| ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО
|
|
1. | | БОНДАРСТВО
вид деревообробного промислу; виготовлення посуду і начиння (бочок, діжок, барил, цебрів, бодень тощо), що призначаються для зберігання, транспортування та вимірювання рідин або сипучих продуктів; одне з традиційних ремесел |
2. | | ВБРАННЯ
сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло; стиль традиційного одягу відображає соціальну, національну, регіональную приналежність людини |
3. | | ВИБІЙКА
вид декоративно-ужиткового мистецтва; спосіб створення вибивних тканин; для цього використовувалася дерев'яна дошка, на гладкій поверхні якої вирізьблювали декоративні візерунки; дерев'яну форму вкривали рідкою фарбою і притискали до тканини – на тканині залишався відбиток візерунків |
4. | | ВИШИВКА
один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами |
5. | | ГОНЧАРСТВО
давнє ремесло та мистецька культура українців; процес виготовлення керамічних виробів з гончарної глини: посуду, кахлів, іграшок, прикрас, сувенірів тощо |
6. | | ЕМАЛЬ
художній металевий або керамічний виріб декорований тонким склоподібним покриттям |
7. | | ЗОЛОТАРСТВО
вид художньої творчості пов'язаний з обробкою благородних металів; на території України бере свій початок у ремісничому виробництві докиївської доби |
8. | | ЗОЛОТАРСТВО (ІІІ тис. до н. е. –)
художнє ремесло; виготовлення прикрас, сакральних та побутових передметів із коштовних металів (золота, срібла, платини), часто поєднаних з іншими коштовними матеріалами (самоцвітами, перлами, кольоровим склом та ін.) |
9. | | КАМЕЯ
різновид геми, вирізьблене з каменю рельєфне зображення, що виступає над тлом; мистецтво вирізання камей набуло особливого розвитку у стародавній Греції та Римі; найчастіше зображалися боги та відомі особи; найпоширенішими каменями для вирізання були онікс, агат, сердолік; на територію України камеї завозилися завдяки торгівлі із середземноморськими країнами |
10. | | КАХЛІ
різновид художньої кераміки, художньо-декоративна плитка, що використовується для оздоблення печей, стін осель і палаців, фонтанів тощо |
11. | | КИЛИМАРСТВО
стародавній художній промисел; виробництво килимів і килимових доріжок, гобеленів, виготовлених ручним способом на вертикальних рамах-кроснах або горизонтальних верстатах із використанням лляної чи конопляної пряжі-основи та вовняної пряжі для візерунків |
12. | | КОВАЛЬСТВО
обробка металiв способом холодного або гарячого кування; на землях сучасної України вiдоме з часiв трипiльської культури, що значною мірою було зумовлене багатими покладами червоного і бурого залізняка та болотяних руд; високого технологічного i художнього розвитку досягло у перiод Київської Русі |
13. | | КУШНІРСТВО
традиційне ремесло (промисел), яке включало вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї різного одягу; вичинка шкурок (овечих, хутрових звірів) для пошиття верхнього зимового одягу (кожухів, кептарів), головних уборів; альтернативна назва – кожухарство |
14. | | ЛИМАРСТВО
промисел виробництва з вичиненої шкіри ("сириці", "сирівцю", "сировиці", "лимарщини") упряжі для коней, ременів тощо; альтернативна назва – римарство; за кількістю ремісників та обсягом виробництва значно поступалося чинбарству, шевству й кушнірству; майстрів, що займалися лимарством, називали лимарями, шорниками |
15. | | ЛІЖНИКАРСТВО
домашнє виготовлення ліжників (товстих вовняних виробів з об’ємною поверхнею і довгим пухнастим двостороннім ворсом ) і ліжникових виробів ручним способом, важлива галузь ткацтва |
16. | | МОТАНКА
зроблена з тканини вузликова лялька; в основному призначалися для гри, інколи виконували функцію сакрального оберега; майструвалася з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону тощо; хустку наповнювали ганчір'ям, мотком ниток, крупою або травою; етнографи зацікавилися мотанками наприкінці XIX – початку XX ст. – колекція М. Грушевського зібрана в с. Суботові Чигиринського повіту збереглася понині |
17. | | ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС
українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося в селищі Петриківка Дніпропетровської області, звідки й походить назва цього виду мистецтва |
18. | | ПИСАНКАРСТВО
мистецтво декорування яєць традиційними символами, які наносять за допомогою воску й барвників |
19. | | ПЛЕТІННЯ
одне з найдавніших ремесел, вид декоративно-ужиткового мистецтва; для плетіння використовували гнучкі легкодоступні матеріали: лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо; у художньому плетінні широко застосовують стебла соломи із жита і пшениці, а також трав'янисті рослини які ростуть у воді, на берегах водойм і болотах (рогіз, ситник) |
20. | | ПОРЦЕЛЯНА
один із видів тонкої кераміки — білий матеріал; слово походить від староіталійського "porcellana", назви молюска вигляд мушлі якого подібний до справжньої порцеляни; вперше отримана в 620 році у Китаї; в Україні випуск порцеляни організовано наприкінці 18 ст.; розвитку фаянсової й порцелянової справи сприяли великі поклади каоліну на Волині та Чернігівщині де було побудувано низку заводів |
|