Розглядаються концептуально-теоретичні засади функціонування журналістики у політичній системі суспільства, зроблено акцент на журналістиці як предметові вивчення і сфері творчої діяльності. Значна увага приділяється розгляду співвідношень теорії і практики, формуванню методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання про закономірності функціонування преси. Висвітлюються системи журналістики у процесі її функціонування і розвитку, у єдності масово-інформаційних завдань при своєрідності окремих частин, видів і типів. Досліджуються проблеми інформаційного забезпечення життєдіяльності суспільства, насамперед становлення суверенної України, адже економічне, політичне і духовне життя України в процесі утвердження її державності передбачає інформаційне забезпечення консолідації суспільства.

Розглянуто основи масового спілкування як духовного єднання та порозуміння. Висвітлено правові засади діяльності українських мас-медіа. Охарактеризовано здобутки та недоліки дослідників української преси. Досліджено проблеми політичного маркетингу в Україні. Проаналізовано роль місцевого телебачення у створенні іміджу політичного лідера. Визначено шляхи оптимізації функціонування преси Збройних Сил України. Викладено концепції функціонування якісної преси в Україні. Розкрито деякі аспекти типолого-технологічних особливостей нових медіа в Україні. Описано принцип історичної ретроспекції як інноваційний змістовий аспект передач Національної радіокомпанії України. Відображено проблеми вивчення історії української журналістики.

Розглянуто актуальну наукову проблему розвитку герменевтики (науки про розуміння та, зокрема, зрозуміння й інтерпретацію) в напрямку до журналістики, а також філологічні аспекти поєднання герменевтики і масового спілкування. Зроблено спробу застосування філології, філософії та історії з метою розуміння того, що таке розуміння.

Вперше у вітчизняній політологічній науці комплексно досліджено глобальні трансформації систем масової комунікації кінця ХХ ст. як нового фактора міжнародних відносин. У контексті революційних змін у галузі новітніх технологій, кабельного та супутникового телебачення та розвитку диджиталізації розглянуто системи мас-медіа на державному, регіональному і глобальному рівнях. Висвітлено роль міжнародних і регіональних організацій у регулюванні відносин у сфері масової комунікації, проаналізовано стан і тенденції розвитку медіа-системи в Україні та заходи щодо її входження у європейський та світовий комунікаційний простір.

Розглянуто питання щодо сучасного стану державного управління в інформаційній сфері та нової державної політики на основі узагальнення теоретичних засад управління, інформації, чинного законодавства, сучасного стану розвитку українського суспільства та його входження до інформаційного суспільства. Обгрунтовано ідею про те, що державна інформаційна політика може слугувати методологічною базою для формування відповідної політики різноманітними державними органами, зокрема, системою органів внутрішніх справ для подальшої реалізації адміністративної реформи в Україні.

На конференції обговорено питання свободи слова, висвітлено роль і місце засобів масової інформації (ЗМІ) у розв'язанні стратегічних проблем творення держави, духовного стану суспільства. Окреслено роль ЗМІ в утвердженні принципів демократизму. Учасниками конференції зроблено висновок: законодавчі акти повинні чіткіше окреслити правове поле діяльності засобів масової інформації, а також слід вжити ряд фінансово-економічних заходів, які б стимулювали діяльність ЗМІ, які сприяють державотворчим процесам, і посилювали б відповідальність тих, хто їм протидіє.

Висвітлюється сучасна ситуація у виданні електронних журналів (ЕЖ) у Сполученому Королівстві, розглядаються формати, що застосовуються для видання ЕЖ, у т.ч. провідних наукових і незалежних. Окреслюються проекти створення інтегрованих служб у рамках Програми електронних бібліотек (eLib). Показано традиційний шлях опрацювання журналів у академічній бібліотеці, який включає відбір, реєстрацію, облік, забезпечення використання, каталогізацію, видрук та збереження. Обговорюються деякі головні проблеми авторського права, які виникають під час реалізації eLib. Аналізуються проблеми ставлення до електронних видань у британських університетах, формування фонду ЕЖ у бібліотеках. Розглядаються питання доступу, змісту, розміщення та навігації матеріалів у ЕЖ, подаються судження щодо переваг і недоліків цих електронних ресурсів.

Розглянуто актуальні питання законодавчого регулювання діяльності українських мас-медіа, журналістські права й обов'язки у світлі Європейської конвенції з прав людини. Висвітлено особливості законодавчого регулювання діяльності комп'ютерних мас-медіа, суспільного і громадського телерадіомовлення, законодавчого захисту від зловживання свободою слова, захисту суспільної моралі в засобах масової інформації, а також законодавчого забезпечення механізму доступу до інформації.

Исследовано влияние средств массовой коммуникации на формирование агрессивного поведения зрителей. Раскрыты механизмы данной взаимосвязи, приведены результаты эмпирических исследований проблемы, осуществленных отечественными и зарубежными специалистами.

Розглядаються особливості функціонування центральної та регіональної преси, діяльності установ (закладів) преси, інформаційних агентств у Сполученому Королівстві, а також телебачення та радіо (незалежне телебачення та радіомовлення, кабельні й супутникові комунікації). Особливу увагу приділено чинному законодавству в цій сфері.

