Рассмотрены проблемы формирования информационной культуры, ее сущность, понятие и элементы, проблемы информационного общества, описаны новые информационные технологии. Изучено влияние информационной культуры на управление в целом и в частности, информационная культура в системе государственных органов и в управлении экономическим объектом. Проанализировано взаимодействие человека с электронно-вычислительной техникой, рассмотрен диалог в человеко-машинных системах и безопасность человека при функционировании новых информационных технологий, защита информации от несанкционированного посягательства человека.

Исследованы пути повышения эффективности научно-исследовательской и производственной деятельности на основе их информационного обеспечения; раскрыты принципы, прогрессивные формы и методы информационного обеспечения управленческой деятельности, способствующие улучшению технико-экономических показателей предприятий в условиях рынка, информационного сервиса, повышения информационной активности руководителя и специалиста и др.

Рассмотрены методологические основания информационной войны, ее модель, инструментарий воздействия и противодействия. Анализируется практика ведения информационных войн (современные методы пропаганды и контрпропаганды, воздействие на компьютеры и информационные системы) в современных военных конфликтах. Освещаются особенности информационной войны в контексте сопутствующих наук (паблик рилейшнз, имиджелогия и др.), методы анализа массовой коммуникации (контент-анализ, пропагандистский анализ, анализ слухов, анекдотов, "мыльных опер"), а также методы анализа текстов политических лидеров (психологический, мотивационный, нарративный, ролевой и др.).

Сформульована головна мета інформатизації, яка полягає в створенні умов для задоволення інформатизаційних потреб в реалізації прав громадян, органів міської державної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних технологій. Пропонується здійснення інформатизації міста в таких основних сферах: діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, загальносистемне забезпечення, промисловість та енергетика, зв'язок та транспорт, будівельна галузь міста, житлово-комунальне господарство, сфера послуг (об'єкти торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та сервісу), система соціального захисту населення, система охорони здоров'я, наука та освіта, культура та мистецтво, фізична культура, спорт і туризм, фінансово-кредитна сфера. Важливе місце відводиться розгляду питань стосовно удосконалення та подальшого розвитку інформаційної інфраструктури м.Києва, зокрема, створення загальноміської комп'ютеризованої системи інформаційних ресурсів, побудови загальноміської базової мережі передачі даних і комп'ютерного зв'язку та ін.

Викладено погляди на філософське узагальнення проблем впливу інтелектуальної діяльності на соціальні перетворення в житті суспільства та держави. Розглянуто пропозиції щодо створення умов для піднесення рівня інтелекту нації, напрями розвитку науково-технічної інформації як основи передачі досвіду і знань, і одного з важливих етапів науково-технічного прогресу.

Розглядаються актуальні проблеми реалізації конституційного права на інформацію, здійснення інформаційної діяльності в Україні. Значна увага приділяється питанням розробки і впровадження організаційно-правового механізму забезпечення доступу до інформації, правової охорони інформаційних відносин.

Глобальну модель інформації розглянуто як єдину ієрархічну структуру розподіленої інформації, зосереджену в інформаційно-аналітичних центрах проблемно-орієнтованих інформаційних просторів. Сформульовано головну ідею її конструювання. Розглянуто питання створення високоорганізованого інформаційного середовища, його інфраструктури й архітектури. На прикладі проблемно-орієнтованих просторів показано технологію пірамідно-предметно-цільової ієрархічної структуризації, специфічної для розглянутих просторів інформації.

Розглянуто сценарії спеціальних інформаційних операцій, стисло викладено їх методологію та теорію. Проаналізовано підходи до захисту від спеціальних інформаційних операцій та запропоновано можливу систему відповідних заходів. Наведено окремі формалізовані методи, результати дослідження спеціальних інформаційних операцій.

Изложена история и основные принципы информационных войн, освещен асимметрический характер информационного оружия. Рассмотрены коммуникативные аспекты пропаганды и контрпропаганды, особенности использования коммуникативных стратегий, стратегия коммуникации с активным оппонентом и др.

