В монографии обсуждаются энергетические аспекты эволюции биосферы, как единой экологической системы. В качестве важных движущих факторов такой эволюции рассматриваются колебания потока энергии Солнца, доступной для использования биосферой. Вид Homo sapiens отличается от всех иных биологических видов тем, что его экологическая ниша в значительной степени определяется не только его биологией, но зависит также от знаний и навыков, передающихся негенетическим путем. Из этого следует, что особенности информационного обмена между людьми определяют многие черты эволюции экосистем, в функционировании которых участвует человек. Такие экосистемы названы энтоэкосистемами. В работе обсуждается проблема оценки ценности информации, рассмотрены простые математические модели, предлагается несколько гипотез, описывающих новейший информационный этап эволюции биосферы. Для специалистов и студентов в области естественных наук и широкого круга читателей, интересующихся проблемами эволюции.

Информативные ответы на все вопросы курса «Экология» в соответствии с Государственным образовательным стандартом.

В учебнике, подготовленном учеными и преподавателями 19 стран, рассматриваются теоретические и практические вопросы формирования устойчивого развития. Раскрываются содержательные основы и различные формы подачи материала для обеспечения дисциплин по устойчивому развитию.

В книге освещены общие положения о микромицетах как компонентах экосистем, их биологическая функция в процессах превращения сложных веществ. Обсуждаются результаты многолетних исследований микофлоры неокультуренных и окультуренных почв, ризосферы важнейших сельскохозяйственных растений и лесных пород. Приводятся данные о распространении и физиологических особенностях отдельных экологических и таксономических групп микромицетов, а также освещается их роль в процессах трансформации органического вещества в почве. Для микробиологов, химиков, биохимиков, преподавателей и студентов биологических факультетов вузов.

В середине 80-х годов XX века английский биолог Руперт Шелдрейк выдвинул революционную теорию морфогенетических полей. Согласно его гипотезе, все природные системы — от кристаллов до растений и животных, включая человека и весь человеческий социум, — обладают коллективной памятью, определяющей их поведение, строение и внешние формы. В своем новом бестселлере Шелдрейк продолжает развивать свои идеи, но в еще более доступной и увлекательной форме. Общность сознания, лежащая в основе его теории морфогенетических полей, помогает ему не только объяснять различные паранормальные явления, такие, как телепатия или телекинез, но и вовлекать читателя в увлекательные эксперименты, связывающие воедино теорию с практикой.

В учебном пособии изложены фундаментальные вопросы использования биологических методов очистки окружающей среды от техногенных загрязнений и переработки отходов. Описаны природные экосистемы, основные закономерности их формирования и функционирования. Даны представления о приоритетных антропогенных загрязнениях (химических, биологических), путях их миграции в окружающей среде, абиотической и биологической трансформации. Описаны свойства микроорганизмов-биодеструкторов, методы их селекции и закономерности функционирования в природных средах. Рассмотрены закономерности биотрансформации органических ксенобиотиков, природных полимеров, соединений азота, серы и металлов. Для студентов, обучающихся по специальности «Биотехнология» и направлению подготовки «Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов», а также для преподавателей школ, колледжей, вузов, научных работников, инженеров-технологов и специалистов.

Запропонований підручник охоплює найважливіші проблеми загальної та сучасної екології. Він охоплює найважливіші проблеми сучасної екології. Розглянуті основні проблеми, які виникли у взаємовідносинах людини і природи в індустріальний період розвитку цивілізації та можливі шляхи їх подолання. Розглянуто: демографічний вибух XX сторіччя і урбанізацію, екологічні процеси змін навколишнього середовища, економічні наслідки забруднення та його вплив на стан біосфери і здоров'я людей, питання раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, умови подальшого функціонування системи «Суспільство - природа» і взаємодій різних системи всесвіту.

