Проаналізовано ексклюзивні лексичні збіги між індоарійською, кельтською та латинською мовами. Всупереч поширеному погляду на ці лексеми як на пережиток спільноіндоєвропейської доби обгрунтовано думку про більш пізнє їх походження та поширення через арійсько-центральноєвропейські контакти III - II тис. до н. е.

Розглянуто особливості погляду і способи візуальної рецензії, притаманні епосі бароко. Це спроба описати культурну складову зорових досвідів і визначити координати топосів, всередині яких відбувається взаємовплив смислів з візуальними образами.

Ключ. слова: "гомерівська антропологія", гомерівський образ тіла
Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)33-4 + Ю216.22

Рубрики:

Література

Людська природа

Шифр НБУВ: Ж70430 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порушено питання про вичерпаність класичного вірша в українській літературі. На думку автора, мелодійність і ліричність української мови, що роблять її дуже зручною для версифікації, створюють проблему для поетів - нею легко писати, вона не чинить опору, що продукує велику кількість графоманів у сучасній українській літературі. Отже, сьогоднішня українська поетика потребує нових форм і зміни поетичної мови.

Розглянуто вплив байронізму на роман О. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін". Простежено типологічні паралелі між "східними поемами", "комічними поемами", "Паломництвом Чайльд Гарольда" та твором Пушкіна. Особливу увагу приділено зіставленню образу Євгенія Онєгіна з Чайльд Гарольдом. Показано значення байронізму для створення художнього світу "Євгенія Онєгіна" і формування реалістичного методу Пушкіна.

Розглянуто історію дослідження (на підставі археологічних, епіграфічних та нумізматичних джерел) основних божеств Херсонеса Таврійського з часу заснування поліса до початку римського періоду.

Розглянуто питання візуальної насолоди, його розвиток в феміністичній психоаналітичній кінотеорії, тобто як об'єкт критики і руйнування. Деконструйовано феміністичне уявлення про візуальну насолоду, використовуючи фройдівське поняття часткових потягів та лаканівське поняття погляду, а також приклади з кіно.

Проаналізовано основні проблеми, пов'язані з розробкою мікрохронології кераміки післямонгольського часу, сучасний стан дослідженості питання. Узагальнено відомі на сьогодні об'єкти з керамічним матеріалом із розкопок у м. Києві, датовані другою половиною ХIII ст., а також відомості про типологічні особливості керамічних виробів цого періоду.

Роман "Доки ми не дістали облич" К. С. Льюїса (1898 - 1963), англійського письменника та богослова, розглянуто в контексті англійського інтелектуального роману 1950-х років. Проаналізовано жанрову структуру твору - поєднання параболи та псевдоісторичного роману на базі міфологічного сюжету.

Опубліковано та інтерпретовано з культурно-історичних позицій ранньонеолітичні матеріали, добуті за три роки розкопок археологічною експедицією Національного університету "Києво-Могилянська академія" біля с. Добрянка на Черкащині.

Розглянуто сучасні теорії археологічної культури та практику виділення археологічних культур. Проаналізовано типові помилки у ході виділення культур. Запропоновано власну інтерпретацію зрубної спільноти, новотиторовської культури тощо.

Досліджено генетичний вплив акафіста на деякі жанри радянської літератури, втілення елементів його поетики і засобів сакралізації тексту. Дослідники соцреалізму неодноразово писали про його релігійний характер. В роботі зроблено спробу довести цю тезу через порівняння текстів акафіста й літератури радянської доби на структурному та функціональному рівнях.

Висвітлено взаємовплив іспанської й української літератур у період між двома світовими війнами на сторінках часописів "Літературно-науковий вістник" і "Вістник". Визначено роль, яку відіграли ідеї, образи іспанської літератури у формуванні ідеології українського націоналізму.

Розглянуто питання історії вивчення суспільства степових мисливців плейстоцену у 80 - 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХI ст.

Розглянуто історіографію контактів між Київською Руссю та Волзькою Булгарією. Проаналізовано історію та сучасний стан опрацювання нумізматичних джерел. З'ясовано рівень опрацювання конкретного археологічного матеріалу стосовно виявлення змісту та географії комунікаційних шляхів історико-економічних зв'язків між Руссю та Волзькою Булгарією.

Зазначено, що знахідки булав на пам'ятках енеоліту та бронзового віку здавна привертали увагу дослідників. У наукових колах панує тенденція розглядати їх як символічні об'єкти, що позначають владні відносини. Описано колекцію булав, яка зберігається у Національному музеї історії України, запропоновано можливі інтерпретації цього виду археологічних знахідок.

Зроблено огляд основних спільних мотивів у кельтській та скандинавській релігійно-міфологічних традиціях (сюжетних та символьних), пов'язаних зі смертю і Тим Світом. На базі літературної спадщини зроблено спробу прояснити окремі аспекти історико-археологічного матеріалу.

Розглянуто історико-філософський компаративізм і типології філософського знання, що їх пропонує російський релігійний філософ та історик філософії О. Введенський у своїй праці "Нарис сучасної французької філософії" (1894 р.).

Розглянуто екзистенційну проблематику поезій Лесі Українки. Показуючи перегук життя й творчості поетеси, дослідник визначає витоки основних екзистенційних категорій, що присутні у її віршах, поемах і драмах, та їх зв'язок із жанровим вибором.

Розглянуто групу своєрідних археологічних об'єктів з пам'яток періоду пізньої бронзи. Здійснено експериментальну перевірку поширених гіпотез про їх призначення (свистки, деталі флейтових інструментів).