком строкатості ґрунтових умов, рослинного покриву та рельєфу. Угруповання ґрунтової макрофауни конкретної екосистеми складається з двох–чотирьох функціональних груп.Провідна функціональна група відповідає номінативному комплексу, існування якого встановлено на основі міжекосистемної диференціації.Мінорні функціональні групи є дериватами інших комплексів, присутністьяких у даній екосистемі є другорядною. Екоморфічна диференціація є механізмом функціональної стійкості угруповань ґрунтової макрофауни умінливих умовах заплавних ґрунтів.^UThe dissertation reviles the dependence between the ecomorphic organizationof soil macrofauna groups of floodplain ecosystems on soil conditions andvegetation cover and assessed the morphological diversity of the soils. The studies were conducted in Dnipro River floodplain of "Dnipro-Orilskiy" Nature Reserve region. The studies allowed to identify features of the ecological regimes of floodplain ecosystems based on phytoindication, compare ecological regimes ofshort- and long-term floodplain ecosystems and assess the quantity of alpha-, beta-, and gamma-diversity of the metagrouping of soil macrofauna. As a result features of the ectomorphic structure of groups of soil macrofauna were indifined.The ecomorphic structure served as base for functional groups of soil macrofaunadefinition and evaluation of the mechanisms of functional stability of theecomorphic structure of soil macrofauna groups. The studies showed that theinvestigated loodplain soils were represented by Gleysol and Fluvisol. That has been described by a diverse combination of soil properties, creating the basis for a volumetric coverage of possible ecological regimes of the existence of soil animals in floodplain ecosystems. Identified that there were 109 vascular plant species in the surveyed floodplain ecosystems. Plant groups were characterized by common features of ecological regimes that may be assessed by phytoindicative procedures.The regime of hydration variability was favorable for hydrocontrastophobes, the soil acidity regime - for subacidophiles, for saline regime - semi oligotrophic, thecarbonate regime - for acarbonatophiles, the light regime is typical of light forests.It has been shown that short-flood ecosystems differed by lower parameters of the mode of hydration variability, lower level of moisture, higher content of carbonates in the soil, and lower level of aeration. Ecosystems under the conditions of a longterm flood regime also differed in the variability of the moisture regime, the level of carbonate content, and the moisture regime and the content of nitrogen compounds.The gamma-diversity of the macrofauna metagroup of floodplain soils was 75species, the alpha-diversity of the group was 8.76 species, the beta-diversity was8.58. Amphicenoticity had a different ratio of forest and meadow components thatfeatures the animal population of floodplain soils. Mesophiles dominated in thehygromorphic structure. But the hygromorphic structure could be rebuilt with apreference for either xerophilic or hygrophilic hygromorphs, depending on specificconditions. The group trophocoenomorphic structure was mesotrophic with asignificant presence of both oligo- and megatrophocenomorphs, that indicatessignificant variability in the conditions of mineral nutrition of floodplainecosystems. Inhabitants of floodplain ecosystems are demanding to the conditions of soil respiration. Aeromorphs were represented by aero- and subaerophiles. Epigean forms dominated in the topomorphic structure. It has been proved that the peculiarities of the ecomorphic structure of soil macrofauna groups at the ecosystem level are the basis for establishing the typuloid, elaterid-scaraboid (and its caraboid derivative), diplopoid and lumbricoid functional groups. The intra-ecosystem differentiation of soil macrofauna grouping was caused by the heterogeneity of ecological regimes, as a consequence of the variety of soil conditions, vegetation cover, and relief. The grouping of soil macrofauna of a specific ecosystem consisted of two to four functional groups. The leading functional group corresponded to the nominative complex. The existence of complex has been found by inter-ecosystem differentiation. Minor functional groups were derivatives of other complexes, presented in this ecosystem is secondary. Ecomorphic differentiation was a mechanism of functional stability of soil macrofauna communities in changing conditions of floodplain soils.

