| ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
|
|
1. | | АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ (1991–)
постійно діючий орган, утворений Президентом України для здійснення його повноважень |
2. | | БУКОВИНСЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ (1861–1918)
представницько-законодавчий орган коронного краю Герцогства Буковина; формувався за підсумками виборів на основі станово-майновий принципу на шестирічну каденцію; складався з 30 послів, з 1875-го року – з 31 (послом "за посадою" став ректор Чернівецького університету); важливими робочими органами Буковинського крайового сейму були його постійні Комісії: фінансова, мандатна, правнича, адміністративна, петиційна, шляхова, економічна, депутатської недоторканості тощо |
3. | | ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (1991–)
єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування |
4. | | ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ (1917–)
найвищий суд у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; це касаційна інстанція, у певних випадках – суд першої або апеляційної інстанції |
5. | | ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ (1991–)
єдина централізована система органів державної влади, які відповідно до Конституції та законів України здійснюють обвинувальну, представницьку, контрольно-наглядову функції в державі |
6. | | ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ (1917–1920)
виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою |
7. | | ГОЛОВНИЙ ЛИТОВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ (1581–1795)
найвищий апеляційний суд для шляхетських судів Великого князівства Литовського |
8. | | ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (2010–)
центральний орган виконавчої влади, діяльність якого забезпечує реалізацію державної політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, а також міжгалузеву координацію з питань, що належить до її компетенції |
9. | | ДЕРЖАВНА ДУМА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1906–1917)
законодавчий та перший представницький інститут влади в Росії за всю її історію; вибори до першої Державної думи відбулися на основі нового виборчого закону від 11 грудня 1905, що розширював виборчі права міського населення; з 497-ми депутатів 102 представляли Україну; українські парламентарі вимагали запровадити викладання української мови у навчальних закладах, започаткувати в університетах курси з історії України, етнографії та української літератури; Державна дума четвертого скликання працювала по 25 лютого 1917 р., її засідання призупинені указом Миколи ІІ; розпущена указом Тимчасового уряду у зв'язку з підготовкою виборів до Установчих зборів; остаточно ліквідована декретом Ради Народних Комісарів Радянської Росії |
10. | | ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ (1920–)
національний орган статистики України, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України |
11. | | ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ (2012–)
один з центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню |
12. | | ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ (2014–)
центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів |
13. | | ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО УКРАЇНИ З УПРАВЛІННЯ ЗОНОЮ ВІДЧУЖЕННЯ (2014–)
центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України |
14. | | ДЕРЖПЛАН УРСР (1921–1990)
респубілканський орган, який здійснював загальнодержавне планування розвитку економіки республіки та контроль за виконанням народно-господарських планів в УСРР–УРСР |
15. | | ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1918–1920)
найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки |
16. | | ЗАКОНОДАВЧА КОМІСІЯ 1767–1768 (1767–1768)
тимчасові колегіальні органи в Російській імперії XVIII століття, які скликалися для систематизації законів |
17. | | ЗЕМСТВА (1864–1918)
загальні виборні органи місцевого (земського) самоврядування з розпорядчими (губернські та повітові земські збори) та виконавчими (губернські та повітові земські управи) функціями в Російські імперії |
18. | | КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ (1990–)
вищий орган у системі органів виконавчої влади, що здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим і місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює їхню діяльність |
19. | | КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД (2002–)
складова частина Верховного Суду, що здійснює касаційне провадження в адміністративних справах в Україні; до судової реформи 2016 року був самостійним судовим органом (Вищий адміністративний суд України), що очолював систему адміністративних судів держави |
20. | | КОМІТЕТ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ СРСР (1917–1921 ВЧК, ВУЧК, 1922–1933 ДПУ, ОДПУ, 1934–1946 НКДБ, НКВС, 1946–1953 МДБ, 1954–1991 КДБ)
на органи КДБ СРСР покладалися функції розвідки, контррозвідки, політичного розшуку, дізнання та слідства. |
|