Освещены генезис и эволюция астрально-мифологической школы, в частности, концепции эпохи Просвещения, немецкого религиоведения на рубеже ХІХ - ХХ ст. Проанализировано развитие польской астралистики, изучено влияние астралистических концепций на польских свободомыслящих представителей астрально-мифологической школы и литературу по астрологии. Значительное внимание уделено вопросам критики астралистических концепций в польском религиоведении.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-335 + Э37-2 + Э210.364

Рубрики:

Література

Християнство

Релігія та міфологія

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано питання сучасної фольклористики. Розкрито загальні засади та визначальні особливості міфологічного хронотопа як універсальної наджанрової категорії. Увагу приділено диференційним ознакам і одиницям вимірювання міфологічного часу, питанням міфопросторової орієнтації, міфологічним просторовим концентрам.

Проанализированы вопросы современной фольклористики. Раскрыты общие основы и определяющие особенности мифологического хронотопа как универсальной наджанровой категории. Уделено внимание дифференциальным признакам и единицам измерения мифологического времени, вопросам мифопространственной ориентации, мифологическим пространственным концентрам.

Страх розглянуто як невід'ємний атрибут життя. Проаналізовано причини страху в сучасному суспільстві, зокрема глобальне відчуження, зростаючий індивідуалізм, соціальну невлаштованість, політичні негаразди, природні катаклізми. Звернено увагу на міфологічні витоки страху та розглянуто метаморфози міфу, який викликає страх, розглядаючи міф як символ, що несе як психологічне, так і екзистенціально-ціннісне навантаження. Основну увагу звернено на проблему міфотворчості дітей. Обгрунтовано персональність дитячого "страшного" міфу, де герой міфу сам на сам зустрічається з носієм страху. Доведено, що невідома мета дорослої міфотворчості збігається з метою дитячого міфу в уявленні можливості переживати почуття страху під час зустрічі з потойбічним.

Проаналізовано індоєвропейські соціофункціональні архетипи, досліджено загальноіндоєвропейські міфологеми у рефлексії української фольклорної традиції та оригінальні українські міфологеми у контексті загальноіндоєвропейського міфологічного фонду. Установлено, що українські народні думи як органічна складова індоєвропейської народноепічної традиції відбивають загальноіндоєвропейські міфоепічні теми: протиставлення етики героїзму етиці користі (мотив самогубства народів), трьох гріхів воїна. Зазначено, що в українських переказах простежується загальноіндоєвропейська міфоепічна тема "міжфункціонального конфлікту", у масиві українського фольклору - релікти релігійно-міфологічних феноменів, що знаходять численні індоєвропейські паралелі: ковальський варіант основного індоєвропейського міфу, культи священого царя-мага, амбівалетного божества та священного напою, а також уявлення про "магічний жанр".

Досліджено феномен релігійного міфу в соціальному та духовному житті минулого та сучасності. Розглянуто витоки, етапи й особливості ставлення, сучасні прояви функціонування релігійних міфів у житті суспільства. Здійснено релігієзнавчий аналіз феномену міфу від архаїчних форм до сучасних. Процес становлення релігійного міфу взаємопов'язано з явищем проблематизації життєвого світу архаїчної людини, а, отже, і міфів. Дорефлексивні міфи змінюються рефлексивними, які містять сумнів щодо описуваних подій, принаймні у латентному стані. Остаточне формування релігійного міфу відбувається внаслідок формування універсальних релігійних вчень і появи суспільно-економічних криз. Сучасні процеси деміфологізації релігійних міфів взаємопов'язані з їх пристосуванням до сучасних суспільно-етичних цінностей (прав людини).

Наведено тлумачення імен божеств скіфського пантеону, а також деяких найбільш значних персонажів скіфської міфології.

Приведены толкования имен божеств скифского пантеона, а также некоторых наиболее значительных персонажей скифской мифологии.