Викладено результати теоретичних і експериментальних досліджень, спрямованих на підвищення безпеки судноводіння в гирлах рівнинних рік, під час плавання та маневрування у вузьких і складних для плавання ділянках рік. Основні дослідження виконано на прикладі Херсонського морського каналу та гирла ріки Дніпро. За отриманими результатами зроблено аналіз стану навігаційних об'єктів. Систематизовано дані та розроблено пропозиції щодо забезпечення безаварійного плавання в гирлових ділянках рівнинних рік. Наведено практичні рекомендації щодо плавання в порт Херсон і застосування методу траверсних відстаней, які забезпечують постійний контроль за місцем розташування судна під час плавання у вузьких місцях з використанням суднової РЛС. Доведено необхідність врахування елементів циркуляції під час маневрування у щільних водах і швартувань.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз та оцінювання чинників грунтотворення в заплаві ріки. Встановлено, що формування структури грунтового покриву заплави ріки Західний Буг відбувається здебільшого під впливом геоморфологічного чинника та віддаленості від русла. Висвітлено причини карбонатності даних грунтів. Особливістю їх морфологічної будови є шаруватість профілю. Визначено тенденцію змін фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей грунтів у напряму від русла ріки до надзаплавної тераси. Запропоновано виділяти в типі алювіальних дернових грунтів підтипи: дернові примітивні, дернові слаборозвинені, короткопрофільні дернові та власне дернові.

  Скачати повний текст

Перший профіль найбільшою мірою відповідає традиційному уявленню про катену: він проходить від найвищого місця території (арена) до найнижчого (заплава), але рельєфне різноманіття території значно збільшує наявність малої ріки Протіч. Її заплава створює альтернативний транзитний та акумулятивний градієнт. Також слід відзначити, що головна частина схилу профілю не повною мірою відповідає транзитному режиму, так як арена складена піщаними ґрунтами, які характеризуються високою фільтраційною здатністю. Тому схилові позиції профілю значною мірою відповідають елювіальним режимам. Акумулятивна частина профілю, розміщена в заплаві р. Дніпро, зазнає більш значного впливу фактора заплавності, ніж акумулятивна частина, яка відповідає заплаві р. Протіч.^UThe first profile is most consistent with the traditional concept of the catena: it runs from the very place of the territory (arena) to the lowest (floodplain). But the relief diversity of the territory significantly increases the presence of the small river Protich. Its floodplain creates an alternative transit and accumulative gradient. It should be noted that the main part of the slope of the main profile does not fully correspond to the transit regime, since the arena consists of sandy soils, which are characterized by high filtration capacity. Therefore, the slope positions of the profile largely correspond to the eluvial regimes.

Геоінформаційна модель, яка пропонується у роботі, спрямована на вирішення таких задач екологічного моніторингу як комплексна оцінка та прогнозування якості річкової води, виявлення тенденцій динаміки гідрохімічних та альгологічних показників, оцінка впливу джерел забруднення на стан річкової води.Розроблена геоінформаційна модель програмно реалізована у вигляді геоінформаційної системи екологічного моніторингу української частини дельти Дунаю. Геоінформаційна модель включає наступні додаткові функції аналізу даних:– виявлення тенденцій змін у часі і короткострокове прогнозуваннязначень показників стану річкових вод;– комплексної оцінки якості річкових вод;– оцінки впливу точкових джерел забруднення на якість річкових вод в локальному і великомасштабному аспектах.Реалізація запропонованої геоінформаційної моделі була здійснена, базуючись на платформі ArcGIS (версія 10.7), у вигляді ГІС моніторингу якості води української частини дельти Дунаю. Аналіз результатів щодо зміни значень індексу Шеннона фітопланктону за чисельністю і біомасою, співпадає із зростанням концентрації марганцю в поверхневих водах. Вплив концентрації марганцю на різноманітність фітопланктону для української частини дельти ріки Дунай був виявлений вперше.Представляється доцільним застосування запропонованої геоінформаційної моделі масиву поверхневих вод під час розробки регіональних ГІС моніторингу якості поверхневих вод, а також для покращення аналітичних можливостей міжнародної спеціалізованої ГІС екологічного моніторингу басейну Дунаю - DanubeGIS.^UThe geoinformation model proposed in the paper is aimed at solving such environmental monitoring tasks as comprehensive assessment and forecasting of river water quality, identification of trends in the dynamics of hydrochemical and algological indicators, assessment of the impact of pollution sources on river water.The developed geoinformation model is programmatically implemented in the form of a geoinformation system of ecological monitoring of the Ukrainian part of the Danube Delta. The geoinformation model includes the following additional data analysis functions:- detection of trends over time and short-term forecastingvalues ​​of river water indicators;- comprehensive assessment of river water quality;- assessment of the impact of point sources of pollution on the quality of river waters in local and large-scale aspects.The implementation of the proposed geoinformation model was carried out based on the ArcGIS platform (version 10.7), in the form of GIS water quality monitoring of the Ukrainian part of the Danube Delta. Analysis of the results of changes in the Shannon index of phytoplankton in number and biomass coincides with an increase in the concentration of manganese in surface waters. The influence of manganese concentration on phytoplankton diversity for the Ukrainian part of the Danube Delta was discovered for the first time.It seems expedient to use the proposed geoinformation model of the surface water massif during the development of regional GIS for surface water quality monitoring, as well as to improve the analytical capabilities of the international specialized GIS for environmental monitoring of the Danube basin - DanubeGIS.

