Досліджено питання вирішення проблеми бідності від часу появи ідеї соціальної держави (Франція першої половини ХІХ ст.) і до сьогодення. Наголошено, що для успішного вирішення цієї проблеми необхідно реформувати економіку та залучати досвід західних країн.

Проанализированы современные концепции и проблемы интеграции с учетом сложностей и противоречий глобализационного процесса. Освещены международные отношения и борьба с отсталостью. Использованы новейшие теоретические разработки, широкий круг оригинальных источников.

Розглянуто проблеми пошуку засобів розв'язання суперечностей між економічним поступом людства і збереженням довкілля. Значну увагу приділено аналізу екологізації науки і техніки, створенню та розповсюдженню екологічно сприятливих технологій.

Розглянуто генезис світоглядних основ екологічної культури, її рівень та необхідність формування за сучасних умов. На основі соціологічних досліджень, статистичних матеріалів, шляхом аналізу рівня екологічних знань, переконань та екологічної діяльності розкрито механізм формування екологічної культури сучасника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 в2|Ф + Ф062

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Політика та проблеми людини (політичне екологія, кліматологія)

Шифр НБУВ: В343492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в українознавстві системно досліджено антропотехногенний пресинг, його історичну генезу, сучасні масштаби, прояви процесів і тенденцій у різних регіонах України, неоднорідність і взаємозалежність показників соціоекологічної кризи в них. Доведено, що внаслідок занедбаності та складності еколого-економічної ситуації реальні зміни до кращого можуть з'явитись лише протягом тривалої історичної перспективи. Проаналізовано вирішальну роль політичних чинників історичної генези та сучасного стану національної екологічної кризи в контексті глобальних політико-екологічних тенденцій і перспектив. Розглянуто вплив державно-імперських суспільних деформацій на розгортання процесів еколого-економічної кризи в Україні. Показано трагічні наслідки та соціально-політичну сутність Чорнобильської катастрофи, відсутність у період незалежної державної розбудови дієвих владних механізмів і сукупної політичної волі екологізувати всі сфери суспільного життя, забезпечити конституційні екологічні права громадян.

Досліджено висхідні принципи формування екологічної політики як вимоги до розгортання знання в систему та основоположну етичну норму. Показано, що міжнародна екологічна безпека зумовлена узгодженими діями у виробленні та втіленні у життя принципів єдиної екологічної політики.

Проаналізовано екологічні пріоритети глобального, регіонального та національно-державного масштабів, розкрито роль природи у системі пріоритетів людства.

Проаналізовано політико-правові основи та особливості сучасної екологічної політики України як критерій її формування та здійснення. Розглянуто питання політико-економічного реформування та екологічної стратегії безпеки, гуманітарні процеси як об'єкти реалізації екологічної політики. Висвітлено міжнародну співпрацю у галузі охорони довкілля суспільних відносин з реалізації національних та глобальних цілей, соціально-економічного розвитку сучасного суспільства. Описано політико-економічні та культурно-світоглядні механізми вирішення екологічних проблем.

Проанализированы политико-правовые основы и особенности современной экологической политики Украины как критерий её формирования и осуществления. Рассмотрены вопросы политико-экономического реформирования и экологической стратегии безопасности, гуманитарные процессы как объекты реализации экологической политики. Освещены вопросы сотрудничества в области охраны окружающей среды общественных отношений по реализации национальных и глобальных целей, социально-экономического развития современного общества. Описаны политико-экономические и культурно-мировоззренческие механизмы решения экологических проблем.

Проаналізовано політику країн-членів ЄС у сфері безробіття, а також ситуацію в соціальній сфері в країнах-кандидатах на вступ до ЄС, зокрема Росії і України, та можливості їх вирішення в контексті європейської інтеграції.

На прикладі України проаналізовано політико-правові засади та особливості сучасної екологічної політики як критерій її формування та здіснення. Охарактеризовано екологічну політику як пріоритетну самостійну сферу суспільних відносин, пов'язаних з реалізацією національної та глобальної мети соціально-економічного розвитку суспільства. Розглянуто питання створення ефективних політико-економічних і культурно-світоглядних механізмів вирішення екологічних проблем щодо забезпечення стійкого розвитку за поступового зменшення, а в кінцевому підсумку і ліквідації негативного техногенного впливу на людину та природне середовище.

На примере Украины проанализированы политико-правовые основы и особенности современной экологической политики как критерий ее формирования и претворения в жизнь. Охарактеризована экологическая политика как приоритетная самостоятельная сфера общественных отношений, связанных с реализацией национальных и глобальных целей социально-экономического развития современного общества. Рассмотрены вопросы создания эффективных политико-экономических и культурно-мировоззренческих механизмов решения экологических проблем для обеспечения устойчивого развития постепенного уменьшения, а в конечном итоге и ликвидации негативного техногенного влияния на человека и природную среду.

Уперше в українознавстві висвітлено вирішальну роль політичних чинників історичної генези та сучасного стану екологічної кризи в контексті національних і глобальних політико-екологічних реалій, тенденцій і перспектив. На підставі аналізу теоретико-методологічних принципів та історичних засад запропоновано концепцію соціально-історичного та політологічного аналізу екологічних проблем в аспекті суспільних відносин і сучасних міждисциплінарних наукових підходів.

Впервые в украиноведении освещена решающая роль политических факторов исторического генезиса и современного состояния экологического кризиса в контексте национальных и глобальных политико-экологических реалий, тенденций и перспектив. На основе анализа теоретико-методологических принципов и исторических основ предложена концепция социально-исторического и политологического анализа экологических проблем в аспекте общественных отношений и современных междисциплинарных научных подходов.

Рассмотрены проблемы обеспечения устойчивого комплексного экономико-экологического развития региона. Освещены особенности государственного менеджмента социально-экономического и экологического развития регионов. Проанализированы основы регионального обеспечения техногенной и экологической безопасности. Изложены вопросы развития экологического и инвестиционного менеджмента в регионе на основе реализации территориальных природоохранных программ.

Викладено світові тенденції, пов'язані з розвитком глобалізаційних процесів. Проведено системний аналіз їх об'єктивної основи та визначено основні складові: натуральну (позитивну) та штучну (негативну). Висвітлено глобальні політико-економічні й екологічні проблеми в контексті їх впливу на соціально-економічний і технологічний розвиток України. Зроблено висновки щодо можливих напрямів розвитку країни в аспекті сучасних глобальних процесів.

Изложены мировые тенденции, связанные с развитием глобализационных процессов. Проведен системный анализ их объективной основы и определены основные слагаемые: натуральная (позитивная) и искусственная (негативная). Освещены глобальные политико-экономические и экологические проблемы в контексте их влияния на социально-экономическое и технологическое развитие Украины. Сделан вывод о возможных направлениях развития страны в аспекте современных глобализационных процессов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф062 + Ф043.12

Рубрики:

Політика та проблеми людини (політичне екологія, кліматологія)

Види політичної діяльності (правова, організаторська, виховна)

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано поглиблення розриву в соціально-економічному становищі масових прошарків населення індустріально розвинутих країн і країн, що розвиваються, як наслідки глобалізації. Акцентовано увагу на різниці освітнього рівня громадян та їх творчих здібностей, що є основою майнової поляризації.

Розглянуто наукові та практичні аспекти взаємозв'язку та взаємовпливів політичної глобалізації та соціально-економічної відсталості національних держав і суспільств. Вперше в українській політичній науці здійснено цілісну наукову спробу переосмислення витоків, причин і суті новітніх конфліктних ситуацій на глобальному, регіональному та національному рівнях. Доведено, що колишнє системне протистояння соціалізму та капіталізму, Сходу та Заходу замінюється на конфлікт між бідною та багатою частинами національних та інтегрованих учасників міжнародних відносин, умовно названих Півднем і Північчю. Систематизовано існуючі концепції та дефініції глобалізації та бідності. Охарактеризовано концепцію відносності політичної глобалізації на сучасному етапі. Обгрунтовано, що штучна відторгненість багатьох держав від розробки і прийняття фундаментальних політичних рішень міжнародними, зокрема, економічними організаціями створює нові джерела конфліктності. Зроблено прогноз основних форм глобальної конфліктності у ХХІ ст.та подано пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

Досліджено екологічну безпеку як предмет політики міжнародного співробітництва та найважливіший засіб оптимізації природоперетворювальної діяльності людини та гармонізації її відносин з природою. З'ясовано сутність екологічної безпеки, визначено її авторське бачення. Проаналізовано концепції обмеженої та високої відповідальності людини за стан планетарних екосистем. Проілюстровано екологічні загрози міжнародній та національній безпеці, їх сутність, рівні, умови та шляхи запобігання. Доведено, що забезпечення екологічної безпеки людства є важливою складовою діяльності політичних інститутів, яка безпосередньо залежить від політики взаємодії національних і міжнародних природоохоронних стратегій.

Досліджено екологію як нову парадигму політики, найважливіший засіб оптимізації природоперетворювальної діяльності людини та гармонізації її взаємодії з природою. З'ясовано, що екологічна політика - не фрагмент владних відносин, а сукупність засобів і заходів, спрямованих на забезпечення стійкого розвитку та цивілізованості. Визначено зміст і структуру екополітики: систему цілей, задач, основних напрямків, засобів, принципів і пріоритетів екологічно безпечного розвитку. Запропоновано й обгрунтовано як стратегічні екологічні ініціативи механізм реалізації політики у питаннях збереження навколишнього середовища. Встановлено, що дієвість екологічної політики залежить безпосередньо і від сформованості соціокультурних передумов.

Досліджено мережеві взаємодії та їх вплив на формування та реалізацію публічної екологічної політики. Проаналізовано стан дослідженості проблеми у вітчизняній і зарубіжній політології та суміжних науках. Розкрито структурні взаємозв'язки екологічних досліджень у різних галузях гуманітарного та природничого знання. Розглянуто екологічну політику як феномен мережевого суспільства. Виявлено вплив мережевих взаємодій на вирішення екологічних проблем на політичному рівні. Розглянуто головні чинники забезпечення публічності екологічної політики, а саме: громадську ініціативу у формуванні природоохоронного законодавства, вдосконалення політичних і економіко-правових механізмів публічної екологічної політики, впровадження екомережевого підходу до забезпечення сталого розвитку регіонів. Виявлено мережевий характер взаємодій основних акторів публічної екологічної політики. Досліджено механізми суспільного консультування й узгодження інтересів різних соціальних груп і верств населення з метою залучення їх до вирішення екологічних проблем на політичному рівні.