Дослідження присвячено філософсько-релігієзнавчому аналізу міфологічної свідомості, особливостям її функціонування в сучасному соціокультурному просторі. Міфологізацію свідомості проаналізовано у взаємозв'язку з процесами життєдіяльності сучасного індивіда, зокрема, і в модусі його розуміння як "граючої істоти". Сучасна міфологія, на відміну від міфології прадавньої, - це справжній конгломерат різнорідних елементів, які містять не тільки архаїку, але й квазіміфологічні, раціоналізовані та надідеологізовані елементи. Людське вірування, яке у прадавній міфологічній свідомості засновувалося на безпосередньому чуттєвому відтворенні реальності, у сучасній міфології опосередковане складною системою специфічно раціоналізованих (через обернені форми субстанційних відносин) взаємозв'язків та ідеологією. Масова новітня теле- та радіокультура, що продукується в інформаційному просторі та ЗМІ, захоплення нетрадиційними релігійними культами, відхід від традиційних форм релігійного вірування розглянуто як форми вияву та співпродукту міфологізованої свідомості, спрямованої на стимулювання та продовження подальшого існування сучасної людини в системі десубстанціалізованих суспільних відносин.

Досліджено структуру українського міфу - основи національного менталітету і одночасно форми його вираження як специфічної комбінації і варіації архетипів. У визначеному ракурсі розглянуто репрезентативні етнонаціональні міфологеми, реалізовані в культовій архітектурі, зафіксовані в літописних текстах, філософсько-богословських трактатах, літературних творах, науково-популярних публікаціях. Міфологеми структурувалися як спосіб національної самоідентифікації та артикуляції національної поезії.

Розглянуто культ богині Землі у давньослов'янській міфології. Спираючись на релігієзнавчий, фольклорний матеріал, обгрунтовано особливе місце культу богині Землі у віруваннях давніх слов'ян.

Проаналізовано світосприйняття людини архаїчної культури в різних аспектах, в тому числі в аспекті первинної демістифікації ритуалу в міфомисленні.

Досліджено феномен релігійного міфу. Розглянуто витоки, етапи й особливості становлення, сучасні прояви функціонування релігійних міфів в житті суспільства. Значну увагу зосереджено на з'ясуванні та структурно-функціональному наповненні понять дорефлексивний міф, рефлексивний міф, релігійний міф, міфологізація та міфологемізація.

Изложены данные о мифах, герметизме, алхимии, геомантии, символике библейских имен и семи священных искусств, опираясь на работы целой плеяды французских, немецких, итальянских и английских ученых XVIII - XIX вв. Представлен редкий материал по каббале. Рассмотрена славянская, греческая, египетская, римская, индийская, персидская, финикийская, иудейская, халдейская, германо-скандинавская мифология и мифология других народов. Впервые пантеоны греческих и римских богов представлены в наиболее полном объеме. Дано этимологическое толкование имен богов и героев. Собран богатейший иллюстративный материал - около 1 100 редких картин, рисунков, гравюр.

Выявлены особенности формирования фемининного и маскулинного архетипов в языческой мифологии. Обосновано, как женская и мужская телесности превращаются в архетип. Проанализированы особенности влияния архетипа на формирование гендерных стереотипов у мифологическом сознании наших предков. Для осмысления гендерного наполнения символическо-образной сферы культуры методологически целесообразным является использование теории архетипов К. Г. Юнга. Историко-философское осмысление теоретической репрезентации гендера стало возможным благодаря методологии феминистической критики культуры. Методологически важным для выявления особенностей влияния архетипов на формирование гендерных стереотипов у мифологическом сознании наших предков является разработка теории этноархетипа В. Ф. Ятченко. Доказано, что у мифологическом сознании праукраинцев архетипы не имели строго установленных социальных статусов, а их трансформация в гендерные стереотипы мужского и женского происходила постепенно под влиянием социальных практик на основе эссенциалистских установок с закреплением ведущей социальной роли за мужчинами и второстепенной за женщинами. Доказано, что архетипы анимы и анимуса как чувственно воспринимаемая духовно-онтологическая транседентная реальность, будучи психологически имманентной реальностью, являлись отражением в человеческой душе объективно существующих форм бытия, соединением реального и идеального, космического и психического. В структуре мифологического сознания они Conclusion существовали как неосознанные, но определительные по отношению к материальному миру прафеномены бытия. Они продолжают влиять на современный культурный быт украинцев часто в форме стереотипных представлений о фемининном и маскулинном.

