Тип рерусу:	Книги
	Країна:	Україна
	Мова(и):	Українська
	Назва(и):	БЕНКЕТ ШЛЯХТИ (УРИВОК З ПОЕМИ ІВАНА ФРАНКА "ПОХОРОН")
	Автор(и):	Юш Василій (інсценування) Кулик Іван Юліанович (ред.)
	Дата(и):	1921
	Колекції:	РЕПРЕСОВАНА ЛІТЕРАТУРА - драматургія РЕПРЕСОВАНА ЛІТЕРАТУРА - хронологія - 1917–1933

 Переглянути документ   

Опис документа:

Бенкет Шляхти (уривок з поеми Івана Франка "Похорон") / інсценування Вас. Юша ; за ред. і передм. І. Кулика. – Вінниця: Всеукраїнське державне видавництво, Подільська філія, 1921. – 27, [1] c.

Це видання – інсценізація Василем Юшем уривку з поеми "Похорон" Івана Франка. Як зазначає в передмові Іван Кулик, це лише перша книга з майбутньої "цілої низки п’єс", яку планував видати Всеукраїнський театральний комітет "з метою заповнення, бодай хоч почасти, тієї прогалини в художньо-революційнім та агітаційнім репертуарі нашого театру, яка так міцно дає себе тепер почувати". Уривок відтворює моральні муки Мирона, колишнього ватажка повстанців, який після аргументів Князя відмовився від наступу на шляхту й на святковому бенкеті з нагоди цього почувається "як Юда посеред синедріону". Зрештою, він заявляє, що шкодує про свою зраду й демонстративно залишає бенкет (автор передмови зазначає, що це розходження з Франковим оригіналом). Постановникам інсценізації радиться зробити перед нею вступ для глядачів, у якому спроєктувати персонажів сценки – Князя, Графа, Барона, Генерала та Мирона – на тогочасних польських та європейських «імперіалістів» (Князь, Граф, Генерал), "угодовців"–лібералів (Барон) та представників української (і не лише) інтелігенції (Мирон), які забагато сумніваються. Мораль, яку повинні винести глядачі, в тому, що шляхту "мусимо винищити остаточно, якщо не хочемо припустить їх панування над нами. Всі сили мусять з’єднатись для виконання сього завдання, і ні в кого не може бути вагань вроді тих, що були в Мирона – щоб не прийшлося потім каятись, як і йому <…>". Книга є зразком дидактизму та утилітарності радянського мистецтва, покликаного правильно роз’яснювати "масам" ідеологічні пріоритети. Очевидно, видання потрапило до фонду спецзберігання після 1937 року, коли було страчено редактора й автора передмови Івана Кулика, а його ім’я вилучено з культурного простору.

КУЛИК ІВАН ЮЛІАНОВИЧ