КАМ’ЯНА МОГИЛА ( 24 тис. до н. е.–12 ст.)
пам'ятка геології і археології розташована у Запорізькій області; пісковиковий пагорб, в гротах і печерах якого містяться кілька тисяч петрогліфів; Кам'яна Могила – єдине місце в світі, де зосереджені малюнки, датовані настільки широким історичним діапазоном: від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя

 БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ ( 8 тис. до н. е.–3 тис. до н. е.)
археологічна пам’ятка, найбільше укріплене поселення Європи доби раннього залізного віку

 ПОСЕЛЕННЯ ШАНКІВ ЯР ( 6 тис. до н.е.–15 ст.)
пам'ятка археології в Демидівському районі Рівненської області; розташоване на північно-західній околиці села Хрінники, в урочищі Шанків Яр, яке утворене лівим берегом Хрінницького водосховища; найбільш ранні знахідки в урочищі Шанків Яр датуються ІV тисячоліттям до н. е. (мідний вік), а заключні етапи заселення цієї території датуються середньовіччям і охоплюють період від VІІ—VІІІ ст. до ХV ст.

 ДНІПРО-ДОНЕЦЬКА КУЛЬТУРА ( 6–3 тис. до н. е.) - Білорусь
група археологічних культур доби неоліту; була розповсюджена у Подніпров'ї, Лівобережжі, Поліссі та Білорусі

 БУГО-ДНІСТРОВСЬКА КУЛЬТУРА ( 6–4 тис. до н. е.) - Молдова
археологічна культура доби неоліту; поширена на території Молдови та Правобережної України між течіями рік Прут (приток Дунаю) та Інгул (приток Південного Бугу)

 ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА ( 5–4 тис. до н. е.) - Молдова - Румунія
археологічна культура доби мідно-кам’яного віку та початку бронзового віку, частина трипільсько-кукутенської спільності, пам’ятки якої відомі на території Молдови, Румунії та України; назва походить від назви села Трипілля на Київщині (у "розширеній" назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень)

 ЛУКА-ВРУБЛЕВЕЦЬКА ( 4 тис. р. до н. е. –)
батошарова пам'ятка біля колишнього с. Лука-Врубловецька Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької області; найбільш досліджений шар містить залишки поселення трипільської культурі, досліджені також культурні шари скіфського часу та черняхівської культури

 ЯМНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ ( 3–2 тис. до н.е.)
репрезентує початок раннього бронзового віку на теренах Північного Причорномор’я; поширена в степовій та лісостеповій зонах Східної та Центральної Європи, від Приуралля на сході до Балканського півострова на заході; назва походить від типу поховальних споруд – ям під курганними насипами

 ГІНЦІВСЬКА ПАЛЕОЛІТИЧНА СТОЯНКА ( 13–15 тис. до н. е.)
археологічна пам’ятка періоду пізнього палеоліту; знаходиться в селі Гінці Лубенського району Полтавського області, на берегах річки Удай; занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

 САБАТИНІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 15 ст. до н. е.–13 ст. до н. е.)
археологічна культура пізнього бронзового віку, поширена в степовій смузі Північного Причорномор’я від Дунаю до Приазов’я та північного Криму

 СТЖИЖОВСЬКА КУЛЬТУРА ( 18–16 ст. до н.е.)
археологічна культура бронзового віку; поширена у східній Польщі і західній Україні (Волинь); назва – від поселення біля м. Стжижув (Підкарпатське воєводство, Польща)

 БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 11 ст. до н. е.–9 ст. до н. е.)
археологічна культура осілого населення пізнього бронзового віку, яка була поширена на території України між Дністром і Дніпром

 ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА ( 12 ст. до н. е. –8 ст. до н. е.)
археологічна культура перехідного періоду від бронзового до раннього залізного віку; поширена в лісостеповій смузі Правобережної України між Дніпром і Дністром, окремі пам’ятки відомі на Лівобережжі в басейнах Ворскли та Орелі

 НЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ ( 9 ст. до н. е. – 5 ст. до н. е.)
городище поблизу м. Немирів, по обидва береги р. Устя (притока Пд. Бугу); належить до східноподільської групи культур скіфського часу

 ПАСТИРСЬКЕ ГОРОДИЩЕ ( 7 ст. до н. е. – 8 ст.)
городище площею близько 25 га із шарами скіфського та ранньосередньовічного часу, розташоване по обох берегах р. Сухий Ташлик у Смілянському районі Черкаської області; мешканці Пастирського городища ранньосередньовічного часу переселилися в Придніпров'я з території Подунав'я; це були нащадки слов'ян, які в VI–VII століттях колонізували Нижнє Подунав'я та північно-східну частину Балканського півострова

 ТРАХТЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ ( 7 ст. до н. е. –)
поселення ранньоскіфського часу на високому правому березі Дніпра між с. Трахтемирів і с. Зарубинці

 ПОЄНЕШТИ-ЛУКАШІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 3 ст. до н. е. – 1 ст. до н. е.) - Молдова - Румунія
археологічна культура, що займала Карпато-Дністровський регіон у міжріччі Дністра, Пруту й Сірету (обидва – притоки Дунаю); зараз відомо близько 200 поселень, могильників і окремих знахідок, із них в укрпїнському Подністров'ї – до 40 пунктів

 НОГАЙЧИНСЬКИЙ КУРГАН ( 1 ст. до н. е.–)
сарматський курган; знаходиться в Нижньогірському районі АР Крим

 ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА ( 10–5 ст. до н.е.)
археологічна культура пізньої доби бронзового віку – початку раннього залізного віку; назва походить від місцевості Гальштат (Австрія), де досліджено стародавні соляні копальні; в Україні носіями культури були племена Гава-Голігради культури, які, рухаючись із Тисо-Дунайського регіону через Карпати, оселилися на території Західної України; під сильним впливом перебували лужицька культура, висоцька культура, чорноліська культура

 ПШЕВОРСЬКА КУЛЬТУРА ( 3 ст. до н. е. – 5 ст.) - Польща - Словаччина
археологічна культура залізного віку; ареал культури — центральна і південна Польща: верхів'я річки Одра (Сілезія), горішня і середня Вісла (Мала і Велика Польща); Східна Словаччина (Південна Лемківщина); горішня Тиса (українське Закарпаття і Мармарощина); горішній Дністер (Галичина); сформувалася в результаті злиття зайшлих германських племен, які мали кельтизовану культуру, і місцевих носіїв поморської культури