АДИГИ (кін. – сер. І тис. до н. е. –) - Туреччина - Росія - Сирія
етнічна спільнота, що об’єднує адигейців, кабардинців, черкесів, убихів та ін.; на тер. сучасної України мешкали в Пн. Причорномор‘ї та Сер. Подніпров’ї

 АЗЕРБАЙДЖАНЦІ - Азербайджан - Іран
тюркський народ, основне населення Азербайджану та значна частина населення півнчіно-західного Ірану

 АРІЇ
стародавні народи індоєвропейської мовної сім'ї, що говорили давньоіндійськими мовами

 БАШКИРИ - Росія
тюркський народ на Південному Уралі і за Уралом; корінне населення Республіки Башкортостан в РФ

 БЕРЕНДЕЇ
плем'я тюркського походження; наприкінці 11–13 ст. населяли лісостеповий кордон Київської Русі від Владимиро-Суздальського князівства до Галицько-Волинського князівства

 БІЛОРУСИ - Білорусь
східнослов'янський народ, основне населення Білорусі

 БОЙКИ
етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат ("Бойківщина")

 БОЛГАРИ - Болгарія
слов'янський народ, основне населення Болгарії

 ВІРМЕНИ - Вірменія
індоєвропейський народ, основне населення Вірменії; говорять вірменською мовою

 В'ЯТИЧІ
об'єднання східно-слов'янських племен у верхній течії р. Ока (прит. Волги); до середини Х століття залежали від Хозарського каганату; після походів князів Святослава та Володимира землі в'ятичів включено до складу Давньоруської держави зі збереженням певної автономії; з XII століття територія об'єднання утворила Чернігівське, Смоленське та Ростово-Суздальське князівства

 ГАГАУЗИ - Молдова
тюркський народ, етнічне ядро якого знаходиться на території сучасної Молдови; в Україні компактно проживають в Одеській області (Буджак)

 ГЕРМАНЦІ
група племен, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї; заселяли Південну Скандинавію, Данію, Шлезвіг; в І ст., проживали на досить обширній території — між Рейном і Віслою, із заходу на схід, між Дунаєм на півдні і Північним та Балтійським морями на півночі; германські племена, як етнос, сформувався на півночі Європи, на Ютландському півострові, півдні Скандинавії та нижньої частини річки Ельба

 ГЕТИ
фракійські племена, споріднені з даками, з якими вони мали спільну мову; жили між Балканами та пониззям Дунаю, в 4 ст. до н. е. просунулися до узбережжя Чорного моря і на лівий берег Дністра

 ГОТИ
східногерманські племена, які протягом епохи Великого переселення народів (IV–VI ст.) відігравали значну роль в історії ранньосередньовічної Європи

 ГРЕКИ - Греція
у стародавні часи – населення Балканського півострова і сусідніх островів (Мала Греція) або земель, які входили до сфери впливу держав, які розташовувались на цих землях (Велика Греція), нині греками прийнято вважати еллінів – народ, основне населення Греції і Кіпру

 ГРУЗИНИ - Грузія
народ картвельської мовної родини, основне населення Грузії

 ГУНИ
тюркомовні кочові племена епохи Великого переселення народів (IV–VI ст.), які мігрували з Азії до Європи

 ГУЦУЛИ
субетнос українців, розселений у південно-східній частині Українських Карпат (Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області)

 ДРЕВЛЯНИ
східнослов'янський союз племен у 6–10 ст. в українському Поліссі

 ЕСТОНЦІ - Естонія
народ фіно-угорської групи, балтійсько-фінської підгрупи; становить основне населення Естонії