У навчальному посібнику розглядаються теоретичні і методичні основи екологічного менеджменту. Викладаються механізм управління якістю навколишнього середовища, екологічна експертиза проектів, екологічний аудит, екологічне страхування, екологізація суспільного виробництва. Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, практичних працівників, фахівців у галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

Экология ландшафтов – это активно развивающаяся интегральная отрасль науки, образовавшаяся на стыке географии и экологии. В своих исследованиях она активно использует геосистемный и экосистемный подходы, а также характеризуется широким охватом явлений и процессов, свойственных как самой природе, так и обусловленных взаимодействием с нею человеческого общества. При этом экология ландшафтов стремиться показать экологические особенности функционирования, динамики и устойчивости ландшафтов. Для экологии ландшафтов характерно значительное внимание к влиянию на современные ландшафты внешних, особенно антропогенных факторов.

Дисципліна «Стратегія сталого розвитку» належить до циклу дисциплін спеціальної професійної підготовки магістрів екологів. Об єктом вивчення є: -основоположні закономірності розвитку системи Природа-Суспільство для забезпечення прогресу цивілізації за умов збереження несучої здатності біосфери; -принципи міжнародної, державної політики сталого (стійкого,збалансованого) розвитку; -конкретні завдання, які має вирішувати міжнародна спільнота, держава Україна для забезпечення належної якості життя в гармонії з природою, для визначення і реалізації стратегії сталого розвитку. Сприйняття навчального матеріалу забезпечується дисциплінами гуманітарного і природничо-наукового циклу (філософія, соціологія, математична статистика, інформатика, інформаційні системи, загальна екологія) та циклу професійної екологічної підготовки (теорія екосистем, екоменеджмент, урбоекологія, техноекологія, природоохоронне законодавство та ін..). Дисципліна має формувати знання, методологію, світогляд, необхідні для прийняття рішень в процесі професійної діяльності згідно з означенними принципами стійкого розвитку і стратегічними глобальними, регіональними, локальними завданнями, а також з тактичними завданнями, означенними в програмах дій на конкретні періоди розвитку, в основу яких покладені ідеї рівності всіх поколінь, людей в кожному поколінні, оптимального використання потенційних можливостей суспільства і природи.

У самому загальному виді її предмет - структури і процеси, стратегії виживання, властивості і сторони, включаючи соціальні змінення та конфлікти, котрі виникають у ході усе більш масштабної і глибокої «соціалізації природи». Проте головним об`єктом уваги екологічної діяльності стає структура і динаміка мікро-, макро- і мегасистем, тобто соціобіотехнічних систем, оскільки сьогодні вже не має природи поза суспільства, а є соціалізована діяльністю людей природа і деформовані середовищним впливом соціотехнічні системи та процеси. Екологічній діяльності властиві процеси диференціації та інтеграції. З одного боку, з`являються нові галузі теоретичного і практичного інтересу виробництва та поширення рисків, не сприймаємих органами чуттів людини, соціальни аспекти екомодернізації, екологічних аварій та катастроф. З іншого - йдуть пошуки фундаментальної інтегрируючої теорії, висхідної до концепції класиків Чикагської школи, до неомарксистської традиції, а також до постмодерністських концепцій (Е. Гіденс, У. Бек, Ф. Бетел, Л. Колдуел, Б. Нортон та інши)

В книге расматриваются оригинальные данные, полученные в ходе многолетних исследований дивергенции вида у рыб с позиций и методами популяционной и биохимической генетики. На сравнительном материале доказиваетсья, что в популярнной организации вида безотносительно к его экологическим особенностями возможно вычленение двух качественно отличающихся уровней структуры. Во-первых, исторически сложившихся, генетически стабильных популяционных систем, соответствующих математическим моделям подразделенных популяций и , во-вторих, структурных компонентов таких систем - более элементарных, подчас весьма изменчивых популяционных единиц, формально соответствующих модели "медлевской популяции". Значення такой организации вида обсуждаеться в связи с проблемами рационального рыбного хозяйства и в эволюционном аспекте.