АКАДЕМПЕРІОДИКА (2001–)
видавництво Національної академії наук України; спеціалізується на виданні наукових журналів, збірників, фундаментальних монографій, посібників для вищих навчальних закладів, словників, науково-популярної літератури

 АКЛІМАТИЗАЦІЙНИЙ САД ВУАН (1912–1975)
науково-дослідна установа АН УРСР, в якій проводилася інтродукція та акліматизація південних плодових лікарських, технічних, декоративних рослин; у 1975-1976 роках сад було знищено – на місці саду було побудовано два корпуси Вищої партійної школи

 АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ НАН УКРАЇНИ (1918–)
міжвідомчий координаційний центр у справі видавництва документальних джерел

 БІБЛІОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ВУАН (1927–1931)
підрозділ ВУАН (нині Національна Академія Наук України), створений в 1927 р. з метою розроблення всеукраїнського бібліографічного репертуару, обліку українських видань та поширення інформації про них; передумовою створення Бібліографічної комісії стало обговорення питання про унормування бібліографічної роботи на Першій конференції наукових бібліотек УСРР, скликаної за ініціативою співробітників Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського)

 БІБЛІОЛОГІЧНІ ВІСТІ (1923–1931)
фаховий науковий журнал, що видавався Українським науковим інститутом книгознавства; був присвячений питанням бібліографії, бібліотекознавства, бібліофілії, видавництва та друкарства

 БІБЛІОТЕКА ІНСТИТУТУ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК (1926–)
спеціалізована бібліотека Інституту гелогічних наук у фонді котрої представлена література з питань загальної геології, геохімії, мінералогії, петрографії, стратиграфії, палеонтології і палеоботаніки, геології корисних копалин, гідрогеології

 БІБЛІОТЕЧНИЙ ЖУРНАЛ (1925–1926)
професійний щомісячний часопис, що видавався Всенародною бібліотекою України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ) при Всеукраїнській академії наук (ВУАН); випускався на кошти працівників книгозбірні; наступником журналу стало друковане видання "Бібліотечний збірник" (1926–1927)

 ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (1928–)
загальнонауковий журнал, друкований орган Президії НАН України; видання широко висвітлює діяльність НАН України, основні проблеми організації та координації фундаментальних і прикладних наукових досліджень, актуальні питання розвитку науки та інноваційної діяльності, сучасний стан та перспективи досліджень з найважливіших галузей природничих, технічних і суспільних наук як в Україні, так і в світі, повідомляє про досягнення наукових колективів та окремих учених

 ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКИХ ІНСТИТУТІВ (1931–1936)
наукова установа, створена за постановою ЦК КП(б)У на противагу наявній АН УСРР, на той час ще не повністю контрольованій комуністичною тоталітарною системою

 ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (1924–1934)
науково-дослідна та пам'яткоохоронна установа при ВУАН

 ГОЛОВНА АСТРОНОМІЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ (1944–)
астрономічна обсерваторія котра знаходиться у Голосіївському лісі 12 км південніше від центру м. Київ

 ГОЛОВНА РЕДАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ (1927–1989)
українське наукове видавництво у м. Київ

 ДЕМОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ ВУАН (1919–1938)
перша у світі спеціалізована науково-дослідна установа демографічного спрямування; організація інституту стала справжньою подією у світовій демографічній науці, оскільки вона започаткувала в одній спеціалізованій інституції кооперацію зусиль демографів, які раніше працювали, як правило, чи то в складі університетських кафедр соціології, політичної економії та статистики, чи як службовці органів державної статистики

 ДЕРЖАВНИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК ОЛЕКСАНДРІЯ (1793–)
дендрологічний парк розташований на північно-західній околиці м. Біла Церква, найбільший (понад 290 га) архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні

 ДЕРЖАВНИЙ ПРИРОДОЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ (1879–)
один з найстаріших і найбагатших за науковими природничими фондами серед музеїв Європи

 ДОНЕЦЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД (1964–)
науково-дослдна установа НАН України створена для вирішення фундаментальних і прикладних проблем біології на південному сході України

 ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ВУАН (1921–1934)
науковий заклад для вивчення української етнографії, фольклористики, мовознавства, історії і краєзнавства створений у 1921 році Всеукраїнською академією наук (ВУАН); видавала праці з найменш досліджених питань етнографії (жести, міміка, початк. писемність, дит. мова тощо), "Етнографічний вісник" і "Бюлетень Етнографічної Комісії ВУАН", у якому друкували програми для збору етнографічного матеріалу, плани засідань та обговорення доповідей; у лютому 1934 реорганізована в Інститут історії матеріальної культури ВУАН (нині Інститут археології НАНУ)

 ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК (1925–1932)
періодичний часопис Етнографічної комісії при ВУАН; вийшло друком 10 випусків, в яких вміщено близько 150 публікацій із проблем етнографії, фольклористики й краєзнавства; публікував розвідки, огляди, рецензії, статті з етнографії, фольклористики, зокрема музичної та краєзнавства; інформував про діяльність Етнографічної комісії УАН, містив критику й бібліографічні дані краєзнавчої літератури в Україні, матеріали про етнографію народів СРСР, а також ілюстрації та музичні додатки; журнал налагодив тісні зв'язки з широкою мережею етнографічних гуртків і окремих кореспондентів периферії

 ЄВРЕЙСЬКА ІСТОРИКО-АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ (1919–1929)
перша науково-дослідницька академічна установа з проблем іудаїзму на території України; підтримувала наукові контакти з єврейськими установами в Західній Європі; зібрала унікальну колекцію документів із різних аспектів політичного, економічного, релігійного та культурного життя євреїв України, видала серію наукових праць з іудаїзму

 ЖУРНАЛ БІБЛІОТЕКИ АКАДЕМІЇ НАУК УРСР (1946–1947)
науково-практичний часопис; заснований при Бібліотеці АН УРСР (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського); публікувалися статті про науково-бібліографічну та бібліотечну діяльність, матеріальне становище бібліотеки; містилися рубрики: "Критика і бібліографія", "Хроніка", "Видавнича діяльність"; припинив існування у зв’язку зі звільненням Ю. Меженка з посади директора БАН