Адаптовано теоретичні та методичні розробки з використання конструктивно-географічних засад оптимізації природокористування щодо басейнової системи ріки. Визначено ступінь антропогенної трансформації геосистеми басейну ріки та побудовано тематичну карту в масштабі 1:200 000 "Антропогенне навантаження в басейні ріки Західний Буг на території Волинської області". Обгрунтовано особливості та закономірності просторово-часового розподілу забруднювальних речовин у поверхневих водах басейну Західного Бугу в межах Волинської області з використанням програмного забезпечення SURFER і Maplnfo. Вдосконалено підходи щодо розробки комплексних оптимізаційних заходів для покращання екологічного стану річкового басейну шляхом вибору загальногеографічного підходу як пріоритетного напряму відновлення природних ресурсів. Розроблено комплекс адресних оптимізаційних заходів з управління природокористуванням у басейнових системах і створено серію з шести тематичних геоекологічних карт у масштабі 1:100 000 для басейнів приток ріки Західний Буг у межах Волині.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію права ненавігаційного використання міжнародних водотоків як нової, що динамічно розвивається, галузі сучасного міжнародного права. Здійснено комплексний аналіз основних і допоміжних джерел права міжнародних водотоків (ПМВ), визначено юридичний зміст категорій і термінів, важливих для встановлення видів правовідносин галузі міжнародного права, що формується. Проаналізовано у порівнянні різнорівневі міжнародні угоди, що регулюють питання ненавігаційного використання міжнародних водотоків. Розроблено концепцію норм і нормативних комплексів, що мають полісистемний характер та визначають зв'язок галузі, яка формується, з ціннісними пріоритетами сучасного міжнародного права. Обгрунтовано найбільш ефективні моделі двох-, трьох- та багатостороннього урегулювання питань розподілу та використання регіональних міжнародних водотоків близькосхідного регіону на підставі аналізу ізраїльсько-палестинських, йордано-ізраїльських договорів 1990-х рр., існуючих проектів міжнародно-правового регулювання водного конфлікту на близькому Сході та зіставлення результатів аналізу з сучасним рівнем розвитку ПМВ. Створено концепцію двоступеневого вирішення проблеми встановлення міжнародно-правового статусу спільних водних ресурсів країн басейну ріки Йордан. Наведено концепції, пропозиції та модель багатосторонньої екологічної конвенції з охорони, захисту та відновлення рік Йордан і Ярмук.