Розглянуто виявлення генетичних зв'язків між соціальною реальністю, міфом та міфологічною картиною світу й містом. Академічна філософія вбачає коріння соціальної реальності в свідомості суб'єкта, й межи його існування об'єктивуються й стають горизонтом існування людини. Міф стає інструментом організації навколишнього світу в соціально значимий простір. Показано, що місто, як місце, де розгортається повсякденність людини, конструюється так само, як і соціальна реальність.

Проаналізовано дослідження Дж. Фрейзера, викладених у його фундаментальній праці "Золота гілка". Дж. Фрейзер - один із засновників антропологічної школи, міфологічні теорії якої стали своєрідним підгрунтям для формування міфокритичної методології XX ст.

Розглянуто окремі аспекти міфології рахування, пов'язаного з його початком. На відміну від інших міфологічних текстів у замовляннях рахуванню підлягають невидимі об'єкти (тілесні органи), що слугує засобом магічного упорядкування і правильного розташування. В цьому контексті знаковим видається концепт "перший", який очолює міфологічну ієрархію числа, тому символізує силу. З поняттям "першого" зіставляються просторові, часові і соціальні парадигми, а також статусні персонажі язичницького пантеону і християнські святі.

На основі аналізу історичних документів (хроніки, літописи, життєписи), релігійних і міфологічних текстів доби Стародавнього світу та Середньовіччя, а також вивчення загадкових природних об'єктів та артефактів на території різних країн здійснено спробу дослідження "езотеричного" знання, в якому простежуються відгуки про міжпланетні контакти в минулому. З'ясовано проблему існування паралельних світів як осередків гіпотетичних позаземних цивілізацій з їх високим рівнем розвитку технологій і феноменологічними здобутками, теоретично здатними забезпечити можливість досягнення інопланетянами земних теренів. Розкрито філософські, культурологічні та природничо-наукові засади дослідження питання міжгалактичних зв'язків.

Дисертація є комплексним культурологічним дослідженням трансформації образів танатичної міфології, зокрема образу "заложних" в українській традиційній культурі від давнини до сучасності. Уявлення про "заложних" розглянуто як багатофункціональний феномен культури; вони є однією з детермінант давньослов’янської культури, корелюють із етіологічною, ціннісною й семіотичною сферами, та є складовою системи культури. Проаналізовано еволюцію уявлень про категорію "заложних" у дохристиянський період, християнську добу, радянський період і в сучасній українській культурі. Визначено фактори та вектори трансформації уявлень про категорію "заложних", що зумовлюють зазначену динаміку. Перший фактор їх трансформації - хрещення Київської Русі, якому відповідає вектор поширення християнства. Другий фактор - політичні й ідеологічні процеси, що відбувалися в Україні протягом XX ст. і пов’язані з приходом радянської влади, якому відповідає вектор процес радикальної секуляризації.

Здійснено релігієзнавче дослідження релігійної безпеки в контексті "релігійні організації - людина - держава". Запропоновано методологічний інструментарій, який уможливлює цілісне обґрунтування критеріїв деструктивного та конструктивного сценаріїв проявів релігійної безпеки та її історичну генезу в контексті сенсоутворюючої осі "сакральне - профанне". Розкрито нові комунікативні контексти обрядово-культових практик. Зроблено оцінку механізму взаємодії релігійних організацій та держави у системі результативність - людиномірність. Увагу приділено побудові гнучкої, адаптивної, відкритої моделі релігійної безпеки, яка б враховувала нормативно-правові, інституційні, ресурсні, інформаційні, ментальні особливості держави.