Наведені деякі ефективні методи підвищення професійної активності працівників з практики вітчизняної та зарубіжної психології управління. Обгрунтовується доцільність створення в бібліотеці соціально-психологічної служби для бібліотекарів та користувачів, визначаються її завдання і напрями роботи. Пропонуються зразкова програма психологічних занять та проект соціально-психологічної служби бібліотеки.

Розглянуто сценарії спеціальних інформаційних операцій, стисло викладено їх методологію та теорію. Проаналізовано підходи до захисту від спеціальних інформаційних операцій та запропоновано можливу систему відповідних заходів. Наведено окремі формалізовані методи, результати дослідження спеціальних інформаційних операцій.

Показано, що особистість, безпека її повсякденного життя усе більше залежить від масової комунікації, що створює для неї свого роду "другу реальність", "суб'єктивну реальність", вплив якої є не менш значущим, аніж вплив реальності об'єктивної. Проаналізовано соціально-психологічну сутність і функції засобів масової комунікації (ЗМК), що реалізуються в суспільстві, а також показано, які суспільні потреби та потреби особистості задовольняють ЗМК та яким чином. Підкреслено, що особливо значущою у даному контексті є потреба особистості в постійному інформаційному зв'язку та постійному надходженні інформації, оскільки вона є необхідною для реалізації особистістю основних цілей своєї життєдіяльності.

Досліджено гендерні особливості формування суб'єктивного образу учасників політичної взаємодії під впливом реклами. На підставі теоретичного аналізу визначено й обгрунтовано змістові та структурні ознаки процесу перцепції різних типів політичної реклами. Вивчено складові соціальної перцепції, емпірично визначено гендерні особливості її процесуальних, інтерпретаційних, оціночних та конативних компонентів. Доведено, що сприймання, оцінювання та інтерпретація молоддю суб'єктів політичної взаємодії, представлених у рекламних повідомленнях, здійснюється за певними оцінними конструкціями. З'ясовано, що гендерні перцептивні схеми впливають на особливості процесу формування суб'єктивного образу учасників політичної взаємодії. Показано, що сприймання, оцінювання та інтерпретація суб'єктів політичної взаємодії, представлених у політичній рекламі, здійснюються за ієрархічними схемами, обумовленими соціальною статтю реципієнта. На підставі емпіричних даних розроблено схему побудови ефективного політичного рекламного повідомлення, що враховує виокремлені гендерні особливості соціальної перцепції.

Висвітлено психологічні засади пропагандистської діяльності на рівні усного міжособистісного спілкування, у сфері функціонування засобів масової інформації. Розглянуто різноманітні методи, способи та прийоми психологічного впливу на громадську думку, світоглядні орієнтації й установки соціальної активності у суспільстві. Наведено рекомендації для підвищення ефективності пропаганди у пресі, телебаченні та радіомовленні. Увагу приділено повідомленням, інтерпретації та закликам як способам пропагандистської дії.

Освещены психологические основы пропагандистской деятельности на уровне устного межличностного общения, в сфере функционирования средств массовой информации. Рассмотрены разнообразные методы, способы и приемы психологического влияния на общественное мнение, мировоззренческие ориентации и установки социальной активности в обществе. Приведены рекомендации для повышения эффективности пропаганды в прессе, телевидении и радиовещании. Внимание уделено сообщениям, интерпретации и призывам как способам пропагандистского действия.

Документальна підбірка ілюструє трагікомічне нагромадження ідей і риторики в агітаційно-пропагандистських прийомах компартійних функціонерів періоду від смерті Леніна до падіння Троцького.

Розглянуто поняття, характерні ознаки та функції масової комунікації (МК), розкрито психологічні наслідки її впливу. Висвітлено теорії, які використовуються в психологічних дослідженнях цього феномену. Описано моделі МК Г. Лассуелла, охарактеризовано елементи її системи. Проаналізовано поняття та типи засобів МК, наведено характеристику радіо, телебачення, преси, Інтернету. Надано відомості про психодинамічну модель К. Говленда, когнітивні моделі Р. Петті - Дж. Качоппо та Ш. Чейкіна. Визначено особливості політичного впливу засобів МК, загальні принципи під час вибору політичних тем. Показано актуальність дослідження аграсії та насильства в засобах МК, розглянуто найпоширеніші психологічні наслідки сприймання сцент аграсії та насильства в них. Досліджено рекламу як специфічний вид МК. Висвітлено теоретичні засади впровадження медіаосвіти в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю959.41/49 + Ф4(4УКР)64 + Ф018

Рубрики:

Форми і засоби масового ідейно-виховного і культурно-освітнього впливу

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Політика та інші сфери громадського життя (інформаційна політика, інформаційна безпека в т. ч.)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання віртуалізації повсякденного життя, масової втечі до несправжніх світів, інформаційного перевантаження, нових потенційно небезпечних (принаймні досі невідомих) феноменів поствіртуальної реальності. Запропоновано концептуальний апарат нової галузі - медіапсихології. Рефлексивне управління описано як модель взаємодії суб'єктів, що опосередковано інформаційно-комунікаційними технологіями. Увагу приділено основним закономірностям впливу медіа на психіку дитини у процесі соціалізації. Розкрито механізми вказаного впливу на прикладі проблеми зростання дитячого ожиріння внаслідок зловживання телераціоном. Запропоновано вікову періодизацію медіаризиків. Проаналізовано проблему зростання агресивності дитячої та підліткової аудиторії. Розглянуто новітні форми жорстокості у віртуальному просторі (кібер-булінг). Введено поняття рефлексивного капіталу спільноти, яке можна використовувати для регулювання дитячих конфліктів і створення системи профілактики цькування у шкільному середовищі.

Подано результати науково-дослідної роботи "Соціально-психологічні аспекти взаємодії інформаційного та освітнього просторів України", що виконувалася лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти протягом 2009 - 2013 рр. Медіапсихологію розглянуто як нову галузь, що інтегрує напрацювання психології та наук із соціальних комунікацій і є концептуальною основою медіаосвіти. Увагу приділено найбільш дискусійним проблемам взаємодії медіа та освіти: візуальному догмату сучасних медіапрактик, проблемам медіанасильства і медіазалежності. На основі емпіричних досліджень виокремлено три прикладні напрями медіапсихології: вікову, педагогічну та сімейну. Виявлено особливості соціалізації дитини під впливом сучасних медіа, запропоновано вікову періодизацію медіаризиків, індивідуально-психологічну типологію медіапрактик старшокласників. У медіапсихологічних дослідженнях розглянуто різноманітні чинники взаємодії сім'ї з медіапростором, зокрема такі як образ сім'ї в українських теленовинах і вплив популярних телесеріалів. Запропоновано модель сімейної медіаосвіти.