Висвітлено вимоги сучасного суспільства до морально-етичних аспектів відносин учасників інформаційної взаємодії: свободу доступу до інформації, її конфіденційність, доцільність інформаційних потреб, захисту особистості від надмірностей інформаційного споживання й утримання тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.0

Рубрики:

Основні принципи та загальні проблеми науково-інформаційної діяльності

Шифр НБУВ: Ж16928 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання організації малого інформаційного бізнесу в інформаційних підрозділах традиційно некомерційних сфер, зокрема, освіти, культури та мистецтва. Висвітлено види й асортимент інформаційних послуг. Вивчено потреби споживачів у інформаційній продукції. Визначено трудовитрати на випуск інформаційної продукції та її собівартість. Зроблено оцінку економічної ефективності науково-інформаційної діяльності. Наведено основні види продукції інформаційних органів підприємств і організацій, перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв та порядок надання платних послуг цими закладами. Запропоновано систематичний покажчик інформаційних послуг.

Розглянуто стан, проблеми та перспективи інформаційно-аналітичної діяльності, як важливої складової інформаційного циклу. Запропоновано нові напрями вдосконалення цього виду діяльності: системність, ресурси і технології, методологію, координацію, навчання, дієвість рекомендацій, наслідки рішень, зворотний зв'язок, консалтинг, що забезпечать надійну базу для підготовки та прийняття науково обгрунтованих рішень на всіх рівнях управління.

Рассмотрены ключевые аспекты формирования культурной среды современного общества. Особое внимание уделено исследованию феномена информационного общества. Проанализированы культурологические особенности информационного общества. Рассмотрены проблемы гармонизации общества, связанные с управлением информацией как средством и формой структурирования социально-культурного пространства.

Подано характеристику видів і рівнів розвитку технологій. Виокремлено інформаційні технології за функціональними формами.

Приведена характеристика видов и уровней развития технологий. Проведено деление информационных технологий по функциональным формам.

Розглянуто формування сучасної теорії інформаційного суспільства у межах загальної концепції постіндустріалізму. Наведено практичні висновки з даної теорії для країн СНД за умов домінування в них поглядів про необхідність реформ з побудови середньорозвинутого капіталістичного суспільства за стислий проміжок часу.

Викладено результати теоретичних узагальнень і практичні рекомендації побудови ефективного управління у сфері науково-технічної діяльності (НТД) на базі інформаційної аналітики. Висвітлено сучасні аспекти науково-технічного прогресу. Доведено, що ефективне управління науково-технічною діяльністю є можливим з використанням інформаційної аналітики для вироблення науково-обгрунтованих управлінських рішень і забезпечення їх реалізації виконавцями.

Изложены результаты обобщений и практические рекомендации построения эффективного управления в сфере научно-технической деятельности (НТД) на базе информационной аналитики. Освещены современные аспекты научно-технического прогресса. Доказано, что эффективное управление научно-технической деятельностью возможно на базе использования информационной аналитики для выработки научно-обоснованных управленческих решений и обеспечения их реализации исполнителями.

Обговорено зміст поняття "інформація", тенденції у тлумаченні інформаційного підходу щодо пізнання природи та людини, проведено його співставлення з еволюційною епістемологією. Викладено суть останньої, головні погляди її фундаторів і сучасних дослідників.

Розглянуто роль інформації в соціалізації трудового процесу за умов формування інформаційного суспільства. Викладено причини взаємозв'язку людини і суспільства, розглянуто соціальну спрямованість трудового процесу за умов впровадження інноваційного шляху розвитку економіки знань, наведено функції, які виконує інформація в суспільному житті. Розглянуто роль науки і ринкового господарювання у сфері соціальної спрямованості праці.

Викладено результати системного аналізу проблеми питань побудови інформаційного суспільства в загальносистемному та національному вимірах. Розглянуто сутність понять "інформація" та "інформаційні знання" в їх функціональному значенні. Викладено деякі методологічні положення та рекомендації відносно процесу побудови інформаційного суспільства.