Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд - для англійців, Сорбонна - для французів, Карловий університет - для чехів, Ягеллонський - для поляків.

Т. 2 : 1815-1835. - 1904. - 1166 с.

У книзі грунтовно досліджується стан та розвиток освіти в Україні від 15 до початку 19 ст. Зокрема вивчаються такі питання, як виникнення братських шкіл, братська школа в Києві, Києво-Могилянський колегіум та академія, відкриття Київської духовної семінарії 1819 р.

Даний фундаментальний бібліографічний покажчик відображає історію найстарішого вищого навчального закладу України за 200 років його існування. Покажчик складається з трьох частин та висвітлює історію університету відповідно за 1804- 1917, 1917-1980, 1980-2006 рр. Бібліографічний покажчик буде корисний усім, хто цікавиться історією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, розвитком науки в Харківському університеті й в Україні, історією вищої освіти, становленням та розвитком журналістики і художньої літератури в Україні. Покажчик приверне увагу і тих, хто хоче довідатися про створення і подальше існування таких відомих закладів міста Харкова, як астрономічна обсерваторія, ботанічний сад, зоопарк, художній музей, музей природи та ін. Читач, який вивчає історію інших харківських вузів, зокрема Харківського медичного університету та Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, знайде у покажчику багатий матеріал про їх історичне коріння.

Кн. 1. - 1910. - 33 с.

  Текст у форматі PDF 1.40 Мб

У монографії на основі аналізу документів Центрального державного історичного архіву України (м. Київ), Державного архіву міста Києва, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Державного архіву Одеської області, Державного архіву Харківської області, Державного архіву Російської Федерації (м. Москва), а також опублікованих джерел, уперше здійснено спробу узагальнюючого дослідження міжнародних зв’язків Харківського, Київського й Новоросійського університетів у царині гуманітарних і природничих наук другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Особливу увагу приділено науковим відрядженням вітчизняних учених до провідних наукових центрів Німеччини, Франції, Австро-Угорщини, Італії, Великої Британії, Бельгії, Швейцарії та інших країн. У контексті загальноєвропейського культурного розвитку висвітлюються питання міжслов’янської наукової співпраці. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією європейської культури та міжнародних відносин

Т. 3 : Universities in the nineteenth and early twentieth centuries (1800–1945). - 2004. - 774 p.

Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд — для англійців, Сорбонна — для французів, Карловий університет — для чехів, Ягеллонський — для поляків.