Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

Розглянуто предмет, функції та роль релігії в етнічних процесах. Проаналізовано етнічне та релігійне в реаліях і думці Київської Русі, релігійні основи національного єднання українського народу, церкву як національний феномен. Особливу увагу приділено етнорелігійним проблемам в українській суспільній думці. Охарактеризовано діяльність у даному контексті відомих українських діячів - П.Могили, А.Шептицького, Й.Сліпого, І.Огієнка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка.

Розглянуто проблеми, що негативно впливають на процес етнонаціональної ідентифікації українців, визначено особливості його розгортання, місце і роль визначальних чинників самовизначеності спільноти. Обгрунтовано необхідність врахування комплексу складових етнонаціональної ідентичності у процесі консолідації української нації, розробки етнонаціональної політики, а також розв'язання проблем державного будівництва у перехідний період загалом.

Розглянуто передумови започаткування етнопсихології як науки, історію розвитку етнопсихології в Україні, що бере початок з ХІХ ст. Особливу увагу приділено визначенню поняття "етнос" у концепціях Л.Гумільова, Б.Поршнева, а також поняття етнічної свідомості, самосвідомості, особистості. Висвітлено теоретичні підходи до вивчення етнопсихологічних особливостей: екологічний, біологічний, історичний, культурний, соціально-економічний, діяльнісний, а також методи дослідження в етнопсихології (спостереження, опитування, тести). Значне місце присвячено аналізу таких видів прикладноі етнопсихології, як етнопедагогіка, етноконфліктологія, етнопсихіатрія, етнопсихолінгвістика.

Висвітлено розмаїття етнічної сфери людського буття: систему символів, ритуалів, соціальних стереотипів, міфологічних образів, специфіку національного характеру, статевої та демографічної поведінки.

Агрокультура українського козацтва розглядається в контексті ідей геніальної роботи українського вченого ХIX ст. Сергія Подолинського про працю на землі та розподіл сонячної енергії, яка є єдиним джерелом життя на нашій планеті. Сергій Подолинський доводить величезну, навіть космічну, роль селянства, яке своєю творчою працею на землі нагромаджує й зберігає сонячну енергію. В роботі також досліджуються ідеї Володимира Вернадського - видатного природознавця ХХ ст., який створив вчення про живу речовину та біосферу, що є теоретичним і практичним підгрунтям сучасної екології, та концепцію ноосфери (сфери розуму) - майбутнього періоду розвитку біосфери, пов'язавши в такий спосіб природознавство з історичною наукою.

Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

Розглянуто вплив геополітичного та географічного становищ на формування менталітету, української нації. Доведено необхідність подолання комплексу меншовартості в національно-політичній свідомості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.5(4Укр) + Т3(4Укр)52-283

Рубрики:

Етнографія - Етнічна психологія. Менталітет

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі документальних матеріалів доктора Осипа Мороза висвітлено працю, помисли та прагнення національно свідомої верстви української діаспори у США. Акцентовано увагу на проблемах української ментальності, використанні наукового інтелекту та формуванні єднальної національної ідеї, створенні модерної української нації.

Вміщено тези доповідей провідних науковців та практиків України, Росії, у яких розглянуто питання сучасного стану традиційної народної культури, культурологічні аспекти його вивчення: фактор протидії негативним проявам глобалізації, культурна спадщина в системі цінностей титульного та малих народів в Україні, аспекти методології дослідження сучасного стану традиційної культури, вплив традиційної народної культури на формування особистості, міжнародне адміністративне районування та проблеми вивчення традиційного пісенного фольклору, форми побутування фольклору в сучасному культурному середовищі, історичні тенденції розвитку декоративно-прикладних промислів на Слобожанщині, ритмо-структурні коди музичного фольклору.

На основі систематизації архівних та джерелознавчих матеріалів подаються найосновніші сюжети про створення Всесвіту й Землі, небесних світил, виникнення природних та атмосферних явищ. Переважна більшість оповідного фольклорного матеріалу стосується народного світобачення, в ньому віддзеркалюються давні вірування і міфологічні погляди українського народу на окремі явища повсякденного життя. Особливу увагу приділено висвітленню взаємин людини з тваринним світом у фольклорному відображенні. Підкреслюється, що серед українців був широко розвинений тотемізм, тобто ставлення з особливою повагою до свійських тварин і диких звірів: вовка, кози, коня, корови, вола, пса, кота, павука. Показано, яке місце в українській мітології належить птахам, плазунам та земноводним.

Подано опис основних положень та рухів п'ятнадцяти подільських танців (хороводів, побутових, жартівливих і сюжетних танців). Окремі з них викладено в першооснові, а більшу частину - у обробці хореографів. Наведено опис і малюнки подільських костюмів.

Рассмотрена проблема национальной психологии, в частности, таких ее структурных элементов, как национальный характер, национальное самосознание и чувство. Исследован механизм формирования национального характера, роль в этом процессе этнических установок и стереотипов. Значительное внимание уделено историко-философскому анализу проблемы.

Розглянуто історичну типологію національного інструментарію України, етнологічну основу української рогової музики, а також історичні витоки та функціонування українських музичних інструментальних цехів. Досліджено етнофольклорні джерела української оркестрово-виконавської культури, охарактеризовано національний духовий інструментарій як домінантний засіб українського музичного стилеутворення тощо.

Робота присвячена розгляду національного характеру як одного з визначальних факторів конституювання і розвитку нації. Здійснений філософсько-історичний аналіз концепцій національного характеру. Пропонується концепція соціально-філософського і теоретично-методологічного підходу до феномена національного характеру як до ідеального типу особистості - "людини культури", котрий створюється, відтворюється національною культурою і є бажаним для неї. Розглянуті історичні умови розвитку і особливості українського національного характеру. Особлива увага приділена проблемі формування національної самосвідомості та національного характеру народів Криму.

Розглянуто функціонування орнаментики в етнічній культурі. Орнаменти досліджено як етнокультурну та етномистецьку категорії. Приділено увагу різним аспектам (синхронному та діахронному) побутування орнаментів у культурі; співвідношенню орнаментів етнічних і традиційних; визначенню орнаментики як певного етнічного коду.

Проведено критичний аналіз вияву національної ментальності на грунті розуміння фундаментальних категорій культури людства - віри і свободи, сутнісних ціннісно-мисленнєвих проявів національної свідомості в українській філософії.

Рассказывается о местных природно-исторических святынях: курганах, священных и мемориальных источниках, речках, озерах, болотах, мемориальных и вековых деревьях, исторических местностях (ярах, урочищах, городищах, местах легендарных военных лагерей, городках, остатках древних разрушенных городов). Показано, как использовать народные традиции и религиозные поверья в охране местных природно-исторических святынь, а также рассматриваются практические мероприятия по их охране. Представлен кадастр местных природно-исторических достопримечательностей в г.Киеве и Киевской области.

З урахуванням сучасних наукових поглядів на великому історіографічному матеріалі зроблено аналіз застосувань термінів "менталітет", "ментальність", "свідомість", "національна свідомість". Зроблена спроба простежити головні моменти становлення самосвідомості українського народу, основи його соціально-культурного розвитку.