  Скачати повний текст

Надано комплексну еколого-гігієнічну оцінку санітарним проблемам водного джерела за умов антропогенної взаємодії Бєлгородського (Росія) та Харківського (Україна) регіонів. Установлено, що пріоритетно значущим чинником для здоров'я населення та санітарного стану водойми є хімічна складова загального антропогенного забруднення водойми. Науково обгрунтовано та розроблено гігієнічні нормативи (ГДК) щодо наявності у воді 32-х пріоритетних хімічних забруднювачів верхів'я ріки Сіверський Донець. Обгрунтовано гігієнічні заходи з оптимізації умов водокористування населення Харківського регіону. Надано експериментальне обгрунтування гігієнічної ефективності електроімпульсної технології водопідготовки. На молекулярно-організменному рівні обгрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель біохімічних механізмів формування патогенетичних порушень в організмі експериментальних тварин внаслідок впливу хімічних забруднювачів водойми. Визначено моніторингові біохімічні кореляти для гігієнічної донозологічної діагностики шкідливого впливу на організм пріоритетних хімічних забруднювачів водного джерела. За результатами досліджень науково обгрунтовано та створено еколого-гігієнічні концепції санітарної охорони оздоровлення верхів'я Сіверський Донець та гігієнічної донозологічної діагностики шкідливого впливу на організм хімічних забруднювачів водойми. Розроблено програму гігінієнічного моніторингу стану водойми - верхів'я ріки Сіверський Донець, заходів з його оздоровлення, оптимізації умов водокористування населення та гігієнічної донозологічної діагностики шкідливого впливу на організм пріоритетних хімічних забруднювачів, що рекомендовано для використання під час проведення еколого-гігієнічних досліджень поверхневих водойм в інших регіонах країни.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання впливу гірничо-видобувних робіт на літологію та геологічну будову сучасних донних осадків рівнинних річок. Репрезентативними об'єктами дослідження типу "рівнинна річка - відкритий лиман" обрано р. Інгулець, пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузький лиман. Визначено літологічні характеристики, за якими диференцюються сучасні донні осадки: результати гранулометричного аналізу, питома щільність, вологоємність, загальний вміст магнітного продукту, вміст водорозчинних солей, мінералого-петрографічний склад і вміст важких металів. Установлено, що у верхній і нижній течіях річки літологічні характеристики донних осадків досить однорідні та суттєво відрізняються від зони техногенезу (середня течія ріки, ділянка завдовжки 20 - 25 км). У зоні техногенезу річковий осадок набуває ономальних властивостей, що зумовлено присутністю техногенної складової - шламових частинок залізистих кварцитів розміром 0,15 - 0,074 мм. Це дозволило поділити зазначені зони на природно-антропогену, техногенну та техноплагенну. Розроблено методику відбору проб сучасних донних осадів, яка використовується для моніторингу літології субаквальних осадків у геологічному середовищі антропогенних екосистем.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні геоекологічні дослідження ділянки басейну р. Сіверський Донець у межах Харківщини у районі розташування нафтогазовидобувних і переробних підприємств. Установлено особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення у компонентах басейнової геосистеми. З використанням конструктивно-географічного підходу досліджено вплив абіотичних і біотичних факторів на розподіл нафтопродуктів у грунтах, поверхневих і підземних водах. Здійснено комплексну оцінку геоекологічного стану території басейну з використанням хімічних і біологічних, зокрема токсикологічного, показників. Визначено найбільш забруднену нафтопродуктами територію р. Сіверський Донець та запропоновано природоохоронні заходи з метою відновлення її геоекологічного стану. Розроблено та впроваджено нормативний документ, що регламентує порядок функціонування регіональної мережі спостережень і контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну даної ріки як складового елемента системи екологічного моніторингу Харківщини.

  Скачати повний текст

Наведено оцінку екологічного стану басейнів ріки Західний Буг та її притоків, який є визначальним фактором формування якості поверхневих вод. Визначено рівень антропогенного навантаження на українську частину транскордонного басейну Західного Бугу. Виокремлено підсистеми в екосистемах басейнів малих річок, які зазнали суттєвого антропогенного впливу з метою встановлення першочерговості проведення природоохоронних заходів, спрямованих на їх оздоровлення. Вперше здійснено районування території басейну Західного Бугу за одержаними кількісними та якісними показниками рівня антропогенного навантаження та якістю води, розроблено картосхеми басейну. Згідно з методикою "Комплексної експертної оцінки екосистем басейнів річок" проведено дослідження якості поверхневих вод ріки Західний Буг та її приток. На підставі одержаних результатів встановлено відповідність якості води для різних видів водокористування. Уточнено положення про динаміку формування якості поверхневих вод Західного Бугу та його притоків у порівнянні з віддаленою ретроспективою. Запропоновано заходи щодо оптимізації системи екологічного моніторингу якості поверхневих вод.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню придатності застосування лісотипологічних принципів для класифікації та оцінки лісорослинного потенціалу лучних угідь під час лісомеліорації заплавних агроландшафтів. На основі досліджень, проведених на луках і в лісах заплави середньої течії ріки Сіверський Дінець та її приток у межах Харківщини, встановлено можливість і доцільність застосування принципів лісової типології для екологічної класифікації луків. Охарактеризовано видовий склад та інші особливості луків різних типів трофності та вологості. За місцезростанням вивчені луки поділено на чотири трофотопи, пристосовані до грунтів різного механічного складу та різних генетичних типів. Виділено три гігротопи за зволоженням - від свіжого до сирого. Зроблено кількісну оцінку лучних земель, встановлено рівень їх забезпеченості елементами живлення та вологою, які визначають їх лісорослинні властивості. Показано різницю в пристосуванні луків і лісів до заплави Сіверського Дінця, що обумовлені дренуванням земель та їх водним режимом. Встановлено високу сполучність едафічної сітки Алексєєва - Погребняка зі шкалами багатства-засолення і зволоження Раменського. Оцінено лісорослинний потенціал різних типів луків та охарактеризовано лісорослинні властивості різних типів лучних грунтів. Визначено площі луків, які доцільно відводити під лісорозведення. Надано рекомендації щодо підбору деревних порід для насаджень, створюваних на луках.

  Скачати повний текст