Проаналізовано вплив зовнішніх чинників на етнополітичну ситуацію в нашій країні. В Україні є ряд етнічних груп, у чиїх відносинах з національною більшістю та державою існують проблеми, що мають конфліктні ознаки, і водночас можуть апелювати до країн походження (зокрема, росіяни). Зроблено спробу оцінити співвідношення між декларованими і прихованими мотивами спроб втручання в етнополітичну ситуацію в Україні з боку окремих держав (Російської Федерації) та міжнародних організацій (Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі). Наслідки цих впливів містять потенціал міжетнічного взаєморозуміння та міжгрупової полеміки навколо ієрархії пріоритетів різних етнічних спільнот. Наголошено, що такого роду становище зберігатиметься, поки не буде досягнуто міжетнічного компромісу стосовно стратегічного напряму розвитку країни.

Робота є першою спробою цілісного, системного дослідження і докладного викладу основ етнополітології - нової та перспективної науки про взаємовідносини етнічностей і політики. Розробляються теоретико-методологічні засади аналізу втаємниченої і знехтуваної етнополітичної царини людського буття. Висвітлюються складні проблеми розвитку етнополітології на Заході та її становлення в Україні. Досліджується драматична історія зародження і еволюції світової етнополітичної думки, розглядаються наймодерніші західні й вітчизняні теорії етносу та нації, з'ясовуються парадокси їх взаємовідносин між собою, з державою та людством. Виявляються закономірності розвитку етнополітичних процесів, причини і наслідки етнічного ренесансу, розкриваються таємниці політизації етнічностей в світі та в Україні. Дається порівняльний аналіз інтеграційних (Західна Європа) та дезінтеграційних (Східна Європа) етнополітичних процесів, їх теорії та практики. Узагальнюється світовий досвід національного будівництва.

Проанализированы современные концепции и проблемы интеграции с учетом сложностей и противоречий глобализационного процесса. Освещены международные отношения и борьба с отсталостью. Использованы новейшие теоретические разработки, широкий круг оригинальных источников.

Крізь призму понять "етнонаціональний фактор", "етнонаціональна політика", "державне управління", "етнічна самоорганізація" та ін. розглядаються теоретико-методологічні та практичні проблеми регулятивного впливу держави на сферу етнічного життя суспільства. Розкривається роль етнонаціонального фактора у здійсненні адміністративної реформи, становленні системи державного управління в Україні. Пропонуються нові концептуальні парадигми. Підкреслюється, що здійснення адміністративної реформи має грунтуватися на визнанні багатокультурності українського суспільства, поліетнічності складу населення країни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр) 0-56 + Ф088(4Укр)

Рубрики:

Історія

Етнополітика

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто етнонаціональні форми існування людства в контексті державотворення. Розкрито зміст національних ідеї та інтересу як детермінант національно-державницького розвитку. Проаналізовано етнонаціональні чинники державотворення, роль етнонаціональної політики в процесі національно-державного будівництва, національно-державницьку парадигму суспільного розвитку, а також природу, особливості, складники української національної свідомості.

Висвітлено основні тенденції та актуальні проблеми розвитку національностей в Україні. Визначено соціокультурні чинники формування міжетнічної толерантності в Україні. Досліджено релігійну самобутність національних меншин у незалежній Україні. Відображено динаміку розвитку етнонаціональної структури регіонів України. Здійснено новітні історико-етнологічні дослідження життєдіяльності національних меншин України. Викладено основні теорії та парадигми етнополітичних прав. Розглянуто актуальні питання визначення дефініції національно-культурної автономії у вітчизняному законодавстві. Проаналізовано роль засобів масової інформації у забезпеченні міжетнічної толерантності.

Формулируются условия преодоления проблем постсоветского политического развития: общенациональный компромисс по экономическому, межэтническому, политическому, геополитическому направлениям, а также создание системы демократического политического господства.

Розкриваються національний та наднаціональний виміри національної державності як певного стану саморозвитку. Визначаються соціально-політичні основи, умови та причини розвитку "держави - нації", з'ясовується значення національного суверенітету та етнічного ренесансу для процесу інтеграції. Означено можливості і шляхи цивілізаційного становлення української суверенної держави у новому світовому порядку. Акцент зроблено на етнодержавницькій парадигмі сучасної України.

Робота присвячена націотворчим та націознавчим проблемам, державотворчим явищам і процесам. Значна увага приділяється понятійно-категоріальній структурі та сутності етнодержавознавства в аспекті так званої етнополітичної парадигми. Звертається увага на етнонаціональні чинники державотворення, концептуальні засади національного та державного поступу, національно-державницької ідеї та інтересу.

Розкрито деякі концептуальні принципи регіональної етнополітики. Обгрунтовано схему етнополітичного районування України. Наведено характеристику етнополітичних районів у контексті перспектив формування української політичної нації.

Розглянуто теоретичні проблеми етнонаціональної політики в Україні. Зроблено спробу на основі нового бачення соціально-політичних процесів висвітлити сучасні трактування сутності націоналізму, його політичну роль, а також сутність та особливості національно-державного принципу організації суспільного життя. Викладено завдання вдосконалення законодавчо-правової бази національної політики в Україні, становище та перспективи розвитку національних меншин, причини виникнення, сутність та шляхи вирішення міжнаціональних конфліктів.

Проаналізовано чинники виникнення конфліктів у Центральній Африці на прикладі конфлікту в басейні річки Конго. Вони мають багато рис, притаманних збройним конфліктам в інших частинах світу. Доведено безрезультатність міжнародного втручання з метою вирішення проблем центральноафриканських країн. Традиційна для західного світу модель держави-нації в цьому регіоні не прижилася, а тому центральноафриканські держави є досить слабкими. Африканські народи, за словами Папи Римського, повинні створити власну модель розвитку, в якій би відобразилася вся їх різноманітність.

Розглянуто проблеми утвердження громадянського суспільства в Україні, новітні інформаційні технології та гуманітарну політику держави, процес формування громадської думки і засоби масової комунікації у державі. Висвітлено нові політичні технології в контексті психології політичного вибору, соціокультурне середовище, його вплив на формування особистості. Проаналізовано різновимірність поняття української культури.

Розроблено системологічну концепцію національної свідомості у контексті політичних процесів, що відбуваються в Україні й у світі. Характеризуються теоретико-методологічні засади дослідження національної свідомості. Визначаються основні характеристики, функції, складові, чинники формування та розвитку, рівні й напрями еволюції української національної свідомості як духовного феномена нації. Здійснено аналіз функціонування національної свідомості в єдності раціональних та ірраціональних сутнісних виявів (національного характеру, національної мрії, національної ідеї тощо). Дослідження проведено на основі нових наукових категорій, зокрема таких, як біогеодетермінізм, національне несвідоме, подвійна етнонаціональна свідомість та ін. Українська ідея розкривається як органічна складова національної свідомості; розроблено класифікацію основних напрямів її дослідження; сформульовано її сучасні параметри.

Висвітлено інтерпретацію непростих процесів зародження та формування нової національної свідомості у ранньомодерних суспільствах. Проаналізовано витоки національної свідомості. Наведено характеристику креольських першовідкривачів. Досліджено офіційний націоналізм та імперіалізм, патріотизм і расизм.

На підставі аналізу вітчизняного історичного досвіду (позитивного та негативного) досліджено процес формування етнічної політики у контексті українського державотворення. Детально розглянуто досвід міжнародних організацій щодо вироблення світових стандартів захисту прав національних меншин та застосування їх у чинному законодавстві. Розкрито своєрідність етнополітичних підходів України та Росії щодо розв'язання етнонаціональних проблем. Висвітлено офіційний курс держави на забезпечення полікультурного розвитку українського соціуму. Визначено історичні теоретико-методологічні засади сучасної етнополітики України.

Розглянуто питання бюджетного забезпечення реалізації державних програм в етнополітичній сфері. Висвітлено проблеми українського законодавства у сфері забезпечення прав національних меншин та народів і механізми його реалізації. Проаналізовано міжнародний досвід у галузі забезпечення прав національних меншин і народів Канади та країн ЄС, новітні тенденції в міжнародному законодавстві, направлені на запобігання та протидію дискримінації за ознаками етнічного походження і релігійних переконань. Визначено шляхи запровадження засад міжнаціональної взаємодії та способи поширення в суспільстві принципів толерантності.

Рассмотрены вопросы бюджетного обеспечения реализации государственных программ в этнополитической сфере. Освещены проблемы украинского законодательства в сфере обеспечения прав национальных меньшинств и народов, механизмы его реализации. Проанализированы международный опыт в области обеспечения прав национальных меньшинств и народов Канады, стран ЕС, новейшие тенденции в международном законодательстве, направленные на предупреждение и противодействие дискриминации по признакам этнического происхождения и религиозных убеждений. Определены пути внедрения основ межнационального взаимодействия и способы распространения в обществе принципов толерантности.

Наведено результати дослідження етнічних протиріч і конфліктів в Україні. Розкрито правові засади реалізації етнонаціональних інтересів, наведено рекомендації щодо шляхів і механізмів розв'язання етнічних протиріч, запобігання їх переростання у відкриті конфлікти та врегулювання конфліктних ситуацій. Визначено чинники змін етнічної структури населення, а також суспільні статуси етнічних спільнот. Висвітлено проблему депортованих за національною ознакою.

Приведены результаты исследования этнических противоречий и конфликтов в Украине. Раскрыты правовые основы реализации этнонациональных интересов, приведены рекомендации о путях и механизмах решения этнических противоречий, предотвращении их перерастания в открытые конфликты и урегулировании конфликтных ситуаций. Определены факторы изменений этнической структуры населения, а также общественные статусы этнических общин. Освещена проблема депортированных по национальному признаку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф088 + Ф51(4УКР-6КРМ)6

Рубрики:

Етнополітика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