Викладено теорію комунікації. Висвітлено історію виникнення та розвитку паблик рілейшнз. Охарактеризовано зв'язки з громадськістю як сферу наукової та практично-прикладної діяльності. Розкрито методи, прийоми, канали та форми комунікацій з громадськістю та їх специфіку в окремих сферах життя суспільства, зокрема політичній, соціокультурній, економічній та сфері міжнародних відносин.

Рассмотрены методологические основания информационной войны, ее модель, инструментарий воздействия и противодействия. Анализируется практика ведения информационных войн (современные методы пропаганды и контрпропаганды, воздействие на компьютеры и информационные системы) в современных военных конфликтах. Освещаются особенности информационной войны в контексте сопутствующих наук (паблик рилейшнз, имиджелогия и др.), методы анализа массовой коммуникации (контент-анализ, пропагандистский анализ, анализ слухов, анекдотов, "мыльных опер"), а также методы анализа текстов политических лидеров (психологический, мотивационный, нарративный, ролевой и др.).

Запропоновано системний підхід до історії розвитку наукових уявлень про можливості масових комунікацій. Комунікацію розглянуто як обмін інформацією за допомогою символів та образів. Простежено основні етапи розвитку комунікації , пов'язані з розвитком книгодрукування та електронних засобів масової комунікації. Особливу увагу приділено засобам масової інформації як головним каналам отримання та передавання інформації, з'ясовано їх основні соціальні функції . Зроблено висновок про необхідність проведення досліджень у галузі комунікативної політики підприємств.

Работа посвящена анализу методов проведения психологических операций, начиная с первой мировой войны до современности. Показаны информационная кампания и ее составляющие, общие особенности психологической (информационной) операции, манипулятивные возможности масс-медиа, механизмы коммуникативного воздействия в условиях кризисных ситуаций. Рассмотрены международные проекты по воздействию на общественное мнение, пропагандистская практика фашизма, использование механизмов психологических операций в разные исторические периоды.

Розглянуто актуальні проблеми філології, зокрема іноземної, та журналістики. Висвітлено концептуальні питання історії української літературної мови та слов'янської філології в Київському університеті, основні положення теорії оптимальності, завдання та перспективи розвитку нормативного курсу "Лінгвоукраїнознавство". Розкрито особливості функціонування італійської мови у сучасному суспільстві в світлі культурних відносин між Україною та Італією, правові умови діяльності українських засобів масової інформації, деякі аспекти політичного лідерства в державній пресі тощо.

Розглядаються особливості автоматизованих інформаційно-пошукових систем, французької комп'ютерної системи "Мінітель", нових видів переносних комп'ютерів, повідомляється про вплив оптоелектроніки та інших перспективних технологій на удосконалення комп'ютерів і систем зв'язку. Характеризуються комп'ютерні технології у фотографії та кіно, програмні продукти для комп'ютерних видавничих систем, копіювальна техніка, нові телевізійні системи, нові види телеінформаційного обслуговування, програмне забезпечення для автоматизованих телевізійних приймачів. Висвітлюються особливості радіообміну інформацією між персональними комп'ютерами, цифрового звукового мовлення тощо.

Переосмислюються взаємини між демократією та засобами масової інформації. Розглядаються питання походження сучасних ідеалів республіканської демократії та "свободи друку", висвітлюються нові форми державної цензури, транснаціональні медіа-корпорації, розвиток електронних мас-медіа. Характеризуються нові цифрові технології, супутникове мовлення та телекомунікації. Запропоновано принципово нову модель "громадянського мовлення" - модель, яка б допомогла викривати "невидимі" владні структури, приховані суспільні ризики та забезпечувала б справжню співдружність різних способів життя, смаків і поглядів.

Розглянуто специфіку використання інформаційних джерел у журналістському розслідуванні, елементи оформлення сучасного газетного видання, а також структуру публіцистичного тексту. Охарактеризовано вплив гарнітури шрифту на сприймання тексту. Наведено загальну характеристику масової інформаційної діяльності. Проаналізовано деякі аспекти машинного перекладу тексту та особливості мови періодичних видань.

Освещена история развития паблик рилейшнз (ПР), механизмы функционирования ПР в разных сферах: области госуправления, рыночной экономике, общественно-политических отношениях. Рассмотрены механизмы формирования общественного мнения, действие ПР в кризисных ситуациях и при проведении избирательных кампаний, создания имиджа организации и цивилизованного лоббирования. Особое внимание уделено этике ПР.

Рассмотрены основные подходы, общие и конкретные стратегии, а также инструментарий паблик рилейшнз (ПР). Детально проанализированы взаимоотношения со средствами массовой коммуникации, политические перформансы и психологические операции. Значительное внимание уделено коммуникативному пространству. Отдельные главы посвящены наукам коммуникативного цикла, значимым для ПР, а именно: теории аргументации, переговоров и разведки, герменевтики, конфликтологии, семиотики и др.