Викладено різні концепції, що визначають адаптивність особистості за умов соціальної кризи. Визначено види адаптації різноманітних соціальних і вікових груп. Подано психологічну характеристику прогресивних і регресивних адаптантів.

Среди других новых наук, которые начали активное движение по постсоветскому пространству, оказалась и "имиджелогия". Она вызвана к жизни не только новой ролью средств массовой коммуникации, когда общество становится информационным, и теперь появляется информационное оружие. Это также связано с тем, что современное общество становится все более плюралистическим, и каждая из социальных групп начинает защищать свои интересы в информационном пространстве. Они порождают свои имиджи и борются с имиджами своих врагов. Поэтому необходимо владеть методами этой борьбы, которые помогает познать "имиджелогия", а именно: имидж как составляющая современной цивилизации; инструментарий имиджелогии и его использование (эмоционализация, вербализация, дистанцирование и др.); имидж в разных контекстах (имиджи политиков, бизнеса, поп-звезд, организации); персональная имиджелогия; имиджи врагов.

Статья посвящена феномену политической элиты в условиях переходного периода. Рассматриваются этимологические и исторические источники понятий "элита" и "политическая элита". Описываются психологические предпосылки влияния трансформативных процессов на формирование новой элиты. Предложен ряд психологических качеств, обусловливающих успешное функционирование элитных представителей в обществе переходного типа.

Розглянуто питання індоєвропейської духовної традиції в контексті аналітичної психології швейцарського психоаналітика К.-Г.Юнга. Висвітлено роль неусвідомлюваних психічних процесів у політичному бутті, проаналізовано семантику етнокультурних стереотипів та соціально-політичних уявлень.

Рассмотрены вопросы индоевропейской духовной традиции в контексте аналитической психологии швейцарского психоаналитика К.-Г.Юнга. Освещена роль неосознаваемых психических процессов в политическом бытии, проанализирована семантика этнокультурных стереотипов и социально-политических представлений.

Досліджено генезис теорії соціального конфлікту.

Исследован генезис теории социального конфликта.

Genesis of the theory of the social conflict is investigated.

Визначено смислопродукуючі чинники тематизації масової відеопродукції: бойовиків, фільмів жаху, еротики і порнографії у контексті функціонування та розвитку соціальних систем. Проаналізовано історико-соціальні, теоретико-соціологічні та соціально-психологічні проблеми смислопродукуючого впливу відеопродукції даних жанрів на масову свідомість.

Определены факторы психологического воздействия тематизации массовой видеопродукции: боевиков, фильмов ужаса, эротики и порнографии в контексте функционирования и развития социальных систем. Проанализированы историко-социальные, теоретико-социологические и социально-психологические проблемы влияния психологического воздействия видеопродукции на массовое сознание.

Висвітлено поняття "конфлікту" в різних галузях людського знання. Розглянуто наукові підходи щодо вирішення конфліктних ситуацій.

Рассмотрены вопросы взаимоотношения власти и масс в сфере политики. Предложен комплексный подход к раскрытию соотношений понятий "человек-государство", "личность-общество", "гражданин-власть", а также "народ-государство", "массы-общество". Изложены теоретико-методологические основы массового общественного сознания и поведения. Проанализированы особенности формирования гражданского общества, приведены результаты исследования феномена власти. Рассмотрены вопросы политического сознания и политической культуры. Приведены данные социологического исследования по вопросам доверия Президенту, Верховной Раде, правительству.

Приведена общая характеристика теоретических исследований в области конфликтов. Освещена сущность конфликта и конфликтологии. Рассмотрен конфликт как объект изучения и управления. Описаны основные функции и последствия конфликтов. Раскрыты содержание современной методики изучения состояния трудовой конфликтности на предприятиях, стратегия управления конфликтами. Проведена оценка поведения людей в конфликтах. Проанализирована роль общения и стиля руководства в предупреждении конфликтов, приведены общие рекомендации руководителям коллективов по предупреждению конфликтов.

Раскрыта сущность манипуляции сознанием (МС), приведена технология манипуляции как закрытое знание. Проанализированы знаковые системы: языки чисел и образов, мир звуков и запахов. Определены типы (логический и аутистический) и оснащение мышления. Охарактеризованы эмоциональное воздействие как предпосылка манипуляции, а также наука как инструмент МС. Проанализированы средства массовой информации как манипуляция семантики и риторики.

Розкрито політико-психологічні аспекти впливу на електорат у ході передвиборних та виборчих кампаній різних рівнів, сутність базових та диференційних політико-психологічних передвиборних та виборчих технологій, описано їх форми, методи, прийоми і способи. Викладено підходи до організації та функціонування штабу виборчої кампанії.

Раскрыты политико-психологические аспекты влияния на электорат в ходе предвыборных и избирательных кампаний различных уровней, сущность базовых и дифференциальных политико-психологических предвыборных и избирательных технологий, описаны их формы, методы, приемы и способы. Изложены подходы к организации и функционированию штаба избирательной кампании.

Проаналізовано психологічні детермінанти відносин особистості та держави. Визначено раціональні та ірраціональні складові сприймання держави особистістю. Розглянуто особливості аксіологічного виміру держави та його втілення у відповідному правовому та економічному просторі. Наведено емпіричну верифікацію особистісно-психологічних моделей образу держави.

Проанализированы психологические детерминанты отношений личности и государства. Определены рациональные и иррациональные составляющие восприятия государством личности. Рассмотрены особенности аксиологического измерения государства и его воплощения в соответстующем правовом и экономическом пространстве. Приведена эмпирическая верификация личностно-психологических моделей образа государства.

Освещены вопросы осмысления войны как социального явления, её нравственные и психологические аспекты, значимость мира на планете. Приведены результаты проведенного философско-социологического анализа войн, раскрыта причинная основа их возникновения, определена взаимосвязь человечества и войн на разных исторических этапах развития общества.

Розглянуто нові теоретичні, методологічні та соціально-філософські засоби аналізу маніпуляції свідомістю. Висвітлено її сутність та структуру механізмів у сучасному трансформаційному суспільстві. Досліджено раціональні й ірраціональні чинники маніпуляції та механізми такого впливу на людину. Розкрито роль освіти, науки, ЗМІ, інтернету як засобів маніпуляції свідомістю. Окреслено шляхи зняття маніпулятивного впливу.

Рассмотрены новые теоретические, методологические и социально-философские средства анализа манипуляции сознанием. Исследована ее сущность и структура механизмов в современном трансформационном обществе. Освещены рациональные и иррациональные факторы такого влияния на человека. Раскрыта роль образования, науки, СМИ, интернета как средств манипуляции сознанием. Очерчены пути снятия манипулятивного влияния.

Наведено результати науково-методологічного дослідження колективного несвідомого (КН) як глибинно-психологічного чинника рис етнічного менталітету, проаналізовано структуру КН у контексті детермінації менталітету. На підставі аналізу сучасних наукових підходів до розуміння феноменів менталітету, ментальності, закономірностей життєдіяльності етнічних спільнот запропоновано авторський варіант визначення сутності поняття "етнічний менталітет". Розглянуто амплікацію й активну увагу як основні технічні засоби дослідження особливостей КН.

Приведены результаты научно-методологического исследования коллективного неизвестного (КН) как глубинно-психологического фактора черт этнического менталитета, проанализирована структура КН в контексте детерминации менталитета. На основе анализа современных научных подходов к пониманию феноменов менталитета, ментальности, закономерностей жизнедеятельности этнических общин предложен авторский вариант определения сущности понятия "этнический менталитет". Рассмотрены ампликация и активное внимание как основные технические средства исследования особенностей КН.

Виборча кампанія "Президент - 2004" вже увійшла в історію як перемога нових технологій "інформаційної війни" над адміністративним ресурсом. Водночас причини перемоги "помаранчевої революції" тлумачаться по-різному. Більшість фахівців вважає, що рушійною силою було гостре невдоволення населення старою владою та розкол правлячої еліти. Спираючись на міждисциплінарний підхід, здійснено спробу (на перетині соціальної психології, політології, соціології, іміджелогії та виборчих технологій) визначити реальні й віртуальні чинники, що визначили хід президентської кампанії.

Розглянуто особливості соціально-політичних настановлень молоді за умов нинішньої трансформації українського суспільства. Зокрема, такі їх феномени, як політична апатія, соціальна фрустрація, макіавеллізм, досліджуються у взаємозв'язку з особливостями процесу формування соціальних настановлень, що характеризують перебіг змін у суспільній свідомості молоді.

Досліджено взаємозв'язок потреби влади й особливостей політичної свідомості особистості. Зазначено, що боротьба за владу - центральна детермінанта та принцип функціонування політичної системи суспільства. Оскільки відносини "домінування - підпорядкування" можна спостерігати в сім'ї, навчальному, виробничому колективі тощо, то особистість має широкий спектр можливостей задовольнити свою потребу влади. Одержуючи практичне задоволення у сферах далеких від політики, потреба влади, так чи інакше, впливатиме і на особливості політичної свідомості людини.

Розглянуто психосемантичні аспекти політичної свідомості сучасної студентської молоді. Наведено результати авторського лонгитюдного дослідження, проведеного з метою вивчення динаміки політичної свідомості студентів під впливом подій президентських виборів 2004 року.

Висунуто гіпотезу про існування архетипу заборони, що на рівні колективного несвідомого включає механізм блокування певного кола кримінальних практик, які на ранніх етапах соціогенезу мали доволі широкий вжиток, а зараз розглядаються як "доцивілізаційні" форми